ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ - Методичні засади моніторингу якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання

У вступі Обгрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, проаналізовано загальний стан наукової проблеми, розкрито зв'язок з науковими програмами і темами, визначено мету та завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито методи дослідження, представлено наукову новизну одержаних результатів, їх практичне значення для педагогічної науки, висвітлено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження, наведено структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі "Якість підготовки фахівців як психолого-педагогічна проблема" розглянуто поняття якості освіти загалом і якості підготовки майбутніх учителів зокрема, здійснено короткий аналіз та окреслено функції управління якістю освіти, обгрунтовано теоретичні засади моніторингу як механізму управління якістю підготовки фахівців.

Узагальнення наукових джерел дозволило встановити, що якість освіти відображає ступінь відповідності сукупності властивостей освітнього процесу та його результату певним нормам (стандартам) освіти. Результативною категорією якості освіти є якість підготовки фахівців. Вона виявляється у певному комплексі компетенцій, які характеризують здатність випускників вищого навчального закладу ефективно здійснювати професійну діяльність у сучасних соціально-економічних умовах.

Проведений аналіз проблеми управління якістю показав, що провідним чинником забезпечення якості вищої освіти в усій Європі є Болонський процес, який впроваджується в освітню систему держав на міжнародному, національному та інституційному рівнях. Управління якістю підготовки майбутніх фахівців Визначено нами як Безперервний процес впливу суб'єкта управління на його об'єкт з метою організації і координації їхньої спільної діяльності, спрямованої на забезпечення належної якості освіти випускників.

Сутність управління якістю підготовки майбутніх учителів виражається через такі функції: контролю, що передбачає перевірку, оцінювання й облік освітнього процесу і його результату як за кількісними, так і за якісними показниками; аналізу отриманої інформації, виявлення відхилень та з'ясування причин розходження фактичного рівня підготовки майбутніх фахівців з належним; планування подальшої управлінської діяльності з метою визначення змісту коригувальних дій та розробки відповідних планів; організації, що полягає у здійсненні запланованих дій і реалізації прийнятих управлінських рішень.

У процесі аналізу сучасної педагогічної теорії і практики було з'ясовано, що погляди дослідників на тлумачення поняття моніторингу зосереджуються в площинах: 1) відстеження результативності та вивчення різноманітних характеристик освітнього процесу на різних його рівнях; 2) інформаційної основи управління якістю освіти; 3) встановлення відповідності досліджуваного об'єкта спеціально розробленим нормам, стандартам, вимогам. Узагальнюючи зазначені підходи, враховуючи досвід моніторингових досліджень в НПУ імені М. П. Драгоманова та власний досвід автора, нами визначено моніторинг якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання як систему постійного і систематичного збору та аналізу інформації про навчально-виховний процес з метою визначення і реалізації оптимальних шляхів забезпечення належної якості освіти випускників.

Досягнення зазначеної мети моніторингу забезпечується за рахунок виконання таких функцій: інформаційної, що полягає у зборі різнобічної статистичної інформації про навчально-виховний процес; пошуково-дослідницької, яка передбачає залучення усіх науково-педагогічних працівників до проведення моніторингових досліджень; формуючої, що дозволяє ефективно здійснювати процес становлення майбутнього фахівця; корекційної, спрямованої на організацію коригувальної діяльності з метою усунення виявлених негативних моментів у процесі фахової підготовки студентів спеціальності "Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання"; системоутворюючої, яка сприяє найбільш оптимальному вибору цілей, завдань моніторингу і методів їхнього вирішення; прогностичної, що передбачає побудову різних моделей майбутнього стану системи освіти та розробку способів їх досягнення; управлінської, що полягає у прийнятті певних управлінських рішень, спрямованих на забезпечення належної якості освіти.

Виділення різних видів моніторингу здійснено нами відповідно до таких ознак: масштабу цілей та завдань освітньої системи, етапів навчання, частоти процедур, масштабу "охоплення" об'єкта спостереження, організаційних форм, підстав проведеної експертизи, рівнів управління, суб'єкту, типу інформації, що збирається, напрямів досліджень.

У другому розділі "Моніторинг якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання" досліджено практику організації моніторингових досліджень у вищих навчальних закладах, визначено та теоретично обгрунтовано зміст, форми, методи і засоби моніторингу якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання, розроблено його методичну систему.

Вивчення стану організації моніторингових досліджень у педагогічній практиці вищих навчальних закладів України дозволило з'ясувати, що моніторинг якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання реалізується у формі різнорівневого контролю навчальних досягнень студентів частково, оскільки відсутні методичні розробки щодо його проведення. Більшість респондентів відмітили, що моніторинг дозволяє забезпечити належну якість фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання, разом із тим він є наднормованим навантаженням, тому не підтримується деякими викладачами ВНЗ.

