Вступ - Фізіологічна характеристика розвитку організму школярів

Здоров'я дітей є незаперечною гарантією здоров'я та благополуччя прийдешніх поколінь. Запобігання захворювань, збереження та зміцнення здоров'я дітей та підлітків особливого значення набрали після аварії на Чорнобильській АЕС, внаслідок якої склалися несприятливі екологічні фактори, які потребують великої уваги щодо профілактики різних захворювань.

Правильним фізичний розвиток - фізіологічний та педагогічний процес, спрямований на досягнення фізичної досконалості, зміцнення здоров'я, підготовку підростаючого покоління до дорослого життя та праці. У процесі виховання створюються позитивні умови для успішного засвоєння дітьми стійких навичок поведінки. Зв'язок фізичного виховання з розумовим передбачає повідомлення дітям певних знань з фізичної культури, зокрема правил рухливих ігор, найраціональніших способів виконання рухів.

З особливою чіткістю виявляється зв'язок фізичного виховання з трудовим, адже в основі трудової діяльності лежать різноманітні рухи. Удосконалення рухового апарату дитини підвищує працездатність організму; розвиток фізичних і вольових якостей сприяє практичній та психологічній підготовці учнів початкової школи до високопродуктивної праці в майбутньому. фізичний рух урок

Під час виконання фізичних вправ удосконалюються функції аналізаторів: зорового, слухового, рухового. Чіткішими стають оцінки простору, у дітей розвивається почуття ритму, підвищується точність і чіткість рухів та ін. Усе це створює необхідні передумови для кращого сприймання навколишнього середовища і певною мірою впливає на естетичний розвиток.

Актуальність дослідження. Пошук оптимальних шляхів залучення молодого покоління до систематичних занять фізичними вправами випливає з основ перебудови національної школи, де великого значення надається фізичному розвитку, загартуванню та зміцненню здоров'я дітей. Після проголошення незалежності України введено в дію різноманітні нормативні документи, які спрямовані на розвиток фізичної культури і спорту. Проте вжиті на державному рівні заходи суттєво не змінили на краще фізичний стан школярів. На жаль, більшість показників здоров'я дітей України характеризується негативними тенденціями. Спеціалісти констатують, що при вступі до школи різноманітні відхилення у стані здоров'я має кожна третя-четверта дитина, а до кінця навчання у 9-му класі - вже кожен другий учень. За даними Міністерства охорони здоров'я у 1-4 класах гармонійно більш-менш фізично розвинені лише 65 % дітей. Медичне обстеження дітей і підлітків засвідчило, що 36 % із них мають низький рівень фізичного здоров'я, 56,5 % - нижчий середнього і середній рівні, і лише 7,5 % - вищий середнього і високий рівні [5, 17]. Однією з причин цього є недостатня рухова активність дітей.

Науковці відзначають, що тривале обмеження необхідної рухової активності призводить до атрофії м'язів, порушення постави і функцій внутрішніх органів, зниження психічної і фізичної працездатності, виникнення хронічних захворювань серцево-судинної системи та обміну речовин [14, 19]. Зі вступом дітей до школи їх рухова активність знижується в середньому на 50 % порівняно з дошкільнятами. Фізична підготовленість дітей 6-10 років здійснюється у процесі нерегламентованої рухової активності і загальноприйнятих форм занять фізичною культурою в школі.

Деякі автори для учнів цього віку віддають превагу диференційованому методу навчання, яке грунтується на якісному виборі співвідношення фізичних вправ [6]. Незважаючи на те, що в науково-методичній літературі є достатньо даних з питань покращення фізичної підготовленості учнів початкових класів, ефективний вибір методик, адекватний підбір засобів для розвитку фізичних якостей та раціональна організація навчального процесу учнів 1-4 класів в умовах двох (а подекуди трьох) уроків фізичної культури на тиждень ще мало вивчені і потребують подальшого наукового обгрунтування. Вирішення цієї проблеми дозволить не тільки удосконалити процес фізичного розвитку дітей 6-10 років, а й забезпечить більш ефективну їх фізичну підготовленість. Все це зумовлює актуальність і доцільність наукового пошуку подальшого дослідження особливостей фізичного розвитку учнів початкової школи впродовж навчального року.

Об'єкт дослідження - процес фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку.

Предмет дослідження - антропометричні, анатомо-морфологічні й функціональні особливості учнів молодших класів.

Мета дослідження - проаналізувати особливості фізичного розвитку учнів молодшого шкільного віку.

Завдання дослідження:

    - охарактеризувати особливості фізичного розвитку дітей 6-10 років; - описати методи та засоби, прийоми і технології навчально-виховного процесу, спрямовані на забезпечення гармонійного всебічного фізичного розвитку учнів початкової школи - виявити вплив рухової активності на підвищення фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку; - визначити взаємозалежність між показниками фізичного стану дітей 6-10 років та їх функціональними можливостями; - зробити порівняльний аналіз результатів фізичної підготовленості учнів відповідно до вимог нормативів системи оцінювання фізичної підготовленості.

Похожие статьи




Вступ - Фізіологічна характеристика розвитку організму школярів

Предыдущая | Следующая