Аналіз собівартості продукції - Застосування методів базових стратегічних підходів для обгрунтування альтернатив розвитку підприємства (на прикладі відокремленого підрозділу "Стандарт" державного підприємства "Красноармійськвугілля")

Собівартість продукції є найважливішим показником економічної ефективності її виробництва. У ній відбиваються всі сторони господарської діяльності, акумулюються результати використання всіх виробничих ресурсів. Від її рівня залежать фінансові результати діяльності підприємства, темпи розширеного відтворення, фінансовий стан суб'єктів господарювання, конкурентоспроможність продукції.

Аналіз собівартості продукції, робіт і послуг є важливим інструментом у системі управління витратами. Він дає змогу вивчити тенденції зміни її рівня, визначити відхилення фактичних витрат від нормативних (стандартних) і їхні причини, виявити резерви зниження собівартості продукції і виробити заходи з освоєння їх.

Ефективність системи управління витратами багато в чому залежить від організації їхнього аналізу, яка, у свою чергу, визначається такими факторами:

    - формою і методами обліку витрат, які застосовують на підприємстві; - ступенем автоматизації обліково-аналітичного процесу на підприємстві; - станом планування і нормування рівня операційних витрат; - наявністю відповідних видів щоденної, щотижневої і щомісячної інформації внутрішньої звітності про операційні витрати, що дають змогу виявляти відхилення, їхні причини і вчасно вживати коригувальних заходів для усунення їх; - наявністю спеціалістів, які вміють грамотно аналізувати й управляти процесом формування витрат [4, c. 96-101].

Об'єктами аналізу собівартості продукції є такі показники:

    - абсолютна сума операційних витрат у цілому і за елементами; - витрати на гривню продукції; - собівартість окремих виробів; - окремі статті витрат; - витрати в центрах відповідальності.

Планування й облік собівартості на підприємствах ведуть за елементами витрат і калькуляційними статтями витрат.

Розрізняють також витрати прямі й непрямі. Прямі витрати пов'язані з виробництвом певних видів продукції (сировина, матеріали, зарплата виробничих робітників тощо). їх прямо відносять на той чи інший об'єкт калькуляції. Непрямі витрати пов'язані з виробництвом кількох видів продукції, їх розподіляють за об'єктами калькуляції пропорційно до відповідної бази (основної і додаткової зарплати робітників або всіх прямих витрат, виробничої площі тощо). Прикладом непрямих витрат є загальновиробничі витрати, витрати на утримання основних засобів і т. ін.

Витрати класифікують також на явні і неявні (імпліцитні). До явних належать витрати, що набувають форми прямих платежів постачальникам факторів виробництва і проміжних виробів. До числа явних витрат входять зарплата робітників, менеджерів, службовців, комісійні виплати торговим фірмам, виплати банкам та іншим постачальникам фінансових і матеріальних послуг, оплата транспортних витрат тощо [6, c. 312-315].

Неявні (імпліцитні) витрати - це альтернативні витрати використання ресурсів, що належать власникам фірми або перебувають у власності фірми як юридичної особи. Такі витрати не передбачено контрактами, обов'язковими для явних платежів, їх не відображають у бухгалтерській звітності, але від цього вони не стають менш реальними. Наприклад, фірма використовує приміщення, що належить її власнику, і нічого за це не платить. Отже, імпліцитні витрати будуть дорівнювати можливості одержання грошових платежів за здавання цього приміщення кому-небудь в оренду. При аналізі загальної суми витрат застосовується методика горизонтального і вертикального порівняльного аналізу та складається в таблицях 4.1. і 4.2.

Таблиця 4.1. - Загальна сума витрат на виробництво (2011-2012)

Елементи витрат

Сума, тис. грн.

