Загальне зовнішнє середовище - Економічне обгрунтування стратегії розвитку підприємства (на прикладі ВАТ "Рівнеазот")

Підприємство - це відкрита система, і його розвиток залежить від зовнішнього середовища (його також називають загальним оточенням, середовищем непрямого впливу або сукупністю неконтрольованих факторів). Зовнішнє середовище, або середовище непрямого впливу, діє не безпосередньо на кожну окрему організацію, а на всі одразу. Це не означає, що їхній вплив менший за вплив факторів безпосереднього оточення. Необхідність дослідження проблеми взаємодії підприємства і зовнішнього середовища обумовлена формуванням нової концепції управління підприємством як відкритої системи, внутрішня стабільність якої залежить від умов зовнішнього середовища. Навіть, якщо в самому підприємстві не відбувається ніяких змін, постійні зміни навколишнього середовища чинять суттєвий вплив на результати його діяльності. Це викликає необхідність проведення постійного моніторингу стану зовнішнього середовища підприємства, який розглядається як невід'ємна складова частина стратегічного планування.[7, стр. 88].

У сучасних умовах будь-яка організація повинна не лише призвичаюватись до зовнішнього середовища шляхом адаптації своєї внутрішньої структури і поведінки на ринку, але і активно формувати зовнішні умови своєї діяльності, постійно виявляючи в зовнішньому середовищі угрози та потенційні можливості. [8, стр. 89]. Це положення увійшло в основу стратегічного управління, використовуваного передовими фірмами в умовах високої непередбачуваності зовнішнього середовища. Первинним етапом та інформаційною основою стратегічного управління є дослідження зовнішнього середовища фірми, тобто системний збір і аналіз інформації про неї. Аналіз зовнішнього середовища зазвичай вважається початковим процесом стратегічного управління, оскільки забезпечує базу як для визначення місії та цілей фірми, так і для вироблення стратегій поведінки, які допоможуть підприємству виконати місію і досягти своїх цілей. Він є процесом, за допомогою якого розробники стратегічного плану контролюють зовнішні по відношенню до організації чинники, або визначають загрози для фірми.

Фактори зовнішнього середовища поділяють на дві групи:

    1) прямої дії, тобто ті, які безпосередньо впливають на діяльність підприємства і залежать від цієї діяльності (операційне зовнішнє середовище); 2) непрямої дії, тобто ті, які впливають на підприємство не безпосередньо, а через певні механізми, відносини (загального зовнішнього середовища).

Проаналізувавши увесь перелік чинників я пропоную звести їх в наступну класифікацію:

    1. Ринкові чинники: споживачі та конкуренти. У процесі своєї діяльності, підприємство постійно бореться за конкурентні переваги із іншими підприємствами для того, щоб зацікавити споживачів купити саме їхню продукцію а не продукцію конкурента. Так на ВАТ "Рівнеазот" випускається якісна продукція, про що свідчать численні сертифікати та нагороди.. 2. Техніко-технологічні чинники: поява нових матеріалов та енергозберігаючих технологій; наявність технополісів, технопарків та бізнес-інкубаторів; сприяння держави розвитку науково-технічного прогресу; "технологічні прориви"; скорочення або продовження "життєвого циклу" технологій; питома вага наукоємних виробництв і продукції; вимоги до науково-технічного рівня виробництва, що забезпечує конкурентоспроможність. На підприємстві проходить постійне періодичне оновлення основних фондів, яке закупляється не тільки у вітчизняних, але і у провідних закордонних країнах. 3. Інституціональні чинники: прийняття нормативно-правових актів; державна політика приватизації/націоналізації; державний контроль і регулювання діяльності підприємств (узагалі); міждержавні угоди з іншими урядами; рішення уряду щодо підтримки окремих галузей підприємств (пріоритети). Діяльність підприємства постійно контролюються зі сторони держави різними податковими органами. 4. Економічні чинники: характер економіки та економічних процесів (у тому числі інфляція або дефляція); система оподаткування та якість "економічного законодавства"; масштаби економічної підтримки окремих галузей (підприємств); загальна кон'юнктура національного ринку; розміри та темпи зростання чи зменшення ринку (взагалі); розміри та темпи зростання сегментів відповідно до інтересів підприємства; стан фондового ринку; інвестиційні процеси; ставки банківського проценту; система ціноутворення та рівень централізовано регульованих цін; вартість землі; структура національної економіки. 5. Політичні чинники: діяльність держави по підприємці окремих галузей господарства; політика захисту національного виробника; рівень корупції; рівень політичної стабільності; періодичність зміни політичних напрямків розвитку держави. Звичайно високий рівень корупції, висока політична нестабільність в Україні, відсутність державних програм підтримки підприємств даної галузі в загальному має негативний вплив на діяльність підприємства. 6. Соціально-демографічні чинники: мінімальний рівень заробітної платні; мінімальний розмір виплат по безробіттю; рівень якості життя; темпи росту та приросту населення; кількість потенційних споживачів (структура населення, зміни в окремих групах та в їх доходах); наявна та потенційна кількість робочої сили; кваліфікаційні характеристики робочої сили (якість робочої сили); сприяння розвитку малого бізнесу; рівень потреб населення; рівень освіти населення; рівень соціальних гарантій; рівень зайнятості населення. Досліджуване підприємство нестачі у працівниках по кількості та кваліфікації не відчувало. 7. Природно-екологічні: наявність корисних копалин та рівень їх використання у виробництві; рівень забруднення навколишнього середовища; якість корисних копалин; природно-кліматичні умови; рівень дефіцитності ресурсів, що споживаються наявними підприємствами; доступність ресурсів (ціни та витрати на перевезення). Підприємство здійснює викиди шкідливих речовин у межах лімітів, дозволених йому без перевищення. Цей фактор є також досить важливим, оскільки підприємство повинне слідкувати за тим, як основні виробничі фонди та процеси забруднюють навколишнє середовище. 8. Міжнародні чинники: рівень міжнародної кооперації та спеціалізації; рівень міжнародного розподілення праці; світова економічна криза; пропорції експорту імпорту. ВАТ "Рівнеазот" має хороші зв'язки із закордонними фірмами для закупівлі новітнього обладнання за кордоном, та певні зв'язки для експорту своєї продукції за кордон. Так із розпадом СРСР хороші зв'язки що були до 1991 року із закордонними партнерами зникли, підприємство важко знаходило свій збут, однак із часом зв'язки відновились.

Похожие статьи




Загальне зовнішнє середовище - Економічне обгрунтування стратегії розвитку підприємства (на прикладі ВАТ "Рівнеазот")

Предыдущая | Следующая