Формування навичок самостійного навчання - Використання принципів автономії та стратегій навчання при вивченні іноземної мови

У зв'язку з глобальними змінами у сучасному світі, пов'язаними з геометрично пропорційним ростом інформаційних потоків, з одного боку, й перспективами європейських організаціях у світлі орієнтації українських освіти на європейську, з іншого боку, особливо важливим стає не стільки обсяг і повнота інформації, яку викладач має донести до учня, скільки формування навичок логічного мислення, вироблення власної точки зору, формування висновків тощо на підставі самостійної роботи з матеріалом. Особливої значущості формування навичок самостійного навчання набуває у викладанні курсів теоретичних дисциплін у вищий школі. Наприклад, курс порівняльної граматики іноземної та рідної мови передбачає вирішення низки важливих проблем як теоретичного, так і практичного плану, викладання яких буде більш ефективним, якщо враховувати індивідуальний творчий потенціал учнів та надавати їм можливості розвивати логічне критичне мислення й робити власні висновки щодо дискусійних моментів обговорюваних тем. [29, с. 70]

У Державній програмі "Вчитель" наголошується, що саме викладачу належить ключова роль у суспільстві та освіті. Завдяки його діяльності відбувається становлення підростаючого покоління, відтворюється й зростає інтелектуальний та духовний потенціал нації. Реалізація державної національної програми "Освіта. (Україна ХХІ століття)" передбачає підготовку фахівців нового типу, здатних відродити національну школу, збагачену передовою світовою педагогічною думкою.

Місце самостійної роботи учнів у їх професійній підготовці важко переоцінити. На думку провідних учених, на сучасному етапі найбільш суттєва проблема - це оптимізація самостійної роботи учнів. Оволодіння навичками самостійної роботи активізує пізнавальну діяльність майбутнього спеціаліста, полегшує пошук науково-методичної інформації, робить більш усвідомленим засвоєння навчального матеріалу. Все це позитивно впливає на формування творчої особистості педагога, на прагнення до саморозвитку, самонавчання. Низка дослідників уважає, що на зміну школярській методиці викладання приходить прагнення розвинути в учнів уміння працювати з численними джерелами інформації. Тобто основне завдання вищої освіти тепер полягає не стільки в тому, щоб дати випускникам певні знання та навички, а скільки в тому, щоб навчити їх учитися, завдяки чому вони далі, протягом усього життя, зможуть поповнювати свої знання та вдосконалювати свій досвід, аналізувати й використовувати у своїй професійній діяльності досягнення науки і техніки. Доведено, що тільки ті знання, які учень здобув самостійно, завдяки власному досвіду, думці і дії, будуть насправді міцні. За даними ЮНЕСКО, у процесі викладання навчального матеріалу засвоюється 15% інформації, що сприймається на слух, і 65% - на слух і зір. Якщо ж навчальний матеріал людина опрацьовує сама, самостійно виконує завдання від його постановки до аналізу результатів, то засвоюється не менше, ніж 90% інформації.

Навчити учнів самостійно вчитись - одне з важливих завдань викладання дисциплін естетичного циклу. Щоб реально сформувалось уміння мислити, треба певним чином будувати самостійну навчальну діяльність учня, виключивши завчання, механічне запам'ятовування навчального матеріалу з книг [4].

Дидактика вищої школи визначила поняття "самостійна робота студентів". Воно включає в себе наявність самостійної пізнавальної діяльності, головним мотивом якої є самостійне оволодіння новим змістом; опора на вміння, навички, які є; систематичність і планомірність організації самостійної роботи з урахуванням підготовленості студентів та їх психологічних особливостей; виконання під керівництвом викладача або на основі методичних розробок системи завдань (навчальних, дослідницьких), які сприяють засвоєнню різних знань, набуттю вмінь, навичок, досвіду творчої діяльності та вироблення самостійності у поведінці (І. Зимняя, В. Кисленко, Т. Кулікова та ін.).

Наукові досягнення, зміна інформаційних технологій вимагає від спеціаліста будь-якого профілю постійного оновлення, вдосконалення знань, які вже є, професійно-особистих якостей. Для цього необхідно систематичне вдосконалення своєї майстерності. При цьому визначеним будуть не закладені вищим навчальним закладом знання, вміння, навички, а здібність самої особистості до самовдосконалення.

Автори низки робіт уважають, що подальше самовдосконалення можливе, якщо вже в стінах вищого навчального закладу учень оволодіє навичками самостійної роботи, яка розвиває активність мислення. Критеріями її ефективності деякі дослідники визнають: суб'єктивне відчуття зміни в собі самому; вміння працювати з поняттями; здібність проектувати нові форми дії, бачити власні труднощі в досягненні поставлених цілей та готовність вирішити ці труднощі [17].

