ВИСНОВОК - Концепція "природи речей" у світлі сучасної філософії права

Тут цілком доречно навести думку Маркса про те, що, оскільки "точка зору законодавця -- точка зору необхідності", законодавець "повинен дивитись на себе, як на дослідника природи. Він не робить законів, він не винаходить їх, а тільки формулює, він виражає в свідомих позитивних законах внутрішні закони духовних відносин'4. На його думку, юридичний закон є " загальним і справжнім виразником правової природи речей. Правова природа речей не може через це пристосовуватись до закону -- закон, навпаки, повинен пристосовуватись до неї". Маркс уважав, що право виникає та існує в самих суспільних відносинах до і поза його визнанням законодавчою владою. Так, він зазначав, що спершу з'являється товарний обіг, а лише потім із нього розвивається відповідний правовий порядок. Вже у нерозвиненій міновій торгівлі особи, які обмінюються, мовчки визнають себе рівноправними учасниками відносин обміну. "Це фактичне відношення, яке виникає тільки завдяки самому обмінові і в обміні, дістає пізніше правову форму у вигляді договору і т. д. ".

В іншому випадку, розглядаючи процес обміну між товаровласниками, Маркс підкреслював: "Це юридичне відношення, в якому відбивається економічне відношення. Зміст цього юридичного, або вольового, відношення даний самим економічним відношенням". Отже, і в цьому випадку констатується можливість існування юридичних відносин.

Показово, що основні концепції природного права і філософія права (зокрема, концепції "відродженого" природного права, "природи речей", онтологічної філософії права і т. п. ) розроблялися переважно представниками юридичної науки.

Це не дивно, адже саме юристи відчувають потребу у природному праві. Юристи, використовуючи норми позитивного права, потребують його еластичності, динамічності, суцільності, природності та інших властивостей, які відповідають здоровому глузду, реальному стану речей. Саме природне право забезпечує юристам глибше і якісніше пізнати правову дійсність, визначити ступінь справедливості і гарантує верховенство. Лише ті юристи, які сліпо вірять у позитивне право, відкидаючи природне право, попадають у безвихідне становище, посилаючись на недосконале законодавство.

Похожие статьи




ВИСНОВОК - Концепція "природи речей" у світлі сучасної філософії права

Предыдущая | Следующая