Відеоматеріали як технічний засіб навчання - Вплив технічних засобів навчання на результативність засвоєння іноземної мови

Навчальний відеофільм, на думку Верісокіна Ю. І., характеризується низкою особливостей: інформаційна насиченість, сильний емоційний вплив на аудиторію, темп пред'явлення інформації з екрана, управління процесом сприйняття, цілісність і закінченість.

Інформаційна насиченість полягає в тому, що за допомогою демонстрації за короткий проміжок часу можна передавати такий обсяг інформації, який нереально уявити при словесному викладі з використанням інших засобів навчання.

Емоційний вплив представляється у різноманітних виразних можливості фільму, дозволяють впливати не тільки на свідомість, але й на почуття глядача, залучають їх до дії, що відбувається на екрані.

Темп пред'явлення інформації з екрану задається його творцями, і глядач може тільки пристосуватися до нього, або весь фільм треба розбити на фрагмент і показати їх з певними паузами.

Управління процесом сприйняття інформації з екрана визначається не тільки темпом її подачі, а й логікою викладу, використовуваними засобами зйомки, виділенням загальної, середньої та великої планів аж до їх детального зображення, дикторським тестом, що включаються кадрами анімації та ін глядач нічого змінити не може.

Цілісність і закінченість екранно-звукового посібника полягає в тому, що воно в принципі підготовлено для використання як основного джерела інформації і тому містить логічно цілісну інформацію з певною методикою її подачі.

Бім І. Л. виділив такі вимоги до діафільми:

    1) чітке і продумане дозування інформації, щоб не допустити перевантаженості фільму; 2) відсутність многотемності; 3) просте композиційне побудова кадру з чітким виділенням головного; 4) дикторський текст повинен бути гранично лаконічним, виразним, доступним, не підміняються зображення; 5) дикторський текст може мати паузи, для того, щоб не заважати сприйняттю зорового ряду і дати вчителю можливість вставити свої доповнення та пояснення; 6) цікавість фільму, використання різноманітних способів та прийомів зйомки; 7) показ досліджуваного об'єкта чи явища в усіх можливих варіантах; 8) створення проблемної ситуації; 9) включення в текст викладу питань, завдань, якщо необхідно, інструкцій; 10) короткі за часом або з чітким поділом сюжети або фрагменти всередині більш тривалої стрічки.

Нестерова Н. В. зазначила: "Дидактичні функції навчального фільму на уроці: джерело нових знань, засіб ілюстрації навчального матеріалу, узагальнення та систематизація знань, зорова або зорово-слухова опора для подальшої самостійної роботи учнів, допоміжний засіб при контролі знань. Це не означає, що структура і зміст фільму суворо зумовлюють його дидактичні функції на уроці. Часто один і той самий фільм у різних ситуаціях можна застосовувати для вирішення різноманітних дидактичних завдань".

За словами Коджаспірова Г. М. перед використанням будь-якого відеоматеріалу (кіно - або відеофільму) вчителю необхідно дуже уважно вивчити: якою мірою його влаштовують обсяг, якість змісту і характеру його подачі; які акценти роблять автори фільму і чи збігаються вони з тим, що хотів би донести при вивченні даного матеріалу сам учитель (вихователь); наскільки вдалий і доцільний дикторський текст; які дидактичні можливості фільму в порівнянні з іншими наявними засобами наочності; в якій мірі він відповідає віковим особливостям учнів і рівню їх підготовленості. Якщо вчитель вирішує, що фільм буде показаний повністю, то треба продумати питання і завдання до перегляду фільму, щоб організувати його сприйняття в потрібному напрямку, і після його демонстрації - для роботи з осмислення і розуміння побаченого. Якщо приймається рішення про пофрагментарном перегляді, необхідно визначити межі кожного фрагмента і розпланувати до і після перегляду. Тривалість фрагмента не повинна перевищувати 4-5 хв., Загальна кількість фрагментів на одному уроці - не більше 5. Тривалість фільму на одному уроці не більше 20-30 хв. Переривати показ фільму слід в крайніх випадках, коли зображуване на екрані не буде сприйнято без коментаря вчителя.

Необхідно продумати час фільму в структурі заняття.

При відборі матеріалу фільму доцільно відзначити те, що можна буде використовувати на наступних заняттях. Відбираючи фільм, треба звернути увагу не тільки на його освітню, а й на виховну цінність. Важливим моментом при підготовці до використання екранно-звукового посібника є встановлення його зв'язку з підручником та іншими джерелами, що визначить характер домашнього завдання та іншої самостійної роботи як на уроці, так і поза ним.

Незалежно від дидактичної мети використання фільму на уроці, перед його демонстрацією вчитель вимовляє нетривалий вступне слово, в якому прагне пробудити інтерес до фільму, встановити зв'язок між матеріалом фільму і досліджуваної темою, звернути увагу на певні моменти фільму, не розкриваючи його змісту; пояснити найбільш важкі або неповно розкриті у фільмі місця. Під час демонстрації необхідно утримуватися від його коментаря; він доцільний тільки у випадку використання фільму без дикторського тексту. Але і цим коментар повинен бути гранично лаконічним, чітким, щоб не відволікати учнів від фільму, не заважати сприйняттю екранного зображення.

