ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ - Професійна спрямованість навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї

Професійний спрямованість навчання природничий

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, висвітлено зв'язок роботи з науковими програмами, планами та темами, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження, охарактеризовано методи дослідження, розкрито наукову новизну одержаних результатів, їх практичне значення, представлено особистий внесок здобувача, подано відомості про апробацію результатів дослідження, публікації, наведено інформацію про структуру й обсяг дисертації.

У першому розділі "Теоретичні засади професійної спрямованості навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї" проаналізовано базові поняття дослідження, здійснено історико-педагогічний аналіз проблеми допрофесійної підготовки, розглянуто медичний ліцей в структурі неперервної професійної освіти майбутнього медичного працівника, становлення системи природничих дисциплін.

На основі теоретичного аналізу понять "професійна орієнтація", "професійний відбір", "допрофесійна підготовка", "професійне самовизначення", "особистісний підхід", "професійна адаптація", "професійна підготовка" в сучасних педагогічних дослідженнях визначено, що професійна спрямованість навчання природничих дисциплін - основа допрофесійної підготовки учнів до медичних спеціальностей, що передбачає інтеграцію фундаментальних та професійно орієнтованих знань, умінь та навичок, формує науковий світогляд, враховує мотиваційний аспект вибору майбутньої професії, особисті здібності, нахили та забезпечує подальший професійний розвиток у вищому медичному навчальному закладі.

Доведено, що професійна спрямованість навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї знаходиться в органічній єдності загального, особливого й індивідуального.

Як загальне, вона відображає закономірності здобуття повної загальної середньої освіти; як особливе - має свою специфіку, зумовлену особливостями майбутньої професійної діяльності медичного працівника, необхідністю поглибленого вивчення профільних дисциплін; як індивідуальне - відображає залежність допрофесійної підготовки від індивідуальних особливостей учня, рівня його пізнавальних інтересів, особистісних якостей.

Розкрито зміст історичних періодів розвитку допрофесійної підготовки учнів в Україні та проаналізовано стан дослідженості проблеми з точки зору існуючих теоретичних підходів. Перший період охоплює 18-30-ті роки ХХ століття. У 1918 році було прийнято "Положення про єдину трудову школу УРСР". Згідно з цим документом у старших класах середньої школи були визначені такі профільні напрями підготовки учнів: природничо-математичний, технічний і гуманітарний. Але ця ідея не була реалізована на практиці. Другий період охопив 40-50-ті роки ХХ ст., коли держава мала потребу в спеціалістах високої кваліфікації (кількість працівників у 1940 р. зросла порівняно з 1928 р. у 2,6 рази), які були б спроможні розв'язувати соціально-економічні проблеми держави на стратегічному рівні. Перед освітянською галуззю постало завдання, спрямоване на вирішення питань наступності в освіті між загальноосвітньою школою і технікумом, школою і вищим навчальним закладом. Варто зазначити, що воєнний період скоригував потреби суспільства, і школа знову виконувала функцію професійного закладу. Важливого значення у цей період набули знання, що мали військово-прикладний характер. Такий підхід забезпечував прискорену підготовку спеціалістів за багатьма напрямами. Цей період характеризувався: 1) конкретно-прикладним характером навчання у школі в екстремальних умовах; 2) включенням у зміст навчання обов'язкової загальної середньої освіти і професійної підготовки з певного напряму; 3) виокремленням рівнів допрофесійної підготовки, що передбачали наступність освіти і трудової підготовки у системах "школа-виробництво", "школа-технікум", "школа-вищий навчальний заклад". При цьому престиж школи залежав від кількості випускників, що вступили до вищих навчальних закладів. Третій період розвитку допрофесійної підготовки учнів охоплює 60-80-ті роки ХХ ст., для якого були характерними такі тенденції: 1) загальносуспільна, що полягала у спробах удосконалення соціалістичної системи в усіх її сферах; 2) конкретно галузева, визначена Законом "Про підсилення зв'язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти в СРСР" (1958 р.), який передбачав, що за період 1959-1964 рр. усі середні школи перетворяться на середні одинадцятирічні загальноосвітні трудові політехнічні школи з виробничим навчанням. Особливого значення проблема професійної спрямованості навчання природничих дисциплін у системі допрофесійної підготовки учнів набула з початку 90-х років ХХ ст. Для цього періоду - четвертого - характерним є те, що Україна набула статусу незалежної держави.

