Проблема кризи сучасної цивілізації, Особливості сучасної цивілізації - Кризи сучасної культури і цивілізації
Особливості сучасної цивілізації
Сформовані реалії сучасного світу привели до перелому у свідомості людини - її погляд спрямований до все більш глибокого виходу за межі свого життя, яке не обмежується у свідомості індивіда датами народження і смерті. Закономірною тенденцією стає усвідомлення себе в контексті історичного часу, в орієнтації як на свої історико-культурні корені, так і на майбутнє, на соціально-культурні ідеали і можливості їхньої реалізації в рамках розширення міжнародних зв'язків, залучення у всесвітній культурно-історичний процес усіх країн світу. Значні соціокультурні зміни, що зачіпають практично всі сторони громадського життя різних країн і народів, з особливою гостротою порушують питання про міжкультурну взаємодію, про її роль в еволюції локальних етнічних культур і розвитку загальносвітової культури.
Культура, розглянута з погляду змісту, розпадається на різні галузі, сфери: звичаї і побут, мова і писемність, характер одягу, поселень, роботи, постановка виховання, економіка, характер армії, суспільно-політичний лад, судочинство, наука, техніка, мистецтво, релігія, усі форми прояву духу даного народу. Рівень і стан культури можна зрозуміти, тільки виходячи з розвитку історії культури; у цьому розумінні говорять про примітивну і високу культуру; виродження культури створює або безкультур'я, або "рафіновану культуру".
Сучасна культура втілюється у величезній безлічі створюваних матеріальних і духовних явищ. Це і нові засоби праці, і нові продукти харчування, і нові елементи матеріальної інфраструктури побуту, виробництва, і нові наукові ідеї, ідеологічні концепції, релігійні вірування, моральні ідеали і регулятори, твори усіх видів мистецтв і т. д.
Існують різні погляди на співвідношення культур різних цивілізацій і народів. За висловом М. Бахтіна, "культура завжди лежить на межах" з іншими культурами й цивілізаціями. Сучасна людина починає розуміти, що культурна самобутність його народу невіддільна від культурної самобутності інших народів, що всі ми підкоряємося законам культурної комунікації. Німецький соціолог Освальд Шпенглер розглядав сучасну культуру не як єдину загальнолюдську, а розколоту на вісім культур. Ці культури(цивілізації) -- єгипетська, індійська, вавилонська, китайська, греко-римська, візантійсько-арабська, культура майя, російсько-сибірська. Кожна культура(цивілізація) підпорядкована твердому процесу еволюції, фази якої -- народження і дитинство, молодість і зрілість, старість і захід. Питирим Сорокін розвивав учення про "інтегральну" соціологію, що охоплює всі аспекти культури. Він розрізняв системи культурних феноменів багатьох рівнів. Найвищі системи з них (суперсистеми) базуються на світоглядах. У різні періоди історії ці системи знаходяться на різних фазах розвитку. У той самий час нарівні із суперсистемами культури існують п'ять основних культурних систем більш низького рівня: мова, етика, релігія, мистецтво, наука. Коли в ході історії панівні суперсистеми соціокультурних феноменів вичерпують свої можливості і заміняються альтернативними світоглядами, перехід цих систем супроводжується радикальною трансформацією соціальних інститутів і нормативних зразків. Руйнування інтегративної культурної бази і виникнення нового культурного етносу супроводжуються кризами, війнами, бідуваннями.
Більшість дослідників сходяться в думці, що сучасна цивілізація -- це безліч самобутніх культур, які знаходяться в діалозі і взаємодії одна з одною, причому діалог і взаємодія йдуть не тільки по осі теперішнього часу, але й по осі "минуле-майбутнє".
Але цивілізація -- це не тільки безліч культур, це також світова культура, єдиний культурний потік від Шумерів до наших днів, від Сходу на Захід, від Заходу на Схід. Сьогодні щодо долі цивілізації викристалізувалися два різних розуміння, два погляди, так би мовити "оптимістичний" і "песимістичний". Оптимісти стверджують, що світова цивілізація на правильному шляху, що майбутнє за наукою, технікою, інформацією, регіонально-організованою економікою, що цінності західної цивілізації(успіх, влада, особиста воля, сила і т. д.) є істинними. Песимісти, починаючи від Шпенглера, на противагу, упевнені в зворотному: сучасна світова цивілізація, вважають вони, хилиться до заходу, кризи.
