Завдання 3. Редактор - головна особа у телевізійному творчому процесі - Робота в засобах масової і спеціальної комунікації
Професія редактора - одна з небагатьох, в якій поєднується критик і мовознавець, організатор і художник, педагог і, звичайно, журналіст. Натомість, замість загального визначення, незважаючи на порівняно велику розмаїтість його варіантів у працях дослідників із цього питання, здебільшого маємо вузькоаспектність - акцентування якоїсь однієї сторони цілісного процесу. Це, як уже мовилося вище, погляд на професію редактора або як на правника - працівника, що займається опрацюванням і підготовкою до випуску рукопису у мовностилістичному і структурному плані, або як на ідеального "дуже чутливого і висококваліфікованого читача", що опрацьовує матеріал з погляду його сприймання. Визначеннями, що, на нашу думку, найкраще і найповніше узагальнюють процес редагування, є такі:
- - редагування (автор його називає літературним) - це система виробничих дій, що забезпечують підготовку матеріалу до друку або озвучення чи показу в ефірі; - редагування - вид професійної діяльності, пов'язаної з підготовкою до випуску різних видів видавничої продукції, а також теле-, радіопередач та кінофільмів.
Звідси:
- телевізійне редагування система виробничих дій у сфері телевізійного мовлення, спрямованих на підготовку матеріалу до виходу в ефір.
Редагування передбачає критичний підхід до матеріалу з метою його вдосконалення, виправлення неточностей, уникнення недоліків.
Редактор повинен усувати всі види помилок: неточності у використанні і подачі фактичного матеріалу, недоліки композиції, логічні, смислові невідповідності відеоряду тексту передачі, стилістичні, орфографічні і пунктуаційні помилки.
Не менш важливим постулатом є й те, що редактор повинен добре знати матеріал, з яким йому доводиться працювати, удосконалювати свої знання в галузі, яка є предметом його діяльності. Мабуть, тому й побутує в журналістських колах погляд, що головним редактором ЗМІ має бути досвідчений журналіст - із великим професійним доробком і неабияким рівнем ерудованості. І йдеться не тільки про знання всіх тонкощів редакційно-виробничого процесу з погляду легкості керування ним - спеціалізація дозволить редактору вільно розбиратися в матеріалі і зробити його максимально ефективним.
Редактором може бути тільки людина освічена, яка володіє законами логічного мислення, знає норми літературної мови.
Якщо відносно періодичних друкованих ЗМІ та книговидавничої справи можна розмежовувати поняття редактор у вузькому та ширшому розумінні, то специфіка телебачення (з її подвійністю випускового-літературного редактора) вимагає або визначення професії редактора у двох аспектах (за словниковим принципом) або ж суцільного, загального окреслення цієї постаті. На нашу думку, визначити поняття телевізійного редактора можна так.
Телевізійний редактор - це посадовець (професійний працівник), сферою діяльності якого є телебачення, а основним функціональним обов'язком - організація редакційно-видавничого процесу в рамках удосконалення телевізійного продукту - від задуму створення до випуску в ефір.
У творчій групі, яка готує телевізійний продукт, редактору належить чи не найголовніша роль. Робота телевізійного редактора починається задовго до того, як глядач побачить готовий продукт.
Телевізійне редагування - процес творчий, його великою мірою визначають індивідуальні особливості та смаки редактора. Тим не менш на практиці склалася певна методика редагування, знання якої необхідне кожному редактору.
Редагування телепередачі передбачає три важливі етапи:
- 1) організаційно-творчий (планування, робота з автором над передачею); 2) редакторський аналіз, літературне редагування програми (робота з автором, що працює в кадрі, редагування сценарію передачі, участь редактора у підготовці передач у прямому ефірі); 3) виробничий етап - специфічний процес роботи телевізійного редактора у прямому ефірі.
Організаційно-творчий етап включає в себе власне організаційний аспект, тематичне планування, а також роботу з автором і (у специфічних випадках) режисером.
Організаційна частина передбачає вибір об'єктів показу, контроль за домовленостями з підприємствами, установами, які є джерелом відеоматеріалу, пошук героїв випуску.
