Аналітичний огляд літератури i постановка експерименту. - Особливості створення лісових культур в дібровах Придністров'я

Пошуки способів рубань, які б забезпечили відновлення корінних насаджень із перевагою дуба, відносяться до кінця XIX - початку XX століття. У 70-х роках минулого століття виокремилися два способи вирішення проблеми відновлення дібров. Перший спосіб грунтується на біологічних особливостях дуба, використанні природного поновлення (самосіву, підросту), а за його відсутності - вирощуванні культур (за 1-3 роки до рубки) посівом чи посадкою. Сюди ж відноситься й вирощування часткових культур дуба на зрубах рядами, площадками, смугами. При цьому частково зберігається лісове середовище, використовується природне поновлення супутніх порід і чагарників.

В основу другого способу покладено застосування важкої техніки, придатної для суцільного корчування зрубів, плантажної оранки, використання площі під тимчасове сільськогосподарське користування тощо. Це веде до деградації лісового біоценозу, втрати стійкості всіх його компонентів. У такому випадку повністю знищується природозахисне, стабілізуюче значення лісової території. В культури після суцільної підготовки грунту висаджуються лише кілька порід - у кращому випадку головна, супутня та чагарник. Тому відновлення лісового середовища, лісового фітоценозу відповідного складу і структури відкладається на невизначений час. Усе це та інші суттєві недоліки ведення лісового господарства зумовлюють зниження біоекологічної стійкості дубових насаджень, спад їх продуктивності, патологічне усихання дуба.

Аналіз причин усихання дуба в насадженнях дозволяє зробити висновок, що підвищення стійкості дібров та якості деревостанів дуба звичайного можливо лише за вирощування його в притаманнім для нього середовищі, в тісному оточенні природних супутніх порід та чагарників, але з відкритою верхівкою, тобто в лісових фітоценозах корінного типу. Такі насадження не лише різнитимуться за стійкістю проти несприятливих умов, підвищеною продуктивністю, матимуть високий захисний або природозберігаючий ефект, а й слугуватимуть за своєрідні біоценотичні оазиси, які сприятимуть в цілому відновленню біологічної різноманітності та біологічної рівноваги. Тут завдання, мета лісоводів - вирощувати високопродуктивні й стійкі насадження, та екологів - вирощувати насадження, які б сприяли відновленню біологічної різноманітності й біологічної рівноваги у ландшафтах, збігаються: необхідно відновлювати, відтворювати лісові насадження корінного типу.

Більшість дослідників стверджують, що в дуже сухих та сухих умовах місцезростання самосів дуба практично відсутній. Це й робить актуальним необхідність пошуку способів лісовідновлення стійких та високопродуктивних у відповідних умовах місцезростання насаджень дуба звичайного, які б і надалі зберігали природозахисні функції та бiорiзноманiття.

У цьому відношенні певний інтерес являють собою узагальнення досвіду лісовідновлення та реконструкції в Гербовецькому лiсi в умовах гiрнецiв. Тут встановлено, що найбільшою стійкістю в сухих і дуже сухих умовах відзначаються чисті насадження дуба звичайного з обов'язковим другим ярусом із тіневитривалих порід, фітоценотично адаптованих, тобто відповідних до природних фітоценозів.

Нестійкими в умовах гірнецю виявилися акація біла та ясен звичайний. Білоакацієві насадження відрізнялися швидким ростом тільки в молодому віці, проте в умовах плато вони не мали переваг перед дубовими насадженнями ні за продуктивністю, ні за стійкістю, ні за захисними властивостями. У цьому ви-падку високотоварними i найпродуктивнішими виявилися насадження дуба червоного (Quercus rubra L.) та горіха чорного (Juglans nigra L.), що підтверджується даними наведеними у табл. 1.

Таблиця 1. Показники росту різних порід у дослідних культурах Гербовецького лiсу в сухих умовах місцезростання

Номер пробної площі

Породи, використані при створенні лісових культур

Показники головної породи

Вік, років

Діаметр, см

Висота, м

Кількість ділових стовбурів, %

1

Дуб червоний в суміші з сосною звичайною та модриною європейською (Larix europeae L.)

35

21,0

19,5

74,1

2

Горіх чорний - порядне змішування з кленом гостро-листим

40

23,8

21,7

94,1

3

Дуб звичайний - порядне змішування з кленом гостролистим

40

24,1

19,2

35,7

4

Акація біла

40

20,9

18,7

18,3

Установлена певною мірою фітоценотична сумісність акації білої і зазначених порід дозволяє опрацювати технологію, яка базується на використанні їх біологічних і фітоценотичних особливостей.

Похожие статьи




Аналітичний огляд літератури i постановка експерименту. - Особливості створення лісових культур в дібровах Придністров'я

Предыдущая | Следующая