Загальна характеристика роботи - Динаміка розвитку інформаційних та аналітичних жанрів в українській пресі
Актуальність теми. Система жанроутворення та динаміка розвитку одних жанрів і стагнація інших зумовлені складними процесами, що відбуваються у соціально-економічній структурі суспільства, дістаючи адекватну інтерпретацію в засобах масової інформації. В українській пресі традиційно склалися усталені форми та методи масованого впливу на читача через друковане слово. Проте жанри журналістики мають тенденцію до швидких і часом малопрогнозованих змін, оскільки ситуація в сучасному суспільстві також змінюється кардинально і за мінімально стислі часові параметри. Україна, яка прагне вступити до європейської спільноти, вже відчула вплив не тільки позитивних євроінтеграційних процесів, а й наступ транснаціональних корпорацій і масової культури. Це певним чином позначається на розвитку друкованих ЗМІ в Україні, коли вітчизняні газети та журнали змушені боротися за право потрапити до читача, долаючи опір кольорових космополітичних видань, за якими стоять поважні транснаціональні корпорації з їх величезним рекламним бюджетом. Тож особливого значення у становленні вітчизняної журналістики набуває проблема розвитку жанрів преси як дієвого знаряддя оптимізації творчого процесу. Нестабільність політичної ситуації в Україні, непрогнозованість становища вітчизняного бізнесу, погіршення соціально-побутових умов життя людей потребують відповідної реакції з боку журналістів під час виконання ними їх професійних обов'язків.
Водночас відбувається переорієнтація друкованих ЗМІ відповідно до нових потреб інвесторів. Серед останніх переважають вже не політичні партії, рухи та об'єднання, що було характерним явищем для 90-х років минулого століття аж до початку нового тисячоліття. Замовниками друкованої продукції стають вітчизняні та іноземні бізнесмени, які звикли кінцевою метою своєї діяльності бачити прямий економічний зиск, в окремих випадках - рекламу власної продукції, що в остаточному результаті також спрямована на досягнення матеріальної вигоди. Спостерігається явище своєрідного симбіозу, тобто злиття двох головних тенденцій: політичної та економічної доцільності у фінансуванні друкованих ЗМІ. Відбувається це, як правило, під час різноманітних кампаній у країні, коли великий бізнес, маючи на меті привести до державних установ чи виборних органів різного рівня своїх представників, інтенсивно фінансує друковані ЗМІ, намагаючись здобути максимально ефективний результат.
Як наслідок політичного протистояння, що набуло гострих форм у часи "Помаранчевої революції", змінилися тенденції розвитку суспільної свідомості, насамперед - громадської моралі, як її складника. Чітко визначилися цільові групи читачів, на яких розраховане конкретне друковане видання. Тривають процеси диференціації аудиторії не лише за цільовими інтересами, а й за суб'єктивними характеристиками, що полягають у регіональній специфіці, розширенні діапазону проблем, у вирішенні яких зацікавлені певні верстви суспільства; зрештою, змінився світогляд конкретного індивіда-читача. Все це змушені враховувати як видавці, так і творчі редакції українських газет і журналів, плануючи розвиток своїх періодичних видань. Оскільки процес цей відбувається в умовах жорсткої конкуренції, що повсякчас зростає з капіталізацією суспільних відносин, планування творчої діяльності має спиратися не тільки на власний професійний досвід редакційного колективу, а й на останні журналістикознавчі студії в цій царині, які, у свою чергу, акумулювали світові тенденції розвитку практичної журналістської творчості, а також на журналістикознавчі праці, присвячені цій проблемі.
З досвіду розвитку англо-американської і західноєвропейської журналістики можна стверджувати, що основними системами жанрів, які нині домінують у газетно-журнальній практиці, є інформаційні та аналітичні. Їм поступилася традиційна для українських друкованих ЗМІ система художньо-публіцистичних жанрів, які чекають на прогнозоване зростання культурного рівня населення, збільшення статків, що дозволить пересічному читачеві передплачувати літературні та художні журнали і т. ін. Тому саме інформаційні жанри та аналітика якнайповніше в даний момент відповідають читацьким запитам стислого, оперативного, а головне - професійного підходу в поданні інформації. Цілком природно, що жанри видозмінюються у процесі творчої діяльності самих журналістів, яких до цього спонукають інвестори, видавці газет і журналів. Останні прагнуть через поліпшення якості опублікованих матеріалів збільшити тиражі та обсяг рекламних оголошень.
