Професійно-етичні аспекти підготовки журналіста-оператора в контексті функціонування сучасних засобів масової інформації
У середовищі професійних телевізійників утвердилася думка, що ту чи іншу подію, сюжет, ролик, кліп, фільм глядач бачить насамперед очима оператора, який це відзняв. Використовуючи свої знання композиції кадру, масштабу зображення, руху камери, темпу зйомки, відчуття кольору та світла, оператор втілює у життя задум режисера чи журналіста. Однак у наш час засоби масової інформації стають дедалі універсальнішими, нівелюючи поділ на друковані та електронні медіа. Як слушно зауважують з цього приводу дослідниці Я. Польська та Л. Чернявська, "сучасними вимогами медіагалузі є універсальність журналіста, що, крім залучення своїх творчих здібностей (підготовка та написання матеріалу), а саме вміння творчо мислити, має реалізовувати свій задум технічно, вміти працювати з технікою, тому важливою складовою підготовки журналіста-телевізійника є формування навичок операторської роботи" [5, с. 151].
Часто журналістам тієї чи іншої редакції доводиться готувати з місця події і текстовий, і візуальний матеріал, застосовуючи для зйомки підручні технічні засоби. Крім того, працівникам мас-медіа дедалі частіше доводиться самостійно виконувати роботу оператора, а це потребує не лише постійної практики й удосконалення знімального процесу, але й певного теоретичного багажу. І, навпаки, часто оператор змушений виконувати роботу журналіста, що потребує не тільки технічних навичок і засвоєння візуальних особливостей, а й знань кодексів та правил етики.
На важливості комплексної підготовки журналістів-операторів, які могли б готувати якісні матеріали, призначені для розповсюдження засобами масової інформації, в умовах сучасного педагогічного процесу наголошують як теоретики журналістики (І. Мащенко [5], В. Лизанчук [3], І. Михайлін [6], А. Лісневська [4], Я. Польська та Л. Чернявська [8]) так і оператори, які безпосередньо стикаються з вимогами своєї роботи (С. Тахмазов [9], Р. Ганущак [10]).
Мета нашої публікації - визначити складові якісної підготовки телевізійного (кіно) оператора згідно з вимогами сучасних ЗМІ.
Перед тим, як перейти до з'ясування аспектів професійно-етичної підготовки журналістів-операторів, наведемо визначення поняття фаху телевізійного оператора. В "Енциклопедії електронних мас-медіа" Іван Мащенко наголошує, що "оператор телевізійний здійснює зображуване вирішення передач і телефільмів усіх видів і жанрів. Забезпечує високохудожнє втілення авторського і режисерського задумів засобами операторського мистецтва, а також технічну якість зображення. Бере участь у створенні режисерського сценарію і розробленні мізансцен, в огляді об'єктів для позастудійної зйомки і трансляції з місця подій, у попередньому вигляді відзнятого матеріалу, у застільних, безтрактових і трактових репетиціях, авторських завданнях. Розробляє світлову партитуру, коригує і приймає художньо-декоративне оформлення у студії, бере участь у затвердженні гриму, костюмів, реквізитів і бутафорії. Керує розстановкою ТВ-камер і проведенням технічних проб ТВ-тракту, безпосередньо працює за камерою у прямому ефірі чи під час зйомок. Разом з інженерно-технічним персоналом контролює якість зображення, спецефектів, світлову та колірну характеристики зображення. Бере участь у відборі дублів, монтажі й здачі відеофільму чи ТВ-передачі" [5, с. 136].
Отже, журналіст, що виконує операторську роботу, є не просто технічним працівником, що фіксує знімальною технікою певну подію, а творчою особистістю, яка виконує багато творчих і технічних завдань для того, щоб якісно втілити режисерський та авторський задум. Саме оператор може "побачити нові грані авторського задуму, внести корективи, які допоможуть краще зрозуміти чи сприйняти кінцевий продукт аудиторії" [8, с. 153].