Тематичне планування дає можливість відібрати найбільш раціональні й актуальні теми випуску, дозволяє систематично і поглиблено опрацьовувати їх. Відбір тематики обумовлюється такими факторами, як специфічні особливості телебачення ("ефект присутності", оперативність, одночасне охоплення масової аудиторії, видовищність), показник аудиторії, умови перегляду тощо. Розрізняють перспективний, місячний, тижневий і поточний плани.
Після того, як тема визначена, починається активний етап співпраці автора і редактора. Обговорюються найскладніші аспекти, уточнюється коло джерел, визначається найкращий варіант побудови матеріалу задля максимально повного розкриття теми.
Етап безпосереднього редагування включає в себе роботу над композицією матеріалу, його літературне опрацювання і перевірку фактичного матеріалу.
Робота над композицією починається із зіставлення тексту із завданням та темою матеріалу: чи в повній мірі все збігається, чи не з'явилися відхилення в інший бік, чи не виникла паралельна тема в тексті як результат накопичення зайвого матеріалу. Працюючи над композицією рукопису, редактор повинен виходити із загальних вимог до неї - послідовності викладу, композиційної цілісності (а звідси - сумірності частин), чіткості членування тексту. Вносячи зміни до твору, автор має розуміти залежність композиції від тих, на кого розрахований текст, який у нього жанр.
Літературне опрацювання тексту включає в себе стилістичну обробку і літературну правку. Розрізняють чотири види літературної правки: правка-скорочення, правка-обробка, правка-переробка, правка-вичитка. Основними вимогами до стилістичної обробки є стислість і простота речень, динамічність тексту, чітке вираження основної ідеї матеріалу у перших фразах, відсутність жаргону, використання в дозволених межах розмовного стилю. На цьому ж етапі слід пам'ятати: текст не повинен повторювати відео, пояснювати його.
Перевірка фактичного матеріалу. Починаючи редагування фактичного матеріалу, треба спершу визначитись, наскільки вдалим є відбір основного фактажу, наскільки вдало факти поєднуються між собою та з допоміжними даними. Будь-яка помилка або неточність викладу фактичного матеріалу підривають довіру як до самого тексту, його автора, редактора, так і до телевізійної компанії, яка пропустила неточність. Особливу увагу слід звертати на внутрішнє текстове співвідношення цифр, повторів імен, назв, дат і чисел, а також на уточнення термінів, особливо перекладних, на перевірку джерел, цитат.
Виробничий етап телевізійного редагування - це ще один аспект редакторської діяльності на телебаченні, який передбачає такі функції редактора:
- 1. Спільна робота редактора і режисера над начитаним остаточним варіантом сценарію - добір відповідного відеоряду. 2. Контроль над записом ведучого в студії. 3. Підготовка нового оперативного матеріалу безпосередньо під час монтажу. 4. "Підгонка" всіх матеріалів під заданий хронометраж.
Деякі дослідники (зазвичай, радянських часів) розрізняють на даному етапі ще таку посаду телередактора, як музичний редактор, а також такі види редагування, як екранне, ефірне і постановочне, що на практиці зараз якщо й застосовуються, то, так би мовити, "за замовчуванням", не виділяючись як окремі ланки загальноредакційного процесу.
"Рафінований професіоналізм, багатоаспектність (якщо не універсальність) діяльності і яскраво виражена творча орієнтація редактора-фахівця, як її розуміють, зокрема, сучасні західні дослідники, - усе це риси, що дозволяють говорити про формування принципово нової моделі редактора..." - це витяг зі статті "Сучасний редактор: проблеми професійного вишколу". Причому витяг, що базується на працях західних дослідників, які вказують на "багатоаспектність (якщо не універсальність)" цієї професії. Ми ж, на жаль, поки що можемо говорити тільки про засвоєння класичної моделі телевізійної редактора без ідеологічних нашарувань та суб'єктивних упереджень, розробки якої з часом, безсумнівно, зачеплять осучаснену багатоаспектність поняття "телевізійний редактор".