Різниця між станом суспільної свідомості, яка не встигала в інтерпретації і засвоєнні новинної інформації, невчасно реагувала на економічні новації, передусім, коли йшлося про "дику" капіталізацію, і станом, якістю газетно-журнальної періодики відчутно давалася взнаки до кінця 90-х років минулого століття. Журналісти, які в часи державотворення і кардинальних соціально-економічних змін за збігом обставин фактично мали самі формувати громадську думку, виробляючи ціннісні орієнтації, із цим завданням повністю впоратися не могли. Проте серед своєрідних оригінальних відповідей журналістики на запити тогочасних реалій були прискорений розвиток та зміни у жанроутворенні.
Черговий етап розвитку жанроутворення збігається з періодом кардинальних змін у масовій свідомості. Унаслідок "Помаранчевої революції" ці події спричинили різкий вибух новацій насамперед в інформаційній групі жанрів: репортажі, інтерв'ю, замітці, звіті. Згодом, коли настав час на принципово новому рівні переосмислити причини і наслідки "Помаранчевої революції", активізувалося жанроутворення в аналітиці.
Жанроутворення нині набуває форми, що адекватно відображає не лише запити читача з відповідним національним менталітетом. Спостерігаються процеси, які мають характер інтеграції друкованої продукції до європейських і північноамериканських стандартів. Стрімкого і динамічного розвитку набув, зокрема, такий жанр журналістики, як репортаж-розслідування, що поступово трансформується, виокремлюючись із суто інформаційних в окрему групу жанрів, що дістала на Заході назву інвестигативної журналістики.
По-новому сприймається нині жанроутворення в інтерв'ю. Традиційне, класичне інтерв'ю, що будувалося на принципі питання-відповідь, зберігаючи свої функціональні особливості, розширюється за рахунок інтерв'ю-співбесіди, інтерв'ю-полеміки.
Група аналітичних жанрів періодичної преси, що раніше вважалася найбільш консервативною за формою подання матеріалу, відчула істотний вплив за рахунок збільшення інформаційних джерел, насамперед з інтернету.
Найбільш гостра полеміка як в українській, так і у світовій журналістикознавчій науці розгорнулася з приводу інтерпретації поняття "факт", оскільки саме факт є насправді ядром інформації, що править за основу розвитку інформаційної цивілізації постіндустріального суспільства.
По-новому також сприймаються нині й психофізіологічні характеристики журналіста, який мусить, з огляду на постійний контроль і невпинне підвищення критеріїв відбору творчих кадрів, удосконалювати свій особистий професійний рівень, що, у свою чергу, передбачає активний пошук у варіаціях подання матеріалу, у жанроутворенні.
Динаміка розвитку інформаційних та аналітичних жанрів сучасної журналістики однозначно передбачає зміну взаємовідносин у структурі конкретного редакційного колективу, ієрархії медійних холдингів, що з'являються повсякчас в Україні. Змінюється не лише система творчої конкуренції, виникає нова, досить неоднозначна система моральних цінностей, на зміну загальнолюдським нормам моралі приходять суто корпоративні інтереси.
Над проблемою жанроутворення, що є чи не найважливішою в сучасній журналістиці, багато працювали відомі вітчизняні та зарубіжні фахівці: О. Глушко, В. Горохов, О. Гоян, В. Здоровега, В. Іванов, М. Кім, А. Константинов, Л. Кройчик, Г. Лазутіна, І. Лубкович, І. Михайлин, В. Пельт, Д. Прилюк, І. Прокопенко, Є. Прохоров, О. Чекмишев та багато інших дослідників.