Таким чином, супроводжуюча фільм мова вчителя потрібна тільки в тих випадках, коли треба:

    - Пояснити незрозумілі місця фільму; - Звернути увагу дітей на головні моменти, які необхідно твердо запам'ятати; - Підкреслити суттєві деталі зображення, які без вказівки вчителя залишаться непоміченими; - Тісніше пов'язати окремі кадри фільму, поглиблюючи їх утримання; - Зв'язати ілюстративну сторону зі всім змістом уроку.

Іноді доцільно поставити запитання до фільму в міру його демонстрації. Але при цьому треба враховувати, щоб коротко сформульоване питання вклалося в кадри, до яких воно належить. Краще все-таки задати питання по фільму до його демонстрації. Запитань повинно бути небагато - 2-3. Постановка питань сприяє більш глибокому сприйняттю, тривалому збереженню кадрів в пам'яті, більш повному їх відтворенню після перегляду.

Перед переглядом фільму обов'язково треба провести словникову роботу: нові або малознайомі слова розібрати, написати на дошці і записати в зошит.

Якщо фільм використовується як джерело знань і містить нові для учнів відомості, то для його якісного запам'ятовування необхідно відтворити ті вивчені раніше поняття і закономірності, що служать теоретичною базою для сприйняття екранного матеріалу. Далі вчитель мобілізує учнів на активну цілеспрямовану роботу в процесі перегляду фільму.

Ефективною формою мобілізації уваги учнів, підвищення їх відповідальності при перегляді фільму, активізації сприйняття є завдання, які перед його демонстрацією формулює вчитель. Важливо врахувати ще й те, що одного тільки перегляду фільму для засвоєння учнями закладеної в ньому інформації недостатньо. Якість засвоєння учнями екранного матеріалу визначається також правильною роботою після перегляду фільму.

Після перегляду фільму слід з'ясувати в учнів, що їм було незрозуміло, зв'язати новий екранний матеріал з раніше вивченим, привести його в певну систему, зробити висновки, узагальнення, направити думки школярів на підтвердження теоретичних положень уроку, засвоєння формулювань, правил, закономірностей.

На думку Н. В. Нестерової, відеомагнітофоном користуватися простіше і зручніше, ніж кіноапаратом, з його допомогою можна зафіксувати на плівку самостійний відеофільм, показати телепередачу, зображення з фонозапису і т. д.

Підготовлений відеофільм вчитель може продемонструвати на уроці повністю або залишити перегляд, щоб звернутися до учнів, виконати запису або будь-які завдання на дошці самому або викликати учнів. Протягом усього уроку з використанням відеозапису зберігається зворотний зв'язок між учителем і класом.

Відеозаписи можна багаторазово повторювати в класі для уточнення і узагальнення знань, формування навичок докази і аргументації, аналізу відповідей учнів, контролю знань.

Дидактичні можливості застосування відеозаписів різноманітні. Частковий відеозаписів легко поєднується з іншими засобами навчання, які групуються навколо нього. Він порівняно просто коментується вчителем або учнями і може використовуватися в будь-якій частині уроку. За допомогою навчальних відеозаписів вчитель може створити в класі проблемну ситуацію, повідомити учням умови пізнавального завдання. Навчальна відеозапис корисна і на етапі узагальнення навчального матеріалу. Учитель може підготувати запис, що фіксує основні моменти однієї теми, що групує матеріал з певних тем курсу. Учні переглядають запис з нових позицій, вона стає предметом обговорення, доповнення та критики. Активне ставлення учнів до відеозапису досягається не тільки за рахунок її змісту, не і за рахунок своєрідності композиційного рішення, монтажу матеріалу. Два однакові фрагменти з різних постановок одного і того ж вистави направляють думку школяра на зіставлення, порівняння. Оскільки запис готується вчителем для класу, інтереси якого йому відомі, і питання завдання закладаються в сценарії таким чином, щоб активізувати думку певної групи учнів, до яких можна звернутися з екрану безпосередньо, що дозволяє диференціювати та індивідуалізувати пояснення або повторення навчальної теми.

Таким чином, робота над фільмом, на думку І. Л. Біма, - це ефективна форма навчальної діяльності, яка не тільки активізує увагу хлопців, але і сприяє вдосконаленню їх навичок аудіювання і говоріння, тому що зорова опора звучного з екрану іншомовного звукового ряду допомагає більш повному і точному розумінню його сенсу.

У досить активній формі робота над простим відеофільмом дозволяє домагатися формування у дітей міцних навичок, граматично правильних висловлювань, як у діалогічній, так і в монологічного формах мови, що повною мірою відповідає рішенню завдань навчання дітей іноземної мови у звичайній середній загальноосвітній школі.

Похожие статьи




Відеоматеріали як технічний засіб навчання - Вплив технічних засобів навчання на результативність засвоєння іноземної мови

Предыдущая | Следующая