Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха - Філософська думка в Україні XIV-XVI століття
Першим німецьким філософом, подвергшим розгорнутій критиці систему і метод Гегеля з матеріалістичних позицій, був Л. Фейєрбах (1804--1872). Він слухав лекції Гегеля і на початку своєї творчої діяльності захоплювався його філософією, примикав до ліво-радикальної групи його прихильників -- молодогегельянців. Однак у 1839 р. він випустив роботу "До критики філософії Гегеля", що свідчить про його розрив з молодогегельянцями і переході на позиції матеріалізму й атеїзму. У 1841 р. Л. Фейєрбах опублікував свій самий великий філософський добуток, у якому утримувалися розгорнута критика християнської теології, улаштовувався матеріалістичний світогляд.
Аналізуючи вихідні посилки гегелівської системи, Фейєрбах робить висновок про її глибоке споріднення з теологією. "Навчання Гегеля, що природа, реальність покладена ідеєю, є лише раціональне вираження теологічного навчання, що природа створена Богом, що матеріальна істота створена нематеріальним, тобто абстрактною істотою". Критика Фейєрбахом філософії Гегеля йде, насамперед, по лінії її ідеалістичних передумов, що зближають філософію з релігією.
На думку Фейєрбаха, релігія і близька з нею за духом ідеалістична філософія Гегеля мають загальні корені. Вони виникають у результаті відчуження, обєктування, тобто абстрагування і наділення самостійною формою існування людської сутності, найбільш загальних властивостей людського роду. Найбільш загальними властивостями людського роду є розум, безсмертя, могутність, благо. Бог, по Фейєрбахові, - це об'єктована абстракція, що існує лише в головах людей. "Нескінченна або божественна сутність, -- пише він у роботі "Сутність християнства", -- є духовна сутність людини, що, однак, відокремлюється від людини і представляється як самостійна істота". Так, у свідомості відбувається перекидання дійсних відносин: справжній творець Бога -- людина ставиться в залежність від останнього. Чим більше атрибутів приписується Богові, тим бідніше стає людина, тому що всі ці атрибути він віднімає в себе. Фейєрбах прагне відродити в людини почуття самоствердження і достоїнства. І зробити це, на його думку, можна тільки на основі матеріалістичного світогляду.
При обгрунтуванні матеріалістичного світогляду Фейєрбах відмовляється використовувати поняття "матерія". Цей термін, як і саме поняття "матеріалізм", здається йому неприйнятним у силу сформованих у суспільній свідомості негативного до них відносини. Фейєрбах замість поняття "матерія" воліє використовувати поняття "природа". Тому може бути більш цілеспрямованою його світогляд називати натуралізмом. Природа, по Фейєрбахові, існує вічно. Вона незалежна ні від Бога, ні від якої-небудь філософії.
Натуралізм у філософських системах може приймати космічний характер. Так було у філософії античності й епохи Відродження. Натуралізм у системі Л. Фейєрбаха носить антропологічний характер. У центрі філософії, на його думку, повинний знаходитися людина як вища суть природи. "Нова філософія перетворює людину, включаючи в природу як базис людини, у єдиний універсальний і вищий предмет філософії". Філософське Навчання Л. Фейєрбаха є спробою твердження самоцінності і значимості конкретного людського індивіда у всій повноті його тілесного і духовного буття. Фейєрбах відкидає підхід до людини з боку класиків німецького ідеалізму, що розглядають людини, по перевазі, як духовне істота. Фейєрбах прагне по-новому осмислити поняття суб'єкта. Суб'єкт у системі Л. Фейєрбаха -- це що не пізнає мислення і не "абсолютний дух", "світовий розум", а реальна цілісна людина в єдності його тілесних і духовних якостей. Фейєрбах прагне реабілітувати природно-біологічний початок у людині, від якого в значній мірі абстрагувався німецький ідеалізм. "Я" у Фейєрбаха -- це не просто духовний і мислячий початок, а людина, яка має тіло і мислячу голову, реальна істота з усіма просторово-тимчасовими характеристиками, що тільки в якості такого має здатність споглядати і мислити.
