Комплексонометричний метод, його значення - Теоретичні основи аналітичної хімії

Реакції утворення комплексних і малодисоційованих сполук є основою визначення ряду іонів. Найбільше значення в титриметричному аналізі має комплексоутворення іонів металів з галогенід - та псевдогалогенід-іонами, а також з групою поліамінокарбонових кислот, що об'єднуються під загальною назвою "комплексони".

При титруванні іони металу і аніони звичайно сполучаються в легкорозчинну комплексну сполуку, яка залишається в розчині; лише в окремих випадках визначення супроводиться утворенням малорозчинної сполуки, що виділяється в осад.

Для встановлення точки еквівалентності застосовують найчастіше два способи:

    -у розчин вводять речовину, яка є індикатором на один з реагуючих іонів і утворює з ним забарвлену або малорозчинну сполуку; -еквівалентне співвідношення реагуючих речовин визначають за зміною рН розчину. У цьому випадку використовують звичайні кислотно-основні індикатори.

Основні типи метода комплексоутворення:

    -меркуриметрія - утворення малодисоційованих галогені дів або псевдогалогенідів ртуті (2). За цим методом можна визначити хлориди, броміди, йодиди, роданіди, ціаніди, солі труті (2). Робочий розчин - розчин нітрату ртуті; -комплексонометрія - деякі поліамінокарбонові солі (комплексони) утворюють з катіонами металів стійкі комплексні сполуки. Найбільш поширеним представником комплексонів є трилон Б. Трилон Б реагує в розчинах з катіонами міді, вісмуту, свинцю, кадмію, заліза, нікелю, кобальту, марганцю, цинку, торію, галію, індію, кальцію, стронцію, барію, магнію ідеяких інших металів, утворюючи комплексні стійкі сполуки. Трилон Б є дуже цінним реактивом для титриметричного аналізу. В усіх випадках реакція між катіонами металів і тиролоном Б проходить за дуже простими рівняннями: 1 моль комплексну завжди реагує з 1 моль металу у випадку всіх дво - та тривалентних металів. Отже, при реакції не утворюється ніяких проміжних і побічних продуктів. Ще одна особлива якість - здатність трилону Б вступати в реакцію з катіонами ряду металів, для яких комплексоутворення з іншими лігандами не характерне. Реакція між трилоном Б і катіонами різних металів протікає в різних умовах кислотності. Це дає змогу визначати одні метали в присутності інших, регулюючи кислотність розчину.

Методи визначення точки еквівалентності:

    -кінець титрування встановлюють за допомогою так званих мета індикаторів - речовин, що утворюють з катіонами металів забарвлені комплексні сполуки; - точку еквівалентності встановлюють, виходячи із зміни кислотно-основних властивостей системи під час титрування.

Комплексонометричним методом визначають твердість води.

Похожие статьи




Комплексонометричний метод, його значення - Теоретичні основи аналітичної хімії

Предыдущая | Следующая