Покурсова структура шкільної географії - Методика викладання географії

Географія, як навчальний предмет, входить до складу базового компоненту шкільної освіти. Первинні географічні знання та уміння (уявлення й окремі поняття про об'єкти та явища природи, їхні сезонні зміни, початкові знання про зв'язки, залежності й закономірності природних компонентів, практичні вміння виконувати спостереження, здійснювати пізнавальні й дослідницькі дії, виявляти залежності, установлювати, пояснювати й моделювати причинно-наслідкові зв'язки на місцевих прикладах живої й неживої природи, робити самостійні висновки, моделювати стандарти поведінки в природі) учні отримують у початковій школі при вивченні інтегрованого предмету "Я і Україна". Основна мета цього курсу - показати учням нерозривний зв'язок природи, людини й його господарської діяльності, стимулювати емоційно-ціннісне відношення до навколишньої дійсності.

Пропедевтичним курсом вивчення географії є інтегрований курс "Природознавство", який вивчається школярами в 5 - 6 класах загальноосвітньої школи (35 годин на рік, 1 година на тіждень). Зміст курсу містить сукупність початкових понять географії, біології, хімії, фізики, астрономії, засвоєння яких сприяє формуванню в свідомості учнів цілісного уявлення про природу, місця людини в ній і забезпечує підготовку учнів до предметного вивчення природничих наук в основній школі.

Пропедевтичним курсом вивчення географії є також інтегрований курс "Рідний край", вивчення якого школярами можливе за рахунок варіативного компоненту навчального плану в 5 класі (35 годин, 1 година на тиждень). Цей курс дає початкові знання про природу, населення, культурний розвиток і господарство своєї місцевості, та є основою українознавчого підходу до навчання, дійовим засобом національного та патріотичного виховання учнів.

Сучасна покурсова структура шкільної географії дозволяє найгрунтовніше відобразити основи сучасних фізико - і економіко-географічних наук. Вона представлена:

    6 клас - "Загальна географія" (70 годин, 2 години на тиждень) 7 клас - " Географія материків і океанів" (70 годин, 2 години на тиждень) 8 клас - " Фізична географія України" (52 години, 1,5 години на тиждень) 9 клас - "Економічна географія України" (52 години, 1,5 години на тиждень) 10 клас - "Соціально-економічна географія світу" (52 години, 1,5 години на тиждень).

У 10 і 11 класах у структурі профільного навчання для посилення окремих профілів пропонуються додатково різноманітні географічні елективні курси (курси за вибором): для філологічного - "Країнознавство", "Географія культури світу"; для суспільно-гуманітарного - "Країнознавство", "Географія населення з основами демографії", "Політична географія"; для фізико-математичного й технологічного - "Конструктивна географія"; для хіміко-біологічного та екологічного - "Геоекологія", "Взаємодія суспільства й природи"; для медичного - "Медична географія"; для спортивного - "Рекреаційна географія", "Туристське країнознавство". У природничому профілі посилення географічної складової здійснюється за рахунок викладання курсів: "Глобальна географія", "Геоекологія", "Загальна географія", "Країнознавство", "Туристське краєзнавство".

Кожен з профілів передбачає вивчення географії на одному із трьох рівнів:

    - Рівень стандарту - обов'язковий мінімум змісту предмета "Географія". Не передбачає подальшого його вивчення. Використовується той географічний матеріал, який необхідний для популяризації змісту елективних курсів. На цьому рівні вивчається "Соціально-економічна географія світу" у 10 класі (1,5 години на тиждень). - Академічний рівень - це обсяг змісту, достатній для подальшого вивчення елективних курсів з географічним змістом, які є профільними. На цьому рівні навчальна програма передбачає вивчення наскрізного для 10 - 11 класів курсу "Соціально-економічної географії світу" протягом 2-х років (у 10 класі - 1,5 години на тиждень, в 11 класі - 1 година на тиждень) - для економічного, екологічного, спортивного, агрохімічного та універсального профілю. - Рівень профільної підготовки - передбачає поглиблений зміст предмету й орієнтацію на майбутню професію й поглиблене вивчення географії за рахунок елективних курсів.

Питання і завдання для самоконтролю

    1. Назвати компоненти змісту шкільного курсу географії. 2. У чому полягає відмінність географічного уявлення від поняття? Яке значення має формування географічних уявлень у процесі навчання географії? 3. Скласти схему "Види географічних понять" з наведенням конкретних прикладів. 4. Назвати основні критерії засвоєння знань учнями. 5. Навести приклади загальнонавчальних і спеціальних географічних умінь і навичок. 6. Дати характеристику досвіду емоційно-ціннісного відношення до навколишньої дійсності, як компоненту змісту шкільної географічної освіти. Назвати прийоми формування досвіду емоційно-ціннісного відношення до навколишньої дійсності в процесі навчання географії. Відповідь підкріпити конкретними прикладами. 7. Схарактеризувати особливості досвіду творчої діяльності, як компоненту змісту шкільної географічної освіти. Назвати прийоми його формування в процесі навчання географії. Відповідь підкріпити конкретними прикладами. 8. Заповнити таблицю "Покурсова структура шкільної географії"

Назва курсу

Клас, в якому вивчається

Загальна кількість годин

Кількість годин на тиждень

9. Вирішити кроссорд "Компоненти змісту шкільного курсу географії"

Кросворд "Компоненти змісту шкільного курсу географії"

Ключове слово: наочний образ об'єкта чи явища, що виникає в свідомості людини без його безпосереднього сприйняття й виступає як елемент знань про навколишню дійсність.