Основою для методологічного розуміння проблеми розвитку інформаційних та аналітичних жанрів як складової всього розвитку засобів масової інформації в цілому, формування буденної системи поглядів і звичок, а через неї - громадської свідомості, особистої відповідальності, послужили актуальні роботи В. Буряка, Г. Вартанова, А. Москаленка, В. Різуна, В. Ученової. Бібліографія за темою дисертації була підібрана завдяки роботам Б. Чернякова.
Вважаємо, що видатні дослідники зробили надзвичайно багато для вивчення проблем шляхів розвитку сучасної журналістики, у тому числі й в її інноваціях, трансформаціях, що випливають із характеристик журналістської діяльності як невпинного творчого процесу. Проте вже цілком очевидно, що динаміка розвитку інформаційних і аналітичних жанрів не тільки не уповільнилася, а навпаки, прискорила темпи зростання. Пов'язано це з певними об'єктивними і суб'єктивними чинниками, серед яких найголовнішими є, безумовно, інтеграція України у світову торгівлю та євроінтеграція країни. Як наслідок - не тільки зміна стану суспільної свідомості, системи усталених поглядів, моральних критеріїв пересічного громадянина-читача газети чи журналу, а й швидкий взаємообмін, взаємозапозичення і взаємопроникнення форм і методів роботи закордонних і українських журналістів. Різниця в менталітеті, кінцевому інформаційному продукті (формат, обсяг, якість кольорового друку і т. ін.) лише сприяють інтенсивному пошуку кожним вітчизняним журналістом нових варіацій у реалізації творчих задумів.
Українським журналістам конче потрібна виважена методологічна база, наукові розробки з проблем жанроутворення, аби, екстраполюючи світовий досвід на вітчизняну журналістську практику, якісно підвищити рівень власних друкованих видань, максимально ефективно використавши при цьому всі можливості розвитку жанрів преси.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження здійснено в межах комплексної програми науково-дослідних робіт Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Наукові проблеми державотворення України" (№019U015201), програми Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Система масової комунікації та світовий інформаційний простір" (№01БФО045-01).
Мета і завдання дослідження. Основною метою роботи є вивчення динаміки розвитку інформаційних та аналітичних жанрів української преси, їх взаємовплив і взаємоперехід. Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання таких Завдань:
- * розглянути проблему як в її цілісній характеристиці, так і в складових елементах; * конкретизувати вплив сфери наукового журналістикознавства на вивчення динаміки розвитку жанрів; * з'ясувати специфічні риси, притаманні інформаційним та аналітичним жанрам на даному етапі; * виявити позитивні тенденції в динаміці інформаційних та аналітичних жанрів, наголошуючи на подальших перспективах їх розвитку; * визначити та проаналізувати нові тенденції, що з'явилися у взаємопереходах як між групами жанрів, так і всередині однієї групи; відокремити позитивні тенденції у цих новаціях; * виходячи з апробованих на практиці журналістикознавчих напрацювань, досвіду творчої діяльності українських і закордонних журналістів, визначити перспективи розвитку окремих видів друкованих ЗМІ, зокрема інвестигативної журналістики; * з'ясувати причини, що негативно впливають на жанроутворення, сповільняючи процес журналістської творчості, з тим, щоб оптимізувати ситуацію, визначивши шляхи подолання кризових явищ; * виявити можливості збагачення стилістики подання інформації методами, що напрацьовані у художньо-публіцистичній групі жанрів; * з'ясувати роль і значення соціологічних досліджень, даних статистики, економіки в підвищенні ефективності впливу на масову свідомість матеріалів аналітичної групи жанрів; * дослідити процеси взаємозбагачення інформацією і взаємного навчання в системі журналіст-респондент як з використанням новітніх можливостей зв'язку, в тому числі інформаційних повідомлень, електронної пошти, так і апробованих вітчизняною практикою методів спілкування з читачами: "круглі столи", "виїзні" засідання редакції; * з'ясувати роль і значення спеціальних творчих груп, що спонтанно чи цілеспрямовано формуються в редакційних колективах з метою найбільш ефективної реалізації поставлених завдань під час підготовки аналітичних матеріалів; * визначити доцільність екстраполяції методів Болонської системи на навчання і перепідготовку журналістських кадрів безпосередньо у редакційних колективах; * розглянути специфічні питання підготовки студентів-журналістів до практичної діяльності репортерами, інтерв'юерами, поєднуючи навчальний процес зі стажуванням у друкованих виданнях; * з'ясувати роль видавців ЗМІ та редакторів творчих колективів у формуванні перспективних планів у тому, що безпосередньо стосується інновацій у жанроутворенні; * довести, що інформаційні та аналітичні жанри журналістики в сучасних друкованих ЗМІ виступають одними з основних чинників формування громадської думки, системи естетичних поглядів і моральних категорій.