Найбільш тривалий, науково обгрунтований і методично забезпечений досвід проведення моніторингу якості освіти має Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, де функції організаційно-методичного супроводу моніторингової діяльності покладено на Науково-методичний центр моніторингу якості освіти як структурний підрозділ університету, а також на загальноуніверситетську та інститутські групи моніторингу якості освіти. З'ясовано, що основними формами моніторингу якості освіти в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова є такі: декада інституту (факультету), кафедри; контроль за якістю підготовки фахівців, що здійснюється на ректорському, директорському та кафедральному рівнях шляхом проведення відповідних контрольних робіт, поточної, проміжної та підсумкової атестацій; контрольне відвідування занять посадовими особами, проведення відкритих занять та взаємовідвідування занять викладачами; аналіз науково-методичного забезпечення навчального процесу; рейтингове оцінювання діяльності викладачів, кафедр та інститутів (факультетів); державна атестація випускників; соціологічні опитування учасників навчально-виховного процесу.

Встановлено, що зміст, форми, методи і засоби моніторингу якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання грунтуються на таких принципах:

- орієнтація на стандарти вищої освіти, що спонукає ВНЗ постійно з'ясовувати рівень підготовки студентів та порівнювати його із вимогами держави, задекларованими в освітніх стандартах; - лідерство, що передбачає призначення відповідальних осіб за проведення моніторингу; - залучення працівників - керівників підрозділів вищих навчальних закладів, викладачів, майстрів, лаборантів з метою забезпечення надходження до відповідальних осіб всебічної інформації щодо об'єкта моніторингу; - процесний підхід, який полягає у запровадженні моніторингу якості процесу фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання, а саме процесів викладання та учіння; - системний підхід, що передбачає виокремлення певних компонентів моніторингу, встановлення взаємозв'язків між ними, погодження і координацію їхньої діяльності; - постійне поліпшення усіх показників діяльності вищого навчального закладу, що дозволяє найбільш ефективно досягати належного рівня підготовки фахівців; - прийняття рішень на підставі фактів, що передбачає розробку планів корекційної діяльності тільки за результатами критичного аналізу усієї зібраної інформації.

На основі визначених принципів моніторингу розроблена його методична система як сукупність взаємозалежних структурних компонентів (мети, змісту, форм, методів та засобів), що функціонують у цілісному навчальному процесі та об'єднані єдиною метою - визначення та реалізації оптимальних шляхів забезпечення належної якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання.

Змістом моніторингу є збір та аналіз інформації про навчальний процес, який має двосторонній характер: з одного боку - це системна цілеспрямована діяльність педагогів (викладання), а з іншого - навчальна діяльність студентів (учіння). Відповідно до змісту Формами моніторингу якості викладання нами визначені: рецензування методичного забезпечення дисциплін, взаємовідвідування навчальних занять (відвідування відкритих занять, контрольні відвідування), аналіз результатів сесії, а учіння - попередній, модульний та підсумковий контроль навчальних досягнень студентів. Загальною формою моніторингу якості викладання і учіння є опитування усіх учасників навчального процесу, спрямоване на виявлення труднощів, які зустрічаються у процесі підготовки фахівців, встановлення рівня задоволеності викладачів та студентів його якістю, з'ясування побажань та пропозицій.

Методи моніторингу були умовно поділені нами на три групи: 1) методи збору інформації - спостереження, анкетування, контроль та самооцінювання навчальної діяльності студентами та викладачами; 2) методи обробки та інтерпретації зібраної інформації - аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація, методи математичної статистики; 3) методи впровадження результатів моніторингу - прогнозування, планування та коригування.

Засобами моніторингу якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання є різні бланки збору і обробки інформації, а саме: бланк рецензування методичного забезпечення дисципліни; протокол спостереження лекційного, практичного (лабораторного) заняття; бланки анкет для опитування учасників навчально-виховного процесу; моніторингові карти як специфічні засоби моніторингу якості підготовки фахівців; комплекси тестових завдань та контрольних робіт для з'ясування рівня навчальних досягнень студентів; технічні засоби для удосконалення математичної та статистичної обробки зібраних даних, у тому числі комп'ютерна техніка. Методична система моніторингу якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання зображена нами на рис. 1.

Визначаючи структурні компоненти системи моніторингу, ми базувалися на таких принципах: орієнтація на стандарти вищої освіти - під час формулювання мети; процесний і системний підходи до моніторингу - при з'ясуванні його змісту; постійне поліпшування усіх показників діяльності ВНЗ - при визначенні форм моніторингу; прийняття рішень на підставі фактів - під час характеристики його методів. Залучення працівників та лідерство були враховані під час встановлення суб'єктів моніторингу, якими є студенти, весь кадровий склад кафедри та представники адміністрації.

Визначено етапи Проведення моніторингових досліджень: підготовчий, який реалізовує функцію планування; практичний, який сприяє здійсненню організаційної та контрольної функцій управління якістю освіти; аналітичний, що виконує функцію аналізу зібраної інформації. Так, підготовчий етап впровадження моніторингу передбачає: постановку мети та завдань, з'ясування об'єктів та суб'єктів моніторингу, призначення відповідальних осіб та термінів проведення досліджень, розробку інструментарію. Метою практичного етапу є збір інформації щодо якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання за встановленими формами, з використанням визначених методів і розроблених засобів. Аналітичний етап проведення моніторингу полягає у здійсненні аналізу, оцінювання, систематизації та узагальнення отриманих даних, встановленні причинно-наслідкових зв'язків між досліджуваними об'єктами, виявленні причин успіхів та невдач, формулюванні висновків та розробці планів корекційної діяльності.