У нашому дослідженні допрофесійна підготовка учнів розглядається як цілісний освітньо-виховний процес, який передбачає інтеграцію загальноосвітніх (фундаментальних) і професійно орієнтованих (на рівні початкових професійних) знань, умінь та навичок на основі особистісно орієнтованого підходу до навчання і враховує мотиваційний аспект вибору майбутньої професії, особисті здібності та нахили учнів медичного ліцею. На основі історико-педагогічного аналізу проблеми допрофесійної підготовки учнів в умовах ліцею з'ясовано, що найбільш ефективна, організована і цілеспрямована робота у цьому напрямі відбувається у профільних навчальних закладах, а саме: в ліцеях, гімназіях, колегіумах, які працюють на підставі угод з вищими навчальними закладами. Така допрофесійна підготовка діє, як правило, лише за одним із визначених напрямів - природничим, медичним або гуманітарним.

У результаті теоретичного аналізу проблеми зроблено висновок, що у допрофесійну підготовку учнів медичного ліцею доцільно додати основні напрями професійної підготовки, які існують у медичному університеті, оскільки такий підхід задовольнятиме широкий спектр навчальних інтересів ліцеїстів, не обмежуючи професійний вибір тільки одним напрямом.

Доведено особливе значення ліцею в системі неперервної професійної освіти. Ліцей розглядається як середній загальноосвітній навчальний заклад академічного рівня, що здійснює загальноосвітню, допрофесійну та науково-практичну підготовку молоді.

З'ясовано, що вивчення наук природничого циклу у медичному ліцеї у його логіко-дидактичному аспекті є процесом, детермінованим суспільними викликами, спеціальними науковими даними, змістом професійної діяльності. Базовим ядром змісту наук природничого циклу є концепції, закони, закономірності, поняття, наукові факти, які утворюють основу формування у майбутніх медичних працівників уявлень про природничо-наукову картину світу, місце людини в ньому.

У результаті порівняння кількості годин із природничих дисциплін у навчальних планах медичного ліцею, загальноосвітньої школи, медичного училища виявлено, що найбільше годин відводиться на вивчення природничих дисциплін саме у медичному ліцеї (табл. 1).

Таблиця 1. Результати порівняння кількості годин із природничих дисциплін у навчальних закладах різних типів

Природничі дисципліни

Тип навчального закладу

Середній загальноосвітній заклад

Медичний ліцей

Медичне училище

Клас/кількість годин

Клас/кількість годин

Факультет/кількість годин

10

11

10

11

Лікувальна

Справа

Медичні сестри

Фізика

68

68

170

170

184

184

Біологія

34

34

170

170

108

108

Хімія

34

34

136

136

120

120

Математика

102

102

102

102

204

204

Інформатика

34

34

34

34

68

68

Географія

34

34

34

-

34

34

Такі розбіжності у кількості годин із природничих дисциплін у навчальних планах мають пояснення: профілізація сприяє відбору учнів для освіти за медичним напрямом; учні мають мотивацію до навчання; збільшення обсягу професійних знань протягом навчання сприяє розвитку професійної компетенції майбутніх лікарів і провізорів; виявлення у процесі навчання нових технологій досліджень сприятиме покращенню професійної діяльності майбутніх лікарів та провізорів.

У другому розділі "Зміст, форми, методи професійної спрямованості навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї" виявлено і проаналізовано особливості професійного спрямування навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї, обгрунтовано принципи відбору змісту природничих дисциплін у медичному ліцеї на прикладі навчальної дисципліни "Хімія", обгрунтовано форми і методи професійного спрямування навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї, теоретично обгрунтовано організацію позаурочної роботи у процесі вивчення природничих дисциплін.

Проаналізовано зміст природничих дисциплін, які вивчаються у медичному ліцеї (хімія, біологія, фізика, інформатика, математика, економічна і соціальна географія світу) з метою їх професійного спрямування, що забезпечує основу допрофесійної підготовки старшокласників до навчання за медичними спеціальностями. З'ясовано, що головною метою професійного спрямування навчальних програм з природничих дисциплін є формування у ліцеїстів наукового світогляду, екологічного мислення, розуміння сутності живого як невід'ємної складової планетарної екосистеми в її історичному розвитку та забезпечення наступності змісту допрофесійної і професійної підготовки.

Доведено, що на відміну від програм для загальноосвітніх навчальних закладів години, відведені на вивчення окремих питань профілізації у медичному ліцеї, зазначені у тематичних планах занять із природничих дисциплін, сприяють підвищенню ефективності засвоєння природничих дисциплін з професійною спрямованістю.

