Методичні особливості використання засобів навчання географії - Методика викладання географії

Результатом процесу навчання географії є формування знань, які відображають властивості навколишнього світу, більшість з яких можуть бути засвоєні тільки за умови формування зорового образу, уявної картини об'єктів довкілля. Процес їх формування передбачає використання оптимальної системи натуральних засобів навчання, які зумовлюють досягнення більш високих навчальних результатів. В учнів формується вміння проводити спостереження, ставити досліди, порівнювати, класифікувати географічні об'єкти, виконувати практичні роботи. Позитивним аспектом у включенні в навчально-виховний процес цієї групи засобів навчання також є можливість забезпечення реалізації краєзнавчого принципу викладання географії

У процесі спостереження натуральних засобів навчання в їхньому природному середовищі відбувається безпосередній вплив предметів та їх властивостей на органи чуття дитини. Система органів чуття забезпечує відображення окремих властивостей навколишніх об'єктів (відчуття різних модальностей): зорових, слухових, кінестетичних та ін. в образі сприйняття, що надалі виступає основою формування географічних уявлень. У процесі спостереження дитина постійно порівнює різні об'єкти, їх частини, властивості, помічаючи те спільне, що їх об'єднує, і те індивідуальне, притаманне тільки цьому об'єкту, що слугує відмінними ознаками кожного спостережуваного об'єкта, учиться виділяти головне в тому, що сприймається, що сприяє формуванню цілісного образу сприйнятого об'єкта.

Найпоширеніші прийоми навчальної роботи з натуральними засобами навчання в їхньому природному середовищі:

Зображення об'єкта, що спостерігається;

Опис конкретного географічного об'єкта;

Порівняння спостережуваних об'єктів;

Складання схем, заповнення таблиць за результатами спостережень;

Здійснення узагальнень, висновків про закономірні зв'язки та відносини описаних об'єктів або явищ, доведення справедливості принципів, властивостей, законів та закономірностей для заданих умов;

Прогнозування розвитку спостережуваних об'єктів або явищ у різних умовах.

Учителю слід ураховувати, що якість роботи з натуральними засобами навчання в їхньому природному середовищі багато в чому визначається завданням, поставленим перед учнями, та емоційністю процесу.

Натуральні об'єкти, що вивчаються в класі дозволяють познайомитися зі складом, зразками речовини Землі (колекції гірських порід і мінералів, корисних копалин, грунтів різних типів), живими організмами, що мешкають на ній (гербарії рослин природних зон України, лікарських рослин рідного краю), а також з продукцією, що випускається основними міжгалузевими комплексами народного господарства (колекції різних видів виробництва, гербарії основних сільськогосподарських культур світу, України, своєї області).

Натуральні об'єкти можуть використовуватися на уроці як роздатковий матеріал з метою формування (уточнення, конкретизації, розширення) уявлення про об'єкт, виявлення його прихованих властивостей; ілюстрації основних теоретичних положень; організації різних видів практично-предметної діяльності учнів. Прийоми навчальної роботи з натуральними об'єктами в класі повторюють прийоми роботи з натуральними засобами навчання в їхньому природному середовищі.

Оскільки учень не може бачити в натурі все те, про що в нього повинні бути сформовані географічні знання в процесі навчання вчителем повинні активно використовуватися засоби відтворення натуральних географічних об'єктів, за рахунок їх поповнюється коло образів, якими оперує учень у своїй розумовій діяльності.

Об'ємні реальні зображення природних і господарських об'єктів більш повно передають властивості реальних природних об'єктів, ніж площинні посібники, тому їх використання при вивченні географії допомагає формуванню чітких і повних уявлень про об'єкти та явища навколишньої дійсності.

Модель - це об'ємне зображення предмета або його окремих частин у збільшеному або зменшеному вигляді. Моделі бувають:

Статичні - усі характеристики, властивості, залежності віднесені до одного моменту часу (моделі яру, вулкану);

Динамічні - імітують поведінку об'єкта в часі (телурій, модель артезіанського колодязя);

Розбірні - дають можливість побачити внутрішню будову, зміст об'єкта, показати процес його створення (модель внутрішньої будови Землі).

