Теоретико-методологічні основи розвитку мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку, Характеристика особливості розвитку мовлення в дошкільному віці - Мовлення дітей дошкільного віку
Характеристика особливості розвитку мовлення в дошкільному віці
Стаючи більш самостійними, діти дошкільного віку виходять за межі вузькосімейних зв'язків і починають спілкуватися з більше широким колом людей, особливо з ровесниками. Розширення кола знайомства вимагає від дитини повноцінного оволодіння засобами спілкування, основним із яких є мова. Високі вимоги до мовлення дитини встановлює й діяльність, яка постійно ускладнюється.
Вже в ранньому дитинстві дитина користується мовленням як засобом спілкування. Однак вона спілкується лише із близькими або добре знайомими людьми. Спілкування в цьому випадку виникає з приводу конкретної ситуації, у яку включені дорослі й сама дитина. Спілкування в конкретній ситуації з приводу тих або інших дій, предметів або явищ здійснюється за допомогою ситуативного мовлення.
Розвиток мовлення йде в декількох напрямках: удосконалюється її практичне вживання в спілкуванні з іншими людьми, разом з тим мовлення стає основою перебудови психічних процесів, знаряддям мислення. Протягом дошкільного періоду продовжує зростати словниковий запас дитини. Саме по собі збільшення словникового складу не мало б великого значення, якби дитина паралельно не опановувала вміння об'єднувати слова в речення за законами граматики. У період дошкільного дитинства засвоюється морфологічна система рідної мови, дитина практично освоює в основних рисах типи відмінювань і дієвідмін. У той же час діти опановують складні речення, сполучні частки, а також більшість розповсюджених суфіксів. У дошкільному віці діти починають надзвичайно легко утворювати слова, змінювати їхній зміст, додаючи різні суфікси.
Діти значну увагу звертають на звукову форму слів. Уже молодші дошкільники починають змінювати слова, з огляду на їхню вихідну форму.
До початку шкільного віку дитина вже в такій мірі опановує складну систему граматики, включаючи найтонші закономірності синтаксичного й морфологічного порядку, що засвоювана мова стає для неї дійсно рідною.
Достатня усвідомленість мовлення з'являється в дошкільників тільки в процесі спеціального навчання. Фонематичний слух формується в дитини на основі безпосереднього мовного спілкування. Навчання дітей звуковому аналізу слова показало, що за певних умов навіть молодші дошкільники можуть виділяти перший і останній звуки в слові, а для дітей середнього дошкільного віку це завдання не представляє значних труднощів.
Головна особливість дошкільного віку - поява регулятивної (регуляції і диференційованого впливу), плануючої функції мовлення. Рольова гра, що потребує узгодженого виконання правил, без сумніву, сприяє становленню плануючої функції мовлення.
Мовлення дитини, що виникає під час діяльності й звернене до себе самого, називається егоцентричним мовленням. На протязі дошкільного віку егоцентричне мовлення змінюється. У ньому з'являються вислови, що не просто констатують те, що робить дитина, а що випереджають і направляють його практичну діяльність. Такі вислови передають образну думку дитини, що випереджають практичну поведінку.
Ближче до старшого дошкільного віку егоцентричне мовлення зустрічається рідше. Якщо дитина під час виконання роботи ні з ким не спілкується, найчастіше вона виконує її мовчки. Це не значить, що його мислення перестає протікати в мовленнєвій формі. Егоцентричне мовлення піддається інтеріоризації, перетворюється у внутрішнє мовлення і в цій формі зберігає свою плануючу функцію. Егоцентричне мовлення є, таким чином, проміжним щаблем між зовнішнім та внутрішнім мовленням дитини.
Починаючи з п'яти-шестилітнього віку діти можуть робити повний звуковий аналіз слова, якщо вони оволодівають прийомом підкресленої вимови окремих звуків. Такий прийом дозволяє дітям вільно орієнтуватися. у звуковому складі слова. Таким чином, дитина дошкільного віку може навчитися вимовляти слова з метою встановлення звукового складу, відмовляючись при цьому від сформованих у спілкуванні звичних форм вимови слів. Уміння робити звуковий аналіз слова сприяє успішному оволодінню читанням і письмом.
