Кант у філософії культури. - Генезис теорії культури
Просвітницький ідеал "розумної людини" з огляду на її природні потреби і прагнення, був поставлений під сумнів пізнішими філософами. Серед перших, хто зрозу-мів його нездійсненність, був І. Кант, який, хоч і поді-ляв ідею просвітників про кінцеве торжество розуму, але наповнював її іншим змістом. Розумність людини, за Кан-том, полягає в її здатності діяти незалежно від природи, тобто в її свободі.
Як емпірична, чуттєва істота, людина підпорядкована природній необхідності, що закономірно детермінує її ба-жання, дії, захоплення тощо. Кант не заперечував цієї тези просвітників, але відмовлявся бачити в ній пояснен-ня сутності людини, її справжнього покликання. Він ви-ступав проти тлумачення розумності як простої відповід-ності поведінки людини природній необхідності, вважаю-чи, що за таких обставин людина стає маріонеткою в руках природи. Розум людини не є засобом задоволення чуттє-вих потреб, зумовлених його фізичною природою (цій ме-ті слугує інстинкт). Його основне призначення полягає у впливі на волю людини, здатності підпорядковувати во-лю моральному законові, вільному від будь-якої чуттєвої заінтересованості. Таким чином Кант виводить культуру за межі природної детермінації, стверджуючи, що куль-тура полягає у здатності людини ставити будь-які цілі, тобто діяти незалежно від природи: "Набуття... розумною істотою здатності ставити будь-які цілі взагалі... -- це культура". Природа ніби змушує людину вийти з-під її впливу, звільнитися від влади чуттєвих, тваринних захо-плень. Однак на цьому шляху людину чекають важкі ви-пробування, які вона може успішно здолати, переважно завдяки культурі. Тобто в культурі, за Кантом, переплі-таються дві лінії Людського розвитку:
Необхідність фізичного вдосконалення, яке і є "куль-тура всіх взагалі здатностей для сприяння поставленої ро-зумом цілі";
Необхідність морального вдосконалення, "культури моральності в нас", яка полягає в тому, щоб "виконати свій обов'язок і до того ж із почуття обов'язку (щоб закон був не лише правилом, а й мотивом вчинків)".
Отже, сенс культури, за Кантом, полягає в заміні дес-потизму природи деспотизмом розуму, в установленні зверхності обов'язку над усіма чуттєвими імпульсами ем-піричного життя людини.
"Конструктивний критицизм" Канта був особливо плід-ним стосовно проблем культури. Результатом його критики завжди був вияв тих розумних засад, які стосувалися основних сфер культури: "Критика чистого розуму" сфор-мувала основну структуру науки, як її розумів Кант, "Кри-тика практичного розуму" і побудована на ній "Метафізи-ка прав" присвячені розгляду розумних цілей у моралі й праві, "Критика сили судження" -- певним сутностям ми-стецтва та естетичної творчості життя.
Філософія Канта була спрямована на звільнення лю-дини від її "тваринних" пристрастей, її вдосконалення, створення умов для всебічного розвитку. Кант виводив людину на нові рубежі свободи і вільної творчості, допо-магав вирватися з "царства необхідності" й проникнути у "царство свободи".
Свого завершення ця проблема набула у філософії Ге-геля, який намагався подати увесь процес історичного роз-витку людства як ступені пізнання абсолютного духу. Звіль-нення людини від суб'єктивного свавілля індивідуальних пристрастей і піднесення її до загальних принципів розу-му, тобто до усвідомлення себе як суспільної істоти, він вважав основним завданням. Тому й сутність культури, за Гегелем, полягає в тому, щоб через філософію пройти всі ступені "утворення світового духу" для того, щоб зробити його "зрозумілим", теоретично засвоєним, зафіксованим у власному мисленні. Культура є іманентним моментом абсолютного і володіє своєю нескінченною цінністю, за-значав Гегель, ототожнюючи культуру з її духовним аспек-том. Завдяки культурі індивід залучається не до природ-ної (як у просвітників), а до духовної сутності світу, яка й формує його субстанційну основу. Оскільки таке залучен-ня можливе лише у свідомості, остільки увесь сенс "нав-чання", "освіти" індивідів, зміст їхнього культурного роз-витку полягає у зростанні їх одиничності й особливості до загальності мислення. Та гегелівське розуміння мис-лення суттєво відрізняється від просвітницької інтерпре-тації "розуму". Для просвітників розум, як відомо, був зна-ряддям задоволення чуттєвих потреб індивіда, його ви-падкового свавілля чи суб'єктивної примхи. У Гегеля розум, будучи залученим у стихію загального, не може задоволь-нитися ні "простотою" і "невинністю" природного стану, ні "задоволеннями і зручностями приватного життя" сус-пільства. Його реальною метою є перехід від "природної простоти", одиничності, відокремленості приватного жит-тя до загальності мислення і воління. Такому переходу покликана сприяти культура, етапи розвитку якої Гегель і пов'язував з мірою їхньої насичуваності духом. Звідси й
Протестуючи проти надмірної раціоналістичної гармо-нізації світу, домінування загального над індивідуальним, романтики утверджували культуру, засновану на засадах індивідуальної свободи, природності, творчого натхнення, права індивіда на неповторність і винятковість, збагачую-чи смислову навантаженість поняття "культура".