Об'єктом дослідження є розвиток інформаційних та аналітичних жанрів в українській пресі зі специфічними характеристиками цього процесу, що зумовлені як особливостями журналістської творчості, так і об'єктивними вимогами до якості кінцевого інформаційного продукту, який повсякчас потребує замовник і читач - споживач та оцінювач друкованого слова. Тому Предметом дослідження є вже усталена жанрова система, яка хоча й склалася історично, але посилено розвивається, нівелюючи раніше прийняті характеристики груп, створюючи в надрах самої системи нові жанри й напрями, методи збирання та інтерпретації в практичній журналістиці.
Методи дослідження. Методологічною базою дисертаційної роботи стали дослідження в галузі журналістикознавства, етики, соціальної філософії та філології таких українських і закордонних учених, як В. Буряк, З. Вайшенберг, Дж. Гол, О. Зернецька, Рене Дж. Каппон, А. Константінов, Н. Костенко, Ст. Лем, В. Татаркевич, Е. Фіхтеліус, І. Франко, С. Хантінгтон.
Основними методами дисертаційного дослідження виступають діалектичний, компаративний, структурно-функціональний, герменевтичний. За допомогою діалектичного методу проаналізовано динаміку розвитку жанрових матеріалів як засобу спілкування, пізнання та оптимізації навколишньої реальності через журналістську творчість. Досліджено сутність суперечностей, покладених в основу спроб перетворення дійсності, керування суспільною свідомістю через друковані ЗМІ. Дається оцінка впливу на розвиток журналістики таких цивілізаційних феноменів, як глобалістика, масова свідомість та масова культура. За допомогою структурно-функціонального методу здійснено аналіз структури друкованих текстів, написаних в інформаційних та аналітичних жанрах, даються прогнози щодо їх подальшої перебудови, стилістичного удосконалення, введення в традиційні жанри оригінальних запозичень, що раніше були предметом соціологічних, філософських, історичних студій. На основі герменевтичного методу проведено дослідження специфіки управління процесами самоорганізації творчого колективу в умовах нових соціально-економічних відносин і колективних пошуків шляхів оптимізації творчої діяльності.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження. У дисертації обгрунтована нова концепція розвитку інформаційних та аналітичних жанрів української преси, теоретико-методологічні та практично-функціональні шляхи її досягнень і подальшого розвитку. Доведено, що зміни у жанроутворенні є наслідком кардинальних змін у соціально-економічних, культурних тенденціях розвитку сучасного суспільства. Наголошено на небезпеці, що пов'язана з масовою культурою, як результатом глобалізації цивілізаційного поступу. Одночасно деталізовано позитивні чинники в розвитку журналістикознавства і безпосередньої редакційно-видавничої діяльності, що випливають з очевидної потреби реагування на інноваційні процеси розвою світової преси в цілому. Визначено оновлену систему виробничих стосунків у творчому колективі, в організації спілкування на рівні редактор-журналіст, журналіст-респондент, і, як наслідок - шляхи і методи оптимізації рівня газетно-журнальних публікацій у сучасній українській періодиці. Одержані результати конкретизуються в таких положеннях:
- * обгрунтовано необхідність методологічно розрізняти жанроутворення в пресі як реакцію на об'єктивні явища соціально-економічної дійсності, реалії змін у суспільній свідомості та як суб'єктивні чинники в процесі журналістської творчості, пов'язані з індивідуальною діяльністю журналіста і редакційного колективу в цілому; * доведено, що зміни в жанроутворенні не є процесом спонтанним, потреба в їх організації диктується вимогами поліпшення якості газетно-журнальних публікацій, що випливають із логіки розвитку видавничого бізнесу в умовах нових економічних реалій; * визначено, що специфіка подання матеріалів, написаних в інформаційних та аналітичних жанрах, пов'язана з перебудовою як внутрішньоредакційної роботи, так і