Кризи сучасної цивілізації - Кризи сучасної культури і цивілізації

Загроза культури криється саме у матеріальних досягненнях цивілізації, які не враховують суті культури. Цивілізаційна людина втрачає почуття власної свободи, а це зумовлює розчинення індивідуальности. Важливо зрозуміти, що матеріальні досягнення - це ще не культура, навіть якщо вони й допомагають у розв'язанні проблеми вдосконалення суспільства. Але людина, засліплена успіхами теоретичного пізнання, не замислюється над перспективою гедонізму. Замість того, щоб сформулювати ідеали і модель перетворення дійсности відповідно до законів природи, у ХХ сторіччі було створено модель тотальної кризи культури.

Визначальна причина феномену такої кризи - суперечність між стратегією розвитку матеріальної культури і своєрідністю духовних цінностей людства. Розвиток матеріальної культури, зумовлений науково-технічним прогресом, фактично перекодував світ людини.

Український кардіохірург Микола Амосов у статті "Мій світогляд" написав: "Людина - це стадна тварина з розвинутим розумом, здатним до творчості..." Але чи може така стадна істота, навіть маючи розум, збагнути те, що не належить до категорії логічного мислення? Існує величезна кількість мисленнєвих парадоксів, софізмів, трюїзмів та апорій, які наш мозок ніколи так і не зможе проаналізувати. Чи може тоді технологічна система, спроєктована в обмеженому мозку людини, надати відповідь на запитання про свободу і щастя? Чи не криється, у такому разі, одна із причин кризи культури (а врешті - і свідомости) в тому, що людина, у прагненні наблизитися до свободи, приречена на створення штучних систем ілюзорної несвободи, систем захисту від природи, яку упродовж тисячоліть так і не спромоглася зрозуміти, від якої людина втікала у світ власної уяви, в якій вона нарешті могла "претендувати" на роль Бога. У всі періоди людина хотіла бути Творцем, не відчуваючи відповідальности за наслідки "пересотворення" світу.

На діалектичний характер взаємозв'язку єдності і різноманіття цивілізацій накладають свій відбиток процеси космізації і екологізації, що охопили пізнання і практику другої половини XX ст. Космізація і екологізація стимулюють бурхливий розвиток фундаментальних і появу нових наукових дисциплін (космічна біологія і медицина, космічна хімія, космічна психологія, астрогеологія, хімічна екологія, космічна антропоеко-логія та ін.) сприяють розвитку інших сфер культури (мистецтва, права, філософії та ін.). Так, "космічна медицина" допомагає сьогоднішній земній у лікуванні деяких хвороб, а "космічний зв'язок" є одним з ефективних засобів, які сприяють взаємодії цивілізацій. Космізація пізнання відкриває неозору сферу знання про світобудову, про всесвіт: з космосу, з орбіти, залишивши за собою атмосферу, що заважає прямим спостереженням, космічні астрономи й астрофізики як на долоні бачать зоряні простори. Безодня космосу розкрита для "розсекречення" таємниць природи.

Космічне сьогодні і в ще більшій мірі космічне завтра висувають до людини якісно нові вимоги, а це означає необхідність підвищення рівня культури. Глибоке художнє дослідження, філософська розробка пов'язаних з космосом і космічною діяльністю людини проблем - актуальна проблема і світоглядного, і педагогічного, і психологічного характеру.

Прорив у космос, перші кроки за межами земного тяжіння - тільки початок, але і це, безперечно, одне з найбільших досягнень людського генія. У перспективі слід очікувати, що саме в безмежних просторах світобудови буде цілком розкритий творчий потенціал людської цивілізації.

Слід підкреслити, що і космізація, і пов'язана з нею екологізація людської діяльності та пізнання привели до нових уявлень про природу і місце людини в ній. Це впливає на розвиток сучасної цивілізації. З'явилося нове ставлення до природи -- у нас зароджується нове почуття спільності людини й інших живих істот, усієї біосфери в цілому. От чому екологія висувається на передній план у системі наук; у світоглядному і методологічному аспектах значущість екології полягає в тому, що саме вона формує самосвідомість цивілізації, складає вихідний пункт наукового ставлення людини до природи.

Сучасні екологічні дослідження можуть перебороти деякі труднощі, викликані фрагментарним і спеціалізованим вивченням природи, але не в змозі вирішити більш глибоких проблем, що стосуються людини. Це пов'язане з тим, що сама людина порушила екологічну рівновагу земної природи, ввівши в неї елементи небіологічного походження. Тому, на думку ряду мислителів, учених і теологів (Е. Фромм, А. Тойнбі, Б. А. Леві, У. Р. Джекобс, С. X. Наєр та ін.), для подолання глобальної екологічної кризи необхідно звернутися до стародавніх культур з їхніми ученнями про єдність людини і природи. Тим більше, що сучасна екологія тепер приходить до уявлень про навколишню природу як єдине ціле, про необхідність врахову-вати взаємодію людини з природою. Не випадково Міжнародною радою наукових союзів створена програма "Глобальні зміни. Геосфера - біосфера", а Японією запропонована програма "Межі людства", що націлені на встановлення широкого міжнародного співробітництва у виході з глобальної екологічної кризи. Висувається також пропозиція про спільне використання ресурсів Світового океану, космічного простору й інформації. Усе це прекрасно, проте не можна забувати про саму суть цивілізації - про творчу моральну особистість. Усе більш актуальним стають положення етики благоговіння перед життям, викладені мислителем і лікарем, лауреатом Нобелівської премії А. Швейцером у його книзі "Культура і етика", а саме: "священне життя як таке; етика є безмежна відповідальність за усе, що живе; благоговіння перед життям наповнює мене та-ким занепокоєнням, якого світ не знає; етика благоговіння перед життям робить велику ставку на підвищення почуття відповідальності людини". Тільки людина, що освоїла всі досягнення світової цивілізації й має високу моральність, може вирішити проблему екологічної кризи. Таким чином, процеси екологізації і космізації людської діяльності сприяють зближенню уявлень про зовнішній світ і внутрішній світ людини. Це у свою чергу приводить до розуміння цілісного характеру сучасної цивілізації, до формування глобального погляду на світ.

Похожие статьи




Кризи сучасної цивілізації - Кризи сучасної культури і цивілізації

Предыдущая | Следующая