Свобода і етика - "Категоричний імператив" І. Канта і проблема моралі
"Для того, хто звик до свободи, немає більшого нещастя, ніж бути відданим у владу такої же суті, як він, що може примусити його відмовитися від своєї волі і робити те, що він хоче".
І. Кант
Свобода - "нерв філософії Канта", вона "є одним з наріжних каменів моралі і релігії, а також ключем для систематичної побудови чистої свідомості і свідомості спекулятивного" - так характеризують значення проблеми свободи в філософії Канта "кантознавців". Кант не уникає мови метафізики в розгляді поняття свободи. По суті, він не розкриває змісту її безумовності, обмежуючись твердженням про негативну свободу, хоча звертається з поняттям "свобода" так, як якщо б знання про неї було досягнуте. Розум не може пояснити, як можлива ця свобода. В "Критиці чистої свідомості" Кант показав тільки як ми можемо її помислити, не впадаючи в протиріччя. Доказ її реальності він залишив для розуму практичного. Визнаючи природну недосконалість людини, Кант в той же час бачив в ній розумну суть, що здатна за допомогою власної свідомості і морального імператива обмежувати і переборювати власні бажання. "Люди мають достатньо розуму для самоконтролю і моральної поведінки" [12].
Кант, як дуаліст, знає тільки два рівня причинності - в рамках природи і свободи, причому в першому вона розуміється механічно, в другому - метафізичні, а оскільки людська свобода виключається з природної, постільки природа, тіло і дух абсолютно відділені один від одного, завдяки цьому ідеї і гіпотези про них ніколи не можуть розрізнити у Канта правильної відмінності. Як можлива свобода розумної суті в світі, де править необхідність, тобто панує необхідна, а не вільна причинність? Кант називає поняття свободи "ключем до пояснення автономії волі". Ідею універсальної волі розвиває категоричний імператив, але він вимагає третьої зв'язуючої ланки, що затверджується їм, між волею людини і універсальним моральним законом. Цією третьою ланкою і є поняття свободи. Завдяки ідеї свободи Кант виявив особливість природи людської свідомості - його "винність", що несе в собі фатальну невідповідність між вимогами природи і рівнем його можливостей. Всі спроби вирішення змістотворних життєвих питань являють собою метафізичні сходи людського існування, які заглиблені в трагічну ситуацію. Кант бачить вихід в пошуку шляхів до нової метафізики. Саме з цією метою його позитивна критика стала спробою уявити спекулятивну філософію як "предтечу" моралі, як шлях до практичної філософії. Кантівська філософія відкидає спекулятивну метафізику, але лише з тим, щоб відкрити двері метафізиці "етизованій", вона "обмежує претензії спекулятивного розуму, дозволяючи необмежено розвиватися розуму практичному;... Коротше кажучи, вона відкриває метафізиці новий шлях..." [12].
Як же можливі свобода і моральність? Людина, говорить Кант, належить в один і той же час до двох світів. Один - світ природи, явищ емпіричного буття, простору і часу, зовнішньої необхідності; інший же - світ ноуменальний, поза простором, часом. Відповідно всі можливі закони поділяються Кантом на "закони природи" і "закони свободи", або моральності. Свобода для Канта означає не безпричинність, а спроможність розумної суті самому встановлювати для себе закон в якості необхідного і універсального. Коли людина сама накладає на себе закон, але при тому такий, що може бути водночас законом загальним, що розповсюджуються на все людство (знаменитий кантовий "категоричний імператив"), тоді він вільний. Це і є моральність, тотожна свободі. В тому, що цей закон визначається вільним, власним розсудом індивіда, що в свою чергу не визначено наперед жодними природними детермінантами, нічим іншим, окрім самої людської свідомості, виявляється суб'єктивний і автономний характер моралі.
З питанням про свободу тісно зв'язана кантівська філософія історії з її ідеєю прогресу, його вчення про вічний мир, про державу, про право. Значення ідеалу суспільного розвитку Кант бачив "в торжестві загальних форм права", в подоланні антагонізму етики і політики на шляхах вічного миру. Реальному втіленню цього ідеалу може служити кантівське гасло "дисциплінувати, культивувати, цивілізувати" [14].