процесу зворотного зв'язку між редакціями і читачами; * доведено, що фактична криза старої моделі жанроутворення, що раніше диктувалася законами тоталітарного суспільства, може бути подолана лише спільними зусиллями наукової організації системи діяльності видавців і творчого ставлення журналістів до інновацій; * встановлено, що зміни в жанроутворенні виникають у результаті творчого пошуку окремих індивідів, закріплюються на рівні колективної свідомості і, як передовий досвід, реалізуються в практиці видавничої діяльності редакцій друкованих ЗМІ, набуваючи специфічних характеристик у різних редакціях, а також і регіонах, де розповсюджується конкретне видання; * виявлено, що в інформаційних та аналітичних групах особливо інтенсивно розвиваються ті жанри, що найбільш адекватно впливають на масову свідомість, характеризуючись одночасно оперативністю і максимальною інформаційною насиченістю як основною вимогою суспільної думки сучасного інформаційного суспільства; * доведено, що окремі напрями журналістської діяльності (інвестигативна журналістика) фактично є логічним розвитком жанру репортажу-розслідування, аналітичної статті з репортажними елементами. І, навпаки, виявлено, що жанр звіту та передової статті змінився настільки кардинально, що слід говорити про появу і функціонування фактично нових жанрів аналітики, які характеризуються більшою лапідарністю та емоційною насиченістю; * розглянуто специфіку раніше маловживаних жанрових форм: інтерв'ю-діалогу, інтерв'ю-монологу, інтерв'ю з елементами авторського чи редакційного коментарю; доведено, що подібні новації найбільш оптимально сприяють засвоєнню читачами інформації, що міститься в текстовому матеріалі; * виявлено, що окремі жанри журналістики характеризуються високим ступенем злиття і взаємопереходу, що є характерним не лише в межах певної групи, коли інтерв'ю переходить у репортажну стилістику. Взаємозбагачення, взаємоперехід властивий різним групам, коли подання аналітичного матеріалу потребує включення елементів інтерв'ю; кореспонденція має репортажний початок і завершується об'єктивним коментарем та ін.; * обгрунтовано, що українські друковані ЗМІ творчо використовують досвід західноєвропейської та північноамериканської преси, оригінально інтерпретуючи у практиці редакційної діяльності появу нових інформаційних жанрів; йдеться про факт як найбільш стислий, інформаційно насичений жанр; * доведено, що, як адекватна реакція на новації в жанроутворенні в українській пресі, з'явилися групи творчих працівників, які характеризуються певною незалежністю від редакційних колективів і видавців (стрингери, фрілансери). Ці творчі особистості продукують розвиток жанрових різновидів завдяки індивідуальному баченню світу і відповідному відображенню подій на шпальтах газетно-журнальної періодики; * виявлено, що новітні методи збирання інформації: "метод маски" та оновлений метод "журналіст змінює професію" - надзвичайно ефективні для розробки концепції інвестигативної журналістики, цілком продуктивні для збирання фактажу для аналітичних жанрів. Деталізовано аспекти морально-етичної підготовки спеціальних кореспондентів, які цими методами користуються в практиці повсякденної творчої діяльності; * встановлено, що динаміка розвитку журналістських жанрів цілком узгоджується з концепціями нових підходів більдредакцій у підборі фотоматеріалу, оригінальних ілюстрацій, що не тільки полегшують сприймання матеріалу, а й посилюють їх ідейно-емоційний вплив, роблять матеріали більш інформаційно насиченими; * доведено, що динаміка розвитку жанрів передбачає найактивнішу взаємодію зі спеціальними соціологічними службами; результатами опитування силами власне редакційних колективів тощо. Результати цих досліджень, залучені в структуру журналістських матеріалів, оптимізують їх культурно-освітній рівень, забезпечують більшу інформаційну насиченість, створюють ефект присутності громадської думки в суто індивідуальних журналістських