Вплив ЗМІ на громадськість (аудиторію) - Засоби масової інформації. Сучасна система ЗМІ в Україні
Суспільна думка:говорячи про успішність (не успішності) впливу інформації ми маємо на увазі певні цілі впливу на аудиторію. Результати впливу ЗМІ можуть проявлятися в трьох сферах: інформаційній, мотиваційній й поведінковій. Виміряти ефект інформованості аудиторії в принципі легше, ніж мотиваційні ефекти. Інформованість розглядається як результат, сумарного впливу всіх засобів інформації, доступних населенню міста. У результаті виявилися групи, що істотно різняться за рівнем інформованості. Найбільш інформованими є люди, які активно використовують різні канали інформації. Вплив ЗМІ на особистість, як правило, опосередковується впливами тих контактних малих спільнот, у які постійно включена людина. Вони проявляються вже на стадії вибору джерел масової інформації. Результати впливу масової інформації так чи інакше реалізуються в спілкуванні й співпраці людини з іншими людьми.
Вплив інформації в сучасному суспільстві розрахований на обслуговування й зміцнення різних суспільних підсистем - малих груп, соціально-територіальних, виробничих, галузевих спільнот. Має потребу у вивченні проблема зв'язку характеристик ситуації сприйняття масової інформації з характеристиками інформації. Так, можна припустити, що якщо телевізійна інформація, як правило, потрапляє до особистості в ситуації сімейного спілкування, то найбільш ефективною формою контакту такого засобу інформації з людьми буде звертання до всіх членів. (наприклад, цикли "Тато, мама, я - спортивна родина", "Моя родина" у яких органічно співвідноситься інформація й про життя в цілому, і про виробничі справи окремих членів родини). Отже весь вплив ЗМІ на особистість, групу, більш широкі спільноти узагальнюється в способі життя людей. Поняття "спосіб життя" є надійною методологічною основою для цілісного вивчення об'єктивних і суб'єктивних впливів ЗМІ. У проблемі "ЗМІ й спосіб життя" можна виділити три етапи:
- 1) відбиття способу життя суспільства і його підсистем у матеріалах преси, радіо, телебачення; 2) ЗМІ як засіб впливу на вдосконалювання способу життя; 3) споживання масової інформації в структурі способу життя.
Найбільш вивченим є третій - до нього належать всі матеріали конкретно-соціологічних досліджень, що характеризують включенність населення в систему ЗМІ в її різних вимірах. Ці дані, як і відзначалося, свідчать про загальну поширеність такого виду занять, як споживання масової інформації. Природно, що найбільш вивченими аспектами впливу масової інформації на соціальну активність мас виявляються ті, що безпосередньо проявляються в діяльності самих засобів інформації - ми маємо на увазі таку форму активного, як вираження думки, участь у створенні матеріалів і передач, контакти із працівниками редакції. Звичайно, об'єктом суспільної думки є конкретні теми, за допомогою яких висловлюється точка зору індивіда, групи, або громадськості, і процес матеріального виробництва, і події, що відбуваються в сфері духовного життя суспільства, і поведінка вболівальників на стадіоні, публіки в театрі, політичних лідерів. Процес формування суспільної думки є складним і багато в чому визначається наступними умовами:
- - суспільна думка формується там і тоді, коли на обговорення народу виноситься, ставиться проблема, що має важливе практичне значення, тобто проблема (питання), що зачіпає соціальні інтереси людей (економічного, соціального, політичного, духовного життя); - суспільна думка найчастіше стосується питань, пов'язаних з політикою, правом, мораллю або мистецтвом;
Предметом відображення громадського життя найчастіше виступають ті форми суспільної свідомості, ті питання, які припускають відмінності в оцінках, характеристиках, тобто містять у собі спірний момент;
- суспільна думка формується на рівні компетентності. Якщо людина незнайома з яким-небудь питанням, то на прохання висловити думку найчастіше відповідає: "Я не знаю". Але можливий і такий варіант, коли людині просто не вистачає знань для суперечки, обговорення питання. Необхідно відзначити, що суспільна думка не може існувати поза системою економічних, соціально-політичних, ідейно-моральних відносин.