Отже, першим аспектом підготовки журналіста-оператора мало б стати засвоєння ним усіх цих технічних навичок, винесених у перелік його обов'язків. Деталі таких навичок роботи журналіста-оператора грунтовно й змістовно виписані у посібниках А. Головні [1], С. Мединського [7] та в інших підручниках і посібниках з основ операторської майстерності.
Однак з того моменту, як Україна опинилася в стані війни на своїх східних територіях, робота в зоні бойових дій стала новим викликом для українських медійників - журналістів, фотографів, операторів, кінодокументалістів - усіх тих, кому для документації факту чи події доводиться брати до рук знімальний пристрій. І тут одних лише технічних навичок операторської роботи уже недостатньо - необхідні ще й знання офіційних документів, етичних кодексів, норм поведінки, журналістських стандартів. Як наголошує професор Василь Лизанчук: "до журналістських стандартів належать оперативність, правдивість, точність, достовірність, баланс думок і точок зору, об'єктивність, повнота у викладі інформації, відокремлення фактів від коментарів та оцінок, неупередженість, чесність, справедливість, яскравість мовностилістичних засобів та інші" [3, с. 38]. Для того, щоб робота журналіста-оператора була якісною, йому необхідно не тільки знати всі ці стандарти, але й неухильно їх дотримуватися.
Якщо декілька років тому фахівців, які знали, як треба працювати в гарячих точках і яких стандартів у роботі необхідно дотримуватися, в українському медійному середовищі було не так уже й багато, то нині такого досвіду набувають десятки (якщо не сотні) журналістів і представників творчих груп.
Посилаючись на журналістське право отримувати будь-яку інформацію і доносити її до широкої аудиторії, апелюючи до постулатів свободи слова, будь-які заборони й обмеження в такій діяльності вони вважають утисками й безпідставними перешкодами професійній діяльності.
Як зазначають представники Інституту масової інформації Ірина Чулівська та Оксана Романюк: "В Україні одиниці журналістів, які були в гарячих точках в інших країнах і мають хоча б базові знання з військових справ. Більшість журналістів, які працюють в умовах війни, не здогадуються про певні обмеження для інформації, яку може зібрати і передати журналіст у зоні бойових дій" [4].
Насправді ж деякі обмеження при роботі журналіста в зоні бойових дій аж ніяк не пов'язані з обмеженнями свободи слова, а є вимушеною реальністю воєнної буденності. Ця буденність вимагає певних обмежень не тільки в роботі журналіста, а й оператора та кінодокументаліста, який працює з ним у тандемі.
Як слушно зауважує дослідниця Катерина Яковленко: "Будь-які війни чи інші військові конфлікти завжди цікавили людей з точки зору візуальної складової" [13, с. 126].
Пояснення такого зацікавлення влучно наводить професор Ігор Михайлін, наголошуючи, що "створюючи ефект присутності глядача на місці події, тележурналістка новин виступає найбільш об'єктивним інформаційним джерелом" [6, с. 69].
Щоб витримати всі необхідні стандарти, така журналістика, за словами науковця, передбачає використання чергування близького й далекого планів при зйомці, темпоритмічної організації матеріалів, майстерного монтажу, змістовного текстового ряду, умілого коментування зорових образів ведучим тощо.
Відтак "за допомогою телеекрана індивід ніби сам бере участь у події, спостерігає за фактами і явищами, із власних спостережень черпає висновки, а тому й довіряє найбільше телебаченню" [6, с. 69].
Сергій Тахмазов, оператор кіно й телебачення, для якого війна на сході України стала вже шостою, яку він знімав, констатує: "Війна - це тяжка і брудна робота, бо завжди чогось не вистачає. Бракує техніки. Є парадні новини - про те, як війську щось передали чи подарували. Але цього завжди мало.
Показувати війну в її буденності найскладніше" [9]. За його словами, візуалізувати війну, знімати кінохроніку конче необхідно, щоб суспільство було до неї більш підготовленим. З думкою колеги по професії погоджується й оператор Руслан Ганущак, який на передовій зняв документальний фільм "Два дні в Іловайську", наголошуючи, що відео про війну "допомагає людям відчути цю війну, цей біль, цю трагедію" [2].