По горизонталі:

    1. Здатність виконувати складну комплексну дію. 2. Складний компонент навчально-пізнавального процесу, спрямований на розкриття сутності об'єктів і явищ навколишньої діяльності. 3. Сукупність умов, спонукаючих навчально-пізнавальну діяльність учнів. 4. Компонент навчально-пізнавального процесу, який здійснюється шляхом повторення нового матеріалу в різних варіантах. 5. Компонент навчально-пізнавального процесу, який забезпечує виділення загальних ознак і властивостей об'єктів та явищ навколишньої діяльності. 6. Навчально-пізнавальна діяльність учнів, спрямована на свідоме й міцне оволодіння системою знань. 7. Елемент змісту географічної освіти, який означає упорядкованість подій, регулярність зв'язку між природними об'єктами чи явищами. 8. Елемент змісту географічної освіти, основна форма знань, яка відображає суттєві ознаки й відношення об'єктів і явищ. 10. Відповісти на тестові питання: 1. Компонентами змісту шкільної географії є:
      А) знання Б) досвід творчої діяльності В) досвід емоційно-ціннісного відношення до світу Г) уміння Д) навички

Є) фахова підготовка

    Ж) культура особистості 2. Компонент складного уміння, основною ознакою якого є автоматизм його виконання:
      А) операція в) уявлення Б) дія г) навик
    3. До географічних умінь і навичок належать:
      А) уміння працювати зі статистичним матеріалом Б) уміння читати карту В) уміння вести спостереження за погодою Г) навик читати Д) навик писати

Є) уміння робити схематичні рисунки на місцевості

    Ж) уміння виділяти головні й другорядні ознаки об'єкту 4. До загальнонавчальних умінь і навичок належать:
      А) уміння працювати зі статистичним матеріалом Б) уміння читати карту В) уміння вести спостереження за погодою Г) навик читати Д) навик писати

Є) уміння робити схематичні рисунки на місцевості

    Ж) уміння виділяти головні й другорядні ознаки об'єкту 5. Який компонент змісту шкільної географічної освіти передбачає наявність здатності емоційно реагувати, тонко відчувати, розуміти красу й правильно оцінювати суттєві ознаки й відношення об'єктів та явищ навколишньої дійсності, бажання гармонізувати свої відносини з навколишнім середовищем? А) досвід творчої діяльності Б) досвід емоційно-ціннісного відношення до навколишнього світу В) уміння і навички Г) знання 6. Формування якого компоненту змісту шкільної географічної освіти відбувається шляхом використання в процесі навчання системи завдань, що вимагають від учнів висловлювання власної думки, прийняття рішень, аргументацій своєї точки зору:
      А) досвід творчої діяльності Б) досвід емоційно-ціннісного відношення до навколишнього світу В) уміння й навички Г) знання
    7. Указати правильну послідовність етапів процесу засвоєння географічних знань:
      А) застосування знань на практиці, розуміння отриманої інформації, сприйняття інформації, закріплення знань у пам'яті Б) розуміння отриманої інформації, сприйняття інформації, застосування знань на практиці, закріплення знань у пам'яті В) сприйняття інформації, розуміння отриманої інформації, закріплення знань у пам'яті, застосування знань на практиці Г) сприйняття інформації, розуміння отриманої інформації, застосування знань на практиці, закріплення знань у пам'яті
    8. Привести у відповідність елементи географічних знань:
      А) факти Б) уявлення 1. Емпіричні знання В) поняття 2. Теоретичні знання Г) географічна номенклатура Д) причинно-наслідкові зв'язки
    9. Привести у відповідність загальні та одиничні поняття та їх приклади А) мінерали 1. Загальні поняття Б) топографічна карта 2. Одиничні поняття В) ріка Амазонка Г) сільське господарство Д) туман

Є) науково-технічна революція

    Ж) Донецький кряж 10. Привести у відповідність абстрактні та конкретні поняття та їх приклади:
      А) розселення населення 1. Абстрактні поняття Б) клімат України 2. Конкретні поняття В) місто Г) атмосферні опади Д) озеро

Є) широтна зональність

Ж) урбанізація

Похожие статьи




Покурсова структура шкільної географії - Методика викладання географії

Предыдущая | Следующая