Виділяють наступні етапи механізму формування суспільної думки:
- 1. Сприйняття інформації (об'єктивної, суб'єктивної, тенденційної й т. д.) на рівні окремих людей. 2. Висновки й оцінки індивідуума на основі наявних знань, досвіду, уміння аналізувати, рівня інформованості. 3. Обмін інформацією, висновками, дискусії з іншими людьми 4. На цій основі, формування певної думки невеликої групи людей. 5. Обмін між невеликими групами й формування думки соціального шару. 6. Виникнення загальнонародної думки.
Особливо сильно процес впливу на суспільну думку відбувається під час політичних виборів, коли впроваджуються установки, стереотипи, які нав'язують свої цілі й людина спонукається до певної дії. Таким чином, завдяки ЗМІ формується суспільна думка - стан масової свідомості, ставлення різних соціальних спільнот, до проблем і подій дійсності.
Як фіксувалось раніше результати впливу ЗМІ можуть проявлятись у трьох сферах: інформаційній, мотиваційній і поведінковій. Ці прояви можуть бути виявлені на рівні свідомості і поведінки окремої особи, її безпосереднього оточення (малих груп), більш широкої спільноти, суспільства в цілому. Очевидно, що на будь-якому з цих рівнів реалізується вплив не тільки ЗМІ, але й інших систем спілкування і взаємодії людей. Вони можуть і сумуватись і взаємопослаблюватись. Перша складність для вивчення впливу на аудиторію заключається у факті складного переплетення різних впливів.
Друга - у самій природі ефектів впливу інформації. Впринципі можуть бути відносно легко зафіксовані у повідинковій сфері, але для цього момент спостереження повинен співпасти з актом поведінки. Складніше вивчати ефекти у сфері інформованості і мотивації. Мало того, що вони є результатом різних впливів, розділити які часто неможливо ні для суб'єкта, за яким ми спостерегаємо, ні для спостерігача.
Тут з особливою силою діють фактори, що знижують надійність інформації, яку отримуємо; неправдива реконструкція впливів, що відсутн, формування раніше відсутніх елементів знань, позиції опитуваних у момент спостереження. Результати впливу масової інформації так чи інакше реалізуються у спілкуванні і співробітництві реципієнтів між собою. Будучи засобом зв'язку особистості з макросередовищем, ЗМІ є і засобом соціального контролю над мікросередовищем, вони забезпечують суспільний вплив на внутрішньо-групові процеси. Аудиторія завжди уявлялась дослідникам і практикам як об'єкт впливу. Яким чином на неї впливати, як її вивчати, виявляти зв'язак між тим, що є у змісті ЗМІ й у сфері свідомості мас. Існує прямопропорційна залежність між долею уваги ЗМІ до певної сторони людської діяльності і між рівнем інформованості аудиторії про неї. Більша частина інформації не дана людині у її безпосередньому життєвому досвіді. Людина відкрила для впливу цієї інформації, як для її кількості, так і - якщо дещо огрубити процес впливу інформації на людину - її якості. Звичайно, найбільший вплив на аудиторію відбуваєься через ЗМІ. Адже природа масової інформації дає змогу практично необмежено надавати широкій аудиторії знання, викликати у неї певне ставлення до певних фактів і явищ, формувати певні оцінки і судження, впливати на прийняття рішень, спонукати до емоційних переживань чи раціональних оцінок певних явищ, або до певної поведінки у тій чи інший ситуації. Традційно вважається, що процес масової комунікації відбувається за формулою комунікатор - реципіент. З погляду інформатики (та й загальної психології) ефективність діяльності цієї структури залежить від потужності (майстерності) комунікатора, включаючи здатність каналу не спотворювати інформацію, і здатність реципієнта сприймати інформацію.
Потужність "К" у сучасних умовах можна вважати необмеженою, зате потужність "Р" такою не є. Обмежувач останьої - людська психіка. Сучасна наука дає змогу точно вимірювати кількість інформації, яку здатний передати певний канал, наприклад, око як оптична система - до здорового нерва. Ця кількість, зауважимо, завжди виявляється меншою ніж кількість інформації фізично доступної, і завжди більшою, ніж та, яку може опрацювати людська психіка.
