Загальна характеристика роботи - Становлення і розвиток західноукраїнської молодіжної преси 1900-1939 років

Актуальність теми дослідження. Молодіжна преса 1900-1939 рр. є важливою складовою української журналістики, чинником українського національного життя на західноукраїнських землях першої половини XX ст. Молодіжна преса - одна із малодосліджених сторінок історії української преси, яка заслуговує на увагу з боку дослідників. Вивчення і узагальнення її досвіду сприятиме повноцінному функціонуванню сучасної української преси, є однією з умов розбудови преси на сучасному етапі. Закономірно, що зацікавлення історією преси зростає не лише з боку вузького кола науковців, а й громадськості. Позитивний досвід молодіжної преси означеного періоду можна використати у сучасних суспільних процесах, у вихованні молоді.

Дослідження процесів становлення, розвитку західноукраїнської молодіжної преси у суспільному контексті дасть змогу докладніше вивчити і бібліографувати цей вид української періодики першої половини ХХ ст. Відтворення цілісного феномену молодіжної преси у суспільно-історичному контексті сприятиме глибшому розумінню творів журналістики, у яких виявляється індивідуальність автора, особливості літературної мови й жанрова специфіка доби.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Представлена дисертаційна робота виконана в рамках наукової програми кафедри української преси факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка "Історичні, соціально-політичні і теоретичні аспекти української періодики" (№ державної реєстрації 0105U007456).

Наукова проблематика дисертаційної роботи пов'язана з навчальною дисципліною "Історія української журналістики". Теми з історії молодіжної преси увійшли до курсу лекцій з "Історії української преси". Результати дослідження також є матеріалом для лекцій і практичних занять з історії, теорії і практики преси на кафедрі української преси і в Інституті підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів Львівського національного університету імені Івана Франка, у розробленні інших лекційних курсів і спецкурсів (з історії української політичної думки - стосовно генези ідеї української державності, із соціології - стосовно молоді як соціального прошарку суспільства).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є формування системи західноукраїнської молодіжної преси, з'ясування її типологічних ознак, що зумовлено становленням і розвитком цього сегменту періодики, виявлення й аналіз провідних тематичних блоків західноукраїнської молодіжної преси на тлі доби (1900-1939), визначення основних ідейно-тематичних напрямів та їхньої важливості для національного життя українського суспільства в означеному періоді.

Реалізація цієї мети передбачає розв'язання таких завдань: 1) проаналізувати літературу і джерела з досліджуваної наукової проблеми, виявити недосліджені аспекти; 2) показати специфіку та завдання західноукраїнської молодіжної преси, її становлення і розвиток; 3) з'ясувати методологію функціонування молодіжних видань; 4) сформувати основні періоди становлення і розвитку молодіжної преси; 5) визначити типи західноукраїнських молодіжних видань в досліджуваний період; 6) згрупувати типологічні й проблемно-тематичні особливості молодіжної преси; 7) окреслити ідейно-тематичні напрями молодіжної преси; 8) проаналізувати тематичне наповнення молодіжних видань; 9) проаналізувати конкретно-історичні й суспільно-політичні умови формування молодіжної преси; 10) дослідити інформаційні й пропагандистські можливості молодіжної преси.

Об'єкт дослідження - західноукраїнська молодіжна преса 1900-1939 рр. як сегмент сучасної української журналістики.

Предмет дослідження - процес становлення і розвитку західноукраїнської молодіжної преси 1900-1939 рр., особливості типологічних ознак цієї періодики та закономірності функціонування.

Методологічною основою стали програмні документи українських політичних партій і молодіжних організацій, статті із збірників ВНЗ та Науково-дослідного центру періодики при Львівській бібліотеці ім. В. Стефаника, окремі публікації істориків і журналістів.

Джерельною базою роботи стали наукові праці, публікації, публіцистика і політичні твори, періодична преса. Використано спогади: І. Кедрина, О. Назарука, Л. Цегельського, І. Квітковського, В. Мартинця, С. Левицького, праці українських істориків із діаспори: І. Лисяк-Рудницького, О. Субтельного, І. Нагаєвського, Т. Гунчака, В. Леника, В. Косика, праці сучасних львівських істориків: Я. Грицака, Я. Дашкевича, К. Кондратюка, С. Макарчука, Я. Малика, М. Швагуляка. Вагомим писемним джерелом були статути молодіжних товариств ("Сокола", "Січі", "Пласту" - до війни 1914-1918 рр., "Сокола", "Січі", "Пласту", "Лугу", "Каменярів", Марійського товариства - у міжвоєнний період). До джерельної бази дослідження входять архівні матеріали Центрального державного історичного архіву у Львові (фонди "Редакційний фонд "Молодої України", "Український студентський союз", "Назарук Осип", "Старосольський Володимир", "Студинський Кирило", "Український університет у Львові"). Доповнюють наукові пошуки праці сучасних авторів: Н. Зелінської, В. Іванова, С. Квіта, О. Коновця, І. Крупського, В. Лизанчука, О. Мелещенка, М. Нечиталюка, В. Різуна, О. Сербенської, М. Тимошика, Ю. Фінклера, Б. Чернякова, В. Шкляра.