Особливе значення на уроках географії має використання глобусу - зменшеної моделі земної кулі. Це допоможе вчителю: сформувати точні уявлення про форму Землі, розміщення на планеті великих географічних об'єктів (материків, океанів, великих країн), їх форму й розміри, особливості орієнтування, визначення великих відстаней між пунктами на земній поверхні, знаходження координат точок; полегшити розуміння взаємозв'язку явищ, що виникає через особливості географічного положення (наприклад, умови формування основних компонентів природних зон).

Муляж - це засіб навчання, який точно передає форму, колір, величину предметів. Наприклад, муляжі овочів і фруктів використовують при вивченні сільськогосподарських рослин світу (України, своєї місцевості) в якості ілюстративного матеріалу та джерела інформації про їх модальні характеристики та властивості.

Макет - це копія об'єкта зі зміною розмірів (як правило зменшена), яка виконана із збереженням пропорцій (макет геологічного розрізу, макет будівлі, панорамний макет вулиць свого населеного пункту). Макет передає основні ознаки об'єкта.

Різноманітність об'ємних реальних зображень природних і господарських об'єктів передбачає використання різних прийомів у роботі з ними, основними з яких є:

Зображення об'єкта;

Опис географічного об'єкта;

Знаходження конкретних об'єктів на карті;

Класифікація об'єктів;

Порівняння об'єктів;

Складання схем, заповнення таблиць;

Здійснення узагальнень, висновків;

Прогнозування прямих або непрямих наслідків впливу на об'єкт.

Учні можуть самостійно створювати об'ємні реальні зображення природних і господарських об'єктів як на уроках, так і в позаурочній діяльності. Для цієї роботи може використовуватися папір, картон, фанера, дерев'яні, гіпсові та глиняні деталей, дріт тощо. Створення різних видів об'ємних засобів навчання за основною ознакою креативності - створення нового - є видом творчої діяльності учнів.

Плоскі реальні зображення природи, суспільних і економічних процесів, окремих явищ, об'єктів і їх частин відрізняються великою різноманітністю. Використання на уроках географії настінних навчальних картин, фотографій, портретів, пояснювальних педагогічних малюнків дозволяє активізувати розумово-творчий процес учнів, викликати до життя уяву, розбудити спостережливість школярів, їх прагнення до асоціативних зіставлень, узагальнень, порівнянь, які слугують основою формування географічних знань.

Навчальні картини - це площинні наочні посібники, на яких зображені об'єкти або явища навколишньої дійсності. Вони дозволяють одержати достовірну інформацію про типові ознаки й особливості об'єктів або явищ і в процесі аналізу зображення відділити головне від другорядного. Навчальні картини використовують для формування як загальних, так і одиничних географічних понять. Цей вид унаочнення вчитель може використовувати на різних етапах уроку: при перевірці домашнього завдання, поясненні ного матеріалу, закріпленні вивченого, для перевірки рівня засвоєння знань.

Основними прийомами роботи з навчальними картинами є:

Опис об'єкта або явища за навчальною картиною;

Аналіз навчальної картини з метою визначення істотних характеристик, властивостей об'єкта або явища;

Зіставлення картин однієї тематики для формування якнайповнішого уявлення про досліджуваний об'єкт або явище;

Зіставлення картин з метою порівняння об'єктів.

Використання навчальних картин у процесі навчання географії не тільки забезпечує формування наочного й повного уявлення про об'єкт чи явище навколишньої дійсності, а й сприяє розвитку спостережливості учнів, їх уваги до деталей, образного й асоціативного мислення школярів.

Навчальні можливості картини зростають при засвоєнні учнями прийому її розбору за наступною схемою:

Схема розбору навчальної картини:

Прочитати (дати) назву картині, з'ясувати, що на ній зображене.

Визначити що зображене на передньому плані, справа, зліва, на дальньому плані, якому явищу, об'єкту приділяється більш уваги.

Указати, які саме об'єкти (рослини, тварини) зображені на картині, виділити переважаючі. З'ясувати причини переважання їх в тому або іншому природному середовищі.

Показати на карті, де в межах планети або країни зустрічаються подібні ландшафти, географічні об'єкти або явища.

Визначити, який час доби, року зображений на картині. Для визначення часу доби звернути увагу на колір неба, характер хмар або його безхмарність, довжину тіні.

Звернути увагу на красу, велич, своєрідність, зображених на картині, географічних об'єктів або явищ

Визначити, чи видно на картині вплив господарської діяльності людини на природне середовище.

