Зайнятість населення і безробіття - Зайнятість на внутрішньо-фірмовому ринку праці
Згідно з теорією функціонування ринку праці, зайнятими вважаються лише ті, хто є працеактивними і пропонують свою робочу силу на ринку праці, що забезпечує взаємодію власників робочої сили з її споживачами.
Соціальна сутність зайнятості відображає потребу людини в самовираженні, а також у задоволенні матеріальних і духовних потреб через дохід, що особа отримує за свою працю.
Ціною робочої сили є заробітна плата (не обов'язково в грошовій формі). Але не всі акти купівлі-продажу робочої сили реєструються, і на сьогоднішній день велика їх частка приховується. Мотиви можуть бути різними, проте практично всі вони об'єднуються в три великі групи:
- * прагнення приховати від оподаткування прибутки від цілком легальної діяльності; * прагнення приховати заборонену законом діяльність; * неможливість виконання всіх нормативних актів з причини їх зарегульованості чи навіть їх відсутності.
Відповідно зайнятість може набувати різних форм:
- * за ознаками реєстрації; * за відповідністю нормативній тривалості робочого періоду; * за наявністю стандартної організації робочого процесу.
Згідно із Законом України "Про зайнятість населення", до зайнятого населення належать громадяни нашої країни, які проживають на її території на законних підставах, а саме:
- * працюючі за наймом на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні та за кордоном; * громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, що займаються індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їхніх сімей, які беруть участь у виробництві; * вибрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління чи в суспільних об'єднаннях; * громадяни, які служать у збройних силах, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, органах національної безпеки та внутрішніх справ; * особи, які проходять професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; які навчаються у денних загальноосвітніх школах, середніх спеціальних та вищих навчальних закладах; * зайняті вихованням дітей, доглядом за хворими, інвалідами та громадянами похилого віку; * працюючі громадяни інших держав, які тимчасово перебувають в Україні та виконують функції, не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій.
Фахівці розрізняють такі форми зайнятості (див. схему. 1):
Схема 1 Класифікація форм зайнятості
За тривалістю робочого часу зайнятість буває: повна, неповна, явна неповна, прихована неповна та часткова.
Повна зайнятість -- це є діяльність протягом повного робочого дня (тижня, сезону, року), що забезпечує дохід у нормальних для даного регіону розмірах.
Неповна зайнятість характеризує зайнятість конкретної особи або протягом неповного робочого дня, або з неповною оплатою чи недостатньою ефективністю. Неповна зайнятість може бути явною або прихованою.
Явна неповна зайнятість зумовлена соціальними причинами. Неповну робочу зайнятість можна виміряти безпосередньо, використовуючи дані про заробіток, відпрацьований час, або ж за допомогою спеціальних вибіркових обстежень.
Прихована неповна зайнятість відбиває порушення рівноваги між робочою силою та іншими виробничими чинниками. Вона пов'язана, зокрема, зі зменшенням обсягів виробництва, кризою в економіці та виявляється в низьких доходах населення і в низькій продуктивності праці.
Часткова зайнятість -- це є добровільна неповна зайнятість.
За кількістю робочих місць на одну особу розрізняють основну і додаткову зайнятість, або первинну та вторинну.
Первинна зайнятість характеризує зайнятість за основним місцем роботи.
Вторинна зайнятість виникає тоді, коли окрім основної роботи чи навчання людина має додаткову зайнятість.
Види зайнятості характеризують розподіл активної частини трудових ресурсів за сферами використання праці, професіями, спеціальностями тощо. Під час їх визначення враховуються:
- * характер діяльності; * соціальна належність; * галузева належність; * територіальна належність; * рівень урбанізації; * професійно-кваліфікаційний рівень; * статева належність; * віковий рівень; * вид власності.
Зайнятість неповний робочий час -- це є робота неповну робочу зміну у зв'язку з неможливістю забезпечити працівника роботою на повну норму робочого часу або за бажанням працівника відповідно до його соціальних потреб, а також у зв'язку з модернізацією або реконструкцією виробництва.
Тимчасова зайнятість -- це є робота за тимчасовими контрактами. До категорії тимчасових належать працівники, які наймаються за контрактами на певний термін.
Сезонна зайнятість -- це є зайнятість, що пов'язана з сезонною специфікою виробництва. Робота надається на певний період на умовах повного робочого часу й оформляється відповідним контрактом.