Найважливішою характеристикою суб'єкта в системі Л. Фейєрбаха є чуттєвість. Чуттєвість -- це синтетична, узагальнююча характеристика антропологічних властивостей "природи людини", його тілесності, розуму, волі, "серця". Однак Фейєрбах не замикається на натуралістичному описі суб'єкта, він намагається перебороти цей натуралізм, вводячи в поняття суб'єкта не просто "Я", але й іншої людини. "Ідеалізм прав, -- писав він, - у своїх пошуках джерел ідей у людині, але не прав, коли він хоче вивести ці ідеї з відособленої, замкнутої істоти, з людини узятого у виді душі, одним словом, коли він хоче вивести них з "Я", без почуттєвого даного "Ти". Ідеї виникають тільки зі спілкування між людьми, тільки з розмови людини з людиною". Таким чином, чуттєвість у його системі розглядається не як натуральним і безпосередня, а як опосередкована спілкуванням з іншою людиною. Отже, відношення людини і природи опосредуется відношенням людини до людини. Саме в сфері міжлюдського спілкування і здійснюється, по Фейєрбахові, реалізація людиною своєї родової сутності. У ході цього спілкування і спільної діяльності суб'єктивні й окремі ухвали людської природи піднімаються до загальних об'єктивних визначень, і індивідуальне життя, з'єднуючись з родовий, утворить цілісність людських здібностей. Це значить, що людина, відправляючи "функції роду" перетворив сутнісні сили всього людства, продукти культури у свої власні життєві сили, у цілісність своїх здібностей.
Отже, суб'єкт, по задумах Л. Фейєрбаха, -- це цілісна людина, людина в єдності тілесних, духовних і родових характеристик. Однак у теорії пізнання таке трактування суб'єкта залишається нереалізованої. У рішенні конкретних проблем теорії пізнання Фейєрбах коштує на позиціях сенсуалізму і лише відтворює погляди французьких матеріалістів. Вихідним пунктом пізнання, по Фейєрбахові, є відчуття. Джерело ж відчуттів укладене в самому об'єктивному світі, природі. На базі відчуттів у людини виникає мислення. По змісту мислення не дає людям нічого нового, у порівнянні з тим, що утримувалося в почуттєвих даних. Але разом з тим, мислення треба відрізняти від чуттєвих даних, мислити -- це значить складно читати не виказуючи почуттів. Фейєрбах доводив правильність показань органів відчуття, вірогідність почуттєвих даних. Він різко виступав проти розмежування пізнавального світу на "світ явищ" і "світ явищ у собі". Критерієм істини тих або інших наукових суджень він вважав згоду з ними більшості людей. "Істинно те, що відповідає сутності роду. Не зрозуміло те, що йому суперечить". Розроблена Л. Фейєрбахом матеріалістичне трактування суб'єкта, атеїстичний світогляд зробили серйозний вплив на наступних мислителів, зокрема на К. Маркса і Ф. Енгельса.
Антропологічний матеріалізм філософський фейєрбах
Похожие статьи
-
Починаючи вивчення питання, студентам треба мати на увазі, що філософська антропологія ХХ століття почала свій розвиток у Німеччині і пов'язана з...
-
Давньоєврейська філософська думка - Давня філософія
Давньоєврейська держава, створена в Палестині наприкінці ІІ тисячоліття до Р. Х., сягнула найбільшого розквіту за мудрого царя Соломона (середина ІХ ст....
-
Філософська думка в Давньому Китаю - Давня філософія
У найдавніших пам'ятках духовної культури Давнього Китаю своєрідно поєднуються поезія, релігія й філософія. Порівняно з індусами, схильними до поетики й...
-
Філософська думка на Близькому і Середньому Сході - Давня філософія
1. Спочатку філософія ще не виокремилася як особлива форма суспільної сві-домості, але для її зародження створювалися певні умови. Насамперед філософська...