З метою забезпечення формування досвіду емоційно-ціннісного відношення до навколишньої дійсності на уроках географії необхідно використовувати репродукції картин відомих художників. Емоційний вплив мистецтва призводить до активації інтелектуальних процесів, інтуїції, асоціацій, тим самим сприяючи формуванню творчого мислення й розвитку пізнавальних здібностей учнів. Художнє пізнання і, як наслідок, емоційно-ціннісне ставлення до навколишньої дійсності не виникає саме по собі - воно є результатом роботи вчителя, який організує навчальну діяльність школяра в певному напрямку.

Естетичне сприйняття загострює спостережливість, сприйнятливість і вразливість особистості, яка, переростаючи в емоційно-ціннісне ставлення до дійсності, поставляє інтелекту найбільш цінну й потрібну для цілей конкретної діяльності інформацію. На її даних значною мірою будується робота інтуїції, асоціативного мислення, уяви й фантазії. І, що особливо цінно, краса довкілля, яка сприймається в процесі аналізу картини, здатна викликати емоційно-ціннісне ставлення до дійсності без інтелектуальної попередньої підготовки, будучи, таким чином, доступною всім.

Наочність пояснення географічного матеріалу забезпечують пояснювальні педагогічні малюнки, які дозволяють вчителю графічно ілюструвати, конкретизувати словесне викладання, уточнити безпосередні сприйняття учнями об'єктів навколишньої дійсності, забезпечити розуміння географічних явищ.

Залежно від дидактичної мети малюнки у викладанні географії можуть бути ілюстративними, пояснювальними й контрольними.

Відрізняючись винятковим динамізмом, виразністю, гнучкістю застосування, педагогічний малюнок дозволяє:

Створити модель зовнішнього вигляду об'єкта чи явища;

Розкрити внутрішню будову об'єкта та вичленувати найбільш істотні його ознаки й властивості;

Показати розміщення об'єктів, їх просторові зв'язки й відносини;

Показати зміни об'єкта чи явища в процесі розвитку;

Розглянути об'єкт з різних точок зору;

Зрозуміти зв'язок і взаємозалежність між об'єктами чи явищами;

Підвищити пізнавальний інтерес учнів;

Забезпечити наочність, доступність, емоційність викладання географії.

Широке застосування в процесі навчання географії отримали екранно-звукові посібники: відеофільми та відеофрагменти, слайди (діапозитиви). Основною особливістю цього виду унаочнення є повне викладення навчальної інформації за певною темою. Вони візуально відтворюють певні факти, процеси, події та пояснюють їх за допомогою дикторського супроводу або субтитрів. Екранно-звукові посібники можуть виступати центральним засобом навчання на уроці й застосовуватися на різних його етапах: при поясненні нового матеріалу, для вирішення проблемних завдань, при закріпленні вивченого. У цілях забезпечення доцільного та ефективного застосування екранно-звукових посібників важливо визначити їх дидактичні функції, місце на уроці, можливості їх доцільного поєднання з іншими засобами навчання і словом вчителя. Важливо, щоб робота з екранно-звуковими посібниками не перетворювала учнів на пасивних глядачів, а була спрямована на розвиток мислення школярів. З цією метою вчителю потрібно як слід організувати роботу з екранно-звуковими посібниками:

Ознайомитися зі змістом екранно-звукового посібника, правильно визначити його дидактичне значення й місце в темі навчальної програми й на конкретному уроці.

Підготувати вступну розповідь що має відображати особливості змісту та структури екранно-звукового посібника, а також питання та завдання, необхідні для засвоєння його основного змісту.

Продумати питання бесіди:

З відновлення опорних знань,

З обговорення й перевірки рівня засвоєння побаченого,

Формулювання висновків за темою.

Прийоми роботи з екранно-звуковими посібниками можуть бути різноманітними:

Відповіді на питання за змістом екранно-звукового посібника;

Складання опитувальника до зорового ряду екранно-звукового посібника;

Складання плану або конспекту розповіді за змістом екранно-звукового посібника;

Прийом "німого кіно" - коментування учнями зорового ряду екранно-звукового посібника;

Заповнення таблиці або схеми за змістом екранно-звукового посібника;

Проведенні порівнянь, аналізу й узагальнень за змістом екранно-звукового посібника;

Рішення проблемного завдання за змістом екранно-звукового посібника.