По мірі розширення кола спілкування й по мірі росту пізнавальних інтересів дитина оволодіває контекстним мовленням. Контекстне мовлення досить повно описує ситуацію для того, щоб вона була зрозуміла без її безпосереднього сприйняття. Переказ книг, розповідь про цікавий факт або опис предмета не можуть бути зрозумілі слухачеві без чіткого викладу. Дитина починає висувати вимоги до самого себе й намагається застосовувати їх при побудові розповіді.
Усвідомлення словникового складу мови проходить значно складніше. На відміну від практичного оволодіння мовою, що у дошкільному дитинстві проходить досить успішно, усвідомлення самої мовної дійсності (як самостійно існуючої дійсності) й усвідомлення словникового складу мови значно відстає. Довгий час у процесі спілкування дитина орієнтується не на словниковий склад мови, а на предметну ситуацію, що і визначає для неї розуміння слів. У тому випадку, якщо дитина починає читати, то й починає усвідомлювати словниковий склад мови. Розглянемо кожний етап розвитку мовлення дошкільного віку детальніше.
Молодший дошкільний вік. Третій рік життя
Потреба дитини третього року життя в спілкуванні з дорослими й однолітками зростає. У розмові з дорослими маля починає розуміти прості питання: "Де зайчик?", "Куди ти поклав машину?" Інтерес до навколишніх предметів спонукує його звертатися до дорослого з питаннями: "Що це?", "Навіщо?", "Куди?", "Коли?" і т. п.
Зростає розуміння дитиною мовлення.
Маля розуміє не тільки те, що відбулося в його присутності, але й те, що має відбутися. Роблять висновки про рівень розуміння дитиною мовлення й по діях, які вона виконує за завданням дорослих, і по її висловлюванням. Словниковий запас поступово зростає. Дитина знає назви багатьох предметів: іграшки, посуд, одяг та ін., тобто в основному тих предметів, які перебувають у найближчому оточенні.
На цьому році життя хоча й значно поліпшується рухливість артикуляційного апарата (м'язів язика, губ, нижньої щелепи), але вимова дітей усе ще далеко від норми. Артикуляційні затруднення продовжують гальмувати засвоєння звуків. Маючи вже досить розвинене фонематичне сприйняття, малята намагаються "підігнати" свою вимову до загальноприйнятого. Але це їм не завжди вдається, і вони заміняють відсутні звуки іншими, легшими для вимови. Одночасно з розвитком мовлення розвивається мислення, пам'ять, уява дитини. У процесі гри вона нерідко супроводжує свої дії словами, а іноді й цілими фразами.
На третьому році проявляється велика схильність дітей до наслідування, що є сприятливим фактором для розвитку активного мовлення дитини. Повторюючи слідом за дорослим слова й фрази, маля не тільки запам'ятовує їх, вправляючись у правильному проголошенні звуків і слів, він зміцнює артикуляційний апарат.
У дошкільному віці, особливо у віці трьох-чотирьох років, почуття панують над всіма сторонами життя дитини, надаючи їм особливого забарвлення й виразності. Маленька дитина ще не вміє керувати своїми емоціями і майже завжди виявляється в полоні почуття, яке її захопило.
Спілкуючись із іншими людьми, дитина в мовленні виявляє своє емоційне ставлення до того, про що вона прагне розповісти, або до самих учасників спілкування. Експресивна функція пронизує не тільки невербальні форми спілкування, але й впливає на побудову мовлення дитини. Ця особливість дитячого мовлення робить його досить виразним.
Емоційна безпосередність дитячого мовлення приязно приймається оточуючими дитину дорослими. Для добре рефлексуючого маляти це може стати засобом впливу на дорослих.