Існує також думка, що активізація мислення учнів можлива за умови, якщо їм передається узагальнене поняття про механізми застосування засвоєного способу діяльності в різних ситуаціях [40]. У цьому зв'язку велике значення має самостійна підготовка та організація круглих столів, дискусій, ділових ігор, консультацій. Виконуючи ту чи іншу роль (суспільність, батьки, дослідники, репортери та ін.), учні з різних позицій розглядають проблеми естетичного виховання, естетичної культури.

Аналіз літератури дозволив зробити висновок про те, що "самостійна робота" - поняття інтегративне, яке включає готовність самого учня до самостійної діяльності, а також і вміння викладача розвивати цю діяльність у тих, хто навчається. При цьому головне - не оптимізація її окремих видів, а розвиток в учнів активності, самостійності, бажання проявити себе.

Чому питання про організацію самостійної роботи учнів стало актуальним саме тепер? Сьогодні навчання за традиційними спеціальностями грунтовно й методично забезпечено: створено навчально-методичні комплекси з усіх дисциплін, розроблено тестові завдання. Ми виділяємо стимули для розвитку самостійної роботи та вважаємо, що на зміну тому становищу, коли учень залишався сам на сам з численною кількістю запитань, приходить інше: тепер учень, маючи доступ до літератури, може готуватися до практичних занять, семінарів або складання модулів, покладаючись на власне вміння засвоювати подану інформацію. Ще одним стимулом для розвитку самостійної роботи стало широке розповсюдження комп'ютерних технологій і розгалуження Інтернету, коли відповіді на запитання можна отримати за допомогою споріднених сайтів вищих навчальних закладів не тільки України, але й усього світу.

Як стверджують провідні вчені, одна з особливостей модульно-кредитно-рейтингової моделі організації навчального процесу у вищих навчальних закладах є питома вага часу, що планується на самостійне вивчення курсу. Тому природно постає питання, як оптимізувати самостійну роботу учнів, запобігти невиправданим перевантаженням, уникнути одноманітності видів завдань, що виконують майбутні фахівці в процесі професійно-педагогічної підготовки (М. Степко, Я. Болюбаш, К. Левківський, Ю. Сухарніков) [30]. Концепція самостійної роботи учнів в умовах упровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) спрямована на особистісно орієнтований розвиток майбутнього фахівця.

На думку вчених, успішність самостійної роботи в багатьох випадках залежить також і від психологічної готовності учня до самостійного навчання та пізнання. І це складає одну з проблем, з якою ми зустрічаємось на перших порах. Як показує досвід, до моменту вступу у вищий навчальний заклад у більшості випускників не сформовані ні психологічна готовність, ні стійкі навички самостійної роботи. Студенти не вміють самостійно працювати як з науковою, так і з методичною літературою. Студенти мають набувати самостійно максимально можливий обсяг знань, працюючи з різноманітною літературою, проводячи певні дослідження, тобто стати активними суб'єктами навчання. Методичні рекомендації студентам щодо самостійного вивчення окремих тем представлені великою різноманітністю видів робіт: робота з підручником, довідником, науково-популярною літературою, конспектування прочитаного тощо; розв'язання вправ, спрямованих на набуття практичних навичок і вмінь, вправ підвищеної складності.

При прослуховуванні лекції, читанні літератури учні постійно подумки співвідносять отриману інформацію з власними знаннями, почуттями. Це означає, що на матеріалі, який вивчається, розвивається мислення учнів, котре дозволяє їм краще вчитися в подальшому, не заучувати теорію, а аналізувати з її допомогою життєві факти.

Заслуговує на увагу висновок учених про те, що найважливіше завдання викладачів - сформувати в учнів відповідну мотивацію до глибокого вивчення дисциплін естетичного циклу. Тому перш за все учні вирішують: "Для чого їм знадобиться ця дисципліна, задля чого вони будуть її вивчати?" Викладачі дають учням зрозуміти, де, коли, для чого їм у житті знадобляться знання цих дисциплін. У цьому учням допомагає перша лекція, яка розкриває предмет і завдання дисципліни. При подальшому вивченні дисциплін поглиблюється розуміння необхідності вивчення цих предметів. Це й означає, що сформувався реально діючий мотив навчальної діяльності - пізнавальний інтерес, заснований на усвідомленні особистісного значення оволодіння науковими естетичними знаннями.

Похожие статьи




Формування навичок самостійного навчання - Використання принципів автономії та стратегій навчання при вивченні іноземної мови

Предыдущая | Следующая