Напрями розширення повноважень органів контролюючої діяльності в податковій системі - Податковий аудит плати за землю

Саме Податковий кодекс повинен забезпечити комплексний підхід у регулюванні податкових відносин, усунути недосконалість та неузгодженість податкового законодавства, забезпечити єдину і відносно стабільну базу оподаткування, усунути невідповідність численних підзаконних нормативно-правових актів з питань оподаткування податковим законам, а також невідповідність актів податкового законодавства нормам інших галузей законодавства, забезпечити їх гармонізацію та взаємодію.

Контролюючі органи податкової системи, відповідно до їх адміністративно-процесуального статусу, є одним з важливіших елементів системи державних органів, на які покладено функції боротьби з незаконним обігом товарів. Але, при цьому, організаційно-структурна побудова органів податкової, на які покладено функції боротьби з незаконним обігом товарів, потребує вдосконалення на принципах диференційованого підходу, з поєднанням в одному органові структурних елементів (відділень) спеціальної спрямованості (ревізорських, оперативних, правового супроводження тощо), комплексні, об'єднані зусилля яких здатні забезпечити досягнення кінцевих цілей усієї діяльності.

Першим кроком на шляху реформування діяльності органів податкової у сфері боротьби з незаконним обігом товарів має стати доопрацювання Закону України "Про державну податкову службу в Україні" у частині внесення в нього певних змін і доповнень:

    А) внесення до кола функцій органів податкової служби діяльність у сфері організації боротьби з незаконним обігом товарів; Б) нормативне закріплення та розширення кола повноважень співробітників податкової щодо здійснення діяльності у даній сфері; В) усунення функцій, що не властиві податковим органам як правоохоронному органові - роботи з реалізації конфіскованого, безгосподарного та іншого майна, яке перейшло у власність держави.

Вимогою сьогодення є запровадження у практику правозастосовчої діяльності податкових органів оцінювання (аналізу) ризику вчинення податкового правопорушення, як інструмента оптимізації діяльності з організації боротьби з незаконним обігом товарів. Даний інструмент дає можливість, з одного боку організувати здійснення ефективного, централізованого та єдиного підходу к боротьбі з незаконним обігом товарів в Україні в цілому та конкретно на окремої території тощо, а з іншого - привести ці заходи до співставних результатів.

Забезпечення належного державного контролю за діяльністю податкових органів у сфері організації боротьби з незаконним обігом товарів, не можливе без законодавчого визначення форм процесуальних документів щодо вилучення, збереження й обліку податковими контролюючими органами товарів, які знаходилися у незаконному обігу, а також документів, що свідчать про незаконний обіг товарів або ухилення від сплати податків, надання вказаним формалізованим документам статусу "документів суворої звітності".

Державний контроль за результатами правозастосовчої діяльності податкових органів у даній сфері повинен здійснюватися шляхом обов'язкової реєстрації матеріалів, що стосуються вилучення її підрозділами товарів та документів, які свідчать про незаконний обіг товарів, ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів.

Умови реєстрації повинні чітко визначатися у законодавчих актах України і грунтуватися на принципах:

    А) своєчасності; Б) обов'язковості; В) повноти охоплення; Г) точності; Д) об'єктивності.

З метою забезпечення високої якості перевірки, мінімізації витрат часу, людських і матеріальних ресурсів на її проведення велике значення при підготовці до проведення документальної перевірки має проведення комплексу організаційних заходів із підготовки перевірки.

Так, вивчення специфічних нормативно-правових актів, які регулюють діяльність платника податків, передбачає ознайомлення всіх працівників, котрі братимуть участь у перевірці, із законодавчими й нормативно-правовими актами, що регламентують фінансово-господарську діяльність платника, особливо ту їхню частину, яка визначає специфіку діяльності. Цей етап підготовки до проведення перевірки умовно можна поділити на такі складники: визначення переліку специфічних регулятивних актів; формування "папки" (файлу) знань; проведення навчання зацікавлених працівників.

Формування складу контрольно-перевірочної бригади податкових аудиторів, які братимуть участь у перевірці, також має свої особливості. Так, керівник бригади (відповідальний за проведення перевірки у цілому) призначається із числа найдосвідченіших працівників підрозділу податкового аудиту. При цьому, зокрема, враховується його спеціалізація щодо перевірок підприємств певних галузей народного господарства чи видів діяльності підприємств, організаційні здібності, комунікабельність, можливість самостійно перевірити більшість запланованих питань та здатність навчити цього нових працівників.

Добір членів контрольно-перевірочної бригади має проводитися виходячи із переліку питань, запланованих для перевірки, враховуючи їхню складність і специфіку. Наприклад, якщо питання правильності оподаткування ПДВ визначені як ризикові, у перевірці повинен брати участь фахівець із цього напрямку. Якщо у програмі перевірки визначено ризиковими питання бухгалтерського обліку, до перевірки треба залучити фахівця, який добре розуміється на цих питаннях. Водночас якщо облік автоматизований, у складі бригади доцільно мати фахівця із комп'ютерних технологій.

Підсумовуючи викладене, необхідно зазначити, що проведення податкової перевірки, на жаль, досі залишаються поза системною увагою контрольних органів, у тому числі й податкових. А тому наведені пропозиції, сьогодні можуть бути корисними для практичного використання підрозділами аудиту податкових органів і слугувати для розробки загальних, міжвідомчих рекомендацій з організації контрольної роботи.

Похожие статьи




Напрями розширення повноважень органів контролюючої діяльності в податковій системі - Податковий аудит плати за землю

Предыдущая | Следующая