Якщо стандартна зайнятість обов'язково є зареєстрованою, то нестандартна може бути як зареєстрованою, так і незареєстрованою (нерегламентованою). Остання за своїм характером розподіляється на тіньову та кримінальну. Розмежування тіньової та кримінальної зайнятості проводиться на основі того, що під тіньовою зайнятістю розуміється, насамперед, економічна діяльність (прикладом може бути визначення тіньової зайнятості, наведене О. В. Турчиновим, як участь фізичних осіб у тіньовій економічній діяльності з метою отримання основного чи додаткового доходу). Більшість як вітчизняних, так і зарубіжних економістів вважають, що проблема кримінальної зайнятості носить неекономічний характер, це є крадіжки і перепродаж краденого, рекет, продаж наркотиків, корупція, проституція, послуги кіллерів тощо.
Нелегальна зайнятість -- зайнятість, процедура реєстрації якої передбачена чинним законодавством, але громадянами навмисно приховується. Причинами виступають різного роду чинники, серед яких є високі податки, правовий нігілізм, безпека функціонування бізнесу тощо.
Неформальна зайнятість, згідно з точкою зору А. Л. Баланди, -- це є сукупність економічних відносин, яким притаманний соціально-позитивний чи соціально-нейтральний характер; вони пов'язані з участю громадян, фізичних осіб в рамках дозволеної законом економічної діяльності, що здійснюється ними самостійно чи в межах дрібних виробничих одиниць, результати якої через різні причини (головні -- законодавче неврегулювання, високий ступінь бюрократичних перепон з боку держави) не враховуються офіційною статистикою.
Якщо зайнятість населення є формою споживання ресурсів ринку праці, тобто формою його функціонування, то неформальна зайнятість відповідно є формою споживання ресурсів неформального сектора, а саме -- зайнятих у тих виробничих одиницях, що до нього належать.
Підпорядкованість і взаємообумовленість неформального, тіньового та нелегального секторів відображено на схемі 2.
Схема 2 Неформальний сектор у структурі національного ринку праці
Аналіз неформальної зайнятості спирається на її класифікацію за такими критеріями (див. схему 3 на с. 65):
- * види діяльності; * первинність чи вторинність зайнятості; * тривалість робочого періоду; * рівень організованості; * мотивації.
Схема 3 Структура неформальної зайнятості населення
До зайнятого населення відносяться особи обох статей у віці від 16 років, а також особи молодших віків з урахуванням таких періодів трудової діяльності:
- * виконання роботи за наймом за винагороду (за гроші або за розрахунок в натуральній формі), а також іншої роботи, що приносить дохід, -- чи самостійно з компаньйонами, як із залученням, так і без залучення найманих робітників незалежно від термінів одержання винагороди безпосередньо чи отримання доходу за свою діяльність; * тимчасова відсутність на роботі з таких причин: хвороби чи травми; вихідні дні; щорічні відпустки; різного роду відпустки (як зі збереженням, так і без збереження утримання), відгули; відпустки з ініціативи адміністрації; страйк й інші причини; * виконання роботи без оплати на сімейному підприємстві. Поняття "зайнятість" безпосередньо пов'язане з поняттям "межі виробництва", тому що в системі національних рахунків визначено, що зайнятими слід вважати осіб, які беруть участь у створенні товарів і наданні послуг у межах виробництва. Такий підхід до визначення зайнятості дозволяє проводити спільний аналіз показників зайнятості та виробництва.
При визначенні можливості віднесення чи не віднесення тієї чи іншої особи до числа зайнятих використовується критерій однієї години, відповідно до якого особу можна віднести до числа зайнятих тоді, якщо вона працювала протягом години у звітному періоді у сфері економіки.
Застосування критерію однієї години викликане необхідністю охоплення усіх видів зайнятості, що можуть існувати в країні, включаючи короткострокову, випадкову й інші види нерегулярної зайнятості. Це дозволяє визначити сумарні витрати праці, що в економічному аналізі співвідносяться з розмірами продукції, доходами від економічної діяльності й іншими показниками.
На основі даних чисельності зайнятого й економічно активного населення можна розрахувати коефіцієнт зайнятості населення (КЗайн):
Де Ф -- чисельність зайнятих на 1-у дату.
Реак -- чисельність економічно активного населення.
Коефіцієнт зайнятості розраховується як щодо населення в цілому, так і щодо окремих статевих та вікових груп населення.
Класифікація населення за статусом на ринку зайнятості, що діє в Україні, цілком відповідає Міжнародній класифікації статусу зайнятих, останню редакцію якої було прийнято 28 січня 1993 р. на XV Міжнародній конференції з проблем статистики праці.