Похожие статьи
-
Етична концепція І. Канта Вивчення етики Канта продовжує розвиватися з 20-х рр. Існує багато різноманітних оцінок етики Канта. З точки зору метафізики,...
-
Вступ - "Категоричний імператив" І. Канта і проблема моралі
В просторі етичного знання особлива роль належить історії етики. Будь-яка сучасна теорія моралі так чи інакше вбирає в себе світовий досвід етичних...
-
Етика обов'язку - "Категоричний імператив" І. Канта і проблема моралі
Категоричний імператив кант філософія "Чисте поняття про обов'язок має на людське серце... Значно більш сильний вплив, ніж всі інші мотиви" І. Кант...
-
Передумови формування світогляду філософа - "Категоричний імператив" І. Канта і проблема моралі
Імануіла Канта прийнято називати "засновником класичної німецкої філософії". Дійсно, майже всі види класичного та сучасного філософствовання так або...
-
"АПРІОРИЗМ" КАНТА ТА "ІСТОРИЗМ" ГЕГЕЛЯ ЯК ШЛЯХИ РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ СПІВВІДНОШЕННЯ МОРАЛІ ТА РЕЛІГІЇ Проблеми етики та філософії релігії посідають...
-
Царство свободы - Этика Иммануила Канта
Формирование внутренней свободы личности рассматривается философом как главная цель морального воспитания. "Разум должен рассматривать себя как творца...
-
Свобода совісті: історично-релігієзнавче осмислення
Свобода совісті: історично-релігієзнавче осмислення Політичні й соціально-економічні зміни останніх півтора десятиліття в нашій країні внесли корінні...
-
Одним із перших серед видатних учнів, послідовників та критиків І. Канта був, у буквальному розумінні "філософ від верстата", німецький мислитель і...
-
Взаимосвязь природы и свободы - Жизнь и учение И. Канта
Утверждая, что субъект познает только то, что сам он и творит, Кант проводит водораздел между миром явлений и непознаваемым миром "вещей в себе" (то есть...
-
Феномен моралі: витоки та історична генеза
Феномен моралі: витоки та історична генеза Як зазначають дослідники, щодо джерел розвитку моралі є сенс виділяти як відносно самостійні такі основні...
-
Концепція свободи індивіда у творчості Іммануїла Канта
Концепція свободи індивіда у творчості Іммануїла Канта Подковенко Т. О. Стаття присвячена дослідженню філософсько-правових поглядів І. Канта щодо...
-
Проблема віри та розуму у вітчизняній філософській культурі доби Київської Русі
Проблема віри та розуму у вітчизняній філософській культурі доби Київської Русі Вітчизняний філософській культура любомудр Розгляд проблеми віри та...
-
Специфіка морального конфлікту в політичній діяльності. Проблема "брудних рук"
Розглядаючи політичну діяльність як об'єкт етичного аналізу, ми зіштовхуємось з великою кількістю протиріч та білих плям як в теорії так і на практиці....
-
В чем же сущность этого кризиса? Вся новейшая философия - последний результат всей новой философии - ясно обнаружила роковое свое бессилие познать бытие,...
-
"Несвободная" свобода - Этика Иммануила Канта
Итак, человеческая воля абсолютно свободна. Человек абсолютно ответственен за свои поступки. Он не подчинен с необходимостью ни природе, ни даже божьей...
-
Феномен и ноумен, Природа и свобода - Этика Иммануила Канта
Таким образом, все то, что мы познаем категориально, т. е. то и только то, что существует во времени и пространстве, представляет собой мир явлений, мир...
-
Введение, Проблема личности в философии - Личность: мера необходимости и свободы
Что такое свобода? Ответ на этот вопрос можно уяснить для себя, задумавшись над другим: "Что значит "Я свободен?", "Чего мне не хватает для того, чтобы...
-
Шеллінг народився у невеликому містечку Леонберг поблизу Штутгарта в сім'ї диякона. Під час навчання в Тюбінгенському теологічному інституті опрацьовує...