У третьому розділі "Експериментальне дослідження результативності моніторингу якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання" Розкрито методику експерименту, представлено хід та результати експериментального дослідження.

У ході дослідно-експериментальної роботи перевірялася така гіпотеза: запровадження системи моніторингу дозволяє постійно та систематично отримувати інформацію щодо якості викладання і учіння та коригувати навчальний процес із метою забезпечення належної якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання.

Рис. 1. Методична система моніторингу якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання

Педагогічний експеримент здійснювався на базі чотирьох вищих навчальних закладів і передбачав залучення 556 студентів спеціальності "Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання".

Під час константувального етапу дослідження було обрано його незалежну та залежну змінні. Зокрема, незалежною змінною дослідження визначено розроблену нами методичну систему моніторингу, а залежною - якість фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання.

З'ясовано, що результатом фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання у вищих навчальних закладах є сформованість їхніх компетенцій. Відповідно до структурних складових компетенції виділено такі критерії якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання:

Змістовий

Операційний

Мотиваційний

Враховуючи якісну характеристику структурних компонентів компетенції визначено та обгрунтовано три рівні якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання: високий, середній та низький.

Розроблені критерії, показники та рівні покладено в основу оцінювання якості підготовки студентів спеціальності "Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання". Зокрема, встановлено, що за змістовим та операційним критеріями вона знаходиться на середньому та високому рівнях у 303 осіб (54,5 %), а за мотиваційним - у більшості студентів (43,5 %) - на низькому рівні. Загалом якість фахової підготовки на низькому рівні властива 206 студентам (37,1 %), на середньому - 194 (34,9 %), на високому - 106 (19,1 %), а у 50 осіб (9,0 %) вона є незадовільною.

Статистична обробка отриманих даних довела, що за якістю фахової підготовки обрані контрольні та експериментальні групи відносяться до однієї і тієї ж генеральної сукупності. Це забезпечило чистоту й об'єктивність вихідних даних для проведення подальшої дослідно-експериментальної роботи.

Метою формувального етапу експерименту стало впровадження розробленої системи моніторингу в процес фахової підготовки студентів експериментальних груп відповідно до визначених нами мети, змісту, форм, методів та засобів його реалізації в три етапи: підготовчий, практичний та аналітичний.

Підготовка учасників експерименту передбачала проведення науково-методичного семінару, на якому висвітлювалися питання щодо сутності моніторингу, його основних компонентів як системи, етапів організації. Для встановлення конкретних термінів здійснення моніторингових досліджень складено графіки рецензування методичного забезпечення дисциплін, взаємовідвідування занять, контролю навчальних досягнень студентів, соціологічного опитування учасників навчально-виховного процесу. З метою забезпечення функцій між суб'єктами моніторингу розподілено їхні обов'язки.

Усі члени кафедри брали участь в обговоренні поточного стану якості фахової підготовки майбутніх учителів з метою розробки і подальшої реалізації управлінських рішень, спрямованих на подолання неуспішності студентів, підвищення рівня їхнього пізнавального інтересу, забезпечення належної якості проведення навчальних занять, контрольних заходів та самостійної роботи.

Зріз якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання дозволив встановити результативність методичної системи моніторингу. Відповідний розподіл студентів контрольних та експериментальних груп зображений нами графічно (рис.2).

Рис. 2. Розподіл студентів контрольних та експериментальних груп за якістю фахової підготовки на кінцевому етапі експерименту

Отримані дані засвідчили, що основні зміни за змістовим, операційним та мотиваційним критеріями якості притаманні студентам експериментальних груп. Зокрема, спостережено:

1) підвищення високого та достатнього рівнів змістового та операційного критерію якості на 14,3 та 6,8 % відповідно та зменшення середнього та початкового рівнів (на 17,5 та 10,0 % відповідно); 2) підвищення оптимального та достатнього рівнів мотиваційного критерію якості на 21,8 та 7,5 % відповідно та зменшення ступеня прояву низького рівня на 22,5 %; 3) підвищення високого та середнього рівнів якості фахової підготовки майбутніх учителів на 16,4 та 11,7 % відповідно та зменшення ступеня прояву низького рівня на 21,5 %.

Для перевірки статистичної достовірності одержаних результатів дослідження використано критерій А. Колмогорова-М. Смирнова. Розраховане значення статистики критерію засвідчило, що за змістовим, операційним та мотиваційним критеріями якості студенти контрольних та експериментальних груп належать до різних генеральних сукупностей, а запропонована нами методична система моніторингу є результативною і заслуговує на широке впровадження у навчальний процес вищих педагогічних навчальних закладів

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ - Методичні засади моніторингу якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання

Похожие статьи