Методика використання екранних посібників на уроках географії має свою специфіку. Вона полягає в тому, що екранно-звукові посібники використовуються в комплексі з іншими засобами наочності. Таке комплексне використання засобів навчання значно підвищує ефективність уроку.

Велике значення в процесі організації навчання географії має використання засобів унаочнення, у яких здійснюється опис об'єктів і явищ символами.

Провідну роль у навчально-виховному процесі відіграють вербальні засоби навчання. Особливе значення має підручник. Він не тільки забезпечує засвоєння знань, але й організує самостійну навчальну діяльність учнів. Основною вимогою до підручників з географії є їх відповідність діючій навчальній програмі. Ефективність засвоєння учнями навчального матеріалу залежить від структури підручника, основними елементами якої є:

    1. Текст (основний, додатковий, пояснювальний). 2. Позатекстові компоненти (ілюстративний матеріал; апарат організації засвоєння знань: питання і завдання, інструктивні матеріали, таблиці; апарат орієнтування: вступ, зміст, рубрикації; покажчик термінів, бібліографія).

Ефективність роботи з підручником географії залежить від рівня сформованості в учнів уміння роботи з ним. Для успішного формування, а надалі вдосконалення вміння учнів роботи з підручником учителю можна заготувати примірники "Пам'ятки для роботи з підручником географії" для кожного учня (або одну на парту) і роздавати їх на кожному уроці. У цій пам'ятці поетапно розкривається склад уміння (послідовність дій) роботи з підручником.

Пам'ятка для роботи з підручником географії

    1. Знайти за змістом підручника потрібний параграф. 2. Прочитати й відповісти на розташовані перед параграфом питання на повторення раніше вивчених знань. 3. Прочитати текст параграфу. 4. Виділені в параграфі іншим шрифтом терміни й поняття прочитати декілька раз. 5. Визначення основних понять параграфу виписати в робочий зошит або географічний словник. 6. Указані в тексті географічні об'єкти й території, знайти на відповідних картах атласу. 7. При читанні тексту параграфа обов'язково звертатися до словника понять і термінів, до малюнків і схем параграфа. 8. Після вивчення параграфа відповісти на питання для самоконтролю наприкінці параграфа. 9. Ознайомитися з додатковою інформацією (при її наявності).

При організації роботи з підручником у кожному курсі географії вчителю необхідно забезпечити знайомство з підручником і навчання прийомам роботи з ним з урахуванням рівнів попередньої підготовки учнів. Навчання учнів прийомам роботи з підручником проводиться поетапно: введення прийому (знайомство з системою дій, з яких складається прийом) засвоєння прийому з обов'язковим усвідомленням його складу і закріплення (здійснюється в ході виконання завдань) самостійне застосування прийому в умовах виконання нових навчальних завдань.

Шкільний підручник з географії, як комплексний засіб навчання, вимагає використання вчителем різноманітних прийомів роботи залежно від поставлених освітніх завдань. Ураховуючи особливості структури й змісту підручника географії, можна виділити основні прийоми роботи з ним:

1. Прийоми орієнтування в підручнику:

Знаходження потрібного тексту;

Орієнтування в змісті й структурі підручника;

Знаходження потрібного позатекстового компоненту.

2. Прийоми роботи з текстом підручника:

Читання тексту підручника з поясненням;

Знаходження необхідного матеріалу в тексті (фактів, назв географічних об'єктів, нових термінів, визначень понять, висновків тощо);

Запис у зошит нових термінів, тез, визначень понять, висновків за текстом підручника;

Складання конспекту за текстом параграфу підручника;

Переказ тексту підручника;

Виділення (запис, заучування) визначень основних географічних понять;

Виділення головного в тексті параграфа;

Анотування, складання довідки за текстом підручника;

Розбиття тексту на смислові частини відповідно головним думкам тексту, а також виділення усередині частин дрібніших розділів, які відтіняють основні положення;

Складання плану параграфа (плану розповіді);

Зіставлення плану тексту або його частини з типовими планами описів, характеристик географічних об'єктів і територій;

Відбір текстового або цифрового матеріалу та його оформлення у вигляді самостійних графічних робіт (таблиць, графіків, схем, діаграм);

Постановка питань і завдань на виявлення понять, основних думок тексту, нової термінології;

Складання тестових питань за текстом параграфа;

Складання проблемних питань і завдань за текстом параграфа;

Визначення рис схожості й відмінності географічних об'єктів або явищ, описаних у тексті підручника;

Зіставлення тексту з ілюстративним матеріалом;

Знаходження на картах атласу географічних об'єктів з тексту;

Складання характеристик географічних об'єктів або явищ за текстом підручника;

Виконання завдань на картах атласу, контурній карті на підставі тексту підручника;

Складання кросвордів за текстом підручника.

