Латинсько-польське книговидання - Книгодрукарство в Україні у ранньоновий час

Крім друкарень кириличного шрифту, в Україні почали засновувати і латинсько-польські: першою була діюча в 1592 -- 1602 р. невелика друкарня у Львові, що змінила кількох власників, в 1608 -- 1611 рр. працювала друкарня магната-кальвініста Яна Потоцького в Панівцях на Поділлі, в 1611 -- 1617 рр. -- друкарня Яна Щасного Гербурта в його містечку Добромилі. За ініціативою Гербурта, Ян Шеліга надрукував латинською мовою перші видання хроніки магістра Вінцентія Кадлубка і першої частини історії Польщі Яна Длугоша. Переселившись до м. Яворова, Шеліга 1619 р. видав трагедію Якуба Гаватовича з українськими інтермедіями, яка була виставлена ще того самого року школярами на ринку в Кам'янці-Струмиловій. Пізніше в його друкарні, що переїхала до Львова, побачили світ тези філософських диспутів латинською мовою (І. Саковича "Про всесвіт і його частини", Івана Могильницького про основи логіки), польськомовна поема Яна Доброцеського про перемогу польського війська і запорожців над татарами під Білою Церквою 1626 p., серія календарів, укладених "за львівським меридіаном". Першою в Україні стаціонарною польсько-латинською друкарнею стала друкарня Львівського єзуїтського колегіуму, що діяла з 1642 до 1773 р. Себастіян Новогурський, який керував цією друкарнею 1649 р., не тільки виконував замовлення колегіуму, але й сам виступив як видавець. Серед книг друкарні колегіуму переважали релігійно-моралізаторські повчання, а світська за тематикою література репрезентована панегіриками.

Похожие статьи




Латинсько-польське книговидання - Книгодрукарство в Україні у ранньоновий час

Предыдущая | Следующая