Саме ця обставина не дає можливості безмежно збільшувати кількість колонок у газеті і зменшувати шрифт до нонпаралелі, збільшувати час передач і темп мовлення по радіо і кількість об'єктів, що зображуються, у телепередачі. Адже середньостатистичний читач рідко витрачає на читання газети понад 40 хв. на день. Радіослухач не сприйме інформацію, якщо вона надходить швидше ніж 188 слів на хвилину. Спеціаліст зі сприймання телеінформації В. Бойко встановив, що оптимальним темпом для передачі є 103 слова на хвилину. Це на рівні сприйняття однією людиною, і за умови, що реципіент-індивід знає мову викладу, має досвід сприйняття образів, близьких до використаних у тексті. Але індивід є частиною системи групових стосунків, яка значною мірою визначає його реакцію на текст.
Ефективність впливу повідомленя починається, як відомо, із забезпечення його ефективного сприйняття. Ю. Шерковін подає структуру сприйняття як "певну послідовність якісно різних, але неподільних етапів - психічних дій". До них він відносить первинний синтез одержуваних відчуттів, їх аналіз і кінцевий синтез. При сприйманні реципіеном інформації, гра відчуттів формується у певний цілісний образ, який порівнюється з тим, що є у пам'яті індивіда. Звідси сприймання - це акт дзеркального відображення у свідомості реципіента. Воно залежить від особливостей людини, її тезаурусу та соціального досвіду. Навіть тоді, коли індивід "пасивно" сприймає текст, його свідомість працює, відбираючи інформаціюз потоку зовнішніх сигналів.
Можна токож виділити три основних параметри, які визначають досягнення сприйняття:
A. Параметр доступного змісту повідомлення для розуміння його реципіентом;
B. Параметр значимості змісту повідомлення для задоволення пореб, запитів, очукувань реципіента;
C. Параметр периконливості змісту повідомлення, тобто істиність, обгрунтованість, достовірність положень, які висловлююься у повідомленнях.
Ефект сприйняття обумовлений водночас впливом і доступності, і значимості, і переконливості узагальнень, що можна відобразити за допомогою такої схеми:
На цій схемі виділино всі лгічно можливі варіанти поєднання трьох вищеназваних параметрів. Якщо повідомлення доступне (варіант a) і навіть переконливе (варіант ac), але незначне для реципіента, то воно, очевидно, залишає цого байдужим до запропонованого змісту, і в силу цьго не сприяє ефекту сприйнятя. Якщо, навпаки, повідомлення для реципінта значніше (варіант b), і навідь обгрунтоване (варіант cb), але зміст його недоступний, то у цьому випадку ефект сприйняття є недоступним.
Якщо ж інформація є доступною і значною для реципіента (варіант ab), то індивід може зацікавлено включитись у ход думок автора, однак оскільки він сумнівається у достовірності цієї інформації, то не буде, очевидно, і сприймати її внутрішньо. І лише у тому випадку, коли зміст повідомлення доступний і переконливий, воно може бути сприйняте реципіентом як внутрішня цінність (варіант abc), а одже буде здійснений і певний вплив на індивіда, який є складовою певної аудиторії.
Для забезпечення ефективного впливу на аудиторію у першу чергу необхідно:
Чітко і правельно визначити кінцеву мету виступу чи повідомлення;
Врахувати стан і напрямок розвитку суспільної думки;
Визначити власну мету повідомлення;
Обрати спосіб чи комбінацію способів впливу: переконання, навіювання, наслідування і визначити засіб вплив (тему, напрямок, структуру виступу і т..
Похожие статьи
-
Маніпуляція - Засоби масової інформації. Сучасна система ЗМІ в Україні
ЗМІ - це установи, створені для відкритої, публічної передачі за допомогою спеціального технічного інструментарію різних відомостей будь-яким особам - це...
-
ЗМІ - четверта влада - Засоби масової інформації. Сучасна система ЗМІ в Україні
Змі радіо телебачення інформаційний простір Досить розповсюджений образ ЗМІ - четверта влада. Поряд із трьома, традиційними галузями - законодавчою,...