Панорама цивілізацій XX ст. вельми строката. Деяка частина населення світу (збирачі і мисливці) є носієм архаїчної цивілізації, велика частина знаходиться на рівні традиційної, аграрної цивілізації й одна третина з 5 млрд. чол. досягла стадії науково-технічної, сучасної цивілізації. Цілком зрозуміло, що внаслідок потужного розвитку засобів масової комунікації й інформації сучасна цивілізація впливає на архаїчну і традиційну цивілізації багатьох народів світу. У зв'язку з цим необхідно розглянути характер сучасної цивілізації, окреслити її контури і виділити основні риси. Для сучасної цивілізації характерні насамперед такі процеси, як індустріалізація і інституціоналізація.
Ці інститути -- щось на кшталт тканини зі звичаїв, звичок, зі сплутаних ниток колективної пам'яті. В усіх суспільствах, навіть архаїчних, ця тканина змінюється під різким або плавним впливом історії.
Процес програмування інституціоналізації культурних змін, що почався в минулих століттях, нині швидко розширюється. Наука і мистецтво стають індустрією, механізм розвитку якої вислизає від їхніх творців. Навчання стає усе більш і більш формалізованим: школа поширює свій вплив, і навчання стає відтепер турботою держави; людська поведінка на усіх своїх стадіях дає привід для уроків, лекцій, програм та іспитів. Для всіх цих різноманітних починань необхідні базис, організація, бюрократія, чітко визначені норми. На зміну повільним процесам інституціоналізації минулого, коли в людей було відчуття якоїсь сталості культурного середовища, прийшло її виробництво. У певному розумінні тепер відбувається незвичайний зсув цивілізації як середовища убік цивілізації як горизонту.
Сучасна науково-технічна цивілізація являє собою своєрідний набір різних культурних мікрокосмів, які потрібно синтезувати в єдине ціле. І нарешті, необхідно враховувати ряд факторів сучасного світу -- прискорений розвиток техніки, транспорту і зв'язку, погроза руйнування навколишнього середовища і виснаження природних ресурсів, збільшувана взаємозалежність і взаємозв'язок усіх країн та ін. Усі ці фактори приводять до того, що власне культурне співробітництво перетворюється на фундаментальну необхідність виживання людства. На думку колишнього Генерального директора ЮНЕСКО Фредерика Сарагоси, "установлення справжнього культурного плюралізму - єдиний шлях, що дозволяє протистояти зростальній однаковості, яку несе в собі експансія технічної цивілізації". Цей шлях повинний розглядатися як фактор світової рівноваги і творчості. Міжнародне співробітництво, що забезпечує зближення людей і ідей, розширення взаєморозуміння і солідарності, паралельно сприяє зміцненню культурного аспекту розвитку, що являє собою мету усякого розвитку. Без цивілізації не може бути справжньої волі. Багато дослідників (Ф. Сарагоса, А. Швейцер та ін.) переконані в тім, що задачі нашого часу вимагають сміливого підходу до проблем XXI ст., що основні проблеми виникають у сфері цивілізації і їхнє вирішення -- у розвитку цивілізації.
