Експериментальна перевірка впливу засобів образотворчого - Характеристика видів образотворчого мистецтва як засобу проведення словникової роботи

Мистецтва на словниковий запас першокласників

Словникова робота - велика і складна сфера методики вивчення мови. Складна тому, що співвідноситься не з яким - небудь мовним курсом, а з усіма навчальними предметами: українською мовою і читанням, які в першу чергу є джерелом словникової роботи, математикою і природознавством, трудовим навчанням і малюванням, які теж є своєрідним додатковим матеріалом для словникової роботи.

Збагачення словникового запасу учнів має багато аспектів, та ми взяли для розгляду та вивчення тільки один - словникова робота з використанням засобів образотворчого мистецтва (картин живопису, предметних ілюстрацій, сюжетних малюнків, елементів скульптури). Цілеспрямовані спостереження і окремі експериментальні вправи були проведені в 1-А і 1-Б класах ЗОШ смт. Гусятин

Маючи на меті дослідити, як засоби образотворчого мистецтва впливають на словниковий запас першокласників, ми провели експериментальне дослідження, яке проводилося в двох класах: 1-А (25 чоловік ) - експериментальний, а 1-Б (26 чоловік) - контрольний. У 1-А класі в процесі словникової роботи ми використовували репродукції картин живопису, предметні і сюжетні малюнки, скульптурні зображення. А в 1-Б класі словникова робота проводилася без використання будь-яких наочних посібників, усі слова, поняття, явища пояснювалися лише на словах.

Програмою з рідної мови в період навчання грамоти передбачено ознайомлення учнів зі словами-назвами предметів, ознак, дій, практичне використання їх у мовленні. Кількість слів, що є в букварі, достатня для спілкування учнів з навколишнім світом, але не повною мірою сприяє підготовці першокласників до побудови чітких висловлювань, зокрема - типу описів, розповідей, які з перших місяців навчання застосовуються на уроках мови та інших навчальних дисциплінах: математики. образотворчого мистецтва, трудового навчання, ознайомлення з навколишнім середовищем.

Тому ми в процесі роботи використовували слова та поняття, які не траплялися в букварі, але є необхідними для мовлення кожного учня.

Дослідження ми провели в декілька етапів. На першому етапі ми вивчали, як використання репродукцій картин живопису впливає на засвоєння назв кольорів, уміння розрізняти відтінки кожного кольору.

Однією з проблем, з якою постійно зустрічаються і вчителі, і діти, є вивчення та запам'ятовування назв кольорів. Тому в експериментальному класі ми ознайомлювали дітей з основними кольорами і їх відтінками на основі практичної діяльності, а також на основі використання ряду картин. В основному, це були картини відомих художників - пейзажистів: І. Левітана, І. Шишкіна, І. Бродського, М. Глущенка, К. Трохименка, О. Світославського та ін., адже саме в пейзажних картинах найвиразніша і найрізноманітніша кольорова гама. Поповненню словникового запасу учнів сприяли завдання на визначення кольору неба, листя, води, квітів. При ознайомленні дітей з відтінками кольорів поруч з використанням картин застосовувалось самостійне виготовлення дітьми різних відтінків кольорів шляхом розведення фарб у воді та їх змішування на палітрі: самостійне одержання потрібного відтінку виявилося для дітей захоплюючим, хоч і супроводжувалося суттєвими труднощами (особливо важким було змішування фарб на палітрі).

Практичним завданням на відшукування кольорів і їх поєднання було порівняння картин. Учням було запропоновано порівняти репродукції картин О. Світославського '' Вітряк'' та М. Левітана ''Березень''за такими запитаннями:

    - Яка пора року зображена на кожній з цих картин? - Які кольори переважають на картині О. Світославського? - А які на картині І. Левітана?

Учні вже порівнювали без додаткових запитань, самостійно аналізуючи побачене. Однак окремі діти в експериментальному класі довго не розрізняли або ототожнювали жовтий і оранжевий, фіолетовий і коричневий кольори, але, завдяки цілеспрямованому використанню засобів наочності, вони стали їх досить чітко розмежовувати.