-
РАДІО В СИСТЕМІ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ - Специфіка роботи радіожурналіста
Радіо журналіст авторська передача В історії XX століття практично нема другого настільки яскравого прикладу взаємодії та взаємовпливу, як радіо та інші...
-
Сучасна система ЗМІ в Україні - Засоби масової інформації. Сучасна система ЗМІ в Україні
Нинішня система ЗМІ в Україні прагне розвиватися за об'єктивними законами, використовуючи світовий досвід. Так, скажімо, тип кожного нового видання, що...
-
Вступ - Засоби масової інформації. Сучасна система ЗМІ в Україні
Будь-яка нормальна людина спілкується з навколишнім світом. Незважаючи на, здавалося б, безмежність можливостей, людина все ж є невеликою часткою...
-
Запити аудиторії - Гендер і засоби масової інформації
Масмедії існують завдяки запитам та очікуванням публіки - реальним чи уявним. Щоб відповідати цим очікуванням, вони вочевидь повинні працювати відповідно...
-
Вплив масмедій - Гендер і засоби масової інформації
Вплив ЗМІ є особливо дієвим у ситуаціях соціальної дезорганізації. Порівняно зі стабільними суспільствами, де потреба в оперативній інформації, що...
-
Інтерв'ю - Засоби взаємодії підприємства та засобів масової інформації
Інтерв'ю є однією із найпоширеніших форм подання матеріалу в мас-медіа. Вони можуть бути ініційовані як самим підприємством, що вибудовує свою...
-
Новини "Тайм-аут" створюються, відтворюються зберігаються у звуковому редакторі Sound Forge. Ця звукова програма використовується при створенні всіх...
-
Проблема взаємодії засобів масової інформації і громадськості цікавить людей вже близько століття. На початку XX століття, коли остаточно склалися масові...
-
Брифінг - Засоби взаємодії підприємства та засобів масової інформації
Брифінгом називається зустріч офіційних осіб із представниками ЗМІ, на якій стисло викладається офіційна позиція з певного питання або узгоджена...
-
Засоби масової інформації та засоби масової комунікації - Гендер і засоби масової інформації
Як стверджував, зокрема, М. Маклюен, масмедії змінюють не стільки установки, скільки зразки мислення та сприйняття світу: важливе не те, що повідомляють...
-
Промова, виступ - Засоби взаємодії підприємства та засобів масової інформації
Промова, виступ - публічний виступ перших осіб підприємства перед громадськістю з метою її інформування про події, які відбуваються на ньому, озвучення...
-
Гендер і ЗМІ - Гендер і засоби масової інформації
Наявні в суспільстві проблеми гендерної нерівності мають своє масмедійне відображення Часто саме засоби масової інформації, що відіграють визначальну...
-
Засоби масової комунікації як суб'єкт державного процесу
Аналіз місця сучасних засобів комунікації в системі державного управління, ми хотіли би почати з дослідження їх впливу на сучасне суспільство. Так, в...
-
Система факторів формування громадської думки - Вплив Інтернету на формування громадської думки
Загальновизнано, що громадська думка формується у зв'язку з певними подіями, явищами суспільного життя. Це - публічно висловлене й поширене судження, яке...
-
Розглянемо докладніше такий художньо-публіцистичний жанр, як нарис. Нарис зародився в Англії XVIII століття. Перші нариси друкувалися в сатиричних...
-
У сучасному інформаційному суспільстві телебачення виступає найбільш потужним інструментом впливу на масову свідомість. Згідно статистичних даних 2010...
-
Друковані ЗМІ Друковані видання мають свою специфіку роботи. Основний напрямок визначається тим, що основний робочий матеріал - це слово та картинка на...
-
Висновки - Гендер і засоби масової інформації
Усі ці дослідження призводять до висновку, що ЗМІ мають безпосередню і, навіть, не дуже завуальовану владу над мисленням людства. Зараз, коли інформація...
-
Кодування та декодування медійних текстів - Гендер і засоби масової інформації
Множинність змістів медійних текстів (їх полісемія) стає суттєвою характеристикою ЗМІ, що й робить їх популярними серед найширших соціальних верств, у...