Проаналізовано зміст навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї для учнів 10-11 класів. Виявлено послідовність викладу навчального матеріалу від простого до складного. Здійснено порівняльний аналіз навчальних планів із природничих дисциплін, які викладаються у загальноосвітній школі і медичному ліцеї. У результаті порівняльного аналізу навчальних планів із природничих дисциплін, які викладаються у загальноосвітній школі і ліцеї зроблено висновки про те, що: вивчення природничих дисциплін має життєве значення, оскільки в організмі людини відбуваються складні хімічні та біологічні процеси, знання яких необхідне для безпеки життєдіяльності людини; поглиблене вивчення природничих дисциплін сприяє розширенню знань, які необхідні майбутньому лікарю та провізору; допомагає кращому засвоєнню дисциплін "Медична хімія", "Медична біологія" та "Медична фізика" у вищому навчальному закладі медичного профілю; сприяє кращому оволодінню фармакологією, токсикологією, фармацією, біохімією та клінічними дисциплінами у вищому навчальному закладі медичного профілю; розширює світогляд та кругозір учнів, збагачує їх знаннями.

Показано, що поглиблене вивчення природничих дисциплін при забезпеченні їх професійного спрямування протягом усього періоду навчання у загальноосвітніх навчальних закладах медичного профілю та різні форми і методи професійного спрямування природничих дисциплін є необхідним елементом подальшої медико-біологічної підготовки майбутнього лікаря та провізора. У навчальних програмах з природничих дисциплін медичного ліцею з професійною спрямованістю навчання такими формами визначено хімічний, біологічний та фізичний експеримент, який виконується на заняттях, демонстрації, типи розрахункових задач. Встановлено, що формами проведення занять з природничих дисциплін у медичному ліцеї є: лекції з професійним спрямуванням, мікролекції, лабораторні, практичні і семінарські заняття; консультативні та факультативні заняття, залікові заняття. Серед методів професійної спрямованості навчання природничих дисциплін виділено: хімічний, біологічний та фізичний експеримент; спостереження, вимірювання, демонстрації, аналіз набутих учнями даних, який є відтворенням основних методів дослідження хімії, біології та фізики як наук; типи розрахункових задач; демонстраційні досліди; домашні досліди і експериментальні завдання, оскільки саме вони дають можливість учню самостійно планувати експеримент; застосування комп'ютерної техніки й сучасного програмного забезпечення до розв'язування прикладних задач науково-дослідницького характеру; електронне листування; Інтернет-консультації; використання учнями і педагогами можливостей мережі "Інтернет".

У процесі дослідження було встановлено, що для періодичного і підсумкового контролю допрофесійної підготовки учнів медичного ліцею з природничих дисциплін ефективним є поєднання тестування та проведення контрольних робіт. Застосування такої технології для забезпечення контролю знань з природничих дисциплін в учнів медичного ліцею сприяє підвищенню якості допрофесійної підготовки та рівня самостійності учнів в оволодінні знаннями з природничих дисциплін.

Розглянуто організацію позаурочної роботи у процесі вивчення природничих дисциплін у медичному ліцеї. Визначено та обгрунтовано основні види позаурочної роботи з природничих дисциплін (хімії, фізики, біології, інформатики, математики, економічної і соціальної географії світу), а саме: робота наукових секцій; науково - ознайомчі практики, експедиції, екскурсії; індивідуальна робота учнів; конференції і конкурси творчих робіт учнів; проведення олімпіад з природничих дисциплін; наукові та технічні конференції, захист наукових результатів, методик, винаходів тощо; лекції; мікролекції; семінарські заняття; демонстрації; консультації; дискусії; диспути; самостійні заняття та показано, що провідна роль в організації масових форм позаурочної роботи та допомозі викладачам у процесі формування професійних знань повинна належати групі учнів - активістів наукових товариств та клубів.

У третьому розділі "Організація та проведення педагогічного експерименту" визначено та обгрунтовано критерії ефективності професійної спрямованості навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї; розкрито етапи та методику педагогічного експерименту; проаналізовано його результати.

Доведено, що ефективність професійної спрямованості навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї доцільно визначати за такими критеріями: професійне спрямування змісту природничих дисциплін; рівень знань, умінь і навичок старшокласника з природничих дисциплін; ступінь розвитку навчального інтересу старшокласників до природничих дисциплін.