У розвитку світового соціокультурного процесу істотну роль відіграє діалог цивілізацій Сходу і Заходу. Дійсно, Схід подарував людству безліч чудових творів літератури, мистецтва: філософію, науки, що зробили і продовжують робити вплив на художній та інтелектуальний розвиток людства. Багато праці додають учені, мислителі, діячі мистецтва для того, щоб глибше проникнути в духовний світ Сходу, у скарбницю його художніх і моральних цінностей, правильно оцінити той величезний внесок, який зробили народи Азії й Африки у світову культуру(цивілізацію). В усі історичні епохи, і особливо в Новий час, видатні діячі культури і науки Заходу відкривали для себе неминущу ідейно-естетичну цінність культурної спадщини народів Сходу і з'єднували її з досягненнями культур народів Заходу. У той же час багато мислителів і художників Сходу, звертаючись до Заходу, збагачували свої національні культури(цивілізації), вносячи новий струмінь у суспільне і культурне життя своїх народів. Нерідко піддається сумніву правомірність опозиції Схід -- Захід як традиційного протиставлення двох типів світової культури(цивілізації). Сумніви в правомірності поділу світової цивілізації на цивілізації Сходу і Заходу виникають насамперед у тих дослідників, які прагнуть знайти у світовій практиці в основному загальні закономірності, "наскрізні процеси", що нібито легко переборюють межі понять Захід-Схід-Захід. Тут, підкреслюючи загальне, недооцінюють особливе у світовому історико-культурному процесі. Сьогодні діалог цивілізацій Сходу і Заходу набув воістину загальнолюдської значущості. У ньому не тільки зацікавленість індустріального Заходу, що намагається знизити конфронтацію з "третім світом", підключити його до світової економіки і політики (правда, далеко не завжди на рівних умовах), не тільки актуальний для Сходу пошук шляхів і засобів модернізації. У ньому єдиний спосіб знаходження виходу з кризової ситуації, яка загрожує життю планети в цілому. Необхідно розглядати діалог цивілізацій Сходу і Заходу як природний постійний процес, не зводячи його до синтезу якої-небудь єдиної ідеології. Від такого варіанта вчених і мислителів Сходу застерігає пам'ять про часи колоніалізму, християнського місіонерства, діячів цивілізації Заходу - і не менш страшні спогади про наслідки тоталітарних ідеологій нацистського типу і т. д.
У кожній цивілізації, при всій її унікальності, є все-таки щось подібне з цивілізаціями інших народів: "Хоча греки відрізняються від протестантів, китайці - від тих і інших, проте при певній відкритості вони можуть побачити і щось спільне між собою, характерне для людського життя" (X. Патнем). Іншими словами, своєрідність кожної цивілізації є відносною, її специфічність, унікальність виступає як прояв загального в розвитку людського суспільства, у протилежному випадку не можна пояснити емпіричний факт, який полягає в тому, що кожна цивілізація в процесі взаємодії з іншими цивілізаціями сприймає й адаптує їхні досягнення. Взаємодія, контакти цивілізацій, ведуть, з іншого боку, до зміцнення і розмаїтості східних і західних цивілізацій, і, у висліді - до формування світової цивілізації.
Необхідно звернути увагу на той факт, що археологічні відкриття і можливість подорожувати по всій земній кулі роблять цивілізацію культур Сходу і Заходу цікавою художньою і світоглядною пригодою. Захопливість панорами цивілізацій народів світу, яка зненацька розширилася, підсилюється завдяки величезному числу публікацій, присвячених мистецтву Сходу, секретам золота інків, розшифруванню символів негритянських масок, тлумаченню таємничої посмішки Будди. У цьому великому діалозі цивілізацій європейці починають краще розуміти духовний світ і систему цінностей східних народів.
Діалог цивілізацій Сходу і Заходу необхідний не тільки заради розуміння іншого, але і більш глибокого усвідомлення самого себе. Він не може, не повинний мати кінця. Це - постійний процес, що дозволить людству уникнути "самогубства", зберігши життя в його різноманітті. Діалог цивілізацій Сходу і Заходу дозволить кожній людині "утішатися" тим духовним багатством, що створене протягом багатьох тисячоріч східними і західними народами. А це дозволить не тільки вирішити ряд глобальних проблем, що стоять нині перед людством, але й розкрити творчий потенціал індивіда, знайти йому сенс свого буття.
Похожие статьи
-
Уявлення про цивілізацію. Типи цивілізації - Кризи сучасної культури і цивілізації
Поняття "культура" і "цивілізація", не будучи тотожними, часто вживаються як синоніми. Однак, і в етимологічному, і семантичному відношенні значення...
