Основні джерела небезпеки в роботі журналіста. - Журналістське розслідування

Основними факторами ризику та безпеки діяльності журналіста можна виділити такі:

    1. Надзвичайні ситуації природного, техногенного та антропогенного характеру. Ступінь та характер їх небезпеки для журналіста, що працює в зоні лиха. 2. Журналістські розслідування та особиста безпека журналіста. 3. Контактування журналіста з працівниками охорони, військовими, співробітниками правоохорон-них служб та служб безпеки під час виконання ними службових обов'язків. 4. Небезпека замаху, теракту, пограбування, фізичного нападу в роботі журналіста. 5. Правове поле діяльності журналіста (фінансові ризики, судові позови, збереження таємниці тощо). 6. Фізичні та психологічні перевантаження, стреси, втома.

Правові засади безпеки діяльності журналіста:

Законодавство про охорону здоров'я: Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (від 24.02.1994, №4004-ХІІ).

Законодавство про охорону праці: Закон України "Про охорону праці" (від 14.10.1992, №2694-ХІІ).

Закондавство про надзвичайний стан: Закон України "Про правовий режим надзвичайного стану" (від 16.03.2000 №1550-ІІІ).

Законодавство про цивільну оборону: Закон України "Про цивільну оборону" (від 03.02.1993 №2974-ХІІ), Закон України "Про аврійно-рятувальні служби" від 14.12.1999 № 1281-ХІV), Закон України "Про захист населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" (від 08.06.2000 №1809-ІІІ), Закон України "Про зону надзвичайної екологічної ситуації" (від 13.07.2000 №1908-ІІІ).

Закон України "Про пожежну безпеку" (17.12.1993 №3745-ХІІ).

Положення Кабінету Міністрів України "Про Національну раду з питань безпечної життєдіяльності населення" (15.09.1993 №733).

Закони України, що регламентують діяльності журналістів (Закони України "Про інформацію", "Про друковані ЗМІ (пресу) в Україні").

Режими доступу до інформації в Україні (відкрита інформація, інформація з обмеженим доступом, конфіденціальна інформація, таємна інформація).

Соціальний захист журналіста (ЗУ "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналіста").

Завдання: Методи журналістського розслідування: робота з документами, інтерв'ю, спостереження, метод маски, метод уживання. Проілюструвати кожний метод прикладами з журналістськіх розслідувань з газет, журналів, інтернету.

Робота з документами на етапі підготовки журналістського розслідування є одним з найважливіших етапів. Розумінню документа може допомогти відтворення інтелектуальних світів та сил, які нав'язують свою волю тому, хто працює над розслідуванням (питання: хто стоїть за спиною?).

Під час роботи з документами треба відповісти на такі питання:

Для чого створювався документ, який ви вивчаєте? Які первісні функції він мав виконувати? (Вивчення, моделювання обставин створення документа нерідко допомагає знайти реальних адресатів окремих його частин).

А також встановити та осмислити зв'язки між фактами (інтерпретація та аналіз).

Уривок з журналістського розслідування "Чим вакцинували дітей?" на прикладі якого видно, як потрібно використовувати різноманітні документи під час підготовки статті:

"Весь час, поки ми займалися темою вакцинації, нас дивувала одна річ - наказ МОЗ № 48 від 03.02.2006. За цим наказом нині проводиться вакцинація населення України, Національний Календар щеплень теж за 2006 рік. Нам це видавалось дещо неприроднім - на вулиці 2009 рік, а Календар щеплень - за 2006. Ми почали запитувати, чому так? Жоден із кременчуцьких медиків роз'яснень не надав. Ми почали шукати відповідь самі.

Спершу знайшли Розпорядження Кабінету Міністрів № 462-р (від 03.08.2006 р.) - "Про схвалення Концепції Загальнодержавної програм імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2007-2015 роки". Підписане воно прем'єр-міністром Єхануровим. Гарнющий, до речі, документ. Читаєш його, і думаєш - ба, та цей документ складений у європейській країні! Він навіть передбачає створення клінічного центру, де б детально вивчались причини поствакцинальних ускладнень. Ми кинулись шукати цю чудову Загальнодержавну програму імунопрофілактики на 2007-2015 рр.

Ми її не знайшли. Серед зареєстрованих документів МОЗ, Мін'юсту, Кабінету Міністрів такої програми немає. Зрештою "ТелеграфЪ" отримав документ, який знищив наші останні сподівання на адекватність українського уряду. Документ цей - лист Міністерства охорони здоров'я до Кабінету Міністрів (№ 05.0206/1422, від 25.11.08). У ньому МОЗ просить перенести остаточне подання до Кабміну "Загальнодержавної програми імунопрофілактики на 2007-2015 роки" на січень 2009 року.

Тобто, Програма, за якою Україна мала протидіяти інфекційним хворобам вже майже три роки, досі не затверджена. А, значить, і не профінансована..."

Метод спостереження - пасивний метод наукового дослідження, при якому дослідник, тобто спостерігач не впливає на розвиток подій. На відміну від спостереження, активний метод дослідження експеримент вимагає постановки, при якій дослідник підбирає систему, яку збирається дослідити й організовує умови, при яких проходитиме дослід.

