Висновки - Фізіологічна характеристика розвитку організму школярів

    1. Молодший шкільний вік характеризується відносно рівномірним розвитком опорно-рухового апарату, але інтенсивність росту окремих розмірних ознак його різна. Так, довжина тіла збільшується в цей період в більшій мірі, ніж його маса. 2. Суглоби дітей цього віку дуже рухливі, зв'язковий апарат еластичний, скелет містить велику кількість хрящової тканини. Хребетний стовп зберігає велику рухливість до 8-9 років. Дослідження показують, що молодший шкільний вік є найбільш сприятливим для спрямованого зростання рухливості у всіх основних суглобах. 3. М'язи дітей молодшого шкільного віку мають тонкі волокна, містять в своєму складі лише невелику кількість білка та жиру. При цьому великі м'язи кінцівок розвинені більше, ніж дрібні. У цьому віці майже повністю завершується морфологічний розвиток нервової системи, закінчується ріст і структурна диференціація нервових клітин. Однак функціонування нервової системи характеризується переважно процесами збудження. 4. До кінця періоду молодшого шкільного віку об'єм легенів становить половину обсягу легень дорослого. Хвилинний об'єм дихання зростає з 3500 мл/хв у 7-річних дітей до 4400 мл/хв у дітей у віці 11 років. Життєва ємність легень зростає з 1200 мл в 7-річному віці до 2000 мл в 10-річному. 5. Для дітей молодшого шкільного віку природною є потреба в високій руховій активності. Під руховою активністю розуміють сумарну кількість рухових дій, виконуваних людиною в процесі повсякденного життя. При вільному режимі в літній час за добу діти 7-10 років здійснюють від 12 до 16 тис. рухів. Природна добова активність дівчаток на 16-30 % нижче, ніж хлопчиків. Дівчатка у меншій мірі виявляють рухову активність самостійно і потребують більше організованих форм фізичного виховання. З переходом від дошкільного виховання до систематичного навчання в школі у дітей 6-7 років обсяг рухової активності скорочується на 50 %. 6. У період навчальних занять рухова активність школярів не тільки не збільшується при переході з класу в клас, а навпаки, все більше зменшується. Тому вкрай важливо забезпечити дітям відповідно до їх віку та стану здоров'я достатній обсяг добової рухової діяльності. 7. Вчені встановили, який обсяг добової рухової активності необхідно забезпечити дітям при виконанні ними різних видів фізичних вправ. Після навчальних занять у школі діти повинні не менше 1,5-2,0 години провести на повітрі в рухливих іграх і спортивних розвагах. 8. Молодший шкільний вік є найбільш сприятливим для розвитку фізичних здібностей (швидкісні і координаційні здібності, здатність тривало виконувати циклічні дії в режимах помірної і великої інтенсивності), про що свідчать узагальнені дані вітчизняних і зарубіжних авторів. 9. У віці 7-10 років починають формуватися інтереси і схильності до певних видів фізичної активності, виявляється специфіка індивідуальних моторних проявів, схильність до тих чи інших видів спорту. А це створює умови, що сприяють успішній фізично-спортивній орієнтації дітей шкільного віку, визначенню для кожного з них оптимального шляху фізичного вдосконалення. 10. Сучасна школа пред'являє високі вимоги до працездатності, рівня фізичного розвитку і функціонального стану дітей молодшого шкільного віку. Особливого значення набуває питання розробки раціонального режиму дня, визначення необхідного обсягу рухової активності, підбору оптимальних форм, засобів і методів фізичного виховання, які сприяють покращенню стану здоров'я і формуванню особистості дитини.

Похожие статьи




Висновки - Фізіологічна характеристика розвитку організму школярів

Предыдущая | Следующая