-
Сучасні комунікативні ресурси соціокультурної взаємодії в інтернет-засобах масової інформації
Метою статті є дослідження впливу сучасних комунікативних ресурсів соціокультурної взаємодії в Інтернет - засобах масової інформації (ЗМІ). Досліджуються...
-
Стереотипи в ЗМІ - Гендер і засоби масової інформації
Способи висвітлення суспільне значущих проблем також обмежуються самими умовами медійного виробництва Необхідність опрацьовувати значні обсяги інформації...
-
Символічна влада ЗМК - Гендер і засоби масової інформації
Символічно відтворюючи соціальний простір, вирішуючи, кому надавати слово, а кому ні, відбираючи події та ранжуючи їх за значущістю й важливістю для...
-
ЗМІ та "громадська думка" - Гендер і засоби масової інформації
Засоби масової інформації є способом надання своїй аудиторії певної визначеної спрямованості, закріплюючи її індивідуальні позиції в чітких рамках...
-
Суспільний консенсус та ЗМІ - Гендер і засоби масової інформації
Масмедії декларують ідеологічну нейтральність, об'єктивність та незаангажованість як головні принципи не лише своєї діяльності, але й свого існування як...
-
Окреслюються результати аналізу образів футбольних фанатів, створених засобами масової інформації у європейських дослідженнях. Характеризуються створені...
-
У середовищі професійних телевізійників утвердилася думка, що ту чи іншу подію, сюжет, ролик, кліп, фільм глядач бачить насамперед очима оператора, який...
-
Явище масової культури є не просто якимось різновидом "традиційної культури", але істотною зміною культури в цілому. Тобто, розвиток засобів масової...
-
Сьогодні телебачення сконцентрувало, спресувало життя. Воно надає готові картинки, однакові для всіх і такі, що впливають на глядача в основному на...
-
В наш час саме таке джерело формування громадської думки як Інтернет набуло великого значенні в останні роки. Інтернет надає багато просто колосальну...
-
Засоби мовного маніпулювання у сучасних ЗМІ
У статті розглядається проблема маніпулювання суспільною думкою сучасними мас-медіа, визначено мовленнєвий вплив як можливість маніпулювання....
-
Соціальні проблеми та їх конкуренція - Гендер і засоби масової інформації
Оскільки "пропускна здатність" публічних арен (до яких належать передусім ЗМІ але також і увага й час політиків та громадськості) обмежена, то...
-
Образ суспільства у медійному відображенні - Гендер і засоби масової інформації
При цьому поняття меншості в масмедіях виявляється доволі специфічним. Як це показують американські науковці Д. Крото і В. Хойнс, аналізуючи...
-
Прес-конференція - Засоби взаємодії підприємства та засобів масової інформації
Прес-конференція - захід, на який запрошуються представники мас-медіа з метою повідомлення про яку-небудь подію, що відбувається на підприємстві, в...
-
ЗМІ як ідеологія - Гендер і засоби масової інформації
Роль масмедійної комунікації є номінально - посередницькою, навіть "другорядною": журналісти начебто лише описують те, що відбувається на їхніх очах та...
-
Незаангажованість та об'єктивність масмедій - Гендер і засоби масової інформації
Принципи незаангажованості та об'єктивності у функціонуванні масмедій (що номінально передбачають прямий контроль влади над ЗМІ, цензуру діяльності...
-
Жанрологія - Функціонування нарису у друкованих засобах масової інформації м. Миколаєва
Жанри -- це комунікативні канапи для певного роду інформації. Неправильно пов'язувати жанр лише з формою журналістського твору, хоча б і такою, що...
-
Входячи через журналістський текст у ситуацію чи проблему, знайомлячись з героєм чи персонажем, читач повинен визначитися у своєму ставленні до них:...
-
Програма дослідження 1. Проблема дослідження. 2. Мета та завдання дослідження. 3. Об'єкт і предмет дослідження. 4. Проведення дослідження 5. Результати...
Вплив ЗМІ на громадськість (аудиторію) - Засоби масової інформації. Сучасна система ЗМІ в Україні