За статусом в зайнятості класифікується лише економічно активне населення, тобто зайняті та безробітні -- частина населення, що пропонує свою працю для виробництва товарів і послуг на благо суспільства.
З урахуванням статусу в зайнятості по суті визначається соціальний стан індивіда в суспільстві.
У класифікаторі за статусом в зайнятості розподіляються роботи, що виконуються індивідами у визначені терміни, при цьому враховується як явний трудовий договір з іншими індивідами й організаціями, так і уявний. Основними критеріями при визначенні статусу в зайнятості служить ступінь економічного ризику, елементом якого є вид взаємин особи, наділеної певними повноваженнями (у межах встановлених обов'язків), з працівниками підприємства чи іншими особами.
Групи за статусом в зайнятості визначаються з урахуванням розбіжностей між роботою за наймом, з одного боку, і роботою на власному підприємстві (самозайнятістю), з іншого.
Робота за наймом -- це є вид трудової діяльності, за якої укладається трудовий договір, що гарантує особі, яка виконує роботу з найму, винагороду, що прямо не залежить від доходу підприємства чи організації. При цьому основні фонди й активи є власністю інших осіб.
Робота на власному підприємстві -- це є вид трудової діяльності, за якої винагорода прямо залежить від доходу, одержуваного від виробництва товарів і послуг. Особи, що займаються такою діяльністю, приймають управлінські чи інші виробничі рішення та делегують їхнє прийняття іншим особам, зберігаючи за собою відповідальність за діяльність підприємства. До самозайнятого населення відносяться роботодавці; особи, що працюють на індивідуальних засадах; члени колективних підприємств і неоплачувані працівники сімейних підприємств.
Похожие статьи
-
Складовими ринкової системи є: ринок товарів (сировини, матеріалів, палива, готових виробів, проектних робіт, наукових досліджень, послуг, житла), ринок...
-
Характеристика органів виконавчої влади - Державне регулювання ринку праці та зайнятості
Що стосується стану ринку праці в Україні, то потрібно зазначити, що в Україні в 2006 році значно активізувалося рушення робочої сили. У державну службу...
-
Вступ - Зайнятість на внутрішньо-фірмовому ринку праці
В Україні формується соціально - орієнтована ринкова економіка. Світова практика свідчить про те, що в соціально - ринковій моделі розвитку господарства...
-
Корпоратизм або трипартизм як винахід індустріального суспільства Згідно з досвідом та результатами досліджень, що відображені у сучасній науковій...
-
Передумови створення та діяльність МОП Універсальна за своїм характером, МОП була породжена на соціальному грунті Європи та Північної Америки XIX ст. У...
-
Продуктивнiсть працi: сутнiсть i значення Основною проблемою економічної теорії і господарської практики є аналіз співвідношення результатів і витрат, що...
-
Шляхи підвищення ефективності розумової праці керівника - Організація праці менеджера
Робота керівника полягає в тому, щоб бути ефективним. Чим би він не займався - малим бізнесом чи великим бізнесом, в урядовому закладі чи в університеті,...
-
Поряд з матеріальною мотивацією, заслуговує на увагу й моральна мотивація до праці. Людина працює не тільки й не стільки для задоволення першочергових...
-
Вдосконалювання методів організації і нормування праці покликані забезпечувати посилення мобілізуючої ролі норм у підвищенні продуктивності праці і...
-
Висновок - Державне регулювання ринку праці та зайнятості
Безумовно, регулювання попиту на робочу силу та її пропозиції через вплив та господарські інтереси -- це найперспективніший шлях. Але виникають ситуації,...
-
Вступ - Державне регулювання ринку праці та зайнятості
Відносини в області зайнятості це найбільш важливі відносини в нашому житті, і саме тому ця сфера привертає до себе таку пильну увагу з боку...
-
Застосування сучасних систем мотивації праці
В умовах ринкової економіки досягнення успіху в конкурентній боротьбі залежить від високої якості управління, а ефективне вирішення стратегічних і...
-
Висновок - Організація праці менеджера
Управлінська праця - це вид суспільної праці, основним завданням якого є забезпечення цілеспрямованої, скоординованої діяльності як окремих учасників...
-
Трудовий процес потребує часу, тому проблема його раціонального використання є одним з головних факторів, що впливають на ефективність праці. Час,...
-
Визначення норм праці - Організація виробництва
Призначення та класифікація нормативів праці. Під час нормування праці важливим завданням є забезпечення більш-менш рівної інтенсивності праці на різних...