Справді, прагнучи отримати якомога більше інформації з зони бойових дій, аудиторія хоче бачити й чути таку інформації в супроводі відповідного візуального ряду відео з місця подій. Чимало науковців наголошує, що звуково-зоровість є одним із найголовніших елементів впливу на емоційне сприймання візуального продукту, що саме відеоряд у новинах, репортажах, розслідуваннях, спецпроектах відіграє важливу роль, допомагаючи не тільки відображати реальну дійсність, а й сприяючи аудиторії формувати першу оцінку відтворюваних подій, явищ та фактів.
Однак насправді ситуація виглядає так, що оприлюднення певної інформації та відеоряду, який її супроводжує, може суперечити не тільки принципам морально-етичних кодексів, а й завдати шкоди конкретним людям у реальному житті.
У людей, які працюють з кінокамерою (операторів, кінодокументалістів) є правило: знімати все, що потрапляє в об'єктив, головне - не виключати камери... Але чи має право людина, яка проводила таку відеозйомку, демонструвати все відзняте широкій аудиторії? Чи повинна існувати якась межа, яку не можна переступати й бути чесним на всі 100 %?
Мабуть, відповідь на це запитання - це власний компроміс оператора зі своєю совістю та морально-етичними принципами. Так уже згадуваний нами Руслан Ганущак в інтерв'ю газеті "День" поділився своїм баченням операторської роботи: "Це воєнний час, і ти не можеш повною мірою показати все, як хочеш і як собі плануєш. Це пов'язано з якимись військовими таємницями. Дехто з бійців просить не показувати їхніх облич, тому що в них родичі залишаються в Луганську чи Донецьку, щоб не наражати їх на небезпеку. Є люди з Росії, які воюють на нашій стороні і теж просять їх не показувати. Є багато умовностей, які треба враховувати" [10].
До таких висновків, правил поведінки, стандартів роботи в зоні бойових дій українські оператори та кінодокументалісти приходять на основі власного досвіду, але певні журналістські інституції та громадські організації намагаються максимально полегшити їхні сумніви, що варто знімати, а що ні, укладаючи своєрідні посібники та рекомендації для роботи під час бойових дій. Зокрема ще 18 листопада 2014 року Комісія з журналістської етики, ГО "Телекритика" та інші громадські об'єднання провели в Києві зустріч із представниками мас-медіа в рамках круглого столу під назвою "Стандарти журналістської діяльності під час конфлікту", за результатами якої було ухвалено рекомендації [11] для журналістів та операторів, які вирушають у зону бойових дій.
Працівники Інституту масової інформації, узагальнивши досвід висвітлення війни в різних куточках світу американськими й британськими медіа, також уклали своєрідний порадник для журналістів, акцентуючи увагу на тому, чого слід уникати в зоні бойових дій.
Виходячи з цих рекомендацій та прислухаючись до порад операторів, які побували на війні, можемо сформувати такий перелік заборон при роботі з кінокамерою в зоні бойових дій:
- - знімати військовослужбовців крупним планом (якщо вони не дали на це попередньої згоди); - фільмувати географічні дані з місця розташування військових підрозділів, за якими можна визначити координати цих місць; - фіксувати на плівку чи цифрову камеру військову техніку з номерними знаками; - знімати відео, яке демонструє рівень безпеки військових об'єктів; пересування своїх військ і техніки, їхню дислокацію; - знімати крупним планом військовополонених і затриманих, розголошувати їхні імена; - фільмувати тіла загиблих з їхніми обличчями і давати відеоряд в новинах до того, як їхніх родичів повідомлять про трагедію в офіційному порядку; - використовувати в темну пору доби в зоні бойових дій освітлення для відеозйомки.