-
Соціальні фактори формування свідомості людини
Соціальні фактори формування свідомості людини Коли людина виділяє себе з природи, тоді вона протиставляє себе їй і починає усвідомлювати своє "Я" і свою...
-
Існує чимало історичних свідчень того, що в Україні XIV - XVI ст. проявлявся стійкий інтерес до духовних та інтелектуальних новацій. У цей період в...
-
ФІЛОСОФСЬКА ДУМКА СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ - Філософія Стародавнього світу
Звертаючись до Староіндійської філософії, ми поринаємо в духовну колиску людства. Й хоч індо-арійське суспільство було одним із чотирьох основних...
-
Історія філософської думки в Україні
Україна має свою багату історію, впродовж якої витворювалися високі зразки матеріальної та духовної культури, а в загальній скарбниці філософської думки...
-
СУТНІСТЬ І ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ - Людина як предмет філософського аналізу
Питання про природу людини - також один з центральних у філософській антропології - це питання про його емпіричну (природному) відмінність від усіх інших...
-
Значення філософії Сковороди - Г. С. Сковорода як український філософ
Дослідники Сковороди звичайно шукали джерела його філософії у закордонних філософських системах, шукали за впливами заходу і дивувались, що у нього якось...
-
Чуттєвість людини як філософська проблема
Чуттєвість людини як філософська проблема Думки науковців з приводу людської чуттєвості завжди були неднорідними. Відмінність поглядів вилилася у тривале...
-
"Для Сковороди ключ до всіх розгадок життя, як космічної, так і божественної, є людина, тому що всі питання й всі таємниці світу зосереджені для нього в...
-
Природа і відповідальність людини - Поняття "екологічної кризи" в філософії
Для сучасності характерно прагнення повернути єдність людини і природи. Не боячись впасти в перебільшення, можна сказати, що філософія ХХ століття рішуче...
-
Соціальний вимір гідності людини у філософії стоїцизму
Соціальний вимір гідності людини у філософії стоїцизму Проблема гідності людини значуща не тільки в етичній, духовній площині, вона актуальна і в...
-
Філософія об'єктивізму Айн Ренд: базові цінності людської індивідуальності
ФІЛОСОФІЯ ОБ'ЄКТИВІЗМУ АЙНРЕНД: БАЗОВІ ЦІННОСТІ ЛЮДСЬКОЇ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ Коробко М. І. Як відомо, без розмислів на тему цінностей не може існувати жодна...
-
Пізнавальна функція філософії, Світоглядна функція філософії - Основи філософії
Пізнавальна функція, що полягає в поясненні найбільш загальних принципів буття та вихідних основ нашого мислення; Пізнавальна функція полягає в тому, що...
-
Абсолютний дух за Гегелем - Традиції Просвітництва та Німецької класичної філософії
- всеохоплююча реальність (субстанція) - єдиний універсальний чинник всіх форм буття (суб'єкт) - світовий розум, єдине рефлексивне поле Основна ідея...
-
Модерн та секуляризація: формування нової ідентичності
Модерн та секуляризація: формування нової ідентичності Новий час та секуляризація постають не лише в якості дескриптивних термінів у рамках історичних та...
-
Філософські погляди мислителів епохи просвітництва - Погляди філософів
До найважливіших характеристик філософії Просвітництва належить раціоналізм. Уже в XVII ст. домінуючою була теза про "розумність" світу. У вченні Декарта...
-
Поняття суспільства Суспільство - одна з основних категорій соціальної філософії, історії та соціології. Тому поняття "суспільство", "суспільне",...
-
Філософія серця Юркевича - Антропологічний характер філософії серця Г. С. Сковороди, П. Д. Юркевича
У філософії Юркевича поняття "серця" виступає центральною ідеєю, яку він аналізує у праці "Серце та його значення в духовному житті людини, за вченням...
-
Павло Верісаг, визначаючи свою особисту позицію та стиль філософствування, відразу ж заявляє про свою позицію дослідника об'єктивно-ідеалістичну та...