Особливо великих труднощів зазнавали діти в контрольному класі, оскільки тут ознайомлення з кольорами і їх відтінками проводилося лише на теоретичному і словесному рівні. Їм важко було розрізняти окремі відтінки кольорів, адже вони не знали і не уявляли, як вони утворюються, важко було правильно називати кольори.

Результати опитування першокласників по розмежуванню відтінків кольорів на першому етапі дослідження дано в процентному співвідношенні і представлено в діаграмі 1.

На другому етапі ми вивчали вплив предметних і сюжетних зображень на збагачення словникового запасу першокласників.

Науково обгрунтовано і на практиці багатьох учителів доведено, що збагачення і уточнення словникового запасу першокласників на уроках навчання грамоти потрібно проводити на основі наочності (предметних і сюжетних малюнків). Адже малюнки викликають у дітей живу уяву про природу, предмет.

Метою застосування наочності є збуджувати і розвивати активність сприйняття і мислення учнів.

Досить часто вчителі для пояснення значення слова використовують лише ілюстрації з букваря, що не завжди є ефективним для розуміння того чи іншого слова і для подальшого його використання у власному мовленні. У своєму дослідженні ми використовували в експериментальному класі для словникової роботи такі слова, значення яких не пояснюються на ілюстративному матеріалі букваря, але вживаються першокласниками у повсякденному мовленні.

У процесі збагачення мовлення учнів новими словами, уточнення значень відомих дітям слів ми використовували відомий у методиці прийом - показ предметних малюнків із зображенням певного процесу, дії, якості предмета - його кольору, форми і т. д.

Після ознайомлення дітей із низкою нових слів ми в експериментальному класі запропонували учням виконати словниково-логічні вправи, зміст яких був пов'язаний із використанням предметних ілюстрацій:

    1. Підібрати малюнки до даних заголовків - "У лісі" ; - " На городі" - " У саду ''. 2. Записати окремі слова за вказівкою вчителя за допомогою малюнків 3. Погрупувати квіти за кольором 4. За сюжетним малюнком "Сім'я" визначити, хто входить до

Складу сім'ї і хто чим зайнятий.

5. Вилучити зайвий предмет.

Це значно полегшило виконання цих завдань. Переважна більшість першокласників успішно справилися з завданнями.

У контрольному класі ми для пояснення значення нових слів використовували лише ілюстрації букваря. А виконання словниково - логічних вправ не супроводжувалося малюнками. Чимала кількість учнів допускала незначні, але досить суттєві помилки.

На третьому етапі ми вивчали, як використання скульптурних зображень впливає на зв'язне мовлення першокласників і вміння описувати предмети, явища, події.

Збагаченню мовлення першокласників, його яскравості, розвитку вмінь описувати предмети, явища, точно виражати власну думку сприяють також і скульптури, скульптурні композиції, що є підготовчим етапом до створення найелементарніших описів. Описуючи той чи інший об'єкт, молодші школярі повинні вміти визначити його ознаки щодо розміру, кольору, форми, матеріалу, з якого він виготовлений, тощо, порівняти його з іншими предметами за цими ознаками. Така робота допомагає розвивати у школярів

Спостережливість, увагу до навколишнього світу, вміння логічно мислити, правильно користуватися словом, але вона можлива тільки при наявності у словниковому запасі учнів достатньої кількості прикметників. Тому ми особливу увагу звернули на те, як учні використовують прикметники для опису предметів, явищ. А допоміжним матеріалом у експериментальному класі були скульптурні композиції. Така робота була корисною не лише для розвитку мислення, формування естетичних смаків та морального виховання дітей, а й для засвоєння ними слів-назв ознак та вироблення вмінь використовувати їх у повсякденному мовленні.

