Система педагогічних наук. Зв'язок педагогіки з іншими науками. Витоки педагогіки - Теоретико-методологічні основи педагогіки
Сучасна педагогіка існує як певна галузь теоретичних і емпіричних знань про педагогічні явища і являє собою систему педагогічних наук. На теоретичному рівні кожна з педагогік, що входять у цю систему, вивчає закони, закономірності, принципи та правила визначеної педагогічної цілісності; на технологічному - мету, зміст, методи, форми та результат педагогічного процесу; на змістовному - знання, способи діяльності, досвід творчої діяльності та досвід емоційно-ціннісних відносин, що кожна з них відбирає з соціального досвіду для передачі наступному поколінню. Крім цього, всі перелічені нижче педагогіки можуть бути представлені у вигляді науки, практичної діяльності та навчальної дисципліни.
Загальна педагогіка містить у собі дидактику (теорію навчання), що вивчає закони й закономірності навчання, визначає його принципи та правила, розглядає цілі, зміст, форми, засоби, результат навчального процесу; теорію виховання, що досліджує ці ж питання щодо виховного процесу; школознавство як теорію та практику управління сучасною школою.
Вікова педагогіка (за аналогією з віковою психологією) містить у собі ясельну педагогіку, що досліджує навчання, виховання та розвиток дітей ясельного віку; дошкільну, котра вивчає закономірності навчання та виховання дітей переддошкільного й дошкільного віку; педагогіку школи, що розглядає освіту дітей шкільного віку. Вона має додаткову градацію за типами навчально-виховних закладів, які поєднують дітей зазначеного віку, на педагогіку загальноосвітньої школи, педагогіку професійного навчання, педагогіку середньої фахової освіти; педагогіку вищої школи, що розглядає специфіку вищої освіти; педагогіку дорослих, яка останнім часом отримала більш правильну назву андрагогіка (від слова Andros - чоловік, дорослий). Вона розвивається, в основному, в двох напрямках: як педагогіка післядипломної освіти (перекваліфікації або підвищення кваліфікації) та як педагогіка "третього віку" (старості).
Галузева педагогіка являє собою систему спеціальних педагогічних знань, що використовуються в різних галузях науки та виробництва. Це військова педагогіка, інженерна, медична, юридична тощо.
Порівняльна педагогіка вивчає закономірності розвитку освітніх систем у різних країнах світу шляхом їх зіставлення, знаходження подібностей і розбіжностей, оцінки позитивних і негативних сторін.
Спеціальна педагогіка присвячена проблемам навчання й виховання дітей, що мають відхилення в фізичному, психічному та розумовому розвитку. Сурдопедагогіка вивчає закономірності навчання та виховання глухих дітей, тифлопедагогіка - сліпих, олігофренопедагогіка - розумово відсталих.
Лікувально-профілактична педагогіка - порівняно нова галузь педагогіки, що швидко прогресує в наш час. Це пов'язано з масовим погіршенням здоров'я підростаючого покоління. Розвивається вона на стику з медициною, розглядає закономірності навчання та виховання хворих і потенційно хворих дітей, що потребують особливих умов для збереження та відновлення здоров'я. Для таких дітей створюються спеціальні школи санаторного типув курортних і екологічно чистих місцях.
Виправно-трудова педагогіка (чи педагогіка пенітенціарних установ) являє собою теорію та практику перевиховання людей, позбавлених волі. Вона спрямована на виправлення антисоціальних форм поведінки дітей і дорослих, що скоїли злочини. Ця галузь педагогічних знань тісно пов'язана з юриспруденцією та правознавством.
У останні роки в нашій країні набула особливої популярності та статусу педагогічної науки соціальна педагогіка, що розглядає налагодження контактів кожної особи із соціумом та закономірності позашкільної освіти дітей і дорослих.
