Загальна характеристика роботи - Педагогічний моніторинг як засіб гуманізації освітнього процесу у вищому навчальному закладі

Актуальність і доцільність дослідження. Процеси державотворення, що відбуваються в Україні сьогодні, спричинили істотні перетворення в системі освіти. Оскільки завданням вищого навчального закладу є не просто дати студентам той чи інший обсяг знань і умінь, а й сформувати таку людину, котра здатна творчо мислити, приймати рішення, виробити свою позицію в житті, свій світогляд, ставлення до себе й інших і вміння адаптуватися до умов життя, нагальною стала проблема перебудови й підвищення ефективності педагогічного процесу.

У системі вищих навчальних закладів України домінує навчально-адміністративний контроль, характерною ознакою якого є епізодичність одержування інформації, неопрацьованість науково обгрунтованих показників і критеріїв оцінки діяльності студентів і викладачів. Корекція гуманізації освітнього процесу здійснюється, в основному, за допомогою системи заохочення й стягнення без опори на науково обгрунтовані критерії оцінки його якості, що характеризує формально-констатуючий характер освітнього процесу.

При такому підході важко не тільки об'єктивно оцінити стан гуманізації освітнього процесу вищих навчальних закладів на момент контролю, але й визначати подальші тенденції його розвитку, вносити необхідні корективи.

В Україні поки що не існує централізованої системи педагогічного моніторингу, діяльність якої регламентувалась б відповідними законодавчими актами або іншими нормативними документами. Але перші кроки на шляху формування такої системи на загальнодержавному рівні здійснюються з урахуванням необхідності створення інформаційної бази в структурі системи управління якістю вищої освіти.

Указом Президента України "Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку освіти в Україні" від 09.10.2001 р., Національною доктриною розвитку освіти України в XXI столітті й іншими урядовими актами, нормативними документами визначено основні напрями формування державної політики в галузі оцінювання якості освіти та необхідність створення мережі регіональних центрів моніторингу освіти. Постановою Верховної Ради України "Про стан, напрями реформування й фінансування освіти в Україні" від 21.06.2001 р. поставлено завдання запровадити моніторинг реформування освіти з метою прийняття ефективних рішень щодо подальшого вдосконалення змісту освіти та форми її організації.

Загальнопедагогічні проблеми гуманізації освітнього процесу висвітлюються в працях сучасних педагогів (О. Абдулліна, М. Берулава, О. Близнюкова, А. Бойко, О. Бондаревська, Н. Бурмістрова, Р. Голубнича, В. Добринін, І. Зязюн, В. Загвязінський, М. Євтух, Н. Єфремова, І. Кобиляцький, Т. Кухтевич, К. Лемківський, В. Лозова, В. Луговий, Д. Маляр, Н. Маляр, О. Міронов, Ю. Паріжний, Г. Троцко, В. Сипченко, А. Сущенко), які відзначають пріоритетність цілей всебічного розвитку особистості майбутнього фахівця.

Психологічні основи гуманізації освітнього процесу досліджувались Л. Виготським, О. Вербицьким, М. Каганом, Т. Кузнєцовою, В. Лекторським, О. Матюшкіним, О. Саленко, І. Смолюк та ін.

Проблемами розробки засобів гуманізації освітнього процесу, формування гуманістичних цінностей особистості студентської молоді займалися Ш. Амонашвілі, А. Бакалець, С. Бондаревська, С. Гончаренко, О. Гриньов, М. Добрускін, А. Донцов, І. Зязюн, Б. Кваша, Ю. Мальований, Є. Петров, І. Соколова, В. Сухіна, О. Сухомлинська та ін.

Одна з провідних проблем гуманізації освітнього процесу у вищих навчальних закладах України - це проблема безперервного наукового діагностико-прогностичного дослідження діяльності учасників освітнього процесу, котрий в сучасній педагогічній науці визначається терміном "моніторинг", гуманістичний характер якого полягає в тому, що всі його учасники є рівноправними партнерами у взаємодії: студент - студент, студент - викладач, студент - адміністрація, викладач - викладач, викладач - адміністрація.

