Програма і методика досліджень. - Особливості створення лісових культур в дібровах Придністров'я

В основі досліджень використані положення академіків В. I. Вернадського (1946), Г. М. Висоцького (1950), П. С. Погребняка (1955) про взаємозв'язок організмів i середовища в рослинних ценозах.

У Придністров'ї загальна площа лісів складає 31,1 тис. га (7,5% території регіону). Площа вкритих лісом земель Держлiсфонду - 24,5 тис. га. Всi лiси мають пріоритетне, природоохоронне значення. Природні ліси, крім того - це бiоценотичнi оазиси, невід'ємна умова i фактор дії природної екомережi, що створюється з метою екологічної оптимізації ландшафту, відтворення бiорiзноманiття та бiорiвноваги. Поряд із цим, ліси Придністров'я є джерелом лісової продукції, без якої не здатна ефективно функціонувати жодна галузь народного господарства. Але залишки природних та створені штучні ліси переважно з акації білої - малопродуктивні, низькотоварнi і біологічно не стійкі. Звідси виникає необхідність опрацювання способів з підвищення їх стійкості, продуктивності та якості. Огляд літератури та узагальнення практичного досвіду дозволяють нам стверджувати, що початок цьому процесу - в опрацюванні технології лісовідновлення і реконструкції, якi б забезпечували вирощування дуба звичайного в природних лісових ценозах та проведення реконструкції незадовільних за складом і станом насаджень, заміни їх на цінні, високопродуктивні та високотоварні.

Натурні роботи зі збору дослідного матеріалу проводилися шляхом експедиційних обстежень, в процесі яких підбиралися об'єкти досліджень із закладанням пробних площ у дослідно-виробничих культурах згідно із загальноприйнятими в лісовій таксації методиками, зокрема ОСТ 56-69-83 "Площади пробные лесоустроительные. Метод закладки".

Грунти характеризували відповідно до методики М. І. Гордієнка (1979). Тип лісу, тип лісорослинних умов визначали на основі робіт П. С. Погребняка (1955), Г. С. Гейдемана та ін. (1964). Кількісний облік кореневих систем у грунті виконували за методикою М. І. Калініна (1979).

Приживлюваність, збереженість i ріст саджанців у дослідних i дослідно-виробничих культурах оцінювали на облікових рядах за методикою Б. Й. Логгiнова (1966). Облікові ряди розміщували рівномірно по закультивованій площі. Вимірювали висоту (загалом не менше 200 шт. саджанців дуба) з точністю до 1 см.

На ділянках, де планували природне лісовідновлення, облік самосіву дуба здійснювали на площадках розміром 1х1 м за допомогою спеціально виготовленої рамки. Облікові площадки закладали рядами через 5 м упоперек зрубу, в рядку - через 3 м. У подальшому розраховували кількість самосіву дуба на 1 га та рiвномiрнiсть його розміщення.

У культурах, що вже зімкнулися, дослідження проводили на пробних площах з дотриманням вимог лісової таксації. Висоту й діаметр стовбура, довжину безсучкової зони та крони, категорію стовбурів (ділові, напiвдiловi та дров'яні) визначали загальноприйнятими методами. Агрохiмiчнi аналізи грунтових зразків проводили за типовими методиками. Одержані результати обробляли за методами математичної статистики (Доспехов Б. А., 1965).

У період виконання дисертаційних досліджень було закладено 41 пробну ділянку, у тому числі в насадженнях 35-45-літнього віку - 9; на об'єктах із відновлення корінних типів лісових фітоценозів з перевагою дуба - 20; на об'єктах із реконструкції незадовільних за складом і станом насаджень - 12.

На площі 31,5 га закладено дослідно-виробничо-показовi культури з відновленням корінних типів лісових фітоценозів, на 12,9 га - з реконструкції незадовільних за складом і станом насаджень.

Виконано 12 грунтових розрізів, у тому числі чотири повнопрофільних. Здійснено розкопки кореневих систем на чотирьох дослідних ділянках.

Похожие статьи




Програма і методика досліджень. - Особливості створення лісових культур в дібровах Придністров'я

Предыдущая | Следующая