Однією з нових педагогічних дисциплін сучасності є сама давня з педагогік - народна педагогіка. Вона відноситься до області емпіричних педагогічних знань і являє собою багатотомний усний підручник про виховання й навчання підростаючих поколінь, що створюється народом, зберігається в його пам'яті, постійно ним використовується та систематично поповнюється. До її складу входять:
- - народна фамілогия - народні знання й досвід створення здорової та міцної родини; - народне дитинознавство як сталі погляди на дітей (годувальники в старості, продовжувачі роду, творці культури тощо), емпіричні знання про онтогенез людського організму та формування особистісних якостей, про закономірності розвитку особистості в дитячі роки; - батьківська педагогіка як мудрість соціалізації дитини в родині, передача дітям духовної спадщини та досвіду батьків; - народна дидактика як узагальнений досвід розумового розвитку й формування світогляду підростаючого покоління; - народна деонтологія (у перекладі з грецької, наука про вкрай необхідне) як формування правових відносин у родині, засвоєння певних прав і обов'язків, набуття відповідальності та статутної культури взаємин, становлення працьовитості, поважного ставлення до дорослих, батьків, до хліба, любові до рідної землі, мови тощо.
Історія педагогіки вивчає закономірності функціонування та розвитку освіти в минулому. Вона пов'язана з дослідженнями з цивільної історії, археології, етнології, етнографії. При розкритті історико-педагогічних проблем на сучасному етапі особливе значення має незалежність науки від ідеології, що, безсумнівно, підсилює об'єктивність цієї галузі знань, а від її дослідників жадає не тільки компетентності, а й неупередженості, чесності, об'єктивності у викладі конкретно-історичних фактів та обгрунтуванні закономірностей суспільного існування.
У систему педагогічних наук входять також численні методики навчання школярів і студентів різним дисциплінам а також методика виховної роботи. Вони вивчають специфічні закономірності управління формуванням особистості та розвитком мислення учнів, збагачують науку предметним добутком у навчанні конкретній дисципліні, можливостями виховання її засобами. Отримані в такий спосіб методичні знання розширюють арсенал загальної педагогічної теорії.
Зв'язок педагогіки з іншими науками.
Педагогіка як наука про людину розвивається в тісному зв'язку з іншими науками. На одні вона спирається, другі випливають із неї, треті змістовно і технологічно збагачують педагогіку, четверті збагачуються самі. Про значимість міждисциплінарних зв'язків говорить поява нових наук, що вивчають педагогічну дійсність на її стику з іншими галузями знань. Досвід останніх десятиліть показує, що основні відкриття в науці були зроблені саме в міждисциплінарних областях. Так з'явилися педагогічна психологія, філософія освіти, соціологія виховання тощо.
Особливо продуктивними є зв'язки педагогіки з іншими науками про людину (психологією, фізіологією, медициною й ін.), про природу й суспільство (філософією, економікою, соціологією тощо), з математичними науками (інформатикою, статистикою, кібернетикою). Останні успішно використовуються для дослідження педагогічних систем, при проведенні педагогічних експериментів, прогнозуванні шляхів розвитку певних педагогічних явищ тощо.
Аж до ХVII століття педагогіка входила до складу філософії. Тому своїм корінням вона сягає філософських глибин минулого, черпаючи з них опорні положення своїх теорій. Урізноманітнюючи та конкретизуючи, педагогіка використовує філософські категорії необхідності та випадковості, загального, одиничного та особливого, закони розвитку та вчення про його рушійні сили, суб'єктивний і об'єктивний детермінізм педагогічних явищ і багато іншого. Методологічною основою навчання є філософія пізнання - гносеологія, виховання - філософське етичне вчення. Опорними в педагогіці стали філософські поняття законів, закономірностей, принципів тощо.
У зв'язку з поглибленням філософського осмислення дійсності з'явилися галузеві філософії, серед яких виділилися філософія освіти, філософія культури, філософія виховання, філософія науки тощо. Зважаючи на те, що педагогіка тісно пов'язана з іншими науками про людину та суспільство, звернення до їх філософій сприяють її успішному розвитку.