    3. Прийоми роботи з позатекстовими компонентами:
      А) ілюстративний матеріал:

Опис;

Аналіз;

Встановлення зв'язку ілюстративного матеріалу з текстом підручника;

Складання характеристики географічного об'єкту чи явища за ілюстративним матеріалом;

Порівняння географічних об'єктів або явищ за ілюстраціями;

Складання питань до ілюстративного матеріалу;

Складання розповідей за ілюстрацією;

Б) питання та завдання:

Орієнтування в питаннях та завданнях підручника;

Пошук у тексті підручника необхідного матеріалу для виконання питань та завдань;

Пошук необхідного матеріалу для виконання питань та завдань підручника в додаткових джерелах інформації;

Самостійне виконання питань та завдань підручника.

Прийоми роботи з підручником слід використовувати в оптимальному поєднанні з урахуванням вікових особливостей школярів.

Робота з підручником може проводитися на різних етапах навчання: вивченні нового матеріалу, закріпленні знань і умінь, контролю й оцінюванні ЗУН учнів. Від успішної роботи з підручником на уроці багато в чому залежатиме якість домашньої роботи школярів, оскільки уміння працювати з підручником забезпечує зв'язок між урочною та позаурочною роботою, сприяє зростанню пізнавальної самостійності учнів.

Одним з ефективних вербальних засобів навчання географії є зошит на друкованій основі. Характерною рисою багатьох зошитів є те, що учні, заповнюючи спеціально передбачені для цього місця, повинні виконати комплекс різнорівневих завдань за певною темою навчальної програми. Особливістю зошитів є те, що всі завдання підібрані таким чином, щоб максимально активізувати процес навчання географії. Поступове, вдумливе заповнення зошиту надає можливість учням не тільки засвоїти основні географічні поняття і терміни, опанувати спеціальні вміння й навички, а й активізувати логічне мислення, вдосконалити основні інтелектуально-практичні вміння, стимулювати емоційно-ціннісне відношення до навколишньої дійсності. Важливою є і роль даного засобу навчання у вихованні в учнів наполегливості, цілеспрямованості, естетичних смаків і відповідального ставлення до навчання.

До навчального процесу рекомендується включати робочі зошити, відповідні підручникам, що використовуються в процесі навчання географії. Вони повинні забезпечувати базовий і профільний рівні вивчення географії у відповідності з обов'язковим мінімумом змісту освіти. До зошитів мають бути розроблені методичні рекомендації, які містять конкретні поради з проведення уроків з використанням даного засобу навчання. Акцентуючи свою увагу на тих чи інших аспектах процесу навчання географії, учитель може коригувати або змінювати завдання, звертати особливу увагу на виконання певних завдань, формулювання висновків, спрямовуючи процес оволодіння географічними ЗУН у потрібне русло.

Важливу навчальну інформацію містять текстові таблиці - найпростіші графічні посібники з географії, у яких в певному, найбільш зручному для сприйняття учнями порядку за допомогою малюнків, тексту й позначень представлена інформація про географічні об'єкти або явища. Серед унаочнення з географії таблиці виступають перехідною ланкою від тексту до графічного зображення. Вони містять найбільш важливі систематизовані відомості про об'єкти та явища за певною темою.

Таблиці на уроках географії доцільно використовувати під час пояснення відповідного матеріалу у вигляді стінних посібників, можна скласти таблицю на дошці чи в робочому зошиті з метою запису конспекту основного змісту уроку чи узагальнених висновків. У формі таблиці зручно здійснювати закріплення або перевірку рівня засвоєння географічного матеріалу.

За дидактичною метою таблиці можна поділити на:

Конспективно-довідкові містять узагальнений та систематизований матеріал у зручній для запам'ятовування формі;

Порівняльні таблиці здійснюють порівняння певних показників і підводять учнів до висновків про провідні загальні риси, подібності або відмінності певних об'єктів або явищ;

Комбіновані таблиці поєднують таблицю з іншими формами графічних ілюстрацій (наприклад, з найпростішими кресленнями, схематичними малюнками).

