Процес модернізації освіти України в контексті Болонського процесу - Цілі та проблеми реформування освіти і науки в сучасній Україні
Процес об'єднання Європи, його поширення на Схід і на прибалтійські країни супроводжується формуванням спільного освітнього і наукового простору та розробкою єдиних критеріїв і стандартів у цій сфері. Цей процес дістав назву Болонського від назви університету в італійському місті Болонья, де було започатковано такі ініціативи. Він має дві складові: формування співдружності провідних європейських університетів відповідно до принципів, вкладених у Великій хартії, та об'єднання національних систем освіти і науки в європейський простір з єдиними вимогами, критеріями і стандартами.
Головна мета цього процесу - це консолідація зусиль наукової та освітянської громадськості й урядів країн Європи для істотного підвищення конкурентоспроможності європейської системи науки і вищої освіти у світовому вимірі (наприклад, протягом останніх 15-20 років вона значно поступається американській системі), а також для підвищення ролі цієї системи в суспільних перетвореннях.
Болонський процес мав свою передісторію. Спочатку була підписана представниками країн Європи Лісабонська конвенція (1997 р.) про визнання кваліфікацій для системи вищої освіти європейського регіону та Сорбоннська декларація (Париж, Сорбонна, 1998 р.) щодо узгодження структури системи вищої освіти в Європі. Сам же Болонський процес на рівні держав було започатковано 19 червня 1999 року в Болоньї (Італія) підписанням 30 міністрами освіти від імені своїх урядів документа, який назвали; Болонською декларацією. Цим актом країни-учасниці узгодили спільні вимоги, критерії та стандарти національних систем вищої освіти і домовилися про створення єдиного європейського освітнього та наукового простору до 2010 року. У межах цього простору мають діяти єдині вимоги до визнання дипломів про освіту, працевлаштування та мобільності громадян, що істотно підвищить конкурентоспроможність європейського ринку праці й освітніх послуг.
Наступний етап Болонського процесу відбувся у Празі 19 травня 2001 року, де було підписано Празьке комюніке представниками вже 33 країн Європи. Бачимо, що до Болонської співдружності на Празькому саміті приєдналися ще три країни.
Головні рішення цього саміту такі: країни знову підтвердили свою позицію щодо цілей, визначених Болонською декларацією; учасники високо оцінили участь у процесі Європейської асоціації університетів (EUA) та національних студентських спілок Європи (ESIB); вони відзначили конструктивну допомогу Європейської комісії та висловили свої зауваження щодо подальшого процесу, беручи до уваги різні цілі Болонської декларації. На саміті було виділено важливі елементи європейського простору вищої освіти, а саме: постійна навчання протягом усього життя; мотивоване залучення студентів до навчання; сприяння підвищенню привабливості та конкурентоспроможності європейського простору вищої освіти для інших регіонів світу (зокрема, аспекти транснаціональної освіти).
Третій етап Болонського процесу відбувся в Берліні 18-19 вересня 2003 року, де було підписано відповідне комюніке. Принципово нове рішення Берлінського саміту - поширення загальноєвропейських вимог і стандартів уже й на докторські ступені. Встановлено, що в країнах-учасницях Болонського процесу має бути один докторський ступінь - "доктор наук" у відповідних сферах знань (природничі науки, соціогуманітарні, економічні та ін.). Акцентовано увагу на потребі сприяти європейському простору вищої освіти. Розроблено додаткові модулі, курси та навчальні плани з європейським "містом, відповідною орієнтацією й організацією. Наголошено на важливій ролі, яку мають відігравати вищі навчальні заклади, щоб зробити реальністю навчання протягом усього життя. Зазначено, що європейський простір вищої освіти та європейський простір дослідницької діяльності - дві взаємопов'язані складові знань. Важливо, що з урахуванням цих нових рішень до Болонської співдружності разом з іншими шістьма країнами було прийнято і Росію (отже, до Болонського процесу сьогодні входять 40 країн Європи). Зрозуміло, що з огляду на глибокі традиції російської освіти і науки Російській Федерації буде нелегко відмовитися від багатьох переваг своєї системи, наприклад від двох докторських ступенів, від Вищої атестаційної комісії як державного органу контролю за стандартом наукових ступенів та ін.[4]
Четвертий саміт Болонського процесу був проведений 19-20 травня 2005 року в Бергені (Норвегія). Саме тоді Україна була прийнята до країн, що входять до європейського освітнього простору та є учасниками Болонського процесу.