Різноманітні зв'язки педагогіки з соціологією. Будучи наукою про суспільство як цілісну систему, її компоненти та процеси їх функціонування, соціологія в сферу свого теоретичного й прикладного вивчення включає освіту.
У структурі соціологічної науки відбита соціологія освіти, соціологія виховання, соціологія студентства, соціологія міста (села), соціологія здоров'я та ін., що, безсумнівно, розширює ракурси розгляду педагогічних явищ. Так, за даними соціологічних досліджень до числа школярів, що не закінчують середню школу (тобто в майбутньому матимуть недостатній рівень освіченості), найчастіше попадають представники чоловічої статі, що негативно відбивається на технічному прогресі, обороноздатності країни, на міцності родини, проблемах виховання дітей, дає підвищення рівня правопорушень.
Педагогіка органічно пов'язана з психологією. Якщопсихологія вивчає закони розвитку психіки людини, то педагогіка досліджує можливості керування цим розвитком. Навчання й виховання є ні чим іншим, як цілеспрямованою зміною психіки дитини, її мислення, діяльності, свідомості тощо.
Інструменти наукового психологічного пошуку успішно служать розв'язанню педагогічних задач. Так, результати педагогічної діяльності (навченість і вихованість дітей) діагностуються завдяки визначенню змін у психічних характеристиках випробуваних. Психологічні тести, рейтинг, рангування та інші методи стали невід'ємною частиною науково-педагогічних досліджень.
Знання вікових, індивідуальних і типологічних особливостей дітей, якими озброює педагога психологія, дозволяють йому організувати навчання та виховання в оптимальному режимі.
Базові поняття психології, використовуючись у педагогічному лексиконі, розширюють науково-педагогічну лінгвістику. Це дозволяє долати бар'єри між педагогічним і психологічним мовним відображенням освітніх явищ. Вільне володіння педагогом психологічною термінологією є показником його високого професіоналізму.
Своєрідним містком між двома науками виступаютьпедагогічна та вікова психології, психологія професійної педагогічної діяльності, психологія управління педагогічними системами та ін.
Педагогіка тісно пов'язана з фізіологією. Остання, будучи наукою про життєдіяльність цілісного організму, його складових частин і функціональних систем, розкриває картину матеріально-енергетичного розвитку дитини, закономірності функціонування нервової системи, особливості вищої нервової діяльності в різні вікові періоди. Врахування перелічених процесів і закономірностей дозволяє педагогу грамотно керувати розвитком дитини, запобігає можливим помилкам і утрудненням в її навчанні та вихованні, є основою для визначення посильних навантажень і педагогічно доцільних вимог.
Медицина дає педагогу необхідні знання про попередження цілого ряду захворювань, що стали атрибутами сучасної школи. Це порушення опорно-рухового апарату, травми, інфекційні захворювання, погіршення зору, слуху, мовлення, нервові розлади. Останнім часом з'явився навіть новий медичний термін - дидактогенні неврози. Вони пов'язані з переживанням дитиною навчальних невдач, деструктивних стосунків із однолітками та вчителями.
Для того, щоб не дати хворобі розвинутися, потрібно вчасно виявити відхилення від норми. З цією метою в школах щорічно проводиться загальна диспансеризація дітей. За її результатами, у разі потреби, призначається корекційне лікування, успіх якого значною мірою залежить від учителя. Для навчання хворих дітей існує державна система спеціальних шкіл, санаторіїв, інтернатів. Науково-методичному забезпеченню їх діяльності служать спеціальна та лікувально-профілактична педагогіки.
