Призначення заголовків - Заголовки в українських газетах и журналах

Заголовки матеріалів у ЗМІ -- це один із найважливіших елементів. Від їх характеру та оформлення багато в чому залежить обличчя видання.

Найважливіша функція заголовка -- керувати увагою читача. Заголовки допомагають читачеві ознайомитися з номером, швидко отримати уявлення про зміст його матеріалів, вибрати головне й цікаве. Характер заголовків та їх оформлення значною мірою визначають, чи буде прочитано той чи інший матеріал. Газетна практика дає численні приклади того, як унаслідок невдалого оформлення заголовка різко знижується вплив важливих виступів на читачів: змістовну статтю з невиразним заголовком не помічають і, отже, не читають. І навпаки, яскравий та правильно оформлений заголовок підвищує ефективність сприймання статті.

Коли читач відмовляється ознайомлюватися з газетним матеріалом?

    1. Коли заголовок незрозумілий. 2. Коли заголовок виражає не головну думку автора, а відображає другорядні елементи змісту публікації. 3. Коли заголовок перетворився на штамп, трафарет, стереотип. Заголовок, насамперед, завдання автора, але разом з тим і редакції видання в особі:
      -- відділу, який готує матеріал до друку; -- секретаріату; -- чергової зміни, яка випускає номер (черговий редактор -- член редколегії, черговий заступник відповідального секретаря, черговий співробітник відділу).

Секретаріат редакції має створювати загальну атмосферу професійної невдоволеності заголовками і прищеплювати прагнення до пошуку кращих, виховувати в усіх журналістів відповідальне ставлення до заголовків, утверджувати високу культуру роботи над ними.

Домагаючись на стадії підготовки номера від редакційних авторів і відділів найкращих варіантів заголовків секретаріат повинен використову-вати для цього різні засоби -- від стислого колективного обговорення пропозиції, до проведення невеличких конкурсів серед журналістів.

При цьому головним предметом уваги співробітників секретаріат всіх працівників відділів залишається єдність змісту і форми в цілісній системі окремої полоси і всього номера.

Не можна зловживати ні гучним закличним словом, ні рясністю метафор, ні повторами дієслівних заголовків.

Почуття міри, вміння бачити кожну назву в загальній специфіці видання -- ось що тут особливо потрібне.

За які якості цінують заголовки?

Кращі заголовки повинні мати такі властивості:

    -- максимальну інформативність; -- об'єктивне відображення тематичного змісту тексту; -- самобутність і оригінальність; -- публіцистичну гостроту і експресивність, виразність почуттів, думок; -- структурну завершеність та інтонаційну виразність; -- точність термінів.

Заголовки значною мірою визначають ефективність, дієвість матеріалів, вони є постійним елементом видання.

Отже, заголовок -- це складова частина, постійний елемент матеріалу -- незмінний, повсякденний, завжди присутній у публікації.

Призначення заголовка:

    -- зацікавити читача, бо найперше, що впадає в око читачеві, це заголовки; -- стисло й виразно донести до читача головну ідею публікації (повідомити основний зміст); -- привернути увагу читача до матеріалу (тобто спонукати його прочитати надруковане під заголовком).

Гарний заголовок:

    -- виражає єдність форми і змісту матеріалу; -- забезпечує актуальність і конкретність публікації; -- передає ставлення автора до описуваних подій, процесів, явищ; -- підкреслює значення повідомлюваного факту і, отже, активно впливає на читача.

Гарний заголовок має впливати на читача, і тому в його основі завжди лежать відповідність змістові, ясність, точність, яскравість, виразність.

Отже, гарний заголовок у виданні -- це концентроване відображення головної ідеї твору, головної думки автора, але відображення лаконічне, максимально стисле, чітке, конкретне.

Що значить конкретне?

Ця важлива якість заголовка виявляється в різних формах, а саме:

    -- у формі чіткого і ясного гасла; -- у формі стислого узагальнюючого висновку ("Не конкуренти, а союзники", "Каскад набирає силу", "Рекордні кілограми"); -- у формі влучної характеристики повідомлюваних фактів ("Дерева розповідають про клімат", "Питання стоїть, а будинок валиться", "Замість саду -- терема", "Острова неряшливости в море чистоты"); -- у формі стисло викладеного єдиного факту, який становить весь зміст замітки ("Діагноз за телефоном", "Перша продукція", : "Сільський завод", "Відкриється китайський магазин", "Динозаври на Чукотці"); -- у формі якогось елемента, який з достатньою повнотою виражає сутність матеріалу, підсумкових даних, влучного висловлювання, характерного факту ("Гроші... за приписки", "Премія... з пальця", "Від простоїв до авралів", "Коса на камінь", "Сеанс, якого не було", "Шість пострілів завершили розмову").

Отже, для заголовка кожного матеріалу доцільним є власний ступінь конкретності, тобто чим конкретнішим є матеріал, тим конкретнішим, точнішим, чіткішим має бути заголовок.

Чи може бути той самий заголовок однаковим за побудовою для репортажу, інтерв'ю, фейлетону, нарису, звіту, замітки? Ні, бо особливості кожного жанру обумовлюють і форми заголовків. І якщо, скажімо, заголовок буде вдалим для статті чи кореспонденції, то це аж ніяк не означає, що він буде виразним і точним для замітки чи репортажу.