-
В умовах переходу до ринкових відносин актуального значення набуває подальший розвиток теорії і практики прогнозування, планування і аналізу показників з...
-
Нормування праці, Вимірювання праці - Організація виробництва
Вимірювання праці Сутність нормування праці. З розвитком машинного виробництва виникла необхідність узгодження в часі дій робітників між собою, а також з...
-
Організація праці та її форми - Організація виробництва
Сутність, цілі і завдання організації праці. Функціонування виробництва, виробничих систем усіх рівнів забезпечується організованою працею людей....
-
Методи аналізу продуктивності праці У плануванні, обліку й економічному аналізі використовують три методи визначення продуктивності праці: натуральний,...
-
Продуктивність праці в значній мірі визначається тим, наскільки повно при інших умовах реалізуються фактори її зростання. Під факторами слід розуміти...
-
Мотивація та стимулювання праці - Аналіз кадрового потенціалу підприємства
Оскільки результат економічної діяльності залежить від наявних ресурсів та ефективності їх використання, котра визначається відношенням людей до праці,...
-
При розробці даного курсового проекту був проведений аналіз структури трудового процесу, класифікації затрат робочого часу, процесу нормування праці,...
-
Важливим елементом організації праці на підприємстві є вдосконалення Планування, організації і обслуговування робочих місць з метою створення на кожному...
-
В умовах розвитку ринкових відносин, поглиблення економічної самостійності підприємств нормування праці набуває великого значення як засіб скорочення...
-
Вступ - Зміст та характеристика праці менеджера
Менеджер є центральною фігурою в системі управління організацією, її структурним підрозділом. Він виконує різноманітні функції і ролі. Від усвідомлення...
-
Існує дуже багато факторів, що впливають на організацію, за які пряму відповідальність несе вище керівництво. Вони охоплюють важливі питання, яким...
-
Нормування праці - це вид діяльності з управління діяльністю, пов'язаний з визначенням необхідних затрат праці і п результатів, контролем за мірою праці....
-
Варто було корпоратизму авторитарного, етатистсько-фашистського вигляду фактично зникнути (першого удару йому завдала післявоєнна хвиля демократизації, а...
-
В Україні у 90-х роках впровадження соціального партнерства відбувалося по аналогії з країнами СНД (Білорусь, Молдова, Росія) - "зверху", тим самим...
-
Конвенції МОП №144. Тристоронні консультації (міжнародні трудові норми), 1976, (Додаток 1). Конвенції МОП №154. Колективні переговори, 1981, (Додаток 2)....
-
Висновки - Економічний механізм управління ефективністю праці в будівництві
Узагальнюючи результати теоретичної, практичної та експериментальної роботи щодо вдосконалення методики аналізу, виявлення і мобілізації резервів...
-
Треба прийняти до уваги, що застосування економіко-математичних моделей забезпечує об'єктивну оцінку резервів зростання продуктивності праці тільки при...
-
Перехід до ринкових відносин вносить суттєві зміни в організацію, планування й аналіз витрачання фонду оплати праці. Слід взяти до уваги, що державним...
-
Матеріальне стимулювання праці - Мотивація в системі менеджменту
Однією з найважливіших форм мотивації на підприємствах та організаціях є матеріальне стимулювання праці, яке являє собою процес формування і використання...
-
Планування чисельності персоналу будівельно-монтажної фірми є основною ланкою управління трудовими ресурсами, передумовою підвищення ефективності...
-
"Структура управління організацією", або "організаційна структура управління" (ОСУ) - одне з ключових понять менеджменту, тісно зв'язане з метою,...
-
В результаті проведеної раціоналізації трудового процесу і робочого місця в проектно-розрахунковій частині, можна розрахувати такі показники, як зниження...
-
Ефективність організації праці на підприємстві
ЕФЕКТИВНІСТЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ Ефективність роботи організації праці на підприємстві багато в чому залежить від якості розроблюваних...
-
Нормування праці - Персонал підприємства і ефективність його використання
Праця на будь-якому підприємстві повинна бути організована з наукової точки зору. Науковою є така організація праці, яка грунтується на досягненнях науки...
-
Вплив кадрової політики на мотивацію праці та формування ефективного кадрового резерву в ВАТ "Волиньнафтопродукт" Далеко не усі крупні підприємства в...
Зайнятість населення і безробіття - Зайнятість на внутрішньо-фірмовому ринку праці