Наприкінці XIX -- на початку XX ст. культура вже розглядалась як багатоаспектне явище:
Фундаментальна структура історичного буття люд-ства (єгипетська, антична, китайська, арабська культура тощо);
Внутрішньо структурований масив суспільного жит-тя (матеріальна і духовна культура з їхніми складовими);
Певна якісна характеристика людського буття.
Похожие статьи
-
Культурні теорії середньовіччя та просвітництва. - Генезис теорії культури
Культура середньовіччя (особливо візантійська) мала значний вплив на формування культури доби Відроджен-ня (Ренесансу). Відомо, що ця епоха пов'язана з...
-
Проблема людини і моралі у філософії І. Канта - "Категоричний імператив" І. Канта і проблема моралі
Вчення про людину Кант виклав в книзі "Антропологія з прагматичної точки зору". Головна її частина підрозділяється на три розділи відповідно до трьох...
-
Поняття про культуру. Історичні моделі культури Поняття "культура" у своєму сучасному значенні увійшло до вжитку європейської гуманітарної думки...
-
Іммануіл Кант, німецький філософ, родоначальник німецької класичної філософії. У своїх численних роботах стверджував, зокрема, що умова пізнання --...
-
Свобода і етика - Етичні погляди І. Канта
"Для того, хто звик до свободи, немає більшого нещастя, ніж бути відданим у владу такої же суті, як він, що може примусити його відмовитися від своєї...
-
Передумови і прояви сучасної культурної кризи У сучасному світі культура перестає бути тільки цінністю, чимось винятково позитивним щодо її творця --...
-
Пізнавальна функція філософії, Світоглядна функція філософії - Основи філософії
Пізнавальна функція, що полягає в поясненні найбільш загальних принципів буття та вихідних основ нашого мислення; Пізнавальна функція полягає в тому, що...
-
Свобода і етика - "Категоричний імператив" І. Канта і проблема моралі
"Для того, хто звик до свободи, немає більшого нещастя, ніж бути відданим у владу такої же суті, як він, що може примусити його відмовитися від своєї...
-
Термін "культура" вперше зустрічається в одному з творів знаменитого римського оратора Цицерона (45 р. до н. е.). Первісно він означав обробку грунту,...
-
Перша спроба розробки цілісного світогляду здійснювалась Марксом переважно засобами філософського аналізу, відповідно й результатом була саме філософська...
-
Висновки - Вчення І. Канта про пізнання та мораль
Кант фактично не відповів на запитання, задане на початку "Критики чистого розуму", - як можлива метафізика в якості науки. Своєю трансцендентальною...
-
Загальна характеристика сучасної філософії
Філософія є засобом критичного аналізу, усвідомлення найзначніших, універсальних процесів і проблем, від яких залежить розвиток сучасної цивілізації....
-
Одним із перших серед видатних учнів, послідовників та критиків І. Канта був, у буквальному розумінні "філософ від верстата", німецький мислитель і...
-
У рамках правознавства філософія права найбільш тісно пов'язана з теорією права і соціологією права. Разом ці три дисципліни становлять комплекс...
-
"Для Сковороди ключ до всіх розгадок життя, як космічної, так і божественної, є людина, тому що всі питання й всі таємниці світу зосереджені для нього в...
-
Головні проблеми досліджень у філософії техніки - Філософія техніки
Однією з найважливіших проблем, якою займається філософія техніки, є проблема і концепція людини, що створює та використовує техніку. Особливість цієї...
-
Генезис - Концепція циклічності цивілізацій у філософії історії Арнольда Тойнбі
Як уже згадувалося, Тойнбі виділяє два шляхи виникнення цивілізацій: через мутацію примітивного суспільства і через відчуження пролетаріату від правлячої...
-
Проблема буття є однією з найдавніших тем філософських роздумів і досліджень. "Чому взагалі є сутнє, а не навпаки -- ніщо?" -- це запитання М. Хайдеггер,...
-
Місце людини у світі - Людина як найбільша цінність у філософії
Антропологічна філософія платонівське дуалізм Місце людини в світі по-різному тлумачиться представниками основних філософських напрямків. Суб'єктивний...