Для забезпечення ефективної роботи з таблицею на уроці учні повинні твердо засвоїти правила читання таблиць та користування ними:

Прочитати назву таблиці.

Проаналізувати як побудована таблиця за графами.

Здійснити аналіз, порівняння, узагальнення кількісних або якісних показників у таблиці.

Зробити узагальнений висновок.

Основними прийомами роботи з таблицями на уроках географії є:

Переписування даних таблиці;

Переказ інформації, отриманої з таблиці;

Концентрація уваги на певних даних таблиці;

Запам'ятовування даних таблиці;

Оперування даними таблиці;

Пояснення даних таблиці;

Опис об'єктів або явищ за даними таблиці;

Формулювання висновків за результатами аналізу таблиці;

Порівняння об'єктів або явищ за даними таблиці;

Формулювання репродуктивних, евристичних питань або проблемних завдань на основі аналізу таблиці;

Знаходження і показ на карті об'єктів таблиці;

Нанесення на контурну карту об'єктів таблиці;

Пошук даних для створення таблиці;

Створення і заповнення таблиці;

Зміна структури таблиці.

Спеціальним видом унаочнення уроків географії виступають картографічні засоби навчання - настінні, настільні й контурні карти, атласи, картосхеми тощо, які дозволяють вирішити важливе завдання шкільної географії - сформувати зоровий образ певної території та визначити її просторові й тимчасові особливості.

Картографічні засоби навчання є необхідним джерелом знань, а уміння працювати з ними: читати, аналізувати, зіставляти, створювати - є важливими географічними вміннями, якими повинні оволодіти учні в процесі навчання географії.

З метою озброєння учнів міцними картографічними вміннями й навичками, забезпечення оволодіння ними певного рівня самостійності при рішенні навчальних завдань, необхідно сформувати в школярів прийоми навчальної діяльності з картографічними засобами навчання. Наведемо склад основних з них:

Склад прийому читання карти:

Прочитати назву карти, визначити її масштаб.

Вивчити легенду карти.

За допомогою легенди визначити зміст карти.

Знайти на карті задану територію і, використовуючи легенду й номенклатуру, розповісти про те, що показано на карті.

Склад прийому показу об'єкту на настінній карті:

Стати з правого боку карти, показувати об'єкти указкою, не затуляючи зображення.

При показі ставити указку на умовний знак, а не на його надпис.

Площадкові об'єкти (материки, океани, форми рельєфу та ін.) обводити за контурами, а лінійні (течії, річки, дороги) показувати указкою за їх рухом у певному напрямі.

Склад прийому зіставлення карт:

Познайомитися зі змістом карт, визначити їх масштаб.

Знайти на картах задану територію, використовуючи орієнтири (градусну сітку, контури берегової лінії, річкову мережу тощо)

Розглянути задану територію на кожній з карт і зробити висновок про особливості її природи та господарства.

Зіставити зміст карт і встановити взаємозв'язки окремих компонентів.

Зробити висновок про причини виявлених особливостей.

Склад прийому характеристики компоненту природи за допомогою карти:

Знайти та показати заданий об'єкт на карті.

Дати за планом характеристику його географічного положення.

За допомогою прийомів читання й зіставлення карт схарактеризувати даний компонент природи.

Пояснити основні властивості (особливості) компоненту природи за допомогою прийому зіставлення карт, його зв'язку з іншими компонентами, його вплив на життя й діяльність людини.

Склад прийому роботи з контурною картою:

За змістом знайти потрібну контурну карту.

Чітко й лаконічно підписати назву роботи в лівому верхньому куту контурної карти.

Для виконання практичної роботи на контурній карті використовувати необхідні карти атласу. Карти атласу не копіюювати, а точно виконувати запропоновані завдання, уникаючи нанесення зайвої інформації.

На контурній карті виконувати підписи й позначення простими напівтвердими (при необхідності кольоровими) олівцями. Географічні назви об'єктів підписувати з заглавної літери.

Позначити назви океанів і материків розташованих у полі карти.

Знайти потрібний об'єкт в атласі і, використовуючи орієнтири (градусну сітку, контури берегової лінії, річкову мережу тощо), відшукати його на контурній карті. Використовуючи як зразок підписи в атласі, підписати назву об'єкту на контурній карті.

