ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Методичні засади моніторингу якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання

Актуальність теми. Одним із завдань України щодо інтеграції у європейський освітній простір є потреба у суспільно визнаній оцінці якості освіти. Адже якість освіти - це основа розвитку особистості, суспільства, держави та нації, провідна умова довіри та сумісності як освітніх, так і соціальних світових систем.

Аналіз науково-методичної літератури показав, що з огляду на започатковані процеси реформування, активізувалися педагогічні пошуки, спрямовані на уточнення сутності якості освіти та висвітлення проблем управління нею. Так, соціально-філософський аналіз даного питання здійснювали В. Вікторов, М. Кісіль, В. Кремень; науково-організаційні засади управління якістю освіти досліджували Т. Борова, В. Войтенко, Б. Гаєвський, В. Гуменюк, П. Дмитренко, Г. Єльникова, О. Касьянова, А. Лавренюк, Л. Малинич, В. Мельник, В. Петров, Г. Полякова, Т. Лукіна, О. Ляшенко, А. Ягодзінський; теорію і практику управління якістю освіти висвітлювали О. Василенко, Л. Віткін, О. Волков, Т. Волобуєва, С. Драган, А. Єрмола, А. Зенкін, В. Коровайченко, Л. Москалець, О. Назола, Е. Сарафанюк, О. Суджик, Г. Хімічева, О. Чемерис, В. Ямковий та інші науковці. моніторинг фаховий учитель трудовий

На основі аналізу цих досліджень зроблено висновок, що ефективним механізмом управління якістю освіти є моніторинг. Він дозволяє збирати різнобічну інформацію стосовно якості освітнього процесу, здійснювати критичний аналіз отриманих даних, прогнозувати подальший розвиток об'єкта управління, приймати управлінські рішення та організовувати відповідну коригувальну діяльність.

Впровадження моніторингу якості освіти в Україні регулюється на державному рівні указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства освіти і науки України та іншими урядовими актами і нормативними документами. Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 29.10.2007 р. № 948 вищі навчальні заклади І - ІV рівнів акредитації зобов'язані постійно проводити моніторинг рівня знань, умінь, навичок і компетенцій з усіх циклів нормативних дисциплін та періодично здійснювати аналіз результатів навчальних досягнень студентів на засіданні вченої ради.

Проте створення єдиної системи моніторингу якості освіти у ВНЗ ускладнюється багатьма факторами, передусім відсутністю загальноприйнятої інтерпретації термінів "якість освіти", "управління якістю освіти", "моніторинг якості освіти", а також науково обгрунтованих методичних засад моніторингу, які б визначили найбільш ефективні шляхи його реалізації.

Питання, пов'язані зі становленням моніторингу якості освіти в Україні, розглядаються у багатьох педагогічних дослідженнях. Так, теоретико-методичні засади організації моніторингових досліджень висвітлювали С. Бабінець, Л. Ващенко, П. Клименко; аналіз світових досягнень та окреслення українських перспектив моніторингу якості освіти здійснювали О. Локшина, О. Ляшенко; моніторинг як сучасний засіб управління якістю освітнього процесу досліджували: у дошкільному навчальному закладі - К. Крутій, у загальноосвітньому навчальному закладі - В. Биков, Ю. Богачков, Т. Борова, Т. Волобуєва, Н. Денисова, Г. Єльникова, О. Єльникова, Ю. Жук, О. Касьянова, Л. Кашкарьова, О. Коваленко, І. Крамаренко, Т. Лукіна, О. Макаренко, О. Патрикеєва, В. Петров, Г. Полякова, Ю. Романенко, З. Рябова, Л. Чернікова, Р. Яковлева, у вищому навчальному закладі - Н. Байдацька, В. Вербець, А. Денисенко, П. Дмитренко, С. Костогриз, Г. Красильникова, О. Островерх, М. Скиба, Л. Сєркова, Н. Шакун та інші дослідники.

Водночас, незважаючи на безумовну важливість здійснених розвідок та наявний доробок вчених щодо проблеми моніторингу якості освіти, недостатньо вивченими залишаються питання моніторингу якості підготовки майбутніх педагогів. Актуальність організації таких моніторингових досліджень зумовлена невідповідністю між фактичними вимогами ринку праці та наявним рівнем фахової підготовки вчителів, зокрема трудового навчання, про що свідчать результати дослідження, проведеного групою науковців на чолі з В. Олійником. Тому питання впровадження механізмів управління якістю, які б забезпечили належний рівень фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання є надзвичайно важливими. Окреслена проблема обумовлена протиріччями між:

    - потребою у створенні системи управління якістю освіти і недостатньою розробкою її теоретико-методичних основ; - необхідністю у раціоналізації взаємодії всіх суб'єктів моніторингу якості підготовки майбутніх учителів у вищому навчальному закладі і невизначеністю їхніх функцій на різних організаційних рівнях; - наявною потребою у постійному моніторингу якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання та відсутністю відповідних методичних засад.