-
Через всю філософію XVIIст. однією з центральних тез проходить думка про "розумність" світу. Думка ця трансформується в XVIII ст. в ідею Просвітництва як...
-
Іммануіл Кант, німецький філософ, родоначальник німецької класичної філософії. У своїх численних роботах стверджував, зокрема, що умова пізнання --...
-
Этические категории - Этика Иммануила Канта
Свобода и воля Теперь мы лучше можем понять, что такое, по Канту, свобода. В "Критике практического разума" он пишет: "Так как чистая форма закона может...
-
Этика долга - Этика Иммануила Канта
Объективное практическое действие, которое в силу нравственного закона исключает все определяющие основания поступков, исходящие из склонностей, Кант...
-
Этика И. Канта - Философия, ее предмет и место в системе культуры
Для этики Канта характерно учение о независимости или "автономии" морали. Предшественники Канта и современные ему философы-идеалисты полагали, будто...
-
Ответственность - это категория этики и права, отражающая особое социальное и морально-правовое отношение личности к обществу, человечеству в целом....
-
Разум и антимонии - Теория познания Канта
Третья часть учения Канта о познавательных способностях человека о разуме и антиномиях. Именно исследование способностей разума и позволяет дать ответ на...
-
Свобода - в самом общем смысле, наличие возможности выбора, вариантов исхода события. Отсутствие выбора, вариантов исхода события равносильно отсутствию...
-
Рассмотрим категории добра и зла в разных мировоззрениях и философских подходах. По определению, данному в современных философских (небиблейских)...
-
Персонализм -- направление в философии, рассматривающее личность как высшую ценность культуры, а мир как проявление личностной творческой активности....
-
Проблема объективности познания - Сущность теории познания И. Канта
Кант философский трансцендентальный В самой общей форме кантовское понимание процесса познания можно представить себе следующим образом. Нечто...
-
Проблема свободы - Экзистенциальная философия
Свобода - одна из основных философских категорий, характеризующих сущность человека и его существование, состоящие в возможности личности мыслить и...
-
Взгляды христианства на проблему свободы - Личность: мера необходимости и свободы
Христианская философия свободы развивалась как манифестация. Идеалом человека является Христос, а новое учение -- христология -- становится по сути...
-
Личный характер христианского Бога не позволяет мыслить его в терминах необходимости: Бог имеет свободную волю. Соответственно и в человеке воля...
-
Філософсько-правовий дискурс розуміння свободи і необхідності в історичному контексті
Філософсько-правовий дискурс розуміння свободи і необхідності в історичному контексті Свобода необхідність сучасний суспільство Розв'язання антиномії...
-
Філософські погляди мислителів епохи просвітництва - Погляди філософів
До найважливіших характеристик філософії Просвітництва належить раціоналізм. Уже в XVII ст. домінуючою була теза про "розумність" світу. У вченні Декарта...
-
Вчення про злу сутність людської природи у філософії Сюнь-цзи як основа розбудови принципу справедливого соціуму Філософія Сюнь-цзи, як і конфуціанська...
-
Сфера права як сфера свободи у філософії Гегеля
Сфера права як сфера свободи у філософії Гегеля Питання правової сфери і сфери свободи завжди є складними і завжди є актуальними. Гегель пропонує свій...
-
Формы рассудка. Выводы Канта о сознании - Иммануил Кант и его философские взгляды
Вторая часть учения Канта о познавательных способностях человека - учение о рассудке. Рассудок - это способность мыслить предмет чувственного созерцания....
-
Теория познания И. Канта - И. Кант и его учение
В своей теории познания И. Кант разрешает проблему: как, исходя из субъективности, из человеческого сознания, можно прийти к объективному знанию. Осознав...
-
Основные идеи философии канта - Основные идеи философии Канта
Иммануил Кант -- один из выдающихся мыслителей XVIII в. Влияние его научных и философских идей вышло далеко за рамки эпохи, в которую он жил. Кант...
-
Вопросам этики Кант посвятил философскую работу "Критика практического разума". По его мнению, в идеях чистый разум говорит свое последнее слово, а далее...
Свобода і етика - "Категоричний імператив" І. Канта і проблема моралі