Висновки - Свобода слова і відповідальність тележурналіста (на прикладі телеканалу "1+1")

Досліджуючи питання свободи слова та відповідальності тележурналіста на прикладі телеканалу "1+1" ми з'ясували усі компоненти успішного функціонування телеканалу та діяльності журналістів. Також ми глибше розглянули питання свободи журналістської діяльності в контексті журналістської етики.

Сучасне телебачення змінюється та розвивається разом зі змінами та розвитком суспільства, тому потребує перегляду моральних орієнтирів, на які спиратимуться журналісти у своїй фаховій діяльності. Отже, набуває актуального значення проблема формування професійної етики журналіста на сучасному етапі розвитку демократії в Україні.

Професійна етика впливає на діяльність та поведінку журналіста через систему цінностей, на самостійне затвердження яких його орієнтує. Значення етики полягає у запровадженні в суспільне життя критично вивіреної сукупності цінностей і норм - певного стандарту людської моральності. Ситуація в сучасному посттоталітарному суспільстві робить зазначену роль етики актуальною особливо для журналістики, яка впливає на масове сприйняття суспільством демократичних ідей та їхнє вкорінення в політичному й соціальному житті. Приписи професійної журналістської етики базуються на прийнятих у суспільстві моральних цінностях і, водночас, являють собою механізм легітимації у суспільстві цінностей.

Суб'єктом масово-інформаційної діяльності є журналіст. У якій би галузі журналістки він не працював, його праця завжди пов'язана з творчістю. Про прагматизм цього виду творчої діяльності говорять так багато, що створюється враження, ніби журналістика в цілому не самодостатня, вона слугує не метою, а засобом досягнення якихось інших цілей, які лежать поза нею: перенесення інформації від індивідуального джерела до масового споживача, формування в певному напрямку громадської думки, забезпечення прийняття конкретних урядових рішень. А відтак, побутує думка: результат творчості журналіста - не сам матеріал, а спричинений ним ефект.

Журналістка завжди балансувала між творчістю й ремеслом, між словом і відповідальністю за нього. Вона є ремеслом тому, що має ужитковий характер, спрямована на досягнення очікуваного результату, пов'язано це із формуванням громадської думки в певному напрямку, із службовим характером пильності журналіста. Журналістика - це творчість тому, що пов'язана і народженням нових духовних сутностей, з створенням раніше неіснуючих, невідомих, суспільно-корисних цінностей.

Тележурналіст виконує чимало функцій у нашому суспільстві, він розважає, інформує та навчає, але основною метою його діяльності є формування громадської думки на тлі правдивих фактів та суджень, в яких він сам участі не бере. Тележурналістика не повинна бути інструментом в руках пропагандистів, вона є зброєю тих, на чиїй стороні правда. Але щоб ця зброя була справною, а брехня не мала лику правди, існує свобода слова та відповідальність за нього, місія яких врегулювання стосунків між потоком інформації та її пошуковцем - журналістом.

Зрозуміти різні складові глобальної етики особливо важливо сьогодні, коли спостерігається бурхливий розвиток інформаційних технологій. І враховуючи це, розробляються міжнародні етичні принципи, як мас-медіа і журналістів, так і така нова сфера діяльності, як етика інформаційних магістралей. Якщо простежити історію та тенденції формування етичних засад і принципів засобів масової комунікації у світі, можна побачити, що ці засади розвивалися на регіональному та національному рівнях. Питання про розробку міжнародного кодексу професійної етики досі залишається спірним, хоча, на думку прибічників такого кодексу, його існування являє собою один з найважливіших факторів встановлення нового міжнародного порядку в галузі інформації та комунікації.

Навіть з появою документів, в яких так чи інакше відображені професійні та етичні засади, знайомство з ними є лише особистою справою кожного журналіста. Як наслідок, чимало журналістів і донині мають лише смутну уяву про Кодекс професійної етики українського журналіста, про міжнародні документи.

Тому є потреба включати ці професійно-моральні постулати в робочі документи певних редакцій, у тексти трудових угод тощо. Дієвим заходом могла би стати повна заборона на наймання журналістів для піару владними структурами, введення законів про покарання за недотримання професійної етики в інтернеті. Але, які б умови не складалися, яка б ідеологія не існувала у суспільстві, основа професіоналізму - духовна моральність кожного журналіста.

Знання норм професійної етики допоможе журналістові зробити правильний моральний вибір, узгодивши суспільні, редакційні й особисті інтереси. Ціннісно-етичні вимоги є орієнтирами в оцінках, судженнях журналістів, пропонують благородні мотиви служіння суспільному благу й людині, регулюють дії, поведінку, вчинки.

Похожие статьи




Висновки - Свобода слова і відповідальність тележурналіста (на прикладі телеканалу "1+1")

Предыдущая | Следующая