Назви площадних об'єктів підписати так, щоб вони не виходили за межі об'єкту.

Географічні назви об'єктів, не прив'язані строго до об'єкту, підписати паралельно верхній і нижній межі контурної карти.

Назви, які не поміщаються в межах географічних об'єктів позначити крапкою, біля якої підписати цифру (*1), винести її в графу "Умовні знаки" й підписати відповідну назву (*1 - г. Мак-Кінлі).

Карта обов'язково має бути читабельною - усі використані позначення (умовні знаки, лінії, штрихування, кольори тощо) розшифрувати в легенді.

Після закінчення роботи перевірити її виконання, при необхідності виправити помилки або скорегувати отриманий результат та здати контурну карту вчителеві на перевірку.

Формування прийомів роботи з картографічними засобами навчання вимагає послідовного ускладнення завдань, спрямованих на роботу з ними.

Останніми роками в практиці викладання географії в школі став широко застосовуватися прийом моделювання нових карт. Цей прийом дозволяє учням глибше засвоїти причинно-наслідковий зв'язок об'єктів і явищ довкілля. Так, при вивченні особливостей впливу холодних течій на формування пустельного клімату узбережь материків Землі, учні, використовуючи прийом моделювання, можуть створити під керівництвом вчителя нову для них карту, на якій буде відображена ця залежність. На базі, створеної на основі контурної карти, моделі учні зможуть розкрити причинно-наслідкові зв'язки між формуванням прибережних пустель і холодними течіями Світового океану.

Досягнення ефективності навчання географії неможливе без активного використання графічних схематичних засобів наочності, за допомогою яких вчитель не тільки забезпечує формування основних компонентів змісту географічної освіти, а й сприяє розвитку спостережливості, уяви, уваги, логічного мислення учнів.

Схему вчитель може побудувати на будь-якому матеріалі та застосовувати на різних етапах навчального процесу. Наприклад, при поясненні нового матеріалу можна створити графічну схему на дошці, поступово додаючи необхідні елементи в процесі висвітлення теми, або на етапі закріплення знань доцільно запропонувати учням самостійно схематично відобразити результати систематизації та класифікації досліджуваних явищ. Важливою методичною умовою використання графічних схематичних засобів наочності на уроках географії є обов'язковий супровід показу схеми розповіддю вчителя та вживанням іншого унаочнення (навчальних картин, натуральних об'єктів, фотографій, карт).

Насиченість географічного матеріалу статистичними показниками вимагає використання на уроках географії графічних статистичних засобів навчання (графіків, діаграм, профілів), які зображують за допомогою ліній кількісні показники розвитку, стану об'єктів чи явищ. Цей вид наочності може виступати ілюстративним матеріалом, засобом конкретизації теоретичних положень географії, базою для узагальнень і розкриття основних географічних закономірностей, основою для розвитку умінь і навичок працювати з цифровими даними в графічній формі. До основних прийомів навчальної роботи з графіками та діаграмами належать наступні:

Розшифровка даних графіка або діаграми;

Опис графіка або діаграми;

Аналіз графіка або діаграми;

Порівняння даних графіка або діаграми;

Зіставлення даних графіка або діаграми з даними тематичної карти;

Побудова графіка або діаграми.

Для забезпечення кращого розуміння учнями особливостей формування та розміщення рельєфу на земній поверхні вчителем географії на уроках можуть використовуватися профілі місцевості - зменшені зображення вертикального розрізу земної поверхні за заданим напрямком. Профілі є важливим доповненням до географічних карт, створюючи наочне уявлення про вертікальний розподіл природних явищ. Для успішного застосування цього графічного засоба навчання учні повинні володіти прийомом аналізу профілю.

Склад прийому аналізу профілю:

Прочитати назву профілю, назви його початкового та кінцевого пунктів.

Знайти ці пункти на карті атласу, представити, як проходить лінія профілю.

Вивчити умовні позначення профілю, щоб уміти прочитати все, що на ньому показане.

Зіставити профіль з картою, встановити особливості компонентів природи, зображених на профілі.

Використання різних графічних засобів наочності допоможе вчителю підвищити ефективність роботи як шляхом економії часу (оформлення дошки під час уроку), так і через використання активних форм роботи, що забезпечують дієвість і оперативність навчання.

Похожие статьи




Методичні особливості використання засобів навчання географії - Методика викладання географії

Предыдущая | Следующая