Забезпечення умов для розширення мобільності представляє для України одне з найважливіших завдань її інтеграції до Болонського процесу. Це стосується студентів, викладачів і науковців України, яким надається підтримка в рамках міжнародних угод: 86 міжурядових та 46 міжвідомчих угод з 61 країною світу, 17 з них про взаємне визнання документів про освіту, наукові ступені і вчені звання, прямих угод між вищими навчальними закладами і науково-дослідницькими установами та міжнародними програмами, що реалізуються в Європейському регіоні, і є доступними для України. Які ж основні вимоги ставить членство України в Болонському процесі перед всією системою освіти та вищими навчальними закладами зокрема? В основному їх можна звести до таких шести ключових позицій:
Прийняти зручні та зрозумілі градації дипломів, ступенів і кваліфікацій;
Увести двоступеневу структуру вищої освіти;
Використовувати єдину систему кредитних одиниць (систему ECTS - European Community Course Credit Transfer System) і додатків до дипломів;
Напрацьовувати, підтримувати і розвивати європейські стандарти якості із застосуванням зрозумілих порівнюваних критеріїв, механізмів і методів їх оцінки;
Усунути існуючі перепони для розширення мобільності студентів, викладачів, дослідників і управлінців вищої школи.
Забезпечувати привабливість системи європейської освіти.
Враховуючи ці вимоги та для найбільш оптимального та безболісного переходу від існуючої системи освіти в Україні до новітньої, яка враховуватиме основні положення Болонського процесу була розроблена модель кредитно-модульної організації навчального процесу.
З метою перевірки цієї моделі рішенням колегії Міністерства освіти і науки України від 24 квітня 2003 року було розпочато проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації.
На сьогодні у педагогічному експерименті задіяні 106 вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, де охоплено понад 120 тис. студентів (5189 академічних груп) за 75 напрямами підготовки.
За час проведення експерименту Міністерством освіти і науки розроблено Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців (наказ МОН від 23 січня 2004 року №48), а також визначено особливості організації навчального процесу в умовах кредитно-модульного навчання (наказ МОН від 20 жовтня 2004 року № 812).
Вказані нормативні документи визначають такі основні положення:
Ціна кредиту для напрямів підготовки (спеціальностей), з яких проводиться експеримент, складає 36 годин. Нормативна кількість залікових одиниць на один навчальний рік - 60 кредитів. Відповідно, для підготовки бакалавра - 240 кредитів.
Кількість кредитів за навчальну дисципліну визначається діленням загального обсягу годин з навчальної дисципліни на ціну кредиту (з округленням до 0,5 кредиту).
У навчальних та робочих планах експериментальних напрямів підготовки вводиться додаткова графа "Кредити ECTS".
В академічній довідці в графі "Години" через дріб зазначається кількість кредитів ECTS, а в графі "Оцінки" через дріб - оцінка за шкалою ECTS. [5]
В Україні встановлено такі освітньо-кваліфікаційні рівні, що відповідають певним рівням професійної діяльності:
- - кваліфікований робітник; - молодший спеціаліст; - бакалавр; - спеціаліст, магістр.
У вищих навчальних закладах України фахівців усіх освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів готують за відповідними освітньо-професійними програмами ступенево або неперервно залежно від вимог до рівня оволодіння певною сукупністю умінь і навичок, необхідних для майбутньої професійної діяльності.
Освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста отримує особа, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності.
Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра отримує особа, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні та спеціальні знання й уміння, достатні для виконання завдань і обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності.
Освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста отримує особа, яка па основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань і обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності.
Освітньо-кваліфікаційний рівень магістра отримує особа, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння і знання, достатні для виконання професійних завдань і обов'язків (робіт) дослідницького та інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності.
Залежно від рівня реалізованих освітньо-професійних програм в Україні визначено статус навчального закладу за чотирма рівнями акредитації:
- 1) вищий навчальний заклад першого рівня акредитації (технікум, училище, вище професійно-технічне училище): готує фахівців зі спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста; 2) вищий навчальний заклад другого рівня акредитації (коледж): готує фахівців зі спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра: 3) вищий навчальний заклад третього рівня акредитації (інститут, академія, університет): готує фахівців зі спеціальностей освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавра та спеціаліста; 4) вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації (університет, академія): готує фахівців зі спеціальностей освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавра, спеціаліста і магістра.
Похожие статьи
-
Державний стандарт вищої освіти в Україні Прагнення до європейської інтеграції суттєво впливає на всі сфери життєдіяльності Української держави,...
-
Стан освіти в Сучасній Україні Система освіти України формувалася багато років і до отримання державою незалежності забезпечувала достатньо високий...
-
Державна політика в галузі загальної середньої освіти зафіксована у законі України "Про освіту" (1991 p.), зміненому і доповненому в 1996 році, Законі...
-
Актуальність теми. Актуальність даної теми зумовлена необхідністю формування в Україні кращої системи освіти і науки, знаходження перспектив розвитку...
-
Нині досягнення України у міжнародному вимірі конкурентоздатності економіки, рівня розвитку й особливо ефективності функціонування національної...
-
Освіта в Україні має складну структуру і включає дошкільну освіту, загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну освіту, вищу освіту,...
-
Вимоги вступу до ВНЗ Великобританії Для вступу в університет усім, хто вчився у Великій Британії, необхідно здати іспити A-levels. Згідно даним...
-
Зробивши порівняльну характеристику можна зробити висновки. Що вищих навчальних закладів в Україні набагато більше ніж у Великобританії. Але якість...
-
Вступ - Порівняльна характеристика систем вищої освіти України і Великобританії
Сьогодні наша країна стоїть на порозі визначних змін, особливо на царині освіти, яка є одним з визначальних чинників відтворення інтелектуальних і...
-
Особистісно зорієнтована парадигма освіти. - Теоретико-методологічні основи педагогіки
Ключові компетенції особистості як результат особистісно зорієнтованої освітньої моделі. Суть і особливості особистісно орієнтованого навчання і...
-
Актуальність і доцільність дослідження . Процеси державотворення, що відбуваються в Україні сьогодні, спричинили істотні перетворення в системі освіти....
-
№ Фактор Україна Великобританія 1 Обов'язкова освіта Середня освіта Середня освіта для дітей до 16 років 2 Структура освіти Дошкільна освіта, Загальна...
-
Болонський процес почався 25 травня 1998 року, коли Великобританія, Німеччина, Італія и Франція прийняли в Болоньї спільну декларацію. Сьогодні в процесі...
-
Друга половина XVII ст. визначила нові напрямки у розвитку освіти на українських землях. За результатами Переяславської угоди 1654 р. майже всі вони на...
-
Сучасна педагогіка існує як певна галузь теоретичних і емпіричних знань про педагогічні явища і являє собою систему педагогічних наук. На теоретичному...
-
Участь Угорщини в освітній політиці ЄС (проекти, програми). - Освітня політика Угорщини
Угорські вищі навчальні заклади (університети та коледжі) не мають обмежень щодо участі в освітніх програмах ЄС. Науково-дослідні програми ЄС є головним...
-
У Вступі обгрунтовано актуальність і доцільність проблеми дослідження; розкрито ступінь її розробленості; визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу,...
-
Введение - Педагогическая наука и практика как единая система
Наука - одна из форм человеческого сознания наряду с искусством и религией, направлена на добывание новых знаний, систематизацию и создание теорий....