-
Філософія у сфері культури Вивчення філософії є важливою частиною загальноосвітньої гуманітарної підготовки вітчизняних фахівців вищої кваліфікації. Так...
-
СУЧАСНА НІМЕЦЬКА ТЕОРІЯ ПРИРОДИ РЕЧЕЙ - Концепція "природи речей" у світлі сучасної філософії права
Природа право цінності справедливість Панівною буржуазної правової ідеологією, у всякому разі в Західній Німеччині, є зараз так звана "теорія природи...
-
Датою народження "Критики чистого розуму" прийнято вважати дату написання Кантом листа своєму другу Маркові Герцу (21 лютого 1772 року). Первісна його...
-
Предмет і функції філософії - Предмет і функції філософії
Слово "філософія" походить від грецького "філо" - любов і "софія" - мудрість і звичайно трактується як любов до мудрості. У Древній Греції слово...
-
Особливості сучасної цивілізації Сформовані реалії сучасного світу привели до перелому у свідомості людини - її погляд спрямований до все більш глибокого...
-
Логічного, економічного, психічного. Суб'єктом історичного процесу вважав народ як національну індивідуальність і національну цілісність. Предмет...
-
Висновки - "Категоричний імператив" І. Канта і проблема моралі
Ліберальне кантіанство другої половини XIX ст., яке прагнуло надати етиці Канта "безумовно світський характер", поставило головним те, що було найбільш...
-
Висновки до Розділу 1 - Кризи сучасної культури і цивілізації
У сучасній науці нараховується декілька сотень визначень поняття культура, жодне з яких не є загальноприйнятим. Різні визначення відображають різні...
-
Уявлення про цивілізацію. Типи цивілізації - Кризи сучасної культури і цивілізації
Поняття "культура" і "цивілізація", не будучи тотожними, часто вживаються як синоніми. Однак, і в етимологічному, і семантичному відношенні значення...
-
Концепція свободи індивіда у творчості Іммануїла Канта
Концепція свободи індивіда у творчості Іммануїла Канта Подковенко Т. О. Стаття присвячена дослідженню філософсько-правових поглядів І. Канта щодо...
-
Міфоепічні засади та релігійні основи філософії
Вступ Становлення філософського знання. Міфоепічні засади філософії. Релігійні основи філософії. Парадигмальність філософського знання: давньокитайська і...
-
Вступ - Поняття "екологічної кризи" в філософії
Актуальність У своєму рефераті я хочу розглянути одну з найактуальніших філософських проблем нашого часу, від вирішення якої залежить, чи будуть люди...
-
Коеволюція природи і суспільства. Екологічна філософія - Проблеми буття природи у філософії ХХ ст
У сучасній філософії і науці все більше зміцнюється ідея взаємозв'язку і гармонійного відношення між людиною і природою, що складають єдине ціле. У...
-
Буття людини як проблема філософії
Буття людини як проблема філософії "Що таке людина?" Філософська постановка проблеми. Проблема людини належить до розряду "вічних" філософських проблем,...
-
Атрибутивні ознаки і властивості культури - Філософія культури
Культура як суще розгалужена в часі, просторі, перебу-ває у постійному русі (розвитку). Час культури -- це минуле, сьогодення та майбутнє люд-ської...
-
Шеллінг народився у невеликому містечку Леонберг поблизу Штутгарта в сім'ї диякона. Під час навчання в Тюбінгенському теологічному інституті опрацьовує...
-
Реалізація багатств культури припускає їхнє освоєння, тобто перетворення в духовне і практичне надбання особистості і суспільства. Тому найважливішим...
-
Абсолютний дух за Гегелем - Традиції Просвітництва та Німецької класичної філософії
- всеохоплююча реальність (субстанція) - єдиний універсальний чинник всіх форм буття (суб'єкт) - світовий розум, єдине рефлексивне поле Основна ідея...
-
Походження філософії, історичні типи, її національна своєрідність - Філософія як наука
Світогляд має історичний характер. Це означає, що індивідуальний світогляд змінюється протягом життя окремої людини, а суспільний світогляд еволюціонує з...
-
"АПРІОРИЗМ" КАНТА ТА "ІСТОРИЗМ" ГЕГЕЛЯ ЯК ШЛЯХИ РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ СПІВВІДНОШЕННЯ МОРАЛІ ТА РЕЛІГІЇ Проблеми етики та філософії релігії посідають...
-
Правова держава у філософії - Співвідношення держави, права, закону і людини у філософії
Розуміння закону як правового явища передбачає наявність у ньому об'єктивної загальнозначимості, яка має бути визнаною, нормативно конкретизованою,...
Кант у філософії культури. - Генезис теорії культури