творчих роботах; * з'ясовано і проілюстровано на конкретних прикладах творчої діяльності редакцій, що найбільше посилення динамізації жанроутворення припадає на часи різких кардинальних змін у соціально-економічних відносинах у суспільстві, радикальних перетворень у суспільній свідомості. Доведено, що акції протесту, передвиборні перегони сприяють прискореному розвитку окремих жанрів інформаційної групи: репортажу, інтерв'ю. З періодом усвідомлення і критичної оцінки масовою свідомістю соціальних катаклізмів пов'язаний розвиток аналітичних жанрів: аналітичної статті, оглядів листів, оглядів преси, різновидів кореспонденції; * встановлено, що сучасне жанрове різноманіття передбачає підвищення мовної культури кожного журналіста зокрема і загалом стилістики газетної шпальти як колективного продукту творчої діяльності редакційного колективу; * доведено, що практика журналістської діяльності, насамперед, у плані збирання фактажу пов'язана з вирішенням цілого комплексу морально-етичних проблем. З'ясовано, що моральні категорії відповідальності, обов'язку, совісті дістали нову інтерпретацію та індивідуального усвідомлення кожним членом редакційного колективу; * визначено, що система підготовки студентів-журналістів за методикою Болонської системи є універсальною для перепідготовки журналістів на місцях, у базових редакціях, оскільки сприяє ефективному засвоєнню новацій в сучасних методах творчої роботи, посилює індивідуальне бажання кожного творчого працівника урізноманітнювати стиль та методи роботи, стимулюючи прагнення вносити новації в систему жанроутворення.
Теоретичне та практичне значення результатів. Дослідження є важливим як для розвитку сучасного журналістикознавства, так і для підвищення рівня ефективності функціонування творчих редакційних колективів. Останнім стануть у пригоді практичні рекомендації та результати дисертаційного дослідження, що мають прагматичний характер порад-рекомендацій, настанов, побудованих на узагальненому досвіді роботи редакцій українських та закордонних друкованих ЗМІ. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані при розробці програм нормативних дисциплін ("Вступ до спеціальності", "Види журналістики", "Журналістська майстерність") та спецкурсів з інвестигативної журналістики, окремих видів репортажу, інтерв'ю, аналітичних жанрів і курсу "Журналістська етика" в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також у навчальному процесі факультетів і кафедр журналістики вишів у регіональних центрах.
Основні теоретичні положення дисертаційного дослідження можуть бути застосовані в плані наукового аналізу як теоретиками журналістикознавства (насамперед тими, які спеціалізуються в жанроутворенні), так і журналістами-практиками, які поєднують творчу роботу в редакційних колективах з науковою діяльністю. Результати дисертаційної роботи можуть бути використані при розробці ідеології та концепції нових друкованих видань, зокрема в тій частині, де йдеться про жанрові новації, нові методи збирання фактажу для написання інформаційних та аналітичних матеріалів. Результати дослідження є важливими при концептуальній розробці питань, пов'язаних з підготовкою і перепідготовкою журналістів як в Інституті журналістики, так і в базових редакціях національних періодичних видань.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є результатом самостійної дослідної роботи здобувача, яка проводилася у 1995-2006 роках. Висновки і рекомендації, у тому числі й ті, що характеризують наукову новизну, зроблені автором особисто.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення дисертаційного дослідження були апробовані автором на практиці: під час роботи видавцем газет "Студентська газета", "ЕКО-ленд", журналу "ЕКО", щотижневиків "Волонтер", "Завтра", а також під час викладацької роботи в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де автор дисертаційного дослідження виконував функції видавця газети "Молодий журналіст".