У контрольному класі така робота проводилася лише на основі словесного матеріалу : загадок, речень, текстів. Після проведення роботи ми знову запропонували дітям словниково-логічні вправи:

    1. Описати хлопчика за допомогою словничка. Словничок - несе, допомагає, важко, змучений, відро, засмучений, вода. 2. Дати характеристику дійовим особам 3. Порівняти за величиною

Переважна кількість першокласників експериментального класу виконала завдання. Учні контрольного класу також виконали завдання, однак допустили помилки, що й зафіксовано в діаграмі 3. образотворчого мистецтва на уроках навчання грамоти допомагає досягтипозитивних результатів у роботі вчителя, а також поглибити знання учнів, збуджувати інтерес, увагу, зробити процес навчання конкретним, осмисленим.

Таблиця 1.1.

Види образотворчого мистецтва

Контрольний

Клас (26 чол.)

Експеримен-

Тальний клас

( 25чол.)

1. Вплив картин живопису на засвоєння

Назв кольорів:

    - оранжевий; - жовтий; - зелений; - синій; - фіолетовий; - червоний; - коричневий. 2. Вплив предметних зображень на

Збагачення словникового запасу

Першокласників:

- уміння групувати предмети за

Родовою ознакою;

    - уміння вилучати зайвий предмет; - уміння узагальнювати предмети

За видовою належністю;

- уміння систематизувати предмети

За вказаною ознакою.

3. Вплив скульптурних зображень на

Зв'язне мовлення першокласників:
    40% 42% 67% 64% 45% 67% 39% 74% 75% 69% 71%
    79% 82% 83% 88% 81% 88% 79% 98% 96% 89% 95%
    - уміння будувати речення; - уміння складати текст-опис; - уміння складати текст-розповідь ( з 4-5 речень); - уміння добирати заголовок.
    65% 57% 60% 61%
    85% 78% 75% 80%

Дуже важливо, щоб учитель у процесі роботи над словником першокласників здійснював постійні між предметні зв'язки. Завдання вчителя у проведенні словникової роботи в період навчання грамоти полягає в тому, щоб школярі правильно сприймали незнайоме слово, зрозуміли це слово з усіма його відтінками, засвоїли і закріпили в процесі виконання різних вправ і, нарешті, вжили його самостійно у власному мовленні в потрібній ситуації. Допоможе у цьому ілюстративна наочність. Це привчить дітей краще приглядатися до лексичного багатства і стилістичних можливостей рідної мови, сприяє розвиткові загальної мовленнєвої культури.

Завдяки малюнкам, ілюстраціям у найменших учнів помітно зростає словниковий запас, їхнє мовлення стає менш ситуативним, ніж було до школи. Першокласники вчаться відчувати красу слова, його переливи, словосполучення, речення. Ілюстрації відтворюють якісний та кількісний зміст пізнавальних одиниць, розширюючи знання учнів. Основна мета роботи з ними - розвиток зв'язного мовлення шестиліток з опорою на уточнення. Яскраві за оформленням, цікаві за змістом, вони привертають увагу дітей, пробуджують бажання складати зв'язні висловлювання. Працюючи за малюнками, діти здійснюють велику кількість розумових операцій: кольорові предметні малюнки дають можливість навчати учнів аналізувати предмети за їх формою, розміром, кольором, добирати до них слова-ознаки, складати речення та короткі описи. Крім того, працюючи з картинами, малюнками, вчитель виховує у дітей мовне чуття, розуміння того, що в мовленні є багато слів і граматичних форм для висловлення однієї і тієї ж думки.

Отже, правильно працюючи над добором і збагаченням словника молодших школярів, ми допоможемо їм уникнути діалектизмів, висловів або слів, що вживаються тільки у розмовній мові, замінюючи їх літературними. А опиратися у цій роботі можна і потрібно на засоби образотворчого мистецтва, оскільки саме вони сприяють осмисленню і усвідомленню того, що вивчається, сприяють вихованню правильного смаку, шліфують художні почуття дитини.

Похожие статьи




Експериментальна перевірка впливу засобів образотворчого - Характеристика видів образотворчого мистецтва як засобу проведення словникової роботи

Предыдущая | Следующая