Дослідження проблеми моніторингу, передумови становлення якого формувалися з початку ХХ століття, з'явилися в російській педагогіці в 90-х роках минулого століття (В. Беспалько, В. Кальней, А. Майоров, С. Шишов). Вони вибудовувалися на теоретичній базі управління освітою, розробленій Ю. Гартупгом, Г. Єльниковою, К. Кайдаровим, А. Орловим, В. Риндак, В. Симоновим. У працях цих учених визначено й розкрито принципи й функції управління, зміст управлінської діяльності, що створили основу для розробки системи моніторингу. В останні роки вчені активно досліджують питання, пов'язані безпосередньо з якістю освіти, розробляють технології й механізми управління нею (О. Бєлкін, Л. Генденштейн, В. Загвязінський, В. Євдокимов, Т. Лукіна, О. Пєхота, І. Прокопенко), у тому числі на основі моніторингу.

Предметом дослідження багатьох українських учених є питання моніторингу освітнього процесу. Так, дослідження Т. Лукіної, П. Семиволос, З. Рябової присвячені моніторингу якості освіти в загальноосвітній школі; дослідження М. Загірняка - аналізу моніторингу в освіті як науково-практичного феномена, а також деяким питанням моніторингу як форми пізнавальної діяльності; праці А. Дахіна - моніторингу успішності та ефективності навчальної роботи. Науковці Г. Єльникова і П. Матвієнко досліджують моніторинг діяльності суб'єктів та об'єктів освітнього процесу, С. Подмазін розглядає загальні питання педагогічного моніторингу.

Ознайомлення з результатами теоретичних досліджень учених дало змогу виявити суперечність між необхідністю гуманізації освітнього процесу, засобом здійснення якої може виступати педагогічний моніторинг, і відсутністю відпрацьованої централізованої системи збору й обробки управлінської інформації, котра унеможливлює узагальнення даних щодо стану системи вищої освіти й процесів, які в ній відбуваються, що у свою чергу призводить до неузгодженості прийнятих управлінських рішень із реальними вимогами сьогодення та попитом громадськості на освітні послуги.

Вивчення практики вищих навчальних закладів освіти дозволяють зробити висновок про недостатню розробленість Проблеми використання педагогічного моніторингу в процесі гуманізації освітнього процесу. У педагогічній науці теоретично не обгрунтовано й експериментально не досліджено, яку роль відіграє педагогічний моніторинг як засіб гуманізації освітнього процесу. Актуальність проблеми, теоретичне й практичне значення, необхідність розв'язання суперечностей і зумовили вибір теми дослідження: "Педагогічний моніторинг як засіб гуманізації освітнього процесу у вищому навчальному закладі".

Зв'язок теми дослідження з науковими програмами, планами. Тема дисертаційного дослідження є складником комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри правової освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, що виконується за проблемою "Підвищення ефективності навально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх і вищих навчальних закладах" (РК №1 - 20 0199U004104). Тема затверджена Вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (протокол №5 від 21 грудня 2001 року) і узгоджена з Радою координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №5 від 14 травня 2002 року).

Мета дослідження Полягає в розробці моделей педагогічного моніторингу як засобу гуманізації освітнього процесу у вищому навчальному закладі та в експериментальній перевірці ефективності їхнього впровадження в умовах вищого навчального закладу.

Відповідно до проблеми і мети визначено основні Завдання дослідження:

    1. Проаналізувати стан розробленості проблеми в педагогічній теорії й практиці й обгрунтувати сукупність положень, які визначають теоретичні передумови дослідження. 2. Розкрити сутність педагогічного моніторингу, обгрунтувати необхідність його використання як засобу гуманізації освітнього процесу. 3. Розробити технологічну карту педагогічного моніторингу в системі вищого навчального закладу. 4. Уточнити критерії й показники ефективності педагогічного моніторингу. 5. Експериментально перевірити ефективність використання моделей педагогічного моніторингу. 6. Розробити методичні рекомендації щодо використання педагогічного моніторингу в умовах вищого навчального закладу.

Об'єкт дослідження - Гуманізація освітнього процесу у вищому навчальному закладі.

Предмет дослідження - Педагогічний моніторинг як засіб гуманізації освітнього процесу у вищому навчальному закладі.

Загальна гіпотеза дослідження грунтується на припущенні, що впровадження педагогічного моніторингу в освітній процес вищого навчального закладу ефективно впливатиме на його гуманізацію.

