Вдосконалення організації лікувально-оздоровчих закладів України - Оптимізація оздоровчо-лікувальних ресурсів України

Пропозиції щодо вдосконалення організації лікувально-оздоровчих закладів, в т. ч. санаторію "Авангард" є наступними. Для того, щоб вдосконалити організацію лікувально-оздоровчих закладів України, потрібно, почати з невеликих деталей управління та організації підприємств лікувально-оздоровчих закладів, а саме - починаючи з внутрішньої організації самого підприємства й закінчуючи зовнішньоекономічною діяльністю

На нашу думку, одним із основних аспектів внутрішньої організації санаторію "Авангард" є підвищення ефективності праці. Це один з найважливіших показників успішності керівника. Проте, для підвищення ефективності необхідно мати чіткі критерії успішності, об'єктивно оцінювати ефективність поточної діяльності, займатися планомірним розвитком своїх співробітників. Відтак, для ефективного менеджменту має бути створена чітка система управління ефективністю роботи підрозділу. Наприклад, керуючи виробничо-технічної діяльності, будь-якого підприємства, важливо своєму розпорядженні дані про стан властивого йому "соціального мікроклімату", тобто про людей, які працюють на даному підприємстві, про що склалися між ними відносинах

На сьогодні завданням менеджменту у санаторії "Авангард" є:

Знайти способи підвищення ефективності роботи своїх підлеглих

Контролювати поточну ефективність роботи підрозділу

Об'єктивно оцінювати якість і продуктивність роботи, застосовувати різні методи оцінки ефективності

Управляти розвитком співробітників, вибирати оптимальні методи розвитку

Оперативно коригувати виявлені недоліки в роботі

Створити ефективну систему наставництва в своєму підрозділі

Підвищити рівень відповідальності співробітників за результат і якість роботи

Дії керівника (методи підвищення ефективності роботи).

Ранжування співробітників за ступенем успішності як основа планування заходів щодо підвищення ефективності

Виявлення найбільш перспективних співробітників і тих, хто потребує додаткового розвитку до нормативного рівня

Співвіднесення досягнутих результатів з планами і графіками, коректування планів

Самооцінка керівника: як керівнику оцінити свою результативність та оперативно скоригувати поточну діяльність

Впровадження стандартів якості: як підвищити зацікавленість співробітників в ефективній роботі

Пропозицію щодо вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності буде моя власна система розробки спеціальної програми стимулювання збуту, яка пов'язана з вирішенням цілого ряду послідовних завдань:

Встановлення стимулювання збуту;

Вибір інструментів стимулювання збуту;

Виявлення кола учасників;

Визначення інтенсивності заходів із стимулювання збуту;

Прийняття рішень про засоби поширення інформації про програму стимулювання збуту;

Визначення тривалості стимулювання;

Вибір час проведення заходів по стимулюванню збуту;

Розробка бюджету стимулювання збуту.

Встановлення цілей і вибір інструментів стимулювання збуту тісно пов'язані між собою. Справа в тому, що інструменти стимулювання збуту можуть бути спрямовані на:

Персонал фірми, що продає послуги;

Торгових посередників (роздрібні турфірми і організації);

Клієнтів.

У цьому аспекті і розглянемо заходи щодо встановлення цілей і вибору інструментів стимулювання збуту. Стимулювання співробітників підприємства належить до сфери мотивації персоналу і спрямоване на підвищення якості обслуговування клієнтури, зростання професійної майстерності, а також на заохочення до внесення пропозицій з різних напрямом діяльності туристського підприємства, наприклад з розробки та вдосконалення окремих послуг. З цією метою можуть використовуватися:

Навчання;

Можливості просування по службі;

Грошові премії;

Подарунки;

Додаткові відпустки;

Конкурси професійної майстерності.

Стимулювання торгових посередників переслідує такі цілі: заохочення їх до впровадження нових туристських послуг у об'єкти своєї торговельної діяльності; досягнення найбільшого охоплення системою розповсюдження; зведення до мінімуму зусиль конкурентів зі стимулювання збуту; формування прихильності до фірми у представників роздрібних підприємств.

Конкретними методами стимулювання торгових посередників є:

Встановлення прогресивної комісії за продаж туристських поїздок понад встановленої квоти;

Збільшення розміру знижки з цін на обслуговування у несезонний період у разі гарантії з боку посередників у кар'єрному зростанні обсягів внесезонного туризму;

Вручення представникам фірм-посередників представницьких подарунків і сувенірів;

Надання знижок з оголошених цін на групові поїздки до разі збільшення обсягів продажу;

Надання безкоштовного обслуговування працівникам роздрібної фірми, які супроводжують в мандрах туристські групи;

Організація рекламних поїздок працівників роздрібних туристських фірм безкоштовних або з наданням їм значних знижок з оголошених цін;

Проведення туристських бірж, у яких продаж турів проводиться на пільгових умовах;

Спільна реклама;

Надання спеціальних знижок, наприклад стимулюючих збут нових туристичних продуктів;

Премії - "штовхачі", надані роздрібним турфірмам за "проштовхування" окремих туристських продуктів, які мають недостатнім попитом;

Торгові конкурси, які мають на меті підвищити (навіть на короткий час) зацікавленість посередників у реалізації продуктів фірми. Переможці конкурсу нагороджуються цінними призами.