Отже, актуальність та недостатнє вирішення даної проблеми на сучасному етапі розвитку вищої педагогічної освіти, необхідність розв'язання протиріч зумовили вибір теми дисертаційного дослідження "Методичні засади моніторингу якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова і є складовою держбюджетної теми "Методика оцінювання навчальних досягнень та атестації студентів педагогічних університетів" (номер державної реєстрації 0107U000580). Тема дослідження затверджена Вченою радою Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (протокол № 9 від 30 березня 2007 р.) та узгоджена у Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології Академії педагогічних наук України (протокол № 6 від 19 червня 2007 р.).

Мета дослідження - теоретично обгрунтувати зміст, форми, методи і засоби моніторингу якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання, розробити та експериментально перевірити його методичну систему.

Для досягнення поставленої мети передбачено вирішення таких Завдань:

Вивчити стан досліджуваної проблеми у педагогічній теорії і практиці.

Теоретично обгрунтувати зміст, форми, методи і засоби моніторингу якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання.

Розробити систему моніторингу якості фахової підготовки студентів спеціальності "Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання" та експериментально перевірити її результативність.

Розробити методичні рекомендації щодо реалізації моніторингу у процесі фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання.

Об'єктом дослідження є процес підготовки майбутніх учителів трудового навчання.

Предметом дослідження є зміст, форми, методи і засоби моніторингу якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання.

Методи дослідження:

Теоретичні: аналіз, синтез, систематизація, абстрагування, конкретизація, порівняння, класифікація та узагальнення психолого-педагогічних джерел, які дозволили уточнити понятійний апарат дисертаційного дослідження, систематизувати теоретичний матеріал, виявити зв'язки між існуючими поняттями і фактами та їх взаємозалежність, з'ясувати сутність та особливості моніторингу якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання;

Емпіричні: методи збирання інформації - педагогічне спостереження, бесіди, тестування, самооцінювання, аналіз продуктів діяльності студентів для з'ясування якості їхньої фахової підготовки, анкетування з метою визначення ставлення респондентів щодо питань якості освіти та її моніторингу; педагогічний експеримент, який дав змогу перевірити результативність системи моніторингу якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання у навчальному процесі ВНЗ;

Методи математичної статистики, що дозволили кількісно та якісно інтерпретувати результати експериментального дослідження та визначити їх вірогідність.

Наукова новизна одержаних результатів Дослідження полягає в тому, що:

Вперше обгрунтовано зміст, форми, методи і засоби моніторингу якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання, розроблено та експериментально перевірено його методичну систему;

Уточнено сутність понять "якість підготовки фахівців", "управління якістю підготовки фахівців", "моніторинг якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання"; критерії якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання;

Дістали подальшого розвитку Механізми управління якістю підготовки майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах.

Практичне значення одержаних результатів Полягає у розробці комплексу організаційно-методичного забезпечення моніторингу якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання.

Результати дисертаційного дослідження Впроваджено в практику роботи Вищих навчальних закладів: Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (довідка № 7-10/2398 від 30.10.2009), Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка (довідка № 04-11/962 від 28.10.2009), Державного вищого навчального закладу "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" (довідка № 720 від 29.10.2009) та Глухівського державного педагогічного університету імені Олександра Довженка (довідка № 2537 від 26.10.2009).

Особистий внесок здобувача. У спільних публікаціях з Г. Ігнатенко [1] автором з'ясовано місце й значення поточного контролю успішності у підготовці майбутніх учителів трудового навчання, уточнено його форми та методи, досліджено стан розробки проблеми використання засобів інформаційних технологій у навчальному процесі ВНЗ. Ідеї співавтора у дисертаційній роботі не використовувалися.

Апробація результатів Здійснювалась на науково-практичних конференціях:

Міжнародних:

"Науково-методичні засади управління якістю освіти в педагогічних вищих навчальних закладах" (Київ, 2008), "Інновації в педагогічній освіті європейського простору" (Полтава, 2009), "Науково-методичні засади управління якістю освіти в університетах" (Київ, 2009);

Всеукраїнських:

"Інноваційні технології в професійній підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики" (Полтава, 2006), "Науково-методичні засади моніторингу якості освіти в педагогічних університетах" (Київ, 2007), "Вища школа України в умовах глобалізації та інтеграції" (Черкаси, 2008), "Формування професійної компетентності майбутніх вчителів праці" (Кривий Ріг, 2008), "Вища педагогічна освіта в Україні: історія та сучасність" (Глухів, 2009) науково-практичних і науково-методичних конференціях, а також доповідались на засіданнях кафедри трудового навчання та креслення Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, кафедри професійної освіти та безпеки життєдіяльності Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, кафедри загальнотехнічних дисциплін та методики викладання трудового навчання і креслення Державного вищого навчального закладу "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди", кафедри теорії та методики трудового і професійного навчання Глухівського державного педагогічного університету імені Олександра Довженка.

Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертації висвітлено у 8 науково-методичних працях, а саме: у 7 одноосібних статтях та 1 - у співавторстві, які опубліковані в збірниках наукових праць, затверджених ВАК України.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, додатків (11 на 62 сторінках) і списку використаних джерел (299 найменувань). Загальний обсяг становить 274 сторінки друкованого тексту, з них 173 сторінки основного тексту. Робота містить 8 таблиць, 13 рисунків.

Похожие статьи




ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Методичні засади моніторингу якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання

Предыдущая | Следующая