-
Основні напрями гносеологічної орієнтації філософів: - Філософія стародавнього сходу
- емпіризм визначає чуттєвий досвід джерелом знання і вважає, що зміст знання може бути представлений як опис цього досвіду або зведений до нього; -...
-
Іммануіл Кант, німецький філософ, родоначальник німецької класичної філософії. У своїх численних роботах стверджував, зокрема, що умова пізнання --...
-
Сфера права як сфера свободи у філософії Гегеля
Сфера права як сфера свободи у філософії Гегеля Питання правової сфери і сфери свободи завжди є складними і завжди є актуальними. Гегель пропонує свій...
-
Термін "культура" вперше зустрічається в одному з творів знаменитого римського оратора Цицерона (45 р. до н. е.). Первісно він означав обробку грунту,...
-
Теорія "суспільної угоди" Ж.-Ж. Руссо - Традиції Просвітництва та Німецької класичної філософії
Природним станом людини є об'єднання людей у рівноправні спільноти Рівноправ'я порушила приватна власність, яка розшарувала суспільство на багатих і...
-
Цінності як структурний елемент діяльності - Цінності в житті людини та суспільства
Свій ціннісний світ людина вибудовує в процесі предметно-практичної діяльності. А будь-який акт діяльності включає в себе ідеальний момент, під час якого...
-
Перспективи дозволу екологічної проблеми - Поняття "екологічної кризи" в філософії
Перспектива дозволу екологічної проблеми, що стоїть перед людством, вимагає розвитку гармонійних відносин з природою, сприяють її збагаченню, олюднення,...
-
Вступ - "Аполлонічні" та "діонісійські" начала в типології Ф. Ніцше
Духовна криза сучасного розвиненого світу все більш посилюється. Це відбувається скрізь і не залежить від культурних традицій тієї чи іншої країни, хоча...
-
Історично-філософські форми ставлення людини до природи - Поняття "екологічної кризи" в філософії
Розкриваючи історію взаємин між суспільством і природою, підкреслимо, що ці відносини в рамках тієї чи іншої цивілізації мають власну специфіку, тобто...
-
Вступ - Поняття "екологічної кризи" в філософії
Актуальність У своєму рефераті я хочу розглянути одну з найактуальніших філософських проблем нашого часу, від вирішення якої залежить, чи будуть люди...
-
Вчення про злу сутність людської природи у філософії Сюнь-цзи як основа розбудови принципу справедливого соціуму Філософія Сюнь-цзи, як і конфуціанська...
-
Найвищі моральні цінності людини: сенс життя і щастя
Найвищі моральні цінності людини: сенс життя і щастя Цінність - явище соціальне, тому не може бути однозначно істинною чи хибною. Поняття істини надто...
-
Висновки - Духовне життя суспільства. Суспільна свідомість і культура
Суспільство - одна з основних категорій соціальної філософії, історії та соціології. На сьогодні поняття "суспільство" вживається у різних значеннях у...
-
Громадянське суспільство і детермінанти оптимізації його розвитку в Україні
Громадянське суспільство і детермінанти оптимізації його розвитку в Україні Загально відомою є теза про те, що Україна належить до суспільств перехідного...
-
2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ - Сучасна філософія як наука
Зародження філософської думки, її культурно - історичні передумови Антична філософія Філософія середньовіччя Філософія Відродження Філософія Нового часу...
-
Переосмислення засад історичного матеріалізму у філософії постмарксизму
Основоположною працею, що й дала поштовх до розвитку постмарксизму, є книга Ернесто Лаклау та Шанталь Муфф "Гегемонія та соціалістична стратегія"....
-
Антропологічні аспекти сучасної епістемології
Антропологічні аспекти сучасної епістемології Проблеми теорії пізнання відіграють важливу роль у сучасній філософії [1]. Гносеологічні дослідження...
-
Перераховані вище особливості Відродження стимулювалися його філософією і в той же час саме в філософській творчості знаходило своє усвідомлення та...
Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха - Філософська думка в Україні XIV-XVI століття