-
Поняття про культуру. Історичні моделі культури Поняття "культура" у своєму сучасному значенні увійшло до вжитку європейської гуманітарної думки...
-
Передумови і прояви сучасної культурної кризи У сучасному світі культура перестає бути тільки цінністю, чимось винятково позитивним щодо її творця --...
-
Висновки до Розділу 1 - Кризи сучасної культури і цивілізації
У сучасній науці нараховується декілька сотень визначень поняття культура, жодне з яких не є загальноприйнятим. Різні визначення відображають різні...
-
Висновки до Розділу 2 - Кризи сучасної культури і цивілізації
Досвід, накопичений людством у ході його соціокультурної історії, подає неоціненну допомогу в розв'язанні проблем культури на сучасному етапі...
-
Філософія у сфері культури Вивчення філософії є важливою частиною загальноосвітньої гуманітарної підготовки вітчизняних фахівців вищої кваліфікації. Так...
-
Екоурбанізм: проблема визначення поняття - Екоурбанізм в контексті перспектив постмодерної культури
Теоретичні дослідження екоурбанізму почалися у другій половині ХХ століття та пов'язані з іменами працівників Чикагського університет, - Роберта Парка,...
-
Теоретико-методологічні засади та історичні спроби аналізу цивілізацій: від Платона до Маркса
Теоретико-методологічні засади та історичні спроби аналізу цивілізацій: від Платона до Маркса Сучасні глобалізаційні процеси потребують поглибленого...
-
Загальна характеристика сучасної філософії
Філософія є засобом критичного аналізу, усвідомлення найзначніших, універсальних процесів і проблем, від яких залежить розвиток сучасної цивілізації....
-
Термін "культура" вперше зустрічається в одному з творів знаменитого римського оратора Цицерона (45 р. до н. е.). Первісно він означав обробку грунту,...
-
Проблема відчуження в управлінні духовним виробництвом
Проблема відчуження в управлінні духовним виробництвом У статті подається аналіз сутності взаємодії духовного і матеріального виробництва,...
-
Проблема утворення теоретичної моделі історичного процесу - Філософія історії
В онтологічній проблематиці філософії одне з головних місць займає питання розчленування і послідовності основних історичних епох. Філософський...
-
Формування сучасної філософської концепції розвитку - Проблеми буття природи у філософії ХХ ст
Сучасна наука стверджує принципово нове бачення природного та соціального світу та нове розуміння процесів розвитку. Воно нове порівняно з тим переважним...
-
Відношення до розуму, до науки, до знань - одна з вічних проблем теології і релігійної філософії. Багато західних історіографів всю історію Європи...
-
Архаїчна схильність людського розуму мислити бінарними опозиціями створила сприятливі світоглядні передумови для первинного поділу цілісного масиву...
-
Ідеологія як квазірелігійна ознака визначення культурно-цивілізаційної ідентифікації українства в добу модерну Абсолютна більшість людей завжди відчуває...
-
Динаміка раціональності на сучасному світі: ідеї В. Х. Лобаса в контексті їх теоретичного осмислення
СТАТТЯ З теми: "Динаміка раціональності на сучасному світі: ідеї В. Х. Лобаса в контексті їх теоретичного осмислення" "Для того, щоб раціонально приймати...
-
Вступ - Поняття "екологічної кризи" в філософії
Актуальність У своєму рефераті я хочу розглянути одну з найактуальніших філософських проблем нашого часу, від вирішення якої залежить, чи будуть люди...
-
Проблема буття є однією з найдавніших тем філософських роздумів і досліджень. "Чому взагалі є сутнє, а не навпаки -- ніщо?" -- це запитання М. Хайдеггер,...
-
Починаючи з 2008 року, світ поринув у фінансову кризу. Глибина її буде значно суттєвіша, ніж у 70-ті, 80-ті, 90-ті та в першому десятиріччі нинішнього...
-
Філософія, коло її проблем, призначення і сенс в житті людини і суспільства
Філософія, коло її проблем, призначення і сенс в житті людини і суспільства Філософія - надзвичайне складне, багато в чому таємниче духовне явище, що не...