Без сумніву, матеріали з тих регіонів України, де триває збройний конфлікт, мають бути оперативними, точними, достовірними й збалансованими. Але, максимально доносячи до суспільства правду, журналісти й оператори, окрім професійних засад, мають усвідомлювати ще один свій обов'язок: не нашкодити країні в цілому, конкретній людині зокрема і тій чи іншій військовій операції.
Журналіст оператор етичний кодекс
Список використаної літератури
- 1. Головня А. Мастерство кинооператора / Анатолий Головня. - М. : ВГИК, 2009. - 239 с. 2. Лебедев О. Пластичність кінематографічного зображення та її складові / Олексій Лебедев, Олександр Прядко // Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. - 2013. - Вип. 13. - С. 160-168. 3. Лизанчук В. Політико-ідеологічна складова функціонування засобів масової інформації України / Василь Лизанчук // Теле - та радіожурналістика. - Львів, 2016. - Вип. 15. - С. 28-45. 4. Лісневська А. Режисерсько-операторські аспекти фахової підготовки телевізійних репортерів [Електронний ресурс] / Аліна Лісневська // Синопсис: текст, контекст, медіа. - 2015. - №1. - Режим доступу : http://nbuv. gov. ua/UJRN/stkm_2015_1_6. 5. Мащенко І. Енциклопедія електронних мас-медіа: в 2-х т. / Іван Мащенко. - Запоріжжя: Дике поле, 2006. - Т. 2. Термінологічний словник основних понять та виразів: телебачення, радіомовлення, кіно, відео, аудіо. - 512 с. 6. Михайлін І. Основи журналістики : підручник / Ігор Михайлін. - К. : ЦУЛ, 2003. - 284 с. 7. Медынский С. Оператор: Пространство. Кадр : учебное пособие / Сергей Медынский. - М. : Аспект Пресс. - 2004. - 111 с. 8. Польська Я., Чернявська Л. Роль оператора у втіленні авторського задуму в дискурсі молодіжного ТБ (на прикладі програми "Універ" каналу "Юніверс-ТБ") / Я. Польська, Л. Чернявська // Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації. - 2010. - Ч. 1. - С. 151-156. 9. Романдаш А. Сергій Тахмазов: "Показувати війну в її буденності - найскладніше" [Електронний ресурс] / Анна Романдаш. - Режим доступу: http://osvita. mediasapiens. ua/mediaprosvita/master_ clas/sergiy_ takhmazov_pokazuvati_viynu_v_ii_budennosti_nayskladnishe/ 10. Семенченко М. Оператор Руслан Ганущак: "Ми живемо в унікальний час, коли можемо щось змінювати" / Марія Семенченко // День. - 2015. - 1 серп. 11. Стандарти і етика журналістики в умовах конфлікту та кризових ситуацій. Рекомендації [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://osvita. mediasapiens. ua/ethics/standards/standarti_i_etika_ zhurnalistiki_v_umovakh_konfliktu_ta_krizovikh_situatsiy/ 12. Чулівська І. Межа між свободою слова та захистом інформації на війні [Електронний ресурс] / Ірина Чулівська, Оксана Романюк. - Режим доступу: http://osvita. mediasapiens. ua/ethics/standards/ mezha_mizh_ svobodoyu_slova_ta_zakhistom_informatsii_na_viyni/undefined/ 13. Яковленко К. Військова фотографія як елемент документування подій та засіб маніпуляції / Катерина Яковленко // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. - 2014. - № 11. - Т.2. - С. 126-128.
Похожие статьи
-
Екотематика в пресі Херсона висвітлюється досить часто. В провідних газетах, які орієнтуються на жителів міста й області, майже в кожному випуску...
-
Інтерв'ю - Засоби взаємодії підприємства та засобів масової інформації
Інтерв'ю є однією із найпоширеніших форм подання матеріалу в мас-медіа. Вони можуть бути ініційовані як самим підприємством, що вибудовує свою...
-
Проблема взаємодії засобів масової інформації і громадськості цікавить людей вже близько століття. На початку XX століття, коли остаточно склалися масові...