Джерельною базою наукового дослідження виступають і публіцистичні твори - "Самостійна Україна" М. Міхновського, "Поза межами можливого", "Свобода і автономія", "Отвертий лист до галицько-української молодежі", "Молода Україна". Провідні ідеї й епізоди" І. Франка, "Українство і питання дня в Росії", "Гріхи наші", збірка "На порозі нової України" М. Грушевського, публіцистика Д. Донцова, Ю. Липи, Є. Маланюка, О. Ольжича, О. Теліги, І. Кедрина, О. Назарука, З. Пеленського, політичні твори К. Левицького, Д. Донцова, В. Липинського, С. Петлюри, В. Кучабського, М. Стахіва, К. Коберського, Д. Палієва, М. Шлемкевича - відомих діячів і публіцистів міжвоєнної доби. Основою для дослідження є преса різних видів (друковані органи партій, військова преса, торговельно-економічна, спортивна, преса для жінок тощо), і, насамперед, молодіжна преса.

Методи дослідження. У дослідженні теми взято за основу вимоги загальнонаукового і філософського принципів пізнання, а саме: принципів детермінізму, системності, історизму. Крім цього, поєднано методи логічного й історичного аналізу, конкретного й абстрактного, що давали змогу вивчати і досліджувати ситуацію в її динаміці і глибше розуміти суть тенденцій історичного процесу.

У дисертації для аналізу наукових документів застосовано методи наукового дослідження: конкретно-історичний, системно-хронологічний, порівняльний. Для визначення типології видань та їхньої характеристики використовувались структурно-типологічний та жанрово-стилістичний методи. З використанням проблемно-тематичного методу проаналізовано основні ідейно-тематичні напрями та з'ясовано їхню важливість для національного життя українського суспільства в означеному періоді.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що вдосконалено наукові пошуки західноукраїнської молодіжної преси та досліджено їх на належному науковому рівні; застосовано аналітичний підхід до аналізу молодіжних видань, що сприяло увиразненню ролі української молоді й молодіжного руху в поступі українського суспільства до незалежності, а також щоб засвідчити, як сприяла західноукраїнська молодіжна преса функціонуванню національного організму. Проведено історіографічний аналіз проблематики. Доповнено досліджуваний напрям історико-пресознавчої науки, зокрема вивченням процесу становлення і розвитку західноукраїнської молодіжної преси, її ролі в національному житті. Введено у науковий обіг архівні та бібліографічні факти, що увиразнюють функціонування західноукраїнської молодіжної преси. Засвідчено участь західноукраїнської молодіжної преси в національному житті, у поступі державності. За допомогою фактичного матеріалу зазначено, що саме молодь формувала і культивувала державницькі ідеї, які впливали на життя українського суспільства, на його політичну, громадську думку.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що основні положення дисертації розширять межі наукового обігу періодикою, архівними матеріалами, діаспорними виданнями з теми. Унаслідок аналізу, оцінки історичного та суспільного процесів, в яких функціонувала західноукраїнська молодіжна преса, зроблено висновки про суспільну позицію української молоді, її активність в практичній діяльності.

У процесі дослідження з'ясовано, що рівень публікацій основних молодіжних видань початку XX ст. ("Молодої України", "Відгуків", "Шляхів", "Житя і слова") засвідчує високий інтелектуальний зріст української молоді. Не маючи професійної освіти журналіста, молоді люди працювали над випуском видань, а згодом з цього середовища вийшли відомі діячі (В. Старосольський, В. Темницький, А. Крушельницький, П. Франко, І. Чмола, С. Шухевич, В. Кучабський, О. Степанів, О. Назарук, С. Горук, Т. Мелень й ін.).

Фактологічний матеріал засвідчує, що молодіжне видання ставало впливовим лише тоді, коли проголошувало ідеї, суголосні настроям молоді і української спільноти, коли молодіжне товариство, організація впливало на громадськість друкованим словом.

Визначено, що жанрову палітру молодіжних видань формували статті, доповнені хронікою у формі замітки чи інформаційного звіту, та літературно-художня рубрика. З'ясовано, що у міжвоєнному періоді розвитку західноукраїнської молодіжної преси формувалася розгалужена структура молодіжної преси. Молодь відновлювала професійні організації, розбудовувала мережу українських громадських організацій, підтримувала становлення української спільноти як національного організму. Встановлено структурні особливості преси, що визначалися такими ознаками, як приналежність до організації, її видавець, регіональний рівень, ідеологія, характер і соціальний статус аудиторії видання.

Сформовано основні елементи структури молодіжної преси: студентська преса, преса молодіжних ідеологічних організацій, преса молодіжних парамілітарних організацій, регіональні видання. Проаналізовано і зафіксовано відсутність в окремих пластів молоді власної преси, тобто преси для сільської, робітничої, ремісничої молоді, не було загальномолодіжного видання.

Укладено тематичний діапазон молодіжної преси 20-30-х рр., що відображала молодіжні і основні суспільно-політичні проблеми, а також публікувала твори літератури, мистецтва.

Апробація результатів дослідження. Рукопис дисертації обговорено на засіданні кафедри української преси Львівського національного університету імені Івана Франка. Основну проблематику і попередні результати дисертаційного дослідження було апробовано на кількох всеукраїнських і міжнародних конференціях. Це, зокрема, міжнародна наукова конференція "Михайло Грушевський і Західна Україна" до 100-річчя від початку діяльності М. Грушевського у Львівському університеті (Львів, 26-28 жовт. 1994 р.); четверта Всеукраїнська науково-теоретична конференція "Українська періодика: Історія і сучасність" у Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника (19-20 груд. 1997 р.), сьома Всеукраїнська науково-теоретична конференція "Українська періодика: Історія і сучасність" у Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника (17-18 трав. 2002 р.), на щорічних звітних наукових конференціях викладачів та співробітників факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (2002-2008).

Похожие статьи




Загальна характеристика роботи - Становлення і розвиток західноукраїнської молодіжної преси 1900-1939 років

Предыдущая | Следующая