Результати дисертаційного дослідження становили зміст виступів здобувача на таких всеукраїнських і міжнародних конференціях і симпозіумах: "Молодь у сучасному світі: морально-естетичні та культурологічні виміри" (Київ, Міжнародний інститут лінгвістики та права, Інститут вищої освіти Академії педагогічних наук України, 2001); "Журналістика-2001" (Мінськ, ІІІ Міжнародна наукова конференція, присвячена 80-річчю Білоруського державного університету, 2001); "Наукові читання Інституту журналістики" (Київ, 2006); "Національна періодика початку ХХ століття: розвиток і реалізація української ідеї державотворення" (Київ, 2006); "Журналистика в 2006 году" (Москва, Московський державний університет ім. М. В. Ломоносова, 2006); "Харків і Харківський університет у розвитку української журналістики" (Харків, 2006); "Журналістська практика студентів в контексті Болонської системи" (Київ, Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2007).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені автором у 20 публікаціях у наукових журналах, збірниках наукових праць, у монографії "Динаміка розвитку інформаційних та аналітичних жанрів в українській пресі" (2006).
Структура та обсяг дисертації. Структура обумовлена логікою реалізації поставленої мети дослідження. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 416 сторінок, список використаних джерел складається із 359 найменувань на 27 сторінках.
Похожие статьи
-
Висновки - Динаміка розвитку інформаційних та аналітичних жанрів в українській пресі
У процесі наукового дослідження були сформульовані конкретні висновки теоретичного й практичного значення. Теоретичне опрацювання журналістикознавчої...
-
У другому розділі "Специфіка, перспективи розвитку, інновації у групі інформаційно-публіцистичних жанрів" аналізуються проблеми жанроутворення в групі...
-
У підрозділі 1.1. "Історіографія і джерельна база дослідження" здійснено історичний екскурс у процес визначення дефініцій жанру з тим, щоб якомога...
-
У підрозділі 1.3. "Преса новин" і "преса думок" у вітчизняному інформаційному просторі" Зазначається, що у світовій журналістській практиці прийнято...
-
У підрозділі 5.3. "Форми і методи професійної творчої підготовки і перепідготовки журналістів" розглядається дуже важлива проблема підготовки і...
-
Третій розділ "Система аналітико-публіцистичних жанрів: оригінальні підходи в інтерпретації фактичного матеріалу" дисертаційного дослідження присвячено...
-
Характеристика аналітичних жанрів - Особливості аналітичних жанрів в українській пресі
Аналітичні жанри поділяються на традиційні, що давно використовуються в журналістиці, та нетрадиційні, що сформувалися досить недавно, коли в них...
-
У підрозділі 2.3. "Репортаж-розслідування і форми його подання" детально аналізується розвиток у сучасних соціально-економічних реаліях...
-
Аналітичний жанр видавець редактор Вступ У Вступі обгрунтовується актуальність теми дослідження, визначаються об'єкт, предмет, мета і завдання...
-
У четвертому розділі "Функції ЗМІ нової доби та структура сучасної української преси" порушено такі важливі питання, як функції сучасних друкованих...
-
Підрозділ 3.2. "Різновиди статті як аналітико-публіцистичного жанру" починається з полеміки, що стосується визначення групи аналітичних жанрів,...
-
У підрозділі 2.2. "Трансформація розвитку репортажного жанру та його різновиди: традиції і новаторство" значну увагу приділено інноваціям у тематичному...
-
У підрозділі 1.2. "Класифікація і система жанрів журналістики: традиційні та новітні підходи" Обгрунтовано необхідність переосмислення і творчого...
-
Вступ - Особливості аналітичних жанрів в українській пресі
Розуміння поділу журналістики на жанри є запорукою успішної роботи журналіста. Крім того, що жанрове різноманіття дає молодому фахівцю змогу обрати ті...
-
Жанри і жанроутворення. Ступінь наукової розробки проблеми Жанр журналістика репортаж Система жанрів сучасної журналістики є унікальною за...
-
У підрозділі 3.3. "Види оглядів, рецензія: інновації та перспективи жанрів. Форми звіту" проведено оригінальний аналіз видів сучасних газетно-журнальних...
-
1. Василенко М. К. Динаміка розвитку інформаційних та аналітичних жанрів в українській пресі. - К.: Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка,...
-
У підрозділі 5.2. "Графічне оформлення як оптимізація подання інформаційного та аналітичного текстів" значну увагу приділено методам графічного подання...
-
Останній, п'ятий розділ "Розвиток жанрів як наслідок створення адекватних умов для інновацій у жанроутворенні" Присвячено проблемам, що виникають...