Загальна гіпотеза конкретизувалась в часткових, які передбачають, що рівень гуманізації освітнього процесу підвищиться, якщо:

    - в основу моніторингу покладено нормативно-пошукові моделі діяльності різних учасників освітнього процесу, розроблені на методологічних принципах соціально-педагогічного прогнозування й педагогічної кваліметрії, котрі передбачатимуть виховання соціально-значущих якостей спеціаліста в освітньому процесі; - в процесі моніторингу відстежувати тенденції змінювання кваліметричних показників, закладених у моделі діяльності на різних рівнях освітнього процесу, з метою прийняття організаційних і педагогічних рішень, спрямованих на його вдосконалення; - моніторинг сприятиме одержанню об'єктивних даних, що стимулюють самоактуалізацію особистості й забезпечують захист соціального статусу учасників освітнього процесу.

Методологічну основу Дослідження становлять: національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті; основоположні принципи психолого-педагогічної науки (безперервність, науковість, виховна доцільність, діагностико-прогностична науковість, прогностичність, принцип цілісності, наступності); концепція гуманізації освіти; концепція педагогічного моніторингу; педагогічна концепція особистісно-діяльнісного підходу до проблеми навчання, де засобом підвищення професійної мотивації студентів у процесі навчання є комплексний підхід включення у цей процес усіх видів діяльності: інтелектуальної, вольової, емоційної та практичної.

Теоретичну основу Дисертаційного дослідження складають: концепції гуманізації вищої школи (М. Берулава, Н. Бурмістрова, Р. Голубнича, І. Зязюн, Б. Кваша, Т. Кузнєцова, М. Лазарєв, В. Луговий, М. Могілевцев, О. Саленко, І. Собчук); тенденції розвитку гуманізації вищої освіти (В. Астахова, М. Добрускін, А. Донцов, Н. Єфремова, Н. Маляр, Д. Маляр); психолого-педагогічні дослідження гуманізації освіти (Є. Вершиніна, О. Міронов, Ю. Парижний, І. Смолюк); психолого-педагогічні теорії моніторингу (О. Абдулліна, О. Бєлкін, Л. Генденштейн, А. Дахін, Г. Єльникова, М. Загірняк, В. Кальней, Т. Лукіна, А. Майоров, П. Матвієнко, Д. Матрос, А. Орлов, З. Рябова, П. Семиволос, С. Шишов); теорії педагогічного прогнозування (І. Бестужев-Лада, А. Гендін, Б. Гершунський, Е. Костяшкін); педагогічної діагностики (О. Бєлкін, Б. Бітінас, Л. Катаєв, А. Кочетов, Б. Кулагін); науково-педагогічні дослідження (Г. Александров, С. Анічкін, Ю. Бабанський, В. Безрукова, М. Галогузова, В. Загвязінський, Л. Занков, В. Семенов); моделювання (Л. Даниленко, Л. Фрідман); педагогічної кваліметрії (Л. Ішков, В. Жаворонков, А. Прокопенко, А. Субетто); проблеми професійної підготовки майбутніх вчителів (А. Бойко, В. Гриньова, О. Дубасенюк, В. Євдокимов, М. Євтух, О. Коваленко, В. Луговий, О. Мороз, М. Подберезський, І. Прокопенко, В. Семиченко, В. Сипченко, С. Сисоєва, Г. Троцко, Г. Шевченко); теорії забезпечення ефективності процесу навчання (В. Беспалько, В. Лозова, Н. Ничкало, Л. Одерій, В. Онищук, Л. Романішина, Н. Тализіна); обгрунтування вибору критеріїв і показників ефективності педагогічного процесу і діяльності викладача (О. Бодальов, М. Євтух, І. Зязюн, В. Лозова, А. Сущенко); дослідження з питань управління навчальним закладом (А. Алексюк, В. Бондар, Н. Кузьміна, В. Мадзігон, О. Мороз, Н. Тализіна); реалізації модульно-рейтингової технології та визначення рейтингу студентів (В. Аванесов, А. Бляшевська, В. Беспалько, В. Казаков, Г. Костюк, П. Олійник, Н. Ржецький, В. Семиченко, Л. Штефан, А. Черноштан); проблеми різнорівневої підготовки студентів (І. Булах, Г. Гребенюк, І. Лернер, А. Лігоцький, В. Паламарчук).