Четвертий рік життя відзначається новими досягненнями в розвитку дитини. Він починає висловлювати найпростіші судження про предмети і явища навколишньої дійсності, робити певні висновки, встановлювати залежність між ними. Діти звичайно вільно вступають у контакт не тільки із близькими, але й зі сторонніми людьми. Потреба розширити свій кругозір, бажання глибше пізнати навколишній світ змушують маля все частіше й частіше звертатися до дорослого з найрізноманітнішими питаннями. Він добре розуміє, що кожний предмет, дія, чинена їм сам або дорослим, має свою назву, тобто позначається словом. Словниковий запас дитини досягає приблизно 1500--2000 слів
У процесі оволодіння новими словами маля не просто запам'ятовує їх, починає вже осмислювати їхню звукову сторону, намагається встановити більш тісний зв'язок між предметом і словом його що позначає, прагне по-своєму усвідомити назви деяких предметів, дій, тобто в дитини з'являється мотивоване відношення до лексики.
На цьому віковому етапі дитина ще не завжди може керувати своїм голосовим апаратом, змінювати гучність, висоту голосу, темп мовлення. До кінця четвертого року життя вимова дітей значно поліпшується.
Середній дошкільний вік
У дитини п'ятого року життя відзначаються значні успіхи в розумовому й мовному розвитку. Маля починає виділяти й називати найбільш істотні ознаки і якості предметів, установлювати найпростіші зв'язки й точно відображати їх у мовленні. Активний словник збільшується (від 2500 до 3000 слів під кінець року. Діти починають опановувати монологічне мовлення. У їхньому мовленні вперше з'являються речення з однорідними обставинами. Вони засвоюють і правильно узгоджують прикметники з іншими частинами мови в непрямих відмінках. Однак багато хто усе ще не може самостійно без допомоги дорослих складно, послідовно й точно переказати текст прочитаної казки, оповідання.
Старший дошкільний вік
На цьому життєвому етапі триває вдосконалювання всіх сторін мовлення дитини. Усе чистіше стає вимова, більш розгорнутими фрази, точніше висловлення. Дитина не тільки виділяє істотні ознаки в предметах і явищах, але й починає встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між ними. При описі предметів і явищ він робить спроби передавати до них своє емоційне відношення. Збагачення й розширення словника здійснюється не тільки за рахунок ознайомлення з новими предметами, їхніми властивостями і якостями, новими словами, що позначають дії, але й за рахунок назв окремих частин, деталей предметів, за рахунок використання нових суфіксів, префіксів, які діти починають широко вживати.
У старшому дошкільному віці в дитини виникає потреба пояснити ровесникові зміст майбутньої гри, призначення іграшки й багато чого іншого. Нерідко навіть незначне непорозуміння призводить до взаємного невдоволення мовця й слухача. Пояснювальне мовлення вимагає певної послідовності викладу, виділення й вказівки головних зв'язків і відносин у ситуації, які співрозмовник повинен зрозуміти.
Удосконалювання зв'язного мовлення неможливе без оволодіння граматично правильним мовленням. На шостому році дитина опановує граматичним ладом і користується ним досить вільно. У цьому віці речення в структурному відношенні значно ускладнюються не тільки за рахунок простих речень, але й складних, зростає їхній обсяг. Вдосконалюється зв'язне, монологічне мовлення. Він може без допомоги дорослого передати зміст невеликої казки, оповідання, мультфільму, описати ті або інші події, свідком яких він був. Прагнучи до того, щоб слухачем його висловлення було правильно зрозуміле, дитина досить охоче пояснює деталі свого оповідання, спеціально повторює окремі його частини.
У спілкуванні з однолітками й дорослими діти користуються помірною гучністю голосу, але в міру необхідності здатні говорити голосніше й тихіше, тобто можуть порівнювати гучність свого висловлення з урахуванням відстані до слухача, характеру висловлення. У повсякденному спілкуванні діти користуються помірним темпом, але при переказах мовлення дітей часто вповільнена за рахунок тривалих необгрунтованих затримок, пауз. Однак у моменти емоційного підйому, будучи під враженням переглянутого фільму, прочитаної казки, вони в процесі висловлення часто не в змозі проконтролювати своє мовлення й говорять голосніше й швидше звичайного.