Педагогічний експеримент здійснювався на базі Українського медичного ліцею Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, середньої загальноосвітньої школи № 33 м. Києва, Рівненського державного базового медичного коледжу, Кременчуцького інституту Дніпропетровського університету економіки та права. Загальна кількість учасників педагогічного експерименту в контрольних та експериментальних групах становила 433 особи (361 старшокласника, 40 викладачів вищих медичних навчальних закладів та 32 учителя середніх загальноосвітніх навчальних закладів). Для проведення педагогічного експерименту здійснено вибір методики "Орієнтовно-діагностична анкета навчальних інтересів - 2", яка є модифікацією "Анкети інтересів" (С. Карпіловська, Б. О. Федоришин), для вивчення ступеня розвитку навчального інтересу учнів до природничих дисциплін; запропонована методика розрахунку питомої ваги (К) для визначення прояву професійного спрямування змісту природничих дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах медичного профілю; розроблено комплекс контрольних та тестових завдань з професійною спрямованістю для дидактичного забезпечення занять з природничих дисциплін. На етапі констатувального експерименту було виявлено загальний стан навчального процесу та професійної спрямованості навчання у загальноосвітніх навчальних закладах медичного профілю, підтверджено актуальність теми дослідження.

Аналіз результатів формувального експерименту засвідчив, що зросла питома вага профільного матеріалу у дисциплінах природничого циклу у медичному ліцеї. Результати розрахунку питомої ваги профільного матеріалу з природничих дисциплін показують високий відсоток профільного матеріалу, а саме з: біології

(10-й клас 53,09%; 11-й клас 56,63%); хімії (10-й клас 18,08%; 11-й клас 23,81%); фізики (10-й клас 35,9%; 11-й клас 39,51%); математики (10-й клас 18,42%; 11-й клас 40,0%); інформатики (10-й клас 31,03%; 11-й клас 42,42%); географії (10-й клас 58,82%). Високий відсоток профільного матеріалу з вказаних дисциплін сприяє підвищенню мотивації вивчення предметів природничого циклу, активізує навчально-пізнавальну діяльність старшокласників загальноосвітніх закладів медичного профілю у процесі допрофесійної підготовки, сприяє більшій наполегливості і захопленню старшокласників розв'язанням завдань з професійною спрямованістю, тому що їх зміст відображає предмет професійної діяльності майбутніх медичних працівників. Теми та завдання, які мають професійну спрямованість, стимулюють до досконалішого вивчення природничих дисциплін. Саме в профільному матеріалі старшокласники вбачають мотивацію і засіб підвищення рівня фундаментальних і фахових знань. Такий підхід при вивченні природничих дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах медичного профілю сприяє активній навчальній діяльності старшокласників в процесі допрофесійної підготовки.

Для визначення рівня знань, умінь та навичок старшокласників з природничих дисциплін на початку проведення педагогічного експерименту були сформовані контрольні та експериментальні групи, у яких старшокласники мали майже однаковий, недостатньо високий, вхідний рівень знань з природничих дисциплін: високий рівень знань з природничих дисциплін в експериментальних групах - 5,42%, в контрольних групах - 4,8%; середній рівень знань в екпериментальних групах - 35,4%, в контрольних групах - 36,7%; низький рівень знань в експериментальних групах - 59,18%, в контрольних групах - 58,5%. Це дозволило зробити висновок про необхідність здійснення спеціально організованої цілеспрямованої професійної спрямованості навчання природничих дисциплін в процесі допрофесійної підготовки в профільному загальноосвітньому навчальному закладі.

Аналіз результатів формувального експерименту показав, що високий рівень знань з природничих дисциплін, у порівнянні з рівнем знань учнів на початку експерименту, в експериментальних групах зріс на 24,28%, у контрольних зріс на 1,23%; середній рівень знань з природничих дисциплін в екпериментальних групах збільшився на 20,6%, у контрольних - на 6,3%; низький рівень знань з природничих дисциплін в експериментальних групах зменшився на 44,88%, у контрольних - на 7,53%.

Результати підсумкового тестового контролю професійної спрямованості навчання природничих дисциплін представлені на рис. 1.

результати підсумкового тестового контролю щодо ефективності впровадження професійної спрямованості навчання природничих дисциплін

Рис.1. Результати підсумкового тестового контролю щодо ефективності впровадження професійної спрямованості навчання природничих дисциплін.

