ВСТУП, НАПРЯМИ СТРУКТУРНОГО РЕФОРМУВАННЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ, Структура освіти і науки України - Цілі та проблеми реформування освіти і науки в сучасній Україні

Актуальність теми. Актуальність даної теми зумовлена необхідністю формування в Україні кращої системи освіти і науки, знаходження перспектив розвитку освіти і науки, розв'язання проблем, що не дають освіті і науці України розвиватися.

Мета дослідження. Метою курсової роботи є аналіз стану сучасної освіти та науки України а також пошук шляхів їх реформування з метою покращення.

Для досягнення мети визначені наступні завдання:

    - Розглянути структуру освіти і науки України; - Опрацювати документи, що засвідчують зміни в освіті та науці України; - Виявити проблеми, що стосуються даної теми; - Розробити варіанти вирішення наявних проблем; - Запропонувати власні пропозиції щодо зміни стану освіти та науки України

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження курсової роботи є освіта та наука України.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є проблеми, що виникли в сучасній українській освіті та науці, шляхи вирішення цих проблем та методи реформування освіти та науки.

РОЗДІЛ 1. НАПРЯМИ СТРУКТУРНОГО РЕФОРМУВАННЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ
Структура освіти і науки України

Система освіти України складається із закладів освіти, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти. Структура освіти включає: дошкільну освіту; загальну середню освіту; позашкільну освіту; професійно-технічну освіту; вищу освіту; післядипломну освіту; аспірантуру; докторантуру; самоосвіту,

Дошкільна освіта і виховання здійснюються у сім'ї та дошкільних закладах освіти у взаємодії з сім'єю і мають на меті забезпечення фізичного, психічного здоров'я дітей, їх всебічного розвитку, вироблення умінь, навичок, необхідних для подальшого навчання. Дошкільними закладами освіти є: дитячі ясла, дитячі садки, дитячі ясла-садки, сімейні, прогулянкові, дошкільні заклади компенсую чого Для дітей, які потребують корекції фізичного і психічного розвитку, та комбінованого типів з короткотривалим, денним, цілодобовим перебуванням дітей, а також дитячі садки інтернатного типу, дитячі будинки та інші.

Загальна середня освіта забезпечує всебічний розвиток дитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів, трудову підготовку, професійне самовизначення, формування загальнолюдської моралі, засвоєння визначеного суспільними, національно-культурними потребами обсягу знань про природу, людину, суспільство і виробництво, екологічне виховання, фізичне вдосконалення.

Повна загальна освіта в Україні є обов'язковою і надається у різних типах закладів освіти. Основним з-поміж них є середня загальноосвітня школа трьох ступенів: І - початкова школа ( 1-4 класи), що забезпечує початкову загальну освіту, ІІ - основна школа ( 5-9 класи), що забезпечує базову загальну середню освіту, ІІІ - старша школа ( 10-11 класи), що забезпечує повну загальну середню освіту.

Для розвитку здібностей, обдарувань і талантів дітей створюються профільні класи (з поглибленим вивченням окремих предметів або початковою допрофесійною підготовкою), спеціалізовані школи, гімназії, ліцеї, колегіуми, а також різні типи навчально-виховних комплексів, об'єднань.

Позашкільна освіта та виховання спрямовуються на розвиток здібностей, талантів у дітей, учнівської та студентської молоді, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному самовизначенні.

До позашкільних закладів освіти належать: палаци, будинки, центри, станції дитячої, юнацької творчості, учнівські та студентські клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтв, студії, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади.

Професійно-технічна освіта зорієнтована на здобуття професії, перепідготовку, підвищення професійної кваліфікації. Відповідними закладами освіти є: професійно-технічні училища, професійно-художні училища, професійні училища соціальної реабілітації, училища-агрофірми, училища-заводи, вищі професійні училища, навчально-виробничі центри, центри підвищення і перепідготовки робітничих кадрів, навчально-курсові комбінати, інші типи закладів, що надають робітничу професію.

Вища освіта забезпечує фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку, здобуття громадянами освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей, удосконалення наукової та професійної підготовки, перепідготовку та підвищення їх кваліфікації. Вищими закладами освіти є : технікуми (училища), коледжі, інститути, консерваторії, академії, університети та інші.

Для вищих закладів освіти встановлено чотири рівні акредитації: І - технікум, училище, інші прирівняні до них вищі заклади освіти; ІІ - коледж, інші прирівняні до нього вищі заклади освіти; ІІІ і ІV рівні ( залежно від наслідків акредитації) - інститут, консерваторія, академія, університет.

Мережа вищих навчальних закладів охоплює всю територію України і включає 951 вищих навчальних закладів.

Сектор державної форми власності включає 232 вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації та 517 1-11 рівнів. Серед них 141 університет, 52 академій, 39 інститутів і консерваторій, 128 коледжів, 231 технікумів і 158 училищ.