Похожие статьи
-
У сучасному інформаційному суспільстві телебачення виступає найбільш потужним інструментом впливу на масову свідомість. Згідно статистичних даних 2010...
-
Входячи через журналістський текст у ситуацію чи проблему, знайомлячись з героєм чи персонажем, читач повинен визначитися у своєму ставленні до них:...
-
Робота редактора над фактичним матеріалом журналістського тексту - Літературне редагування
Термін фактичний матеріал, прийнятий у редагуванні, охоплює всі опорні для тексту елементи -- поняття і предметні відношення. На відміну від терміна...
-
Критерії відбору цифрового матеріалу - Літературне редагування
Цифрі споконвічно властива точність, узагальнення, сконцентрованість інформації. Рекомендується позначати в тексті однозначні числа, що стоять на початку...
-
Методика аналізу й оцінки фактичного матеріалу - Літературне редагування
Методика редагування грунтується на порівняльному аналізі й прийомі конкретизації, з урахуванням того, що являє собою фактичний матеріал: реалії...
-
Структура та предмет аналізу літературного редагування - Літературне редагування
Літературне редагування - це вид суспільно-культурної діяльності, пов'язаної з регулюванням інформаційно-комунікативних процесів у суспільстві через...
-
Головні складові процесу редагування - Літературне редагування
Процес літ. редагування являє собою систему таких дій: 1. редакторське читання; 2. редакторський аналіз (визначення актуальності теми через...
-
Редакторський аналіз як вид суспільно-культурної діяльності - Літературне редагування
Редакторський аналіз як вид суспільно-культурної діяльності включає такі дії: -- визначення авторської теми й аналіз тематичної організації матеріалу, --...
-
Науковий текст як стратегічний засіб наукової комунікації (до проблеми редакційного опрацювання)
У статті зосереджено увагу на питаннях особливостей редакційного опрацювання текстів наукових видань. Зокрема, представлено існуючі концепції. Окреслено...
-
Засоби масової інформації та засоби масової комунікації - Гендер і засоби масової інформації
Як стверджував, зокрема, М. Маклюен, масмедії змінюють не стільки установки, скільки зразки мислення та сприйняття світу: важливе не те, що повідомляють...
-
Умови успішного здійснення редакторського аналізу - Літературне редагування
Для успішного здійснення редакторського аналізу необхідні професійні знання, володіння мовою та іншими засобами вираження змісту і розвинені мислительні...
-
Майстер-сторінки містять в собі елементи, що повторюються на багатьох сторінках. Вони потрібні для того, щоб полегшити і автоматизувати процес верстання...
-
Період існування редагування як виду практичної діяльності: І п. - ІІІ ст. до н. е. - сер. ХІХ ст.: * виникнення редагування (ІІІ ст. до н. е. - поч. н....
-
Складність підготовки довідників обумовлюється як змістовою, так і їх структурною специфікою. Важливе місце в якому посідає підготовчий період. Ключовий...
-
Здійснення редактором правки-вичитування - Літературне редагування
Редакторське виправлення-вичитування -- заключний етап підготовки авторського матеріалу до опублікування. Це максимально уважне читання уже...
-
Вимоги до літературного редактора як до кваліфікованого читача - Літературне редагування
Літературний редактор - це фахівець у сфері суспільної інформації й комунікації з проблем професіонального мовлення, виробнича діяльність якого має...
-
Робота редактора з текстом-описом - Літературне редагування
Опис - спосіб викладу, за допомогою якого картина цілого створюється послідовним перерахуванням його властивостей і характерних рис. У більшості випадків...
-
Робота редактора з оповідним текстом - Літературне редагування
Оповідь являє собою розповідь про події, що ведеться у визначеній тимчасовій послідовності. Послідовність ця може бути прямою і не прямою. Події, про які...
-
Засоби масової комунікації як суб'єкт державного процесу
Аналіз місця сучасних засобів комунікації в системі державного управління, ми хотіли би почати з дослідження їх впливу на сучасне суспільство. Так, в...