При спостереженнях спостерігач може отримувати дані або безпосередньо, за допомогою свої органів чуття, або ж за допомогою наукових інструментів (камери, диктофону, нотаток) . Спостереження проявляється безпосередньо у спілкуванні з героєм статті чи матеріалу. За допомогою цього методу можна простежити характер людини, а відтак спрогнозувати, як вона буде поводити себе, які вчинки зробить.

Спостереження дають дуже багато матеріалу для статей: в одному з останніх випусків програми "Правила життя" журналіст щоб дізнатися про состав пельменів спостерігав за машиною, яка вивозили рештки м'яса, щоб з'ясувати, які частини туші використовуються в виробництві.

Інтерв'ю як жанр публіцистики характеризується цільовою установкою на получення інформації, на виявлення точки зору співбесідника з питання, яке обговорюється. Найважливішим у жанрі інтерв'ю є створення діалогічності, яке б забезпечило б взаємодію журналіста з іншою людиною і адекватний відгук в основного адресата (читача, слухача, глядача).

Створення жанра інтерв'ю забезпечується особливими професійно значимими комунікативно-мовними навичками, знанням психології та культурним вихованням особистості журналіста.

Інтерв'ю і бесіда - цей метод є провідним у підготовці історії на телебаченні або статті в пресі.

В історії "Лист із прокльоном" в програмі Ключовий момент був активно використаний метод інтерв'ю (молодша сестра говорила, що в усьому винна старша. Для того щоб уникнути однобічного звинувачення, редактор ставив уточнюючі запитання. Відтак дійшов висновку, що в конфлікті винні обидві сестри. Старша заздрила молодшій через те, що її більше любили батьки, що вона краще навчалась. Молодша сестра (героїня) завдяки запитанням редактора згадала, що й сама заздрила сестрі через те, що та була вродливіша. Таким чином, за допомогою методу інтерв'ю, бесіди та опитування редактор уникнув недостовірної інформації).

Метод маски широко використовується в міжнародній журналістиці, окремі моменти його застосування можуть не збігатися з юрисдикцією тієї чи іншої країни або з моральними переконаннями певної категорії людей. Але все, як правило, відступає на другий план, коли читач, глядач, слухач переконується в ефективності застосування "методу маски". Перший варіант "методу маски" -- загальновідомий завдяки викривальній творчості класика жанру журналістського розслідування Гюнтера Вальрафа. Йдеться про фізичну зміну зовнішності журналіста шляхом пластичних операцій, накладання перук, контактних лінз, що змінюють колір очей, тощо. Цей метод, наскільки нам відомо, в Україні ще не застосовувався, бо для його ефективного використання вкрай необхідні певні акторські характеристики. Другий варіант "методу маски" -- дешевий і не менш ефективний. Цей варіант передбачає збирання інформації під виглядом іншої людини: державного службовця, аматора-колекціонера, працівника рекламної агенції і т. д.

Наведемо приклад використання цього методу на прикладі тієї ж передачі "Правила життя". Журналістка під виглядом студентки кулінарного технікуму через знайомих побувала на виробництві пельменів і її втаємничили в кількість та склад домішок для їх втробництва.

Завдання : Представити план власного журналістського розслідування, вказати на джерела інформації, визначити і проаналізувати його послідовність та зміст, пояснити методи вибору інформаційних джерел.

Назва проекту власного журналістського розслідування - "Кредит для батьків: тепер ще далі за межами реального."

Підставою для написання статті-розслідування стали нові норми та приписи щодо видання кредитів сім'ям з малолітніми дітьми.

Крім здорожання кредитів з липня вступили в силу поправки до Інструкції. Зокрема в частині 3 пункт 40 йдеться про захист прав малолітньої дитини, які суттєво зменшують можливість отримати кредит на житло особливо в іншому місті.

Для викладення цієї теми ми взяли за основу реальну історію молодої сім'ї, яка через нови приписи не змогла вчасно оформити кредит, а робітники банку віддали перевагу молодій бездітній парі.

На початку статті ми викладемо спочатку нові законодавчі приписи, а також джерело конфлікту - різницю між Інструкцією та сімейним Кодексом (а саме ст.117).

Наступний крок - бесіда з юристом Максимом Глотовим і його пояснення законів.

Потім планується розповісти історію постраждалої сім'ї: молодих специалістів, які не змогли знайти за фахом роботу у маленькому місті і приїхали до Києва. Знайшовши достойну офіційну роботу сім'я вирішила скористуватись кредитом. Але, згідно нових поправок в інтереси малолітньої дитини не входить придбання житла, тим більше, що дитина зареєстрована в маленькому містечку, і з точки зору закону їй є де проживати. Не отримавши вчасно довідку з опікунської ради молода сім'я втратила можливість отримати житло. Після викладу історії, наведення прикладів відповідних документів, бесіди з юристом і постраждалими, планується зробити запит за роз'ясненням в Міністерство юстиції України.

Цю тему можна по-різному модифікувати або зробити серію матеріалів, яка зацікавить молодих людей, які планують одружуватись, заводити дітей, але не мають власного життя. Наприклад, затронути тему підтримки і кредитування соціального житла державою і т. п.

Матеріали для написання статті це: документи та правові акти, спілкування з постраждалими (бесіди, інтерв'ю), звернення за роз'ясненням до фахівців (у нашому випадку - до юриста), а також подання офіційного запиту до законодавчого органу.

Похожие статьи




Основні джерела небезпеки в роботі журналіста. - Журналістське розслідування

Предыдущая | Следующая