Сектор приватної форми власності містить 126 вищих навчальних закладах II I-IV рівнів акредитації та 761-І І рівнів. Серед них 35 університетів, 9 академій, 82 інститути, 55 коледжів, 18 технікумів та 3 училища.

Указами Президента України створено 83 національних вищих навчальних закладів, які досягли найвищих показників у своїй діяльності та стали осередками реформування системи освіти, трансформації її у європейське та світове співтовариство. На базі національних вищих навчальних закладів створюються науково-методичні центри з розроблення методології науково-теоретичних досліджень змісту освіти та освітніх технологій, моделей, програм реформи і розвитку сфери освіти.

Сьогодні в університетах, академіях, інститутах навчається 2 млн. 204 тис. студентів, а всього в системі вищої освіти - близько 2 млн. 704 тис. студентів. За роки незалежності України чисельність студентів на 10 тис. населення зросла з 310 до 578 осіб. Спостерігається тенденція до омолодження студентства України: середній вік студента у 1993 році становив 20 років, нині - 19.

Таку динаміку кількісних змін вищої школи забезпечено через:

    - поступове нарощування обсягів державного замовлення; - запровадження багатоканального фінансування вищої освіти, зокрема і розширення платного навчання; - створення вищих навчальних закладів недержавної форми власності та збільшення кількості відокремлених підрозділів (філій університетів); - постійне оновлення спеціальностей і програм підготовки фахівців.

Сьогодні вища школа України готує фахівців за 76 напрямами

Та 584 спеціальностями (гуманітарні, природничі та технічні науки) і дозволяє задовольнити потреби всіх галузей народного господарства країни.

Післядипломна освіта (спеціалізація, стажування, клінічна ординатура, підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів) сприяє одержанню нової кваліфікації, нової спеціальності та професії на основі раніше здобутої у закладі освіти і досвіду практичної роботи, поглибленню професійних знань, умінь за спеціальністю, професією. До закладів післядипломної освіти належать: академії, інститути, (центри) підвищення кваліфікації, перепідготовки, вдосконалення, навчально-курсові комбінати; підрозділи вищих закладів освіти ( філіали, факультети, відділення та інші); професійно-технічні заклади освіти; відповідні підрозділи в організаціях та на підприємствах.

Для самоосвіти громадян державними органами, підприємствами, установами, організаціями, об'єднаннями громадян, громадянами створюються відкриті та народні університети, лекторії, бібліотеки, центри, клуби, теле-, радіо навчальні програми тощо.[1,2]

Розглядаючи структуру науки України потрібно зазначити наступне.

У нас є шість державних, а тепер уже національних академій. У науковій сфері працює близько 180 тис. науковців. У головній науковій установі -- НАНУ -- працює 47 тисяч, а в усіх державних академіях -- приблизно 60 тисяч. Для прикладу аналог наших державних академій у Франції -- CNRS має штат близько 26 тисяч, Польська Академія наук -- 8 тисяч.

Шість державних академій отримують разом 3,2 млрд. грн, з них НАН України одержує 1,8 млрд грн. Це становить майже 2% загального бюджету країни, або приблизно 0,6% валового внутрішнього продукту України. Приблизно подвійна сума коштів витрачається на неакадемічну науку. Тобто на всю наукову сферу витрачається грошей значно більше, ніж на державні академії.

Для порівняння: CNRS, аналог НАН України у Франції, у 2002 р. мала державне фінансування 2,6 млрд євро, що становило приблизно 0,15% ВВП Франції.

При цьому всі наші державні академії мають статус самоврядних і самі собі звітують щодо ефективності витрачених коштів. Жодної зовнішньої експертизи отримані цими академіями фундаментальні результати, як правило, не проходять. Зовнішньому та "добровільному" оцінюванню підлягають лише результати наукової діяльності окремих науковців, які за власною ініціативою публікують свої праці у визнаних міжнародних журналах.

В Україні дуже великий науковий потенціал, із 170 тисяч науковців - 60 тис. - кандидати наук і 20 тис. - доктора, також щороку українці патентують 10-15 тис. винаходів та ідей. Цікавим, що з підготовки IT спеціалістів Україна займає 5 місце у світі після США, Європейського Союзу, Індії і Росії. В літакобудування та космічній галузі Україна займає 3 місце у світі. До речі, українська космічна галузь створила та запустила більше у космос космічних апаратів, чим НАСА.

У 2010 р. Україна отримала 997 докторів наук і 7 125 кандидатів наук у більш ніж 25 галузях.

Похожие статьи




ВСТУП, НАПРЯМИ СТРУКТУРНОГО РЕФОРМУВАННЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ, Структура освіти і науки України - Цілі та проблеми реформування освіти і науки в сучасній Україні

Предыдущая | Следующая