Крім традиційних зв'язків педагогіки з іншими науками останнім часом на арену взаємодії все наполегливіше виходять нові науки, до яких можна віднести:
- - евристику, що вивчає теоретичні та технологічні основи наукових відкриттів (її праобразом у школі є проблемне навчання), - альтернативістику як перехід до діаметрально протилежних проявів у освіті (від школи однакової - до різноманітної, від однакових навчальних планів і програм - до різних, від єдиного підручника - до варіативного та ін.), - глобалістику, що виділяє головні, глобальні проблеми сучасності та спрямовує освіту на їх вирішення. Однією з таких проблем є зміна пріоритетів навчання, в основі якої лежать не запам'ятовування й переказ відомих істин, а формування з їх допомогою механізмів пізнання, спілкування, учіння, механізмів творчого перетворення світу й себе в світі; - біоенергетику як знання й використання законів функціонування біологічних систем, однією з яких є людина; - валеологію як науку про здоровий спосіб життя; - екологію як науку про збереження природи й себе як її частини та багато інших.
Похожие статьи
-
Особистісно зорієнтована парадигма освіти. - Теоретико-методологічні основи педагогіки
Ключові компетенції особистості як результат особистісно зорієнтованої освітньої моделі. Суть і особливості особистісно орієнтованого навчання і...
-
Характеристика основної цілі педагогічного процесу. Її конкретизація на сучасному етапі розвитку школи та педагогіки Ціль об'єктивна за своїм...
-
Таблиця 1 № Педагогіка Суб'єкт Об'єкт Предмет Результат 1 Педагогічна теорія (наука) Педагог Вчений Уся педагогічна дійсність Дослідження зв'язків між...
-
Принципи та правила педагогічного процесу - Теоретико-методологічні основи педагогіки
Слово "принцип" означає основу, першопричину, керуючу ідею, головну вимогу, що витікає із закономірності. Принципи педагогічного процесу - це система...
-
Мета та завдання навчання. Мета та завдання виховання - Теоретико-методологічні основи педагогіки
Одним из определяющих компонентов процесса обучения является его цель. Цель обучения - это идеальное мысленное предвосхищение конечного результата...
-
Термін "педагогіка" отримав свою назву від грецьких слів paidos -- дитина і ago -- вести. У дослівному перекладі paidagogos означає "проводир дітей"....
-
В Англії після Реформації XVI ст. було закрито значну частину католицьких монастирів, а з ними і багато парафіяльних шкіл. Натомість відкривались нові...
-
Друга половина XVII ст. визначила нові напрямки у розвитку освіти на українських землях. За результатами Переяславської угоди 1654 р. майже всі вони на...
-
Українська педагогічна думка епохи українського відродження Відображалася у статутах братських шкіл, у навчальній літературі, що з'являлася у той час, у...
-
Створення сприятливих умов недостатньо для виховання дитини з високим потенціалом, хоча деякі західні психологи і зараз вважають, що творчість спочатку...
-
Введение - Педагогическая наука и практика как единая система
Наука - одна из форм человеческого сознания наряду с искусством и религией, направлена на добывание новых знаний, систематизацию и создание теорий....
-
Сутність та педагогічний зміст екологічного виховання Екологія (гр. Оikos - дім, родина) - наука, що "вивчає закономірності існування, формування і...
-
Характеристика особливості розвитку мовлення в дошкільному віці Стаючи більш самостійними, діти дошкільного віку виходять за межі вузькосімейних зв'язків...
-
Педагогика как наука и практика - Педагогическая наука и практика как единая система
Соотношение педагогической науки и практики, их взаимосвязи - это наиболее общая и глобальная проблема педагогики. От того, как она решатся, зависят и...
-
1. Амонашвили Шалва Александрович -- грузинский педагог и психолог, действительный член АПН СССР, почетный член Российской академии образования. Среди...
-
Процес об'єднання Європи, його поширення на Схід і на прибалтійські країни супроводжується формуванням спільного освітнього і наукового простору та...
-
Актуальність теми. Актуальність даної теми зумовлена необхідністю формування в Україні кращої системи освіти і науки, знаходження перспектив розвитку...
-
Нині досягнення України у міжнародному вимірі конкурентоздатності економіки, рівня розвитку й особливо ефективності функціонування національної...