-
Правки-скорочення - Літературне редагування
Мета виправлення-скорочення -- зменшення обсягу тексту й поліпшення його літературних якостей. Скорочення може бути зумовлено невмінням автора стисло й...
-
Вимоги до фотоформ - Особливість виготовлення фотоформ
Вимоги до якості фотоформ подаються в технологічних інструкціях. Ці вимоги належать до градаційних та технічних показників фотоформ і поділяються на дві...
-
У підрозділі 5.2. "Графічне оформлення як оптимізація подання інформаційного та аналітичного текстів" значну увагу приділено методам графічного подання...
-
Структура і принципи роботи пропагандивних осередків неодноразово змінювались. У квітні 1944 року, готуючись до боротьби з радянським режимом,...
-
Вимоги до періодичних видань в Україні - Періодичне видання, як вид документа
В сучасних умовах розвитку періодики з боку законодавства висуваються нижчевикладені вимоги до періодичного видання. Вимоги до поліграфічного виконання...
-
Характеристика головних видів правки - Літературне редагування
Виправлення тексту має на меті внесення до нього змін. Виправлений текст не повинен бути складним для читання. У процесі виправлення навчальних текстів...
-
Структура редакторського процесу - Літературне редагування
Процес літ. редагування являє собою систему таких дій: 1. редакторське читання; 2. редакторський аналіз (визначення актуальності теми через...
-
Журнал "Женское дело" (1899-1900) як перше російське "ідейне" періодичне видання для жінок
У статті аналізуються типологічні особливості, структура та редакційна політика журналу "Женское дело" як першого російського "ідейного" жіночого видання...
-
Типи комунікаторів Одним із важливих компонентів системи масової комунікації є комунікатор. На розглянутих раніше моделях комунікації комунікатори...
-
Висвітлення діяльності земських установ на сторінках "Киевской старины"
Журнал "Киевская Старина" відіграв значну роль в українському громадському житті кінця XIX - початку XX ст. Крім історичної тематики, помітне місце в...
-
Сучасна українська журналістика функціонує в суспільстві, що переживає перехідний період, який мало чим відрізняється від аналогічних періодів в історії...
-
Анотація як засіб комунікації між видавництвом і читачем
В статье рассмотрены особенности издательской аннотации как средства массовой коммуникации, охарактеризована специфика составляющих этого взаимодействия....
-
Оценка иллюстраций редактором - Функции иллюстраций в изданиях и их редактирование
Редактирование иллюстрации следует начинать с принципиальной оценки необходимости ее помещения в издании. Каждая иллюстрация должна служить убедительным...
-
Первый этап: Углубленное чтение с попутными пометками на полях: несоответствие заголовков содержанию, неправильные формулировки, повторения и т. д....
-
"Кто верным именем ребенка назовет", сказано у Шекспира. Муки переводчиские и муки редактора во многом связаны с выбором "имени" для слова,...
-
Работа редактора над рубрикацией, Оценка редактором фактического материала - Редакторская правка
Рубриками называют заголовки частей издания (заглавия произведений, внутренние заголовки их подразделов, заголовки элементов аппарата), а также сами...
-
Інтерв'ю - Засоби взаємодії підприємства та засобів масової інформації
Інтерв'ю є однією із найпоширеніших форм подання матеріалу в мас-медіа. Вони можуть бути ініційовані як самим підприємством, що вибудовує свою...
-
На ход редакционно-издательской подготовки журнала большое влияние оказывают его типологические признаки. Поэтому в разных журналах своя специфика и...
-
Проблема теоретично-методологічного підгрунтя видавничої діяльності у сфері національної дитячої періодики є актуальною. На жаль, цієї теми в...
-
Повноцінне розуміння особливостей різновидів енциклопедій дозволяє кращою мірою підбирати потрібний матеріал для конкретного видання та знати тонкощі...
-
Видова та типологічна класифікація періодичних видань Необхідність та потреба в забезпечені соціуму інформацією призвела до виникнення та розвитку...
Завдання 3. Редактор - головна особа у телевізійному творчому процесі - Робота в засобах масової і спеціальної комунікації