Заходи стимулювання збуту, спрямовані на клієнтів, найчастіше переслідують цілі: заохочення інтенсивнішої споживання послуг; спонукання туристів придбання продуктів, якими вони раніше не користувалися; "підштовхування" споживачів до купівлі; заохочення постійних клієнтів, зниження тимчасових коливань попитів, залучення нових клієнтів. При визначенні цілей необхідно брати до уваги ймовірні відповідні дії конкурентів.

Для досягнення поставлених цілей стимулювання клієнтів застосовуються різноманітні інструменти, які можна об'єднати в кілька груп.

    1. Знижки є одним з численних і найчастіше застосовуваних прийомів. Вони в свою чергу поділяються на такі різновиди: 1.1. знижки з оголошених ціни туристські послуги і поїздки до разі попереднього бронювання у встановлені терміни; 1.2. знижки сезонних розпродажів; 1.3. знижки певним категоріям клієнтів; 1.4. бонусні знижки, надані постійним клієнтам. 2. Зразки. Поширення зразків важливо як засіб для стимулювання споживачів. Однак на відміну від звичайних товарів, що мають фізичне втілення, туристські продукти не видно клієнту. Це істотно ускладнює використання зразків у сфері туризму. Тому їх поширення здійснюється з допомогою надання додаткового безплатного обслуговування протягом кількох днів у тому випадку, якщо турист купить тур з максимальною тривалістю поїздки. Наприклад, при придбанні туру тривалістю 24 дня турист може отримати безкоштовне обслуговування ще на 2-3 дні. Стимулювання збуту може бути досягнуто також шляхом включення до комплексне обслуговування деяких безплатних додаткових послуг (наприклад, користування тенісними кортами, безкоштовний вхід на пляж тощо). 3. Премії, надаються найчастіше у речовій формі в якості винагороди за звернення до конкретної послуги. Премії можуть бути найрізноманітніших форм - фірмові майки, дорожні сумки, квіти, дрібні предмети домашнього вжитку і т. д. 4. Залікові талони - це, по суті, спеціальний вид премії, за якою винагороду не видається безпосередньо при купівлі туристичного продукту, а надається у вигляді талона, за яким його можна одержати в іншому місці. Прикладом може служити пропозицію в якості заохочення придбання туру талонів на оренду транспортних засобів (автомобілів, катерів і т. д.). 1. Купони, які становлять своєрідні сертифікати, що дають власникові право на знижку при придбанні туристських послуг. Для поширення купонів можуть використовуватися найрізноманітніші способи: безпосереднє поширення співробітниками фірми, розсилка по пошті, розповсюдження через пресу. Досить часто купоном може бути рекламне звернення, опубліковане, наприклад, у певній газеті. Деякі туристські підприємства співробітничають із банками, магазинами дорогих товарів, автосалонами і т. д. шляхом надання купонів їх клієнтам, оскільки останніх можна вважати потенційними покупцями туристських послуг. 2. "Підкріплення" продукту представляє собою заходи, що підтримують імідж туристського підприємства та сприяють залученню нових клієнтів. По суті, це комплекс додаткових послуг, які можуть отримати клієнти фірми, а також прояви особистої уваги до споживачів, наприклад вручення сувенірів з фірмовою символікою, поздоровлення клієнтів зі святом, розсилка реальних матеріалів. Особливу увагу в цьому плані виявляється постійним клієнтам фірми: розміщення їх у більш престижних номерах у готелі, на кращих місцях у ресторані, підношення кольорів та т. д. 3. Експозиції у місцях продажу. Використовуються в основному для підвищення ступеня обізнаності клієнтів про пропоновані послуги. Однак відсутність у туристського продукту матеріальної форми істотно ускладнює оформлення експозицій. А це в свою чергу безумовно позначається на результатах - далеко не всяка експозиція викликає у клієнтів бажаний інтерес. 4. Презентації продукту набувають дедалі більшого значення як елемент маркетингової діяльності турфірм. Проведення різних семінарів, консультаційних днів і "виїзних" (наприклад, виставках) показів сприяє залученню клієнтів. Фірми, активно застосовують цей інструмент стимулювання споживачів, створюють спеціальні професійні команди, що представляють продукти. Ці команди, творчо використовуючи різноманітні засоби демонстрації, значною мірою сприяють порушення інтересу цільової аудиторії і бажання у потенційних клієнтів придбати той чи інший продукт. 5. Конкурси та ігри є досить ефективний спосіб заохочення споживання туристських послуг і нової клієнтури. Особливим успіхом такі заходи мають таких сегментах ринку, як молодіжна аудиторія й обличчя "третього" віку. Тим не менш конкурси та ігри можуть застосовуватися для стимулювання споживання різних продуктів, призначених для інших сегментів. Конкурси та ігри припускають наявність певних призів як для переможців, так і для всіх інших учасників. Оригінальність правил та зміст таких заходів можуть ставати об'єктом конкуренції та творчості окремих туристських підприємств. 6. Лотереї і вікторини. У цій сфері туристські підприємства мають свободу творчості і можуть пропонувати абсолютно незвичайні умови. В якості призу, як правило, використовуються дорогі товари (високоякісна аудіо-і відеотехніка, автомобілі, туристські поїздки), що привертає до цим заходам (а отже, до фірми та її послуг) додаткову увагу потенційних клієнтів.