-
Соціальний час як екзистенціальна проблема
Соціальний час як екзистенціальна проблема У творах лауреата Нобелівської премії з літератури Г. Грасса, який за даними журналу "Cicero" (April 2006)...
-
Народився Гегель у Штутгарті, в сім'ї заможного урядовця (чиновника). Гімназія, теологічний інститут з курсу теології, глибока самоосвіта, в ході якої...
-
В ситуації культурного розмаїття, коли в межах однієї державної території, зазвичай, історично співіснують різні народи, підвищується інтерес до...
-
Філософія є таким історичним типом осмислення світу, який вирішує всі світоглядні питання виключно раціональним, логічним шляхом, відкидаючи міфи,...
-
Релігійно-світоглядні передумови виникнення європейських націй
В умовах сьогодення, коли глобалізаційні процеси породжують спротив національних еліт, людство знову повертається до класичного національного питання....
-
Соціокультурні аспекти міжетнічного партнерства та діалогу
Анотація Досліджено процес міжкультурної комунікації як цілісність взаємозв ' Язків у сприйнятті культур інших народів. Обгрунтовано актуальність...
-
Місце українського культурно-історичного досвіду у порівняльному аспекті: "Схід-Захід"
Місце українського культурно-історичного досвіду у порівняльному аспекті: "Схід-Захід" Стаття, що друкується, є продовженням авторської праці...
-
У розумінні Мелвілла Херсковіца культура є вираз "поведінки людей і законів, що лежать в основі цієї поведінки; тлумачиться як загальне коло варіацій в...
-
Нелінійна філософія історії Нелінійна, або плюралістично-циклічна, концепція є другою найзагальнішою просторовою моделлю історичного часу, яка визнає...
-
Развивающаяся в конце XII и в XIII столетии в странах Западной Европы интеллектуальное движение, философским вдохновителем которого было аристотелевское...
-
Російська філософія 19-20 ст. відрізняється тим, що філософські погляди цьогоперіоду будувалися саме на самобутності Росії і як один з критеріївцієї...
-
Проблема віри та розуму у вітчизняній філософській культурі доби Київської Русі
Проблема віри та розуму у вітчизняній філософській культурі доби Київської Русі Вітчизняний філософській культура любомудр Розгляд проблеми віри та...
-
Армія та суспільство: проблема осмислення взаємодії в філософії Давнього світу
Армія та суспільство: проблема осмислення взаємодії в філософії Давнього світу Сучасне суспільство перебуває на шляху трансформації від індустріальної...
-
Глобализация и глобализм - Глобальные проблемы современности: иерархия и приоритеты
Ж.-Ж. Руссо отмечал, что: "Больше нет ни французов, ни испанцев, ни даже англичан, есть только европейцы" Идеи и наш мир. Великие концепции прошлого и...
-
Чуттєвість людини як філософська проблема
Чуттєвість людини як філософська проблема Думки науковців з приводу людської чуттєвості завжди були неднорідними. Відмінність поглядів вилилася у тривале...
-
Існує чимало історичних свідчень того, що в Україні XIV - XVI ст. проявлявся стійкий інтерес до духовних та інтелектуальних новацій. У цей період в...
-
Філософські начала праукраїнської доби розвинулися в культурі Київської Русі, держави, в кордонах якої наприкінці IX ст. об'єднались споріднені племена,...
-
Специфіка морального конфлікту в політичній діяльності. Проблема "брудних рук"
Розглядаючи політичну діяльність як об'єкт етичного аналізу, ми зіштовхуємось з великою кількістю протиріч та білих плям як в теорії так і на практиці....
-
ОСНОВНЫЕ ПЕРИОДЫ В РАЗВИТИИ ТЕХНИКИ - Философия науки: сущность, проблемы, концепции
- Формирование техники в архаической культуре Древние технологии в архаический период включают в себя: серию подсмотренных и отобранных в практике...
Проблема кризи сучасної цивілізації, Особливості сучасної цивілізації - Кризи сучасної культури і цивілізації