Марксові намагання подолати "відчуження" силою критичної теорії, яка повинна "оволодіти масами" й стати "матеріальною зброєю" - Характеристика марксистської філософії

Перша спроба розробки цілісного світогляду здійснювалась Марксом переважно засобами філософського аналізу, відповідно й результатом була саме філософська концепція. Вона була створена тоді ж, літом 1844 року. Нажаль, рукописи Маркса були опубліковані лише в 1932 році під назвою "Экономическо-философские рукописи 1844 года". Основне в роботі -- ідея відчуження людини в суспільстві панування приватної власності та подолання відчуження в історичній перспективі комуністичного майбутнього.

Сама по собі думка про відчуження людини вже була глибоко проаналізована в німецькій класичній філософії. В "Экономическо-философских рукописях 1844 года" Маркс високо оцінив роботу з осмислення проблеми відчуження людини, опрацьовану Гегелем і Фейєрбахом, та разом з тим виявив принципові недоліки їх концепції відчуження.

Негативна філософська оцінка "атомарного індивіду" і життєвої реальності співпадає у Маркса з Фейєрбахом, але надій на суто духовний, моральний переворот Маркс не плекав. Відчуження повинне бути здоланим у самій своїй основі до праці, у виробничій діяльності. Перспективи розвитку людини і людства -- в перетворенні основи основ, у знищенні відчуженої праці.

Знищення відчуження, перетворення праці у вільну самореалізацію людини означає і повне "перевертання" і людини, і його відношення до природи й інших людей. Маркс створює грандіозну по гуманістичному пафосу картину людини, яка живе в єдності з природою, перетворює природу "по мерке каждого вида", тобто згідно з її, природи, законами. Гармонія з природою зовні здійснюється в діяльності, в якій людина реалізує свої цілі вже не за законами утилітарної користі, експлуатації природи, а "за законами краси".

Універсально розвинута, яка живе в єдності та гармонії із зовнішньою та внутрішньою природою людина -- такий ідеальний філософський образ, що являється Марксу в якості "ядра" комуністичного ідеалу. Маркс називає його "закінченим натуралізмом", або ж "закінченим гуманізмом". Знищення приватної власності Маркс вважає засобом реалізації цього ідеалу. Одначе сама по собі ліквідація приватної власності хоча і неминуча, але ще недостатня для присвоєння людьми людської суттєвості.

Вчення про відчуження і присвоєння людиною власної сутності, тобто про економічні причини і можливості ліквідації експлуатації й неволення людей, сталось величезним кроком на шляху створення цілісного світогляду. Однак перспективи майбутнього, а також історія суспільства були змальовані в "Экономическо-философских рукописях 1844 года" в узагальненій, абстрактно-образній філософській формі. А саме, майже не проглядався практичний "шлях до майбутнього" і не роз'ясненим залишався "шлях із минулого" -- причини, механізми, джерела відчуженої праці. Виходило, що для практичної реалізації ідеалів, яскраво і повно намічених в філософській картині "цілісної людини", не вистачало справжньої наукової основи розуміння того, яким чином ці ідеали досяжні.

Похожие статьи