На третьому етапі розробки програми здійснюється виявлення кола учасників стимулювання збуту. Це вимагає виділення певних сегментів про те, щоб зосередити основні зусилля на конкретних цільових групах, які вони хотіли б охопити проведеними заходами.

Також добавлю пропозицію щодо заходу стимулювання збуту путівок в санаторії. Аналіз розвитку вітчизняного санаторно-курортного комплексу показав, що на різних етапах розвитку суспільства в управлінні санаторно-курортними організаціями переважали різні підходи: чисто комерційні підприємства в дореволюційний період, медичні організації в системі охорони здоров'я в радянський період, подвійність в управлінських підходах в період реформ. Необхідність одночасного вирішення в курортній сфері комерційних і соціальних завдань привела в даний час до формування двох груп санаторно-курортних організацій: комерційні здравниці (52%) і некомерційні установи (48%), що виконують важливе завдання з лікування та оздоровлення соціально значимого контингенту. Обидві групи санаторіїв працюють в умовах вже сформованого курортного ринку, що робить затребуваним застосування в управлінні цими організаціями сучасних ринкових концепцій.

Слід зазначити, що серед фахівців немає єдиної думки з приводу концепції некомерційного маркетингу. Одні дослідники розглядають некомерційний маркетинг як невід'ємного і важливого інструменту управління в некомерційних організаціях, інші піддають сумніву навіть саму правильність вживання терміну "некомерційний маркетинг", вважаючи маркетинг суто ринковим інструментом для отримання прибутку. Ми дотримуємося тієї думки, що маркетинг є однією з управлінських концепцій, спрямованої на досягнення цілей організації шляхом найбільш ефективного порівняно з конкурентами задоволення потреб споживача. Цілі організації можуть носити як комерційний, так і некомерційний характер. Тоді маркетинг, спрямований на отримання прибутку (або інших комерційних результатів - підвищення обсягу продажів, наприклад), є комерційним, а використання маркетингових прийомів для досягнення некомерційних цілей, на нашу думку, цілком доречно вважати некомерційним маркетингом. Досягнення некомерційних цілей в цьому випадку прийнято називати соціальним ефектом на противагу економічному ефекту (прибутку) у сфері підприємництва. Сутність маркетингу некомерційних організацій тоді можна уявити наступним чином. Некомерційна організація може мати дві групи цілей: некомерційні (статутні) для реалізації місії організації та комерційні (додаткові), необхідні для забезпечення її функціонування та ведення господарських операцій.

Основним результатом діяльності некомерційних організацій (НО) є продукт, який може мати як матеріальний, так і нематеріальне зміст. Для його виробництва будь-якої некомерційної організації необхідно, як мінімум, мати якусь матеріальну базу і наймати персонал.

Для досягнення некомерційного ефекту продукт повинен бути певної якості, тобто володіти певними характеристиками, здатними задовольняти певні потреби покупця й представляти для нього певну цінність. Ця цінність виражається в досягненні соціального ефекту, під яким можна розуміти результат діяльності будь-якої організації, не пов'язаний з отриманням прибутку і спрямований на створення будь-яких благ для окремих груп населення або всього суспільства в цілому. Соціальний ефект може мати кількісну та якісну складову. Кількісно соціальний ефект вимірюється в одиницях продукту, пропонованого населенню (наприклад, для санаторіїв - кількість прийнятих відпочиваючих і т. д.). Якісна складова вимірюється рівнем задоволеності споживача в результаті використання некомерційного продукту. Високий рівень його задоволеності веде до досягнення соціального ефекту і формування лояльного споживача, що, у свою чергу, підвищує конкурентоспроможність некомерційного продукту на ринку соціальних послуг.

Окрім підвищення ефективності менеджменту санаторію "Авангард", варто відзначити, що наша країна дуже багата на рекреаційні ресурси, багато з яких ще не за строїлися курортами. Такими місцями на нашій території є: південна Україна та західна Україна. Це ті місця які начисляють сотні джерел лікувальних грязей та мінеральних ресурсів. Головною причиною невикористання лікувально-оздоровчих ресурсів, на мою думку, те що немає освітньо-кваліфікованих підприємців, які могли б зайнятися організацією побудування та просуванням послуг на туристичному рику.

Похожие статьи




Вдосконалення організації лікувально-оздоровчих закладів України - Оптимізація оздоровчо-лікувальних ресурсів України

Предыдущая | Следующая