ГРУПУВАННЯ ЯК ОДИН ІЗ ЗАСОБІВ ПІДТРИМКИ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ, Сутність та історія групування - Групування як один із засобів підтримки обдарованих дітей

Сутність та історія групування

Групування - це розподіл дітей за групами відповідно до коефіцієнта розумової обдарованості й значна диференціація навчання, починаючи вже з початкових класів.

Якщо зробити невеликий екскурс в історію проблеми групування за здібностями (Ability grouping) - практики поділу учнів початкової та середньої школи на групи на основі рівня їх здібностей, то слід зазначити, що дискусія про можливість такого групування офіційно почалась у 1892 році експертами Асоціації національної освіти (The National Education Association). Їхнє об'єднання (комітет) складалось із десяти осіб під керівництвом Чарльза Эліота, президента Гарвардського університету. Комітет побачив необхідність створення інтелектуальних програм у школах для кваліфікованих робітників: передбачалось, що після цього тут краще готуватимуть учнів для навчання у ВНЗ.

Відбір дітей у групи в ХХ ст. став широко розповсюдженою практикою серед шкіл. Але з цього приводу досі тривають дискусії. Значна частина дискусій щодо можливості групування концентрується на негативних аспектах його впливу на дітей, але багато хто з педагогів вважає, що для обдарованих школярів групування корисне. Якщо групування за здібностями використовується належним чином, це може принести користь усім дітям, адже існують величезні відмінності між здібностями, інтересами, цілями, умовами розвитку дітей і таке інше. Тому було б доцільно дати дітям специфічну освіту, яка була б налаштована на їхні здібності й інтереси.

Існують твердження, що групування може слугувати способом розширення знань для всіх дітей. Багато вчених вважають, що кращий спосіб гарантування рівного доступу до знань - групувати учнів у різнорідних класах із навчальним планом і інструкцією.

Як зазначають американські вчені, в Нью-Йоркській державній школі два вчителі, які працювали за обдарованими програмами, вирішили розділити клас обдарованих і заповнити порожній простір основними дітьми. Учителі приділяли велику увагу сумісному і розділеному навчанню в класі і у кінці навчального року вони помітили позитивні ефекти: програма вплинула і на обдарованих і на звичайних дітей. Вони дійшли висновку, що діти мали можливість бути помічниками з предметів, у яких вони були сильні, а також отримувати допомогу в сферах, в яких вони потребували підтримки.

У дисертаційному дослідженні "Особливості навчання обдарованих дітей у початковій школі США" О. Столбова наголошує на висновку американських фахівців, що найбільший ефект будь-яких занять спостерігається в період росту мозку, тобто до 7,5 років. Потім спостерігається різке зниження. Встановлено, що якщо до 7 років не обтяжувати дитину навчанням, то в школі, ВНЗ, та і в подальшому житті вона зазнаватиме певних труднощів. Таким чином, фахівці рекомендують починати навчання якомога раніше. В Америці дуже піклуються про те, щоб діти якомога раніше ступили на шлях навчання: дошкільна і початкова освіта дуже популярні.