-
Формування в майбутнього вихователя підростаючих поколінь досвіду педагогічного мислення і поведінки
Формування в майбутнього вихователя підростаючих поколінь досвіду педагогічного мислення і поведінки Володимир Федчик, Старший викладач Донецького...
-
Ж.-Ж. Руссо (1772-1778) - французький філософ, письменник, педагог-просвітитель із світовим іменем. Він народився у Женеві в сім'ї ремісника-годинникаря....
-
Інноваційні технології у педагогіці - Інноваційні технології у педагогіці
Метою державної Національної програми "Освіта" ("Україна ХХІ ст. ") є виведення освіти в Україні на рівень розвинутих країн світу, що можливо лише за...
-
До основних функцій контролю слід віднести: § Контролююча. Для здійснення цілеспрямованого керування процесом навчання і вивчення ефективності методів і...
-
Реформація - соціально-політичний рух у багатьох країнах Європи в XVI ст. Вона пов'язується передусім з боротьбою проти католицької церкви. Представники...
-
У Стародавній Греції зародилися перші в історії педагогіки педагогічні теорії. Вони ще не виділяються окремо, а знаходять своє місце у філософських...
-
Загальні психологічні характеристики молодшого шкільного віку Молодший шкільний вік називають вершиною дитинства. Дитина зберігає багато дитячих якостей...
-
Заключение - Педагогическая наука и практика как единая система
Педагогика, как наука об искусстве воспитания, о творческой деятельности, поэтому педагогике нельзя научиться путем теоретического просвещения,...
-
Практика педагогики - Педагогическая наука и практика как единая система
Практика в широком смысле понимается как деятельность людей, обеспечивающая развитие общества. В общей структуре активности человека педагогическая...
-
Введение 1. "Название темы" Сначала теория, затем практическая часть. Практическая часть (чем занимаются дети) уборка клеток, полив цветов. Практическое...
-
Состояние сферы образования в современном мире сложно и противоречиво. С одной стороны, образование в ХХI веке стало одной из самых важных сфер...
-
Болонський процес почався 25 травня 1998 року, коли Великобританія, Німеччина, Італія и Франція прийняли в Болоньї спільну декларацію. Сьогодні в процесі...
-
Державний стандарт вищої освіти в Україні Прагнення до європейської інтеграції суттєво впливає на всі сфери життєдіяльності Української держави,...
-
Суть поняття "контроль" Контроль знань відіграє значну роль в управлінні навчальним процесом, але, для досягнення цієї мети, різні види та форми контролю...
-
Державна політика в галузі загальної середньої освіти зафіксована у законі України "Про освіту" (1991 p.), зміненому і доповненому в 1996 році, Законі...
-
1. Теоретичний аналіз наукових досліджень показує, що проблема адаптації учнів-сиріт до навчання в ПТНЗ є актуальною міжнародною соціальною проблемою,...
-
Основное сочинение "Общая педагогика", в которой настаивал на суверенность педагогической науки. Разработал идею воспитывающего обучения, введя...
-
Актуальність теми дослідження. В сучасному українському суспільстві суттєво зростає потреба в талановитих, розумово і фізично розвинених молодих людях,...
-
Педагогика как наука - Педагогическая наука и практика как единая система
Педагогика наука практика образование Известно, что любая отрасль знаний формируется в качестве науки лишь при условии выделения специфического предмета...
-
Виявлення здібностей у дітей молодшого шкільного віку Як відомо, принцип індивідуалізації навчання визнаний одним із основних у педагогіці. Але його...
-
Взаимосвязь педагогической науки и практики - Педагогическая наука и практика как единая система
Одним из центральных принципов педагогической науки является принцип связи теории с практикой. В основе данного принципа лежит представление о том, что...
-
Основний логопедичний діагноз вихованців - системне недорозвинення мови (СНМ) тяжкого та середнього ступеня. Зустрічаються й діти, які зовсім не...
Система педагогічних наук. Зв'язок педагогіки з іншими науками. Витоки педагогіки - Теоретико-методологічні основи педагогіки