-
Розробка уроку-проекту на тему: Українсько-московський договір 1654 року та його наслідки для України Мета проекту: 1. Розкрити внутрішнє й зовнішнє...
-
Відома велика роль засобів масової інформації у вихованні дітей і підлітків. Сучасні засоби масової інформації несуть виключно різноманітну,...
-
Основні принципи розвитку національної системи телебачення та радіомовлення визначені законодавством України. Передусім це: Конституція України (статті...
-
Педагогика как наука и практика - Педагогическая наука и практика как единая система
Соотношение педагогической науки и практики, их взаимосвязи - это наиболее общая и глобальная проблема педагогики. От того, как она решатся, зависят и...
-
Узагальнення результатів теоретичного пошуку, експериментальної роботи підтверджують основні положення гіпотези дослідження і дозволяють зробити такі...
-
История становления технических наук, их проблематика тесно связаны с процессом формирования научно-технического знания в качестве социального института...
-
Доктор має два рівні. Перший докторський ступінь - доктор філософії (PhD чи DPhil). Це звання, яке можна отримати у багатьох царинах, включаючи...
-
1. Теоретичний аналіз наукових досліджень показує, що проблема адаптації учнів-сиріт до навчання в ПТНЗ є актуальною міжнародною соціальною проблемою,...
-
Історія формування освітньої політики Угорщини. - Освітня політика Угорщини
Перший університет в Угорщині був заснований в 1367 році в Пейчі за короля Людовика І Великого, на основі патенту, що було видано Папою Римським Урбаном...
-
Индивидуальный уровень - SWOT-анализ двухступенчатого высшего образования
- Для российского студента БП сделает учебу в вузе более демократичной, более индивидуализированной, представит студенту больше выбора, что создаст...
-
Актуальність теми . В умовах інформаційного суспільства конкурентоспроможний фахівець має бути здатним до аналітичного мислення й узагальнення...
-
Історія виникнення технології - Зміст технології групової діяльності учнів
Питання про групові форми навчальної діяльності в психолого-педагогічній літературі посідає важливе місце, тому вони відкривають для дітей можливості...
-
Створення сприятливих умов недостатньо для виховання дитини з високим потенціалом, хоча деякі західні психологи і зараз вважають, що творчість спочатку...
-
Тема1. Педагогика как наука. Различные подходы к пониманию педагогики. Педагогика как наука. Основные этапы развития педагогики. Объект и предмет...
-
Термин "методика" многозначен. Это 1) технология обучения, совокупность способов управления учебным процессом; 2) наука, теория обучения предмету; 3)...
-
Профессиональная подготовка специалистов в контексте глобальной конкурентоспособности России
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОДГОТОВКА СПЕЦИАЛИСТОВ В КОНТЕКСТЕ ГЛОБАЛЬНОЙ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ РОССИИ Вооруженный конфликт, проходящий на Украине, и введение...
-
Загальні психологічні характеристики молодшого шкільного віку Молодший шкільний вік називають вершиною дитинства. Дитина зберігає багато дитячих якостей...
-
Українська педагогічна думка епохи українського відродження Відображалася у статутах братських шкіл, у навчальній літературі, що з'являлася у той час, у...
-
Решение данных задач определяет ход логопедического воздействия. Основным направлением логопедического воздействия является развитие речи, коррекция и...
-
Назріло питання створення професійних комп'ютерних програм, які допомогали б керівникові школи обробляти інформацію про результати навчально-виховного...
-
Києво-Могилянська академія виникла 1632 року в результаті злиття Київської братської та Лаврської шкіл. Братська школа виникла 1615 року на Подолі. В...
-
Педагогика -- обширнейшая наука. Изучаемый ею предмет настолько сложен, что отдельная, даже очень широкая, наука не в состоянии охватить его сущность,...
Процес модернізації освіти України в контексті Болонського процесу - Цілі та проблеми реформування освіти і науки в сучасній Україні