Візьмемо приклад короткої інформаційної замітки. Вона лаконічно, здебільшого без будь-яких коментарів, оперативно сповіщає тільки окремий факт. Тому невелика за розміром замітка вимагає найкоротшого заголовка (в одне-два, рідше в три слова), що передає сутність змісту.

Приклади:

    -- "Телескоп дивиться в небо"; -- "Новосілля у ветеранів"; -- "Львівські сувеніри"; -- "Рекорд штангіста"; -- "Допомагає ультразвук"; -- "Шкільний кооператив"; -- "Санаторій змінює профіль".

Важливою властивістю заголовка у фейлетоні є його оригінальність, образність, дотепність. Заголовок фейлетону має іскритися новизною, бути стислим і сатиричним. Адже фейлетон є літературно-публіцистичним твором сатирично-гумористичного характеру на злободенну тему. Заголовок у фейлетоні незвичний, він одразу впадає в око, нерідко стає крилатим висловом. Такі заголовки взагалі несуть у собі елементи сатири, іронії, гумору, тобто елементи, які зовсім невластиві, наприклад, статті на економічну тему.

Приклади:

    -- "Бабушка и управдом"; -- "Песня в нагрузку"; -- "Преміальна гарячка"; -- "Ділове порося"; -- "Електронна карамель"; -- "Гусак у магнітному полі"; -- "Службовий анонім"; -- "Директорський віник"; -- "Будяк у перспективі".

Втім, якості фейлетонного заголовка були б недоречні, наприклад, у відділі пригод, де потрібні винятково стримані, короткі, суто інформаційні заголовки.

Приклади:

    -- "Несподівана знахідка"; -- "Вогонь на балконі"; -- "Ешелон зупинено вчасно"; -- "Тяжке похмілля"; -- "Нічна зустріч".

Наведені приклади підтверджують думку про те, що зв'язок між заголовком і жанром, характером публікації існує. А втім, залежність ця надто умовна і стверджувати категорично, що, скажімо, жанрові кореспонденції властива тільки така інтонація заголовка, жанрові репортажу -- зовсім інша, а заголовкові нарису потрібне зовсім не те забарвлення, не можна.

Тому в живій, творчій журналістській справі надмірна регламентація чи безапеляційні ствердження в конструюванні заголовків були б помилковими.

Робота над заголовком -- процес творчий. Зрозуміло, він має відповідати певним вимогам. Лише той заголовок здатен привернути увагу читача і створити первісне уявлення про публікацію, який тісно пов'язаний зі змістом і, навіть більше, безпосередньо випливає з цього змісту.

Причому творча робота над заголовком -- це не тільки пошук самого заголовка. Хоч і важко знайти заголовок до матеріалу, проте на цьому процес роботи над ним не закінчується. Розміщення заголовків різного типу, їх композиція, архітектоніка, шрифтографія -- це сходинки, етапи творчої роботи над заголовком.

Отже, змістовність заголовка, точність висловленої в ньому теми виступу або головної думки, виразність і простота форми, його нестандартність, оригінальність, нарешті, правильне його композиційно-графічне оформлення -- ось головні критерії, основне мірило в оцінці якості заголовка.

Добре оформити можна тільки грамотний заголовок. Погано відредагований, штампований заголовок статті не дає можливості для гарного технічного оформлення -- брак думки не можна приховати ніякими технічними прийомами. Тому ретельна літературна підготовка заголовка є найважливішою умовою його правильного технічного оформлення.

У редакціях можна почути: газетний заголовок повинен "працювати". Це означає, що він має бути цікавим настільки, щоб привернути увагу читача, заінтригувати його, спонукати прочитати чи хоча б переглянути статтю. Домогтися такої якості заголовка нелегко. Для цього користуються різними засобами. Не вдаючись до аналізу, зазначимо, що краще "працює" короткий заголовок, який енергійно, іноді афористично виражає головну думку матеріалу. Довгий, розтягнутий заголовок стомлює читача, вимагає зусиль, щоб прочитати його до кінця.

Завдання технічного оформлення заголовка -- з допомогою графічних засобів виявити його зміст, виділити в ньому головне. Оформлення заголовка має відповідати його значенню, важливості статті чи замітки, до яких він належить. Привертаючи увагу читача, будь-який газетний заголовок має легко сприйматися, читатися без утруднень.

Отже, до заголовка ставляться такі основні вимоги:

    -- він має бути чітким і коротким, спонукати читача звернути увагу на матеріал; -- відображати найголовніше в публікації; -- у ньому не повинно бути штампів і двозначностей; -- слід уникати повторів; -- рекомендується вводити в заголовок дієслово; -- у заголовку не можна вживати скорочень.

Великої уваги вимагає й постановка заголовка поруч з ілюстрацією -- фотознімком, карикатурою тощо. Іноді може виникнути невдале поєднання заголовка та ілюстрації.

Більшість усіх помилок є наслідком поспіху та неуважності під час викладу матеріалу.

Похожие статьи




Призначення заголовків - Заголовки в українських газетах и журналах

Предыдущая | Следующая