Роль філософії в вирішенні екологічної проблеми - Поняття "екологічної кризи" в філософії

Сучасна епоха знаходиться в особливому ставленні до філософії, і це обумовлено самою її сутністю як переломною, прокладає радикально нові шляхи історичного прогресу. Сучасному світу для вирішення його найскладніших проблем потрібні наука і техніка, але не в меншій мірі він потребує філософії для вирішення "вічних питань". До таких вічних питань відноситься і питання про єдність людини і природи, який у наш час знайшов небувалу актуальність і напруженість. Причому це питання вже постає як питання про розрив єдності в ситуації загрози глобальної екологічної кризи. Протягом усієї історії людства люди залежно від своєрідності та рівня свого соціального розвитку потребували природі, але бачили її по-різному, створюючи різні (міфологічні, релігійні, філософські і т. д.) образи природи, в яких вони так чи інакше співвідносили себе з природою, пізнаючи себе через природу і природу через себе. Людині життєво важливо спілкуватися з природою всій цілісністю своєї істоти. "Екологічне питання" для людини - це питання його способу буття в природі, його місця в світі. Цю частину людської екологічної ситуації, людської екологічної потреби, людського екологічного питання досліджує філософія, роблячи предметом свого розгляду своєрідності людського ставлення до природи, його основу, його творчі можливості. В даний час гігантський потенціал накопиченої технічної потужності належить у вигляді дволикого Януса, танучи в собі і загрозу безглуздого самознищення і перспективу найбільшого соціального процвітання. Проблема єдності людини і природи проходить через всю історію культурного самопізнання людства. Філософія розробляє її своїми методами - через теоретичне осягнення світу в його загальних визначеннях, виражають міру історичної єдності людини і природи. Філософський погляд на сучасну екологічну ситуацію може виявитися дуже плідним для правильної постановки самої екологічної проблеми, більш глибокого і всебічного її осмислення й вироблення оптимальної глобально-екологічної стратегії. Більше того, потреба у філософському підході завжди зростає у важкі й переломні періоди розвитку суспільства, і філософський аналіз особливо важливий при ускладненні будь-якої проблеми, коли обговорення починають піддавати основоположні принципи, що відносяться до неї. При цьому положення вимагає ефективних рішень, які важко знайти саме тому, що необхідне вироблення нових принципів, на яких грунтувалося б людська діяльність. Така ситуація склалася зараз у взаємовідносинах людини з природою. Філософія може допомогти вирішенню екологічних проблем у різних напрямах, бо вона "стимулює формування нової суспільної свідомості, орієнтованого потребою подолання екологічних протиріч... сприяє подоланню обмеженості приватних наукових позицій, однобічності духовно-практичних орієнтацій людини в її відносинах з природою". Перше коло проблем пов'язаний з усвідомленням фундаментальності діалектичного протиріччя між людиною і природою і розглядом філософських принципів, на основі яких це протиріччя могло б долатися. Друге коло проблем зачіпає питання пізнання взаємодії людини і природи в плані суб'єктно-об'єктного відношення. Третє коло проблем - етико-естетичний. Він стосується певної моральної та естетичної переоцінки ставлення до природного середовища в плані формування екологічної етики, екологічної свідомості, естетики природи, розгляду діалектики свободи і відповідальності людини по відношенню до природного середовища. Звичайно, виділення цих трьох груп умовно. "У сучасному пізнанні... філософія покликана з'єднати всі безліч різнопланових підходів до екологічної проблеми, всю сукупність її аспектів і підстав. Філософія здійснює цей теоретичний синтез, вирішуючи в той же час традиційну завдання методологічного пошуку". Філософське осмислення екологічної ситуації могло б допомогти формуванню загальнометодологічних принципів аналізу та вирішення проблем. Сьогодні все більше людей приходять до усвідомлення неблагополуччя своєї і сучасного життя і шукають виходу із становища. Руху "зелених", екологічні рухи, пошуки нової моральності, педагогічні експерименти і руху, рух за нову тілесність (музичний рух, йога, карате, різні форми медитації і т. д.) - все це паростки і осередки нової альтернативної світової культури. Спостереження підказують, що ми живемо в перехідний час, коли завершує існування і розвиток один тип людини і складаються умови для утворення іншого типу. У цих умовах потрібно готувати умови для формування людини прийдешньої культури і цивілізації. Така робота передбачає, з одного боку, практичну реалізацію нових форм життя, нових дослідів спілкування і співжиття, з іншого - інтелектуальне забезпечення, формування світогляду.

Похожие статьи




Роль філософії в вирішенні екологічної проблеми - Поняття "екологічної кризи" в філософії

Предыдущая | Следующая