Проаналізовано кількісні зміни у поглядах і переконаннях старшокласників щодо професійної значущості вивчення природничих дисциплін за розробленою анкетою для визначення впливу професійної спрямованості навчання природничих дисциплін на ефективність допрофесійної підготовки майбутніх лікарів та провізорів у загальноосвітніх навчальних закладах медичного профілю і виявлено, що відсоток старшокласників, які: вважали вивчення природничих дисципліни вимушеною необхідністю - знизився від 87,4% до 40,7%; усвідомлювали потребу знань з природничих дисциплін для одержання високого фахового рівня у майбутньому зріс від 29,7% до 53,3%; переконались у необхідності розв'язування завдань медичного змісту - зріс від 40,1% до 88,5%; зрозуміли професійну спрямованість навчання природничих дисциплін - зріс від 14,8% до 41,8%.

Вивчення і аналіз навчальних інтересів учнів медичного ліцею показав, що майже всі учні мають бажання пізнати більше в галузі медицини. Як свідчать результати, кількість старшокласників у контрольній групі, які виявили бажання займатися проблемами, пов'язаними з медициною, істотно не змінилась (41,88% на початку експерименту та 44,19% у кінці). Відсоток учнів експериментальної групи, що мали велике бажання реалізувати себе в медицині збільшився на 21,28% (від 14,92% до 36,20%). Відповідно в контрольній групі відсоток учнів в кінці експерименту зменшився на 1,05% (від 27,24% до 26,19%). Не прагнуть займатися медициною в кінці експерименту 3,15% старшокласників експериментальної групи, тоді як на початку експерименту було 9,38%. В контрольній групі на початку експерименту кількість учнів становить 14,71%, а в кінці експерименту 12,82%. Активне прагнення займатися питаннями медицини в кінці експерименту виявляють 77,31% учнів експериментальної групи, на початку експерименту ця кількість становила тільки 41,03%. Дуже велике бажання вивчати саме цю галузь виявили 15,31% учнів. Аналізуючи результати дослідження, слід відзначити, що до активних занять у галузі медицини готові приймати участь 41,9% учнів - на початку експерименту та 44,2% - у кінці експерименту в контрольній групі. В експериментальній групі на початку експерименту ця цифра становила 46,1%, а в кінці експерименту 81,0%. Отримані під час проведення педагогічного дослідження результати свідчать про те, що в кінці експерименту більшість учнів експериментальних груп (95,52%) усвідомлено визначила своє ставлення до майбутньої професії медичного працівника.

Аналіз результатів педагогічного експерименту засвідчив, що професійне спрямування навчання природничих дисциплін сприяє активній навчальній діяльності учнів в процесі допрофесійної підготовки. Результати анкетування, проведення контрольних робіт, зрізів у вигляді тестів з метою порівняння та корекції рівня професійних знань, умінь та навичок, а також рівня навчального інтересу учнів до природничих дисциплін, рівня сформованості інформаційної культури, що проводились під час проведення педагогічного експерименту, свідчать про підвищення рівня сформованості професійних знань, умінь та навичок, рівня сформованості навчального інтересу учнів щодо вивчення природничих дисциплін, рівня сформованості інформаційної культури старшокласників.

Для перевірки ефективності професійної спрямованості навчання природничих дисциплін розраховано ефективність професійної спрямованості навчання та для проведення порівняльного аналізу ефективність застосування професійної спрямованості навчання у допрофесійній підготовці і традиційній технології навчання, а також коефіцієнт оцінки (рівня знань). Для перевірки невипадковості зафіксованої під час проведення педагогічного експерименту різниці визначених рівнів в контрольних та експериментальних групах був проведений статистичний аналіз достовірності експериментальних результатів. За допомогою відповідних математичних формул було розраховано та проаналізовано статистичні показники: середнє арифметичне, дисперсія, відхилення від середнього арифметичного, середнє квадратичне відхилення, перевірка гіпотези про рівність обох дисперсій за величиною t, узявши за рівень значущості б=0.05. З імовірністю 0,95 можна стверджувати, що дисперсії істотно не відрізняються.

Таким чином, результати педагогічного експерименту підтверджують впорядкований, передбачуваний, контрольований ріст показників критеріїв професійної спрямованості навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї, що свідчить про ефективність застосування професійної спрямованості навчання природничих дисциплін у допрофесійній підготовці старшокласників, а також показали різницю в кількості учнів, що виявили різні рівні сформованості професійної спрямованості та ставленні учнів до майбутньої професії медичного працівника.

Похожие статьи




ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ - Професійна спрямованість навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї

Предыдущая | Следующая