ІНТЕРНЕТ-ЖУРНАЛІСТИКА НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ, Блогова журналістика як черговий крок розвитку інтернет-ЗМІ (на прикладі порталу "Українська правда") - Інтернет-ЗМІ - складова частина сучасного медіаринку

Блогова журналістика як черговий крок розвитку інтернет-ЗМІ (на прикладі порталу "Українська правда")

Громадянську журналістику можна назвати новим обличчям медіапростору. Вона є відповіддю на нові потреби часу.

Величезний інформаційний бум закликав необхідність появи інструмента впорядкування та контролю всього массиву інформації.

Очевидною стала потреба в нових засобах масової інформації, які б поєднували в собі всі переваги Інтернету та унеможливлювали медіанедоліки. На нашу думку, таким інформаційним проривом стала громадянська (персональна) журналістика. Іншими словами, той, хто прагне долучитися до виробництва новин, має змогу це зробити через посередництво блогів, щоденників, подкастів, плейкастів та інших засобів, які надає мережа [24]. Така журналістика є способом залучити елемент високої інтерактивності до медіа та позбавити ЗМІ їх загальної спрямованості й абстрактності. Характерною рисою мас-медіа є те, що вони не транзитивні й антикомунікативні. Вони являють собою те, що назавжди забороняє відповідь, що унеможливлює процес обміну. Саме в цьому справжня абстракція.

Тому єдина можлива революція в цій сфері - це надання можливості відповіді. З огляду на ті процеси, що відбулись у нашому суспільстві, на шалені ритми поширення інформації, виникає гостра потреба в новій формі журналістики - журналістики, у якій кожен має змогу бути як отримувачем, так і творцем інформаційного фону [19]. Власне персональна, або громадська, журналістика - це явище стихійного створення щоденників. Це подача новин так, як їх відчуває автор, без будь-яких обмежень і впливів, формування вільного потоку інформації.

Перші українські блоги почали з'являтися восени 2006 р., що, можливо, пов'язане з акцією ЛаСета "Заведи собі блог", за допомогою якої спочатку всього кілька десятків людей (точна цифра і досі невідома) завели свої персональні блоги й отримали домени у безкоштовній зоні org. ua. Водночас українські користувачі "Живого журналу" засвоїли блоготворчість у межах цього сервісу, хоча блоги як окремі контент-ресурси в українському сегменті з'явилися значно пізніше. Але вже 1 січня 2007 р. з'явився автоматизований сервіс Blog. Net. Ua., який надав відчутний поштовх для користувачів Уанету. Уанет зростає більш активно на сьогодні, ніж російський сегмент, який також розвивається стрімкими темпами, але Уанет поки що відстає за темпами розповсюдження. Українські користувачі слабо підтримують колективні проекти, задовольняючи свої групові інтереси у ЖЖ-товариствах, на чатах, форумах тощо. Декілька порталів та онлайнових видань започаткували в Уанеті колективні блоги: це блог журналу "Кореспондент", видання "Фраза", а також блог співробітників порталу "Біг-мір". Заслуговують на увагу політичні блоги в Уанеті - "Перший політичний блог", а також "Політолог".

На відомому інтернет-порталі "Українська правда", заснованому Георгієм Гонгадзе ще 16 квітня 2000 року, необхідність такого роду журналізму зрозуміли уже у 2007 році, і 19 липня було опубліковано перший запис першого блогу на сайті - ним став блог тоді ще просто депутата Харківської обласної ради Арсена Авакова. Пост навивався "Что делать? (полемические заметки, основанные на убеждениях)". І уже це дає нам зрозуміти, що навіть п'ять років тому основною причиною читаності видання були яскраві політичні думки та матеріали суспільно-політичної спрямованості. На той час Українська правда уже не була суто політичним виданням, тому поява саме політичного блогу є дуже показовим моментом.

Блогосфера на Українській правді є дуже вагомим аспектом її діяльності. Зараз на сайт пише понад півтори сотні авторів у шести тематичних розділах:

    - політика - суспільство - економіка - культура - спорт - шоу-бізнес.