Відповідно до визначених завдань і перевірки припущень використано в комплексі такі Методи дослідження:

    - теоретичні: аналіз проблеми на основі вивчення психологічної, педагогічної й філософської літератури з метою систематизації даних, вивчення сутності й структури педагогічного моніторингу, особливостей гуманізації освітнього процесу у вищому навчальному закладі; - емпіричні: діагностичні (анкетування, опитування, інтерв'ю, тестування, бесіда, діалог), обсерваційні (спостереження, самооцінка, експертна оцінка), прогнозування, моделювання, проектування, комп'ютерне програмування, методи педагогічної кваліметрії, педагогічний експеримент; - методи математичної статистики для кількісного й якісного аналізу емпіричних даних.

Експериментальна база дослідження. Експериментальна робота проводилася у Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди. Окремі аспекти запропонованої методики експерименту використовувалися та проходили апробацію в Академії цивільного захисту України (м. Харків). Експериментальною роботою було охоплено 200 студентів, 14 викладачів.

Наукова новизна Одержаних результатів полягає в тому, що:

    - здійснено науковий аналіз використання моніторингу в освітньо-виховному процесі; - досліджено поняття й структурні елементи педагогічного моніторингу як засобу гуманізації освітнього процесу у вищому навчальному закладі, що сприяє самоактуалізації особистості й захисту її соціального статусу; - визначено технологічну карту проведення педагогічного моніторингу і доведено ефективність його використання в умовах гуманізації освітнього процесу; - розроблено нормативно-пошукові моделі діяльності учасників освітнього процесу на основі системи рейтингових оцінок різних напрямів навчальної, виховної, наукової та громадської діяльності.

Теоретичне значення Одержаних результатів полягає в уточненні критеріїв системи відстеження тенденцій гуманізації освітнього процесу на різних рівнях; в обгрунтуванні ефективності впливу педагогічного моніторингу на гуманізацію освітнього процесу в вищому навчальному закладі.

Практичне значення Одержаних результатів Дослідження полягає в тому, що використання технології педагогічного моніторингу дозволяє приймати науково обгрунтовані педагогічні і організаційні рішення з метою вдосконалення організації освітнього процесу в вищому навчальному закладі та його гуманізації. Результати дослідження можуть бути використані викладачами вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

Результати дослідження Впроваджено в практику роботи Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (довідка №01-78з від 29.11.2004 р.) та Академії цивільного захисту України (м. Харків) (довідка без номера від 29.11.2004 р.).

Вірогідність і наукова обгрунтованість висновків дисертаційного дослідження забезпечується методологічною й теоретичною обгрунтованістю вихідних положень; використанням різноманітних методів теоретико-емпіричних досліджень; експериментальною перевіркою висунутої гіпотези; поєднанням кількісного та якісного аналізу одержаних результатів; використанням методів статистичної обробки.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дослідження, його основні положення й результати доповідалися на міжнародних, всеукраїнських, регіональних науково-практичних і науково-методичних конференціях: І Міжнародній науково-практичній конференції "Козацькому роду - нема переводу" (Харків, 2002 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Професіоналізм педагога" (Ялта, 2003 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Студентська наука: проблеми і перспективи XXI століття" (Кіровоград, 2004 р.); науково-практичній конференції "Проблеми гуманізації навчання і виховання в вищому навчальному закладі" (Ірпень, 2004 р.); ІХ Міжнародній науково-методичній конференції "Удосконалення підготовки фахівців" (Одеса, 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми цілісного розвитку особистості студента як суб'єкта педагогічної взаємодії (глобальні та регіональні тенденції)" (Донецьк, 2004 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Професіоналізм педагога (Проективна педагогіка: питання теорії та практики)" (Ялта, 2004 р.).

Результати виконаної роботи обговорювались на засіданнях кафедр теорії та методики професійної освіти, правової освіти, козацької педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди.

Публікації. Результати дослідження висвітлено в 10 одноосібних статтях, у тому числі: 6 - у провідних наукових фахових виданнях, 4 - у збірниках матеріалів наукових конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, таблиць, схем та 10 додатків. Загальний обсяг роботи становить 181 сторінка, з них основного тексту - 146 сторінок. Список використаних джерел охоплює 227 найменувань, із них 7 - англійською мовою. Дисертація містить 11 таблиць на 9 сторінках і 4 схеми на 4 сторінках.

Моніторинг педагогічний навчальний модель

Похожие статьи




Загальна характеристика роботи - Педагогічний моніторинг як засіб гуманізації освітнього процесу у вищому навчальному закладі

Предыдущая | Следующая