УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ - Продуктивність та котонізаційна здатність різних сортів льону-довгунця

Експериментальна частина досліджень виконувалась у дослідному господарстві "Чабани" Києво-Святошинського району Київської області протягом 2003-2005 рр. Морфологічні, технологічні та біохімічні дослідження, визначення якості насіння і волокна льону-довгунця проводилися у відділі селекції і насінництва льону і ріпаку ННЦ "Інститут землеробства УААН".

Грунт дослідної ділянки дерново-середньопідзолистий пилувато супіщаний з такими агрохімічними характеристиками орного шару: вміст гумусу 1,0-1,8 % (за Тюріним), рНсольовий 4,8-5,4, гідролізованого азоту 5,5-7,0 мг/100г грунту (за Корнфільдом), рухомого фосфору та обмінного калію (за Чириковим) - 12,3-13,6 і 7,0-8,4 мг/100г грунту.

Погодні умови в роки проведення досліджень за основними гідротермічними показниками (температурний режим та кількість опадів) різнились і мали суттєві відхилення від середніх багаторічних показників. Нестача вологи за підвищеного температурного режиму 2003 року дозволили отримати високий урожай насіння, однак скорочення тривалості періоду вегетації знизило показники якості волокнистої продукції льону-довгунця. Понижені відносно середніх багаторічних показників середньодобові температури повітря 2004 року, в умовах чергування нестачі опадів або їх надлишку, не дозволили культурі реалізувати потенціал продуктивності, в результаті чого урожайність як насіння, так і соломи була низькою. Оптимальний температурний режим за достатньої кількості опадів 2005 року сприяли формуванню найкращого врожаю соломи льону-довгунця.

Сівба проведена насінням сортів льону-довгунця: раньостиглих - Український ранній, Томський 16 та перспективного Вручий, середньостиглих - Український 3 та Синільга, пізньостиглого - Зоря 87.

Попередник - озиме жито. Агротехніка в досліді загальноприйнята для вирощування льону-довгунця. Площа облікової ділянки - 25 м2, повторність досліду п'ятиразова, розміщення ділянок - рендомізоване.

Фенологічні спостереження та визначення густоти стеблостою за фазами росту й розвитку рослин, приріст їхньої висоти й органічної маси здійснювали згідно "Методики по проведенню польових дослідів із льоном-довгунцем" (ВНДІЛ, 1978). Облік урожаю льоносоломи та насіння визначали поділяночно. Аналізи волокнистої продукції та насіння з дослідів проводили згідно з діючими ДСТУ. Економічну та енергетичну ефективність вирощування, приготування та переробки трести розраховували згідно "Методичних вказівок по визначенню економічної та енергетичної ефективності вирощування сільськогосподарських культур" (1999). Математично-статистичний аналіз результатів польового досліду проводили за дисперсійним та кореляційно-регресійним методом (Б. О. Доспєхов, 1979).

Похожие статьи




УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ - Продуктивність та котонізаційна здатність різних сортів льону-довгунця

Предыдущая | Следующая