Похожие статьи
-
Дітям дошкільного віку в процесі оволодіння мовленням необхідна допомога як з боку батьків, так і з боку педагога. Спробуємо окреслити необхідний...
-
Загальні психологічні характеристики молодшого шкільного віку Молодший шкільний вік називають вершиною дитинства. Дитина зберігає багато дитячих якостей...
-
Висновки - Мовлення дітей дошкільного віку
В період дошкільного віку спостерігаються значні індивідуальні відмінності в збагаченні словника, зумовлювані суспільним середовищем, в якому росте...
-
Вступ - Мовлення дітей дошкільного віку
Мовлення є свідченням мовної культури людини, її розумового й особистісного розвитку. З кожним роком життя встановлює все більш високі вимоги не тільки...
-
Методологічні засади дослідження рівня розвитку мовлення Дослідження комунікативної діяльності дитини дозволило встановити, що перехід дітей від...
-
Раніше логопедична допомога глибоко розумово відсталим дітям практично не проводилася. Сьогодні функціонує ціла мережа реабілітаційних, мовних центрів,...
-
З психологічної точки зору молодший шкільний вік є сприятливим періодом для розвитку творчих здібностей тому, що в цьому віці дитина вперше усвідомлює...
-
Мовленнєва компетентність дітей раннього дошкільного віку Ранній вік - другий і третій рік життя дитини. В Базовій програмі розвитку дитини дошкільного...
-
Вікові особливості росту, розвитку та формування здоров'я дитини мають певні закономірності. Їм притаманні нерівномірність та морфо-функціональні...
-
Одним з найважливіших чинників розвитку дітей є створення умов, що сприяють формуванню їх здібностей. На основі аналізу наукових досліджень шість...
-
Педагогічна цінність малих фольклорних жанрів у розвитку мовлення дітей раннього віку У дослідженні засобом розвитку художньо-мовленнєвої та фонетичної...
-
З раннього дитинства діти чують колискові пісні, казки, потішки. На другому році життя з малятами провадяться організовані заняття з читання доступних їм...
-
Визнано, що здоров'я дітей молодшого шкільного віку характеризується не лише наявністю чи відсутністю захворювань, але й гармонійним розвитком організму,...
-
Використана література - Мовлення дітей дошкільного віку
1. Батуев А. С. и др. Психофизиологические аспекты формирования речи в онтогенезе. Вопросы и предложения // Мир психологии. - 2003. - №2. 2. Божович Л....
-
Підготовка дітей з вадами слуху до шкільного навчання - комплексна задача, яка охоплює всі сторони життя дошкільника і тісно пов'язана з усім змістом...
-
Навчання обдарованих дітей - Групування як один із засобів підтримки обдарованих дітей
При виявленні дітей з неабиякими розумовими можливостями постає проблема: чому і як їх вчити, як сприяти їх оптимальному розвитку. Програми для...
-
Мистецтва на словниковий запас першокласників Словникова робота - велика і складна сфера методики вивчення мови. Складна тому, що співвідноситься не з...
-
Грамоти Види образотворчого мистецтва на уроках навчання грамоти виступають як засоби наочного навчання. До видів образотворчого мистецтва відносяться :...
-
Розвиток зв'язного мовлення - Організація логопедичної роботи в центрі реабілітації дітей-інвалідів
Основне завдання корекційного впливу - навчити дітей з обмеженими можливостями складно й послідовно, граматично й фонетично правильно викладати свої...
-
Висновки - Фізіологічна характеристика розвитку організму школярів
1. Молодший шкільний вік характеризується відносно рівномірним розвитком опорно-рухового апарату, але інтенсивність росту окремих розмірних ознак його...