-
Свою книжку про жанри періодичної преси О. О. Тертичний недарма розпочав слушними міркуваннями про важливість для журналіста дивитися на світ очима...
-
Прес-конференція - Засоби взаємодії підприємства та засобів масової інформації
Прес-конференція - захід, на який запрошуються представники мас-медіа з метою повідомлення про яку-небудь подію, що відбувається на підприємстві, в...
-
Сучасні комунікативні ресурси соціокультурної взаємодії в інтернет-засобах масової інформації
Метою статті є дослідження впливу сучасних комунікативних ресурсів соціокультурної взаємодії в Інтернет - засобах масової інформації (ЗМІ). Досліджуються...
-
Промова, виступ - Засоби взаємодії підприємства та засобів масової інформації
Промова, виступ - публічний виступ перших осіб підприємства перед громадськістю з метою її інформування про події, які відбуваються на ньому, озвучення...
-
Брифінг - Засоби взаємодії підприємства та засобів масової інформації
Брифінгом називається зустріч офіційних осіб із представниками ЗМІ, на якій стисло викладається офіційна позиція з певного питання або узгоджена...
-
Символічна влада ЗМК - Гендер і засоби масової інформації
Символічно відтворюючи соціальний простір, вирішуючи, кому надавати слово, а кому ні, відбираючи події та ранжуючи їх за значущістю й важливістю для...
-
Домисел і вимисел у сучасній журналістиці. Поняття факту - Жанри і жанроутворення
Загальноприйнятим є постулат, що журналісту, на відміну від письменника, має право на домисел, але не вимисел. Вимисел при цьому трактується як абсолютно...
-
У підрозділі 5.3. "Форми і методи професійної творчої підготовки і перепідготовки журналістів" розглядається дуже важлива проблема підготовки і...
-
Специфіка тематики, принципів і проблем екологічної журналістики - Екотематика в сучасних ЗМІ
Екологічна тематика є нині актуальною, але вона ще не посідає одне з найважливіших місць у засобах масової інформації. Адже журналісти мають не лише...
-
Характеристика наукових досліджень української екологічної журналістики Українські засоби масової інформації розвиваються за складних об'єктивних умов, а...
-
Засоби масової інформації та засоби масової комунікації - Гендер і засоби масової інформації
Як стверджував, зокрема, М. Маклюен, масмедії змінюють не стільки установки, скільки зразки мислення та сприйняття світу: важливе не те, що повідомляють...
-
Аналітичні жанри в сучасній українській журналістиці У сучасній Україні в процесі демократизації та інших суспільно - політичних змін засобам масової...
-
Соціальна інформація - Журналістика як масово-інформаційна діяльність
Продемонструємо процес творення масової інформації на прикладі від протилежного. У всеукраїнському тижневику "Наша газета +" 27 листопада 1999 р. на...
-
Журналістика як масово-інформаційна діяльність - Журналістика як масово-інформаційна діяльність
Журналістика масовий інформація новина Сьогодні в суспільній думці з терміном "журналістика" конкурують терміни "органи (засоби) масової інформації" і...
-
Гендер і ЗМІ - Гендер і засоби масової інформації
Наявні в суспільстві проблеми гендерної нерівності мають своє масмедійне відображення Часто саме засоби масової інформації, що відіграють визначальну...
-
Входячи через журналістський текст у ситуацію чи проблему, знайомлячись з героєм чи персонажем, читач повинен визначитися у своєму ставленні до них:...
-
І. Качуровський: інтелектуальна журналістика в ефірі української редакції радіо "Свобода"
У різні роки в українських редакціях закордонних радіостанцій працювало чимало знакових для української культури постатей, які волею долі проявили себе...
-
У другому розділі "Специфіка, перспективи розвитку, інновації у групі інформаційно-публіцистичних жанрів" аналізуються проблеми жанроутворення в групі...
