Висновки - Характеристика видів образотворчого мистецтва як засобу проведення словникової роботи

Словникова робота - це систематична, добре організована, педагогічно побудована робота, пов'язана зі всіма розділами курсу української мови.

Кому з учителів не відомо, що чим багатший активний словниковий запас людини, тим змістовніше, гармонійніше та красивіше буде її усне та писемне мовлення. Однак, словниковій роботі в школі приділяється і донині мало уваги, нерідко вона носить випадковий, епізодичний характер, від чого і мовлення учнів формується, виправляється повільно, ніж цього хотілося б.

Теоретичних відомостей з лексики школярі-першокласники не одержують ( це програмовий матеріал наступних класів ), а словник збагачується практичними вправами у зв'язку з засвоєнням знань за програмою 1-4 класів з усіх дисциплін. Тому словникова робота має пов'язуватися з усією системою навчання дітей вимови.

Важливу роль у збагаченні словника учнів має мовлення вчителя. Воно завжди є зразком для учнів, а тому й повинне бути не лише правильним щодо побудови, а й багатим, змістовним, різноманітним за своїм словниковим складом.

Саме в молодшому шкільному віці відбувається якісна перебудова пізнавальних процесів у дитини - спостереження, сприймання, мислення, запам'ятовування, які набувають довільного характеру і прискореного розвитку. Тому розвиткові пізнавальних здібностей учнів початкових класів учитель повинен приділяти постійну увагу: вчити дітей правильно спостерігати та правильно сприймати об'єкти, бачити в них основні якості та свідомо засвоювати їх.

Молодший школяр мислить поняттями, спираючись на уявлення властивостей образів, узагальнення у цих поняттях. Збагачення мовлення дуже інтенсивно відбувається в процесі навчання грамоти в 1 класі. Словниковий фонд дітей на час вступу до школи хоч і значний, але дуже обмежений щодо розуміння всієї глибини змісту тих понять, які виражаються цими словами.

Характерною особливістю мислення першокласника лишається його наочно-образний характер. У своїх міркуваннях дитина, як правило, спирається не на абстрактні поняття, а на наочні образи, на те, що сама особисто спостерігала, помічала у предметах (розміри, форми, кольори) та подіях. Але мислення дитини розвивається не само собою. Щоб збудити думку дитини, треба поставити перед нею завдання, в процесі розв'язання якого вона могла б опиратися на раніше здобуті знання і вміння. застосовувати їх у нових умовах.

Тому використання різноманітних наочних посібників, утому числі й засобів образотворчого мистецтва ( картини живопису, ілюстрації, предметні та сюжетні малюнки, скульптурні композиції ) у словниковій роботі сприяють не тільки правильному розумінню слів, а й формуванню більш повних понять про відповідний предмет чи явище. Вчитель добивається, щоб кожний предмет, який потрапляє в коло уваги учнів, кожний сприйнятий ними образ закріплювався не лише словесними вправами, а й малюнками, ілюстраціями. За допомогою малюнків можна пояснити значення нового слова, активізувати слова, засвоєні на попередніх уроках. провести словниковий диктант.

У ставленні молодших школярів до творів образотворчого мистецтва переважає також конкретно-образне мислення, що особливо помітно в учнів першого класу. Проте, поступове нагромадження знань про окремі явища - абстрактні або конкретні - впливає на підвищення рівня розвитку пізнавальних процесів.

Учні першого класу в оцінці предметів і явищ більше орієнтуються на узагальнення окремих ознак, властивостей, форм предметів і ще не вміють оперувати прикладами.

Характер сприймання явищ і їх оцінка досить мотивовані. Проте, у вмінні порівнювати, узагальнювати явища яскраво виділяються групи учнів з різними можливостями: одні вказують на контрастні риси або якості сприйнятого, інші на подібні. Одним учням подобаються яскраві деталі картин, ілюстрацій, інші акцентують увагу на малопомітних явищах. Це виражається також у способах диференціації і систематизації творів образотворчого мистецтва за характерними ознаками: вид або жанр мистецтва; узагальнення змісту на основі подібності; доповнення арсеналу художніх засобів елементами свого естетичного досвіду - розгорнутим описом того, що лише окреслено загальними рисами.

Взаємозв'язок окремих пізнавальних процесів активізує розумовий розвиток дітей, підвищує якість знань, умінь застосовувати їх у навчанні, орієнтуватися в матеріалі, самостійно здобувати знання, знаходити нові способи засвоєння знань, запам'ятовування матеріалу.

Пояснення одного й того самого слова можна зробити різними способами і прийомами. В даній роботі основна увага була приділена поясненню того чи іншого слова шляхом показу малюнків, ілюстрацій. Адже діти шестирічного віку краще запам'ятовують з опорою на зовнішні допоміжні засоби ( предмети і малюнки ). Молодші школярі використовують малюнки як засіб полегшення запам'ятовування.

Оскільки мислення першокласника носить конкретно-образний характер, тому вчитель конкретизує матеріал, використовуючи велику кількість наочних посібників.

Експериментальне дослідження підтвердило, що використання малюнків, ілюстрацій на уроках навчання грамоти в процесі словникової роботи позитивно впливає на роботу вчителя і на засвоєння нових знань учнями. Така робота робить навчання цікавим, доступним, осмисленим, мовлення школярів стає менш ситуативним, ніж було до школи. А володіння мовою дає учням можливість вільно говорити, міркувати, робити умовиводи. Систематичне проведення словникової роботи допомагає молодшим школярам встановлювати найрізноманітніші зв'язки, що існують між предметами і явищами.

Малюнки допомагають дітям у набутті мовних навичок, а також нових слів. На кожному уроці внаслідок спеціальних словникових вправ, які тісно пов'язуються з логічними вправами, активізується, впорядковується і уточнюється словник учнів. У процесі навчання дітей учителеві треба розвивати у них пізнавальні процеси, інтерес до навчання і прагнення оволодіти знаннями. Спираючись на дидактичні принципи навчання, використовуючи різні методи і прийоми, вчитель повинен домагатися засвоєння навчального матеріалу всіма дітьми, розвивати їх мислення і мовлення.

Отже, в початкових класах, де закладаються основи розвитку мислення і мовлення, словникова робота набуває вагомого значення на всіх уроках рідної мови, а ілюстративний матеріал виступає одним з основних джерел збагачення активного словника дитини.

Проблема словникової роботи є важливою в методиці викладання рідної мови в початкових класах, оскільки від точності слововживання, багатства лексики залежить формування мовно-мовленнєвої культури будь-якої особистості, в тому числі й молодшого школяра.

Похожие статьи




Висновки - Характеристика видів образотворчого мистецтва як засобу проведення словникової роботи

Предыдущая | Следующая