-
Положення про гармонійний психічному розвитку обдарованих дітей неодноразово піддавалося перегляду протягом всієї історії психолого-педагогічного...
-
Сутність здоров'язберігаючих та здоров'яформуючих технологій постає в комплексній оцінці умов виховання і навчання, які дозволяють зберігати наявний стан...
-
Одним із завдань курсової роботи є аналіз залежності фізичного розвитку і фізичних якостей учнів початкової школи. У співпраці із учителем фізичного...
-
Характеристика основної цілі педагогічного процесу. Її конкретизація на сучасному етапі розвитку школи та педагогіки Ціль об'єктивна за своїм...
-
Ж.-Ж. Руссо (1772-1778) - французький філософ, письменник, педагог-просвітитель із світовим іменем. Він народився у Женеві в сім'ї ремісника-годинникаря....
-
Види групування - Групування як один із засобів підтримки обдарованих дітей
В наш час широко використовується угруповання обдарованих дітей. Серед них особливо виділяється угруповання обдарованих дітей на повний день за...
-
Методика ознайомлення дітей з народними символами України
Методика ознайомлення дітей з народними символами України Дитинство - це важливий і неповторний період формування особистості. Саме в цей період дитина...
-
Висновки - Характеристика видів образотворчого мистецтва як засобу проведення словникової роботи
Словникова робота - це систематична, добре організована, педагогічно побудована робота, пов'язана зі всіма розділами курсу української мови. Кому з...
-
Колисанки і забавлянки - перші поетичні твори Українці, як соловейки - співучий народ. Кажуть, де три українці, там цілий хор. Споконвіку наші предки...
-
Сучасна педагогіка існує як певна галузь теоретичних і емпіричних знань про педагогічні явища і являє собою систему педагогічних наук. На теоретичному...
-
Вчителі валеології, охорони життя і здоров'я (ОЖіЗ) у початкових класах мають володіти знаннями й вміннями, основами методики викладання фізичної...
-
Особистісно зорієнтована парадигма освіти. - Теоретико-методологічні основи педагогіки
Ключові компетенції особистості як результат особистісно зорієнтованої освітньої моделі. Суть і особливості особистісно орієнтованого навчання і...
-
Створення сприятливих умов недостатньо для виховання дитини з високим потенціалом, хоча деякі західні психологи і зараз вважають, що творчість спочатку...
-
Фізичний розвиток дітей молодшого шкільного віку Різноманітні морфо-функціональні можливості організму людини визначають масу, довжину, щільність, форму...
-
Гармонійний фізичний розвиток дитячого організму є педагогічним процесом, спрямованим на формування здорового, фізично досконалого, соціально активного і...
-
Педагогіка любові, Золоте коріння - Педагогіка любові
Золоте коріння Дід і баба "Літній чоловік не посоромиться за-питати в дитини семи днів про своє життя - і буде жити вічно" ("Євангеліє" від Хоми). В...
-
Робота з батьками - Організація логопедичної роботи в центрі реабілітації дітей-інвалідів
Крім роботи, що виконується в масовому дитячому садку, - консультацій з питань навчання й виховання; виготовлення ширм, папок-пересувок й іншого наочного...
-
Розвинути обереги - Педагогіка любові
Розірвавши пуповину, мати ще довго перебуває з дитиною єдиним фізичним тілом: коли б поглянути на вінець невидимих енергій, які пеленають матір із дитям,...
-
У сповитку любові - Педагогіка любові
Ніхто з нас не пам'ятає перших миттєвостей свого життя. Вірніше, наша зовнішня свідомість не має запису, котрий зберігається у глибинах підсвідомості,...
-
Материнство - Педагогіка любові
В одній народній пісні син, закинутий на чужину, запитує у своєї матері: "Чи ти, мамко, за мнов не жаль?", - і мати йому відповідає: "Як же, синку, мені...
Теоретико-методологічні основи розвитку мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку, Характеристика особливості розвитку мовлення в дошкільному віці - Мовлення дітей дошкільного віку