-
ВСТУП - Екотематика в сучасних ЗМІ
Протягом останніх кількох десятиріч екологічні проблеми в усьому світі виходять на передній план. Вони є особливо актуальними і для українського...
-
Стереотипи в ЗМІ - Гендер і засоби масової інформації
Способи висвітлення суспільне значущих проблем також обмежуються самими умовами медійного виробництва Необхідність опрацьовувати значні обсяги інформації...
-
Засоби мовного маніпулювання у сучасних ЗМІ
У статті розглядається проблема маніпулювання суспільною думкою сучасними мас-медіа, визначено мовленнєвий вплив як можливість маніпулювання....
-
Незаангажованість та об'єктивність масмедій - Гендер і засоби масової інформації
Принципи незаангажованості та об'єктивності у функціонуванні масмедій (що номінально передбачають прямий контроль влади над ЗМІ, цензуру діяльності...
-
Трансформация функциональных особенностей женских журналов в историческом контексте
Отечественные женские журналы являются одним из активно развивающихся сегментов медиасистемы. Изучение функциональных особенностей женской периодики...
-
Організаційні аспекти функціонування православної періодики Харківської єпархії (1862-1917 рр.)
Організаційні аспекти функціонування православної періодики Харківської єпархії (1862-1917 рр.) Церковна періодика Російської імперії другої половини ХІХ...
-
Актуальність дослідження. Аксіологія як учення про цінності перебуває в центрі уваги дослідників із багатьох галузей науки - соціології, культурології,...
-
У підрозділі 1.3. "Преса новин" і "преса думок" у вітчизняному інформаційному просторі" Зазначається, що у світовій журналістській практиці прийнято...
-
Жанри і жанроутворення. Ступінь наукової розробки проблеми Жанр журналістика репортаж Система жанрів сучасної журналістики є унікальною за...
-
Окреслюються результати аналізу образів футбольних фанатів, створених засобами масової інформації у європейських дослідженнях. Характеризуються створені...
-
Жанрові особливості екологічних матеріалів - Екотематика в сучасних ЗМІ
Сучасна українська екожурналістика використовує різноманітні лінгвістично-комунікативні методи. Вдале застосування жанрових форм і мовностилістичних...
-
У час активної інформаційної агресії щодо України з боку Російської Федерації, російські Інтернет-ресурси активно подають пропагандистські матеріали про...
-
Особливості роботи журналіста на телебаченні Телебачення володіє значно більшою ефективністю впливу, ніж преса і радіо. Важлива особливість телебачення -...
-
Висновки - Гендер і засоби масової інформації
Усі ці дослідження призводять до висновку, що ЗМІ мають безпосередню і, навіть, не дуже завуальовану владу над мисленням людства. Зараз, коли інформація...
-
Репортаж-розслідування. Специфіка жанру - Жанри і жанроутворення
Що таке сучасне розслідування? Французькі фахівці тлумачать його таким чином: "Розслідування - найскладніший журналістський жанр, який об'єднує в собі...
-
Талант-шоу: роль журналіста (на прикладі талант-шоу телеканалу СТБ)
Статтю присвячено форматним розважальним талант-шоу та ролі журналіста у їх створенні. Проаналізовано поняття формату та існування форматних талант-шоу...
-
Сучасний репортаж у пресі: його різновиди - Жанри і жанроутворення
Репортаж - один із найскладніших журналістських жанрів, настільки поліфонічний, що має безліч дефініцій, кожна з яких далеко не повною мірою визначає...
-
ІНФОРМАЦІЙНІ ЖАНРИ. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ, Новинна інформація. Факт як жанр - Жанри і жанроутворення
Новинна інформація. Факт як жанр Інформаційні жанри у сучасних друкованих ЗМІ - це система, що розвивається настільки стрімко і не прогнозовано, що...
-
Інформаційні комунікації в середовищі соціальних мереж: аспекти стандартизації бібліотечного сегмента У статті обгрунтовано доцільність розробки й...
Професійно-етичні аспекти підготовки журналіста-оператора в контексті функціонування сучасних засобів масової інформації