Автори кожного із цих розділів, звісно, мають свого споживача-читача, який приділяє увагу матеріалам саме заданої тематики. Скажімо, серед економічних блогів найпопулярнішим є блог Сергій Лямця, серед суспільних і культурних - блог Сергія Пантюка, серед спортивних - блог Олексія Молчанова, серед шоу-бізнесових - блог Андрія Окари. Проте такий поділ на розділи саме на цьому сайті є досить умовним, оскільки автори можуть писати на будь-яку тему, що буде їм близька у той чи інший момент часу і просто віднести свій новий матеріал до будь-якого з розділів самостійно. Це, звісно, унеможливлює розробку чіткої статистики блогів сайту (як це, наприклад, можна зробити на сайті sports. ru, де кожен окремий блог має чітко визначену тематику і ніколи не відхиляється від неї). Втім, деякі висновки зробити все ж можна.

На даному етапі кількість політичних блогів на Українській правді досі переважає кількість блогів у будь-якій іншій категорії, що свідчить про досі велику політичну активність українського населення.

Крім того, політичні блоги на Українській правді мають не тільки кількісну перевагу над іншими блогами, але й якісну. Так, наприклад, блог Мустафи Найєма є найбільш популярним та обговорюваним блогом ранету. Жоден навіть спортивний блог не зрівняється з тією популярністю, яку має блог Найєма.

Блог Мустафи Найєма не має своєї окремої назви, як і всі блоги на Українській Правді, і виступає в ролі поширеної авторської колонки. За своєю природою - це засіб метарівневої комунікації. Успіх цього блогу тісно пов'язаний з можливістю миттєвого реагування на різні події в українському політикумі, що приваблює читача, скореного високим темпом сучасного життя та з відсутністю редакційної цензури - а відтак із можливістю публікувати те, що хоче автор, так, як він хоче. Звісно, будь-який блог характеризується саме цими показниками, тому успіх залежить іще від двох показників - від імені автора (а Мустафа Найєм і так був дуже відомим журналістом, а після випадку, коли Віктор Янукович сказав "Я вам не завидую", його популярність і відповідно популярність його блогу миттєво зросли) та власне письменницький талант цього автора, оскільки, навіть маючи хороші і правильні думки, не можна здобути прихилькиків, якщо не умієш ці думки правильно висловлювати. Мустафа Найєм це робити уміє.

Водночас Найєм експлуатує ідею фрейму, яка протистоїть дискурсивності традиційної журналістики [24]. Користувач Інтернету схильний до обговорення інформації, яку йому пропонують. Фрейм генерує додаткове смислове навантаження повідомлення, дозволяючи кожному користувачеві інформації сприймати його як суб'єктивно значуще, проникнуте власними думками й емоціями [19]. Тож Мустафа під виглядом загальнонаціональних переживань уміє вставити в матеріал свої власні, іноді дуже радикальні думки, і переконати непідготовленого читача в тому, що ці думки - його.

Головним недоліком блогової частини Української правди є неможливість підписатися на окремого автора, яка передбачена в усіх соціальних мережах та практично на всіх блогових платформах. Через це доводиться шукати матеріали автора, що тебе цікавить, у загальному архіві. До того ж, втрачається можливість моментально бачити оновлення того чи іншого блогу, що цікавить читача, і доводиться постійно заходити на головну сторінку блогового розділу сайту, щоб дізнатися про наявність чи відсутність нових матеріалів із заданої теми.

Втім, цю проблему легко можна вирішити, впровадивши легку в реалізації опцію "Підписатися", а також, можливо, створивши спеціальний додаток до інтерет-браузеру, який завжди показуватиме про появу нових матеріалів на сайті, навіть якщо користувач в момент публікації не знаходиться на цьому порталі.

Отже, блогова журналістика останні роки набуває стрімкого розвитку в українському сегменті інтернету, і це є явищем обов'язковим і невідворотним для нового інформаційного суспільства.

Похожие статьи




ІНТЕРНЕТ-ЖУРНАЛІСТИКА НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ, Блогова журналістика як черговий крок розвитку інтернет-ЗМІ (на прикладі порталу "Українська правда") - Інтернет-ЗМІ - складова частина сучасного медіаринку

Предыдущая | Следующая