Структура, %

Попередній рік

Звітній рік

Абсолютне відхилення

Попередній рік

Звітній рік

Відносне відхилення

1. Матеріальні витрати (М)

153

125

-28,00

2,40

2,12

-0,18

2. Витрати на оплату праці (ФОП)

4066

3721

-345,00

63,66

63,12

-0,08

3. Відрахування на соціальні заходи (ВСЗ)

1452

1330

-122,00

22,73

22,56

-0,08

4. Амортизація (А)

58

67

9,00

0,91

1,14

0,16

5. Інші операційні витрати (ІОВ)

658

652

-6,00

10,30

11,06

-0,01

6. Разом

6387

5895

-492,00

100

100

Порівняємо зміни витрат на виробництво продукції. Можна відмітити, що найбільшу частку в структурі витрат займають витрати на оплату праці, вони становлять приблизно дві третини.

Взагалі ж за динамікою бачимо, що витрати зменшились з 2011 по 2012 рік на 492 тис. грн.

Таке стрімке зменшення витрат можна пов'язати зі зменшенням витрат на оплату праці та відрахувань на соціальні заходи.

Таблиця 4.2. - Загальна сума витрат на виробництво (2012-2013)

Елементи витрат

Сума, тис. грн.

Структура, %

Попередній рік

Звітній рік

Абсолютне відхилення

Попередній рік

Звітній рік

Відносне відхилення

1

2

3

4

5

6

7

1. Матеріальні витрати (М)

125

142

17

2,12

2,56

13,60

2. Витрати на оплату праці (ФОП)

3721

3627

-94

63,12

65,46

-2,53

3. Відрахування на соціальні заходи (ВСЗ)

1330

1267

-63

22,56

22,87

-4,74

4. Амортизація (А)

67

71

4

1,14

1,28

5,97

5. Інші операційні витрати (ІОВ)

652

434

-218

11,06

7,83

-33,44

6. Разом

5895

5541

-354

100

100

Що стосується 2012 та 2013 років, можна відмітити, що найбільшу частку в структурі витрат також займають витрати на оплату праці. В цілому витрати зменшилися на 354 тис. грн., в більшості за рахунок зменшення інших операційних витрат.

Показник витрат на 1 грн. товарної продукції є важливим узагальнюючим показником собівартості продукції, тому що він наочно показує прямий зв'язок між собівартістю і прибутком.

Він розраховується відношенням загальної суми витрат на виробництво і реалізацію продукції до вартості виготовлення продукції у діючих цінах (табл. 4.3.)

З наведеної таблиці маємо, що у 2012 році зросли матеріальні витрати та витрати на оплату праці на одну грн. товарної продукції, зросли також амортизація, витрати на оплату праці та інші операційні витрати, у порівнянні з 2011 роком. Що стосується 2013 року, то можна побачити таку ж саму тенденцію по всіх пунктах витрат, окрім статті "інші витрати".

Таблиця 4.3. - Фактичні витрати на 1 грн. товарної продукції

Елементи витрат

Витрати на 1 грн. ТП

Абсолютне відхилення

Відносне відхилення

Витрати на 1 грн. ТП

Абсолютне відхилення

Відносне відхилення

2011

2012

2012

2013

Матеріальні витрати

0,17

0,19

0,02

1,12

0,19

0,24

0,05

1,26

Витрати на оплату праці

4,62

5,57

0,95

1,21

5,57

6,13

0,56

1,10

Відрахування на соціальні заходи

1,65

1,99

0,34

1,21

1,99

2,14

0,15

1,08

Амортизація

0,07

0,10

0,03

1,43

0,10

0,12

0,02

1,20

Інші витрати

0,75

0,98

0,23

1,31

0,98

0,73

-0,25

0,74

Разом

7,25

8,82

1,57

1,22

8,82

9,36

0,54

1,06

Собівартість продукції ВП "Стандарт" значно перевищує ціну продажу, як правило в декілька разів. Це обумовлене застарілістю обладнання, технології в цілому, високими затратами на виробництво одиниці продукції, нераціональним розпорядженням наявними коштами. Але все ж таки хоча підприємство і не має прибутку і є для держави збитковим, припиняти його діяльність не є раціональним виходом, тому що тоді залишаться безробітними всі його працівники, це також не дає позитивного економічного ефекту.

Похожие статьи




Аналіз собівартості продукції - Застосування методів базових стратегічних підходів для обгрунтування альтернатив розвитку підприємства (на прикладі відокремленого підрозділу "Стандарт" державного підприємства "Красноармійськвугілля")

Предыдущая | Следующая