Дослідники стверджують, що втрачені в дитинстві можливості надолужити неможливо. Дані свідчать про надзвичайну роль застосування в процесі роботи з обдарованими дітьми таких видів прискорення навчання як "відвідування дитячого садка з раннього дошкільного віку", "ранній вступ до першого класу школи" тощо. В науковій літературі поняття "клас пропуск" (Grade Skipping), трактується як такий, що являє собою практику переведення дитини до класу, пропускаючи один чи декілька. Процедура переведення дитини "через клас" може здійснюватися у будь-який час упродовж навчального року, але найчастіше цей процес відбувається на самому початку навчального року. Це означає, що дитина, яка в даний у першому класі може бути переведена в другий клас впродовж навчального року, але це характерніше для дитини, яка наприклад закінчила перший клас, а потім була переведена в третій клас, на початку навчального року. Аналіз наукових праць свідчить, що застосування прискорення як однієї з провідних стратегій в організації навчання обдарованих учнів дозволяє інтенсивно, поглиблено оволодіти змістом освіти за спеціальними програмами. У зв'язку з цим прискорення сприяє збереженню часу на підготовку до кар'єрного зростання шляхом раннього вступу до школи або перестрибування через клас. Важливою стратегією в побудові процесу навчання виступає збагачення навчання. На думку вчених М. Ханді (Handy) та А. Ліндстрома (Lindstrom), термін збагачення має на увазі забезпечення додатковою роботою на уроці обдарованого учня тим же вчителем у тій самій класній кімнаті. Це значення, в якому даний термін більш широко використовується. Проте певні шкільні системи, в яких є спеціальні класи для обдарованих дітей, звертаються до спеціальної навчання, запропонованої для цього спеціального класу - це "збагачення навчального плану".

Ю. Клименюк визначає умови, які використовують при збагаченому навчанні в роботі з класами, де навчаються діти з різними здібностями: якісно насичена програма має бути гнучкою, передбачати розвиток продуктивного мислення, індивідуальний підхід при її використанні, створювати умови, за яких учень міг би навчатися з притаманною йому швидкістю, самостійно обирати навчальний матеріал, методи навчання.

За Л. Поповою, програми збагачення, орієнтовані на додатковий матеріал і більш складний зміст, спрямовані на збільшення знань у конкретній сфері та на розвиток розумових операцій.

Вважається, що виділення стратегій прискорення, поглиблення, збагачення навчальних програм, а також проблемності навчання та впровадження їх у навчально-виховний процес сприяє конкретизації роботи з обдарованими дітьми, які є елітою для країни, що заслуговує на більш детальне їх вивчення та запозичення.

Важливе місце у вирішенні проблеми навчання інтелектуально обдарованих учнів посідають форми організації навчання. Однією з форм організації навчально-виховного процесу в США є однорідне групування (Homogeneous grouping). Його значення було доведено експериментом Л. Холлінгворт (L. Hollingworth) в міських школах однорідного групування Нью-Йорка.

Для обдарованих учнів у США організуються спеціальні класи в загальноосвітній школі, в яких діти навчаються упродовж дня. Кількість учнів в спецкласі менша, ніж в загальноосвітньому класі. Перед фахівцями ставиться завдання максимально диференціювати програму, щоб вона відповідала здібностям і потребам дітей, в усіх сферах знань. При навчанні обдарованих дітей в спецкласі для диференціації змісту необхідним є прискорення проходження матеріалу програми ("гнучкий темп") та "ущільнення" навчальної пограми в рамках індивідуального підходу в навчанні.

Також, на думку педагогів, позитивним є і те, що обдарованим дітям йде на користь постійне перегрупування за результатами досягнень з різних предметів в середині класу та поза його межами. Слід також відмітити, що така форма організації навчального процесу як кластеризація стимулює й досягнення решти учнів класу. Американські педагоги експериментально встановили, що не лише інтелектуальні й творчі здібності, а й лідерські навички можуть бути розвинені та вдосконалені шляхом виховання в сім'ї за допомогою різних навчальних програм.

Отже, в американській системі освіти накопичено значний досвід у галузі диференціації матеріалу, що вивчається за допомогою відповідних стратегій у побудові процесу навчання обдарованих дітей, що сприяють розвитку проблеми обдарованості і можуть застосовуватися при створенні спеціальних програм для таких дітей, а також різних форм організації навчально-виховного процесу обдарованих учнів, які являють собою групування учнів різними способами з метою досягнення певних цілей.

Похожие статьи




ГРУПУВАННЯ ЯК ОДИН ІЗ ЗАСОБІВ ПІДТРИМКИ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ, Сутність та історія групування - Групування як один із засобів підтримки обдарованих дітей

Предыдущая | Следующая