СТАН ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ, Стан освіти в Сучасній Україні - Цілі та проблеми реформування освіти і науки в сучасній Україні

Стан освіти в Сучасній Україні

Система освіти України формувалася багато років і до отримання державою незалежності забезпечувала достатньо високий рівень підготовки фахівців для народного господарства. У процесі становлення української державності, коли були нестабільними соціально-економічні умови і коли фактично по-новому структурувався весь господарський комплекс, Україні вдалося не тільки зберегти, а й розвинути за деякими показниками систему вищої освіти.

Рівень акредитації навчального закладу встановлює Міністерство освіти і науки України за результатами акредитації, яку проводить Державна акредитаційна комісія України.

Така розгалужена схема гарантує людині вільний вибір, дає можливість отримати освіту відповідно до розумових і професійних здібностей. Згідно із Законом України "Про освіту" громадяни України мають право отримувати освіту за різними формами навчання: очною, вечірньою, заочною або екстернатною. З розвитком інформаційних технологій успішно розвивається й удосконалюється дистанційна форма навчання.

В Україні для всіх громадян незалежно від національності, статі, соціального походження, віросповідання, місця проживання забезпечено рівний доступ до якісної вищої освіти.

Прийом до вищих навчальних закладів проводиться на конкурсній основі відповідно до здібностей вступників незалежно від форми власності та джерел фінансування навчання. Цей прийом регламентується умовами, які затверджує Міністерство освіти і науки України і які обов'язкові для всіх вищих навчальних закладів України незалежно від форми власності та підпорядкування, акредитованих за I-IV рівнями або таких, що отримали ліцензію на право надання освітніх послуг з підготовки фахівців за напрямами (спеціальностями).

До участі в конкурсі допускають осіб, які мають документ державного зразка про повну загальну середню освіту. На перший і наступні курси можуть бути зараховані особи, які мають диплом державного зразка про неповну, базову, повну вищу освіту або академічну довідку встановленого зразка про незавершену вищу освіту. Громадянам України гарантується здобуття на конкурсній основі вищої освіти всіх освітньо-кваліфікаційних рівнів у вищих навчальних закладах державної форми власності за кошти державного бюджету в межах вимог державних стандартів, якщо вищу освіту за цим освітньо-кваліфікаційним рівнем громадянин здобуває вперше.

Для організації конкурсного відбору на перший курс у вищому навчальному закладі створюють предметні екзаменаційні комісії, для проведення вступних випробувань на наступні курси (для підготовки спеціалістів і магістрів) - атестаційні комісії. Склад предметних екзаменаційних і атестаційних комісій визначає керівник вищого навчального закладу.

Кількість місць для прийому па перший курс за державним замовленням і кількість місць, що фінансуються з державного бюджету за напрямами підготовки (спеціальностями), для кожного вищого навчального закладу визначає Міністерство освіти і науки України.

Вступні випробування проводяться у формі письмового або усного іспиту, співбесіди, тестування, прослуховування, перегляду або в іншій формі, обумовленій вищим навчальним закладом.

Нині в Україні поширюється експеримент зі створення центрів тестування з дисциплін, за якими вищі навчальні заклади здійснюють конкурсний відбір на відповідні спеціальності. За підсумками тестування видають сертифікат, результати якого враховуються під час проведення конкурсу. Таким чином, створюється система прийому, коли процес оцінювання знань абітурієнтів відокремлено від конкурсного набору до окремого вищого навчального закладу.

Фінансування вищої освіти спрямовано на підвищення її якості й адекватності сучасним вимогам і здійснюється з різних джерел. Контингент студентів за джерелами фінансування на сьогодні розподілено так: у вищих навчальних закладах I - II рівнів акредитації 51,3 % студентів навчаються за кошти державного бюджету, 35,5 % - за кошти фізичних та юридичних осіб, 11,7 % - за кошти місцевого бюджету, 1,5 % -- за галузеві кошти; у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації 54,9 % студентів навчаються за кошти державного бюджету, 43,0 % - за кошти фізичних та юридичних осіб, 0,4 % - за кошти місцевого бюджету, 1,7 % - за кошти зацікавленої галузі. Тобто кожний другий студент є інвестором системи вищої освіти, він навчається за масні кошти.

У сучасних умовах набуває важливого значення також післядипломна освіта як ланка безперервної освіти, що дозволяє удосконалювати освіту і професійну підготовку особистості через поглиблення, розширення та відновлення її професійних знань, навичок та умінь, одержання іншої спеціальності на базі придбаного раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду.

Усього в Україні налічується 562 заклади післядипломної освіти.

Підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації (кандидатів і докторів наук) також створює умови для безперервної освіти, підвищення науково-педагогічної та наукової кваліфікації громадян, здобуття наукового.

Готують кандидатів і докторів наук у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації, інститутах Національної академії наук України і галузевих науково-дослідних установах. Аспірантура у 116 вищих навчальних закладах готує кандидатів наук, докторантура 88 університетів - докторів наук. В Україні кількість нових кандидатів і докторів наук щороку зростає. Тільки за 2002 рік в Україні було підготовлено 556 докторів і 4403 кандидати наук. За 2005 рік ВАК України видала дипломи 646 докторам і 5080 кандидатам наук.

Як бачимо, освіта України достатньо сформована, усталена, функціонально повна система, яка дає можливість людині отримати освіту і професійну підготовку до активної практичної діяльності за її бажаннями та здібностями.[6]

Похожие статьи




СТАН ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ, Стан освіти в Сучасній Україні - Цілі та проблеми реформування освіти і науки в сучасній Україні

Предыдущая | Следующая