-
Свою книжку про жанри періодичної преси О. О. Тертичний недарма розпочав слушними міркуваннями про важливість для журналіста дивитися на світ очима...
-
Поняття про аналітичну журналістику Журналістська аналітика - широке, складне й суперечливе явище. Будь-яке відображення не може обійтись без...
-
У підрозділі 4.3. "Особистість в журналістиці та особистість журналіста" детально проаналізовано проблему становлення творчої особистості в редакційному...
-
У підрозділі 4.2. "Етичні категорії волі, свободи вибору та формування творчої індивідуальності" зазначено, що політичне інформування в Україні набрало з...
-
Висновки - Особливості аналітичних жанрів в українській пресі
Будь-який журналістський задум здобуває втілення у формі певного жанру. Щодня розкриваючи газету, читач зустрічається в ній не просто з текстами, а...
-
Актуальність теми дослідження. Молодіжна преса 1900-1939 рр. є важливою складовою української журналістики, чинником українського національного життя на...
-
Велике значення в підрозділі 3.4. "Дискусії щодо класифікації, перспективи розвитку аналітичної преси" надано аналізу сучасної проблемної аналітичної...
-
ВСТУП - Проблема жанрової адекватності інформаційної замітки в районній пресі
Будь-який журналістський задум здобуває втілення у формі певного жанру. Жанри - це комунікативні канали для передання певного роду інформації. Сучасні...
-
Актуальність дослідження. Аксіологія як учення про цінності перебуває в центрі уваги дослідників із багатьох галузей науки - соціології, культурології,...
-
Аналітичні жанри в сучасній українській журналістиці У сучасній Україні в процесі демократизації та інших суспільно - політичних змін засобам масової...
-
Видання "Контракти" є достойним прикладом української аналітики. Періодичність виходу видання - раз на тиждень, вимагає від видання якісної, виваженої...
-
ІНФОРМАЦІЙНІ ЖАНРИ. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ, Новинна інформація. Факт як жанр - Жанри і жанроутворення
Новинна інформація. Факт як жанр Інформаційні жанри у сучасних друкованих ЗМІ - це система, що розвивається настільки стрімко і не прогнозовано, що...
-
Актуальність теми. Період 1920 - початку 1930-х рр. - один із найскладніших відтинків вітчизняної історії, який потребує осмислення здобутків і втрат,...
-
Мова преса чикаленко рада Вивчення історії українського друку відкриває дедалі нові сторінки, заповнює лакуни в історії мови преси. Проте, незважаючи на...
-
Жанрові особливості екологічних матеріалів - Екотематика в сучасних ЗМІ
Сучасна українська екожурналістика використовує різноманітні лінгвістично-комунікативні методи. Вдале застосування жанрових форм і мовностилістичних...
-
Характеристика наукових досліджень української екологічної журналістики Українські засоби масової інформації розвиваються за складних об'єктивних умов, а...
-
Репортаж-розслідування. Специфіка жанру - Жанри і жанроутворення
Що таке сучасне розслідування? Французькі фахівці тлумачать його таким чином: "Розслідування - найскладніший журналістський жанр, який об'єднує в собі...
-
ВСТУП - Жанри і жанроутворення
Система жанроутворення в сучасній пресі являє собою надзвичайно складну, динамічну, часом малопрогнозовану організацію творчого процесу, що має на меті в...
-
Вступ - Специфіка інформаційної замітки районної преси
Будь-який журналістський задум здобуває втілення у формі певного жанру. Жанри - це комунікативні канали для передання певного роду інформації. Сучасні...
-
Сучасний репортаж у пресі: його різновиди - Жанри і жанроутворення
Репортаж - один із найскладніших журналістських жанрів, настільки поліфонічний, що має безліч дефініцій, кожна з яких далеко не повною мірою визначає...
-
Жанрові новації і перспективи розвитку політичних видань в Україні
Цілком очевидно, що перебіг політичного протистояння в Україні породжує нові тенденції у жанроутворенні в царині пресової журналістики. Останні...
Загальна характеристика роботи - Динаміка розвитку інформаційних та аналітичних жанрів в українській пресі