МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ - Нейсеріоз сільськогосподарської птиці (епізоотологічний моніторинг, діагностика та засоби профілактики)

Робота виконана впродовж 1990-2003 років у відділі профілактики хвороб птиці Інституту птахівництва УААН.

Дослідження проводили на індиках кросу "Хідон" (лініі "К" канадської популяції) і породі біла широкогруда (виведена в Інституті птахівництва УААН); курях кросів "Ломанн коричневий", "Родоніт", "Хай Лайн білий", "Хай Лайн коричневий", "Домінант", породи род-айленд; качках кросу "Благоварський" та породних груп українська біла, які включають популяції сірих, білих, глинястих та чорних білогрудих качок.

Схема дослідів: вивчення поширення нейсеріозу проводили на базі птахогосподарств, де були виявлені хворі птахи: в ДПДГ "Борки"; СТОВ "Вільхуватка" Харківської області; ДППЗ "Головурівський" Київської області; ЗАТ "Партизан", СТОВ "Южная-Холдинг", птахофабриці "Восток" АР Крим; ГПР "Молодежный", ТОВ агрофірма "Колос" Дніпропетровської області; СТОВ "Пролетарська птахофабрика", "Красный лиман" Донецької області; "Куйбишевська птахофабрика", СВК "Вільнянськ" Запорізької області з використанням епізоотологічних, бактеріоскопічних, бактеріологічних і серологічних методів досліджень.

Крім того, здійснювали дослідження, спрямовані на розробку засобів профілактики нейсеріозу птиці.

Електронно-мікроскопічні і патоморфологіні дослідження проводили в Харківському медичному університеті і лабораторії патоморфології Інституту загальної і невідкладної хірургії АМНУ, м. Харкова.

Годівлю птиці здійснювали у відповідності з існуючими "Рекомендациями по нормированному кормлению сельскохозяйственной птицы" під редакцією Фисинина В. И. (1992). Щільність посадки та мікроклімат відповідали ОНТП-88.

Всього в дослідах використано: дорослої птиці 1294 голови, у т. ч. індиків 445 голів; качок - 427 голів; курей - 422 голови; лабораторних тварин: кролів - 12 голів; білих мишей - 14 голів; морських свинок - 6 голів; ембріонів індичих, курячих, качиних - 700 штук, яєць всього 2238 штук; добового молодняку 232 голови; 1036 культур нейсерій: 268 культур, ізольованих від клінічно хворих індиків (з крові, печінки, селезінки, нирок, сперми, яєчних фолікулів, клоаки), у т. ч. ізолятів: з яєць - 45, добових індичат та індичат-"задохликів" - 39; від клінічно хворих курей - 598 ізолятів, у т. ч. добових курчат - 35, яєць - 51; від клінічно хворих качок - 170 ізолятів, у т. ч. добових каченят - 60, яєць - 19; виготовлено 100 гістологічних препаратів. Ізоляцію мікроорганізмів від клінічно хворої на нейсеріоз птиці, добового молодняку, яєць, отриманих від хворої птиці, вивчення морфологічних, біохімічних, серологічних, патогенних і біологічних властивостей, чутливість культур до антибіотиків проводили за методиками, наведеними у "Справочнике по микробиологическим и вирусологическим методам исследования" під редакцією М. О. Биргера (1982), "Методическом письме по культуральной диагностике гонореи" (1970) за наказом МОЗ СРСР № 936 від 4.07.85 р. "Об унификации лабораторных методов исследования в диагностике гонореи и трихомониаза" (1985), "Методических указаниях по определению чувствительности к антибиотикам возбудителей инфекционных болезней с.-х. животных" (1972); "Методических указаниях по определению чувствительности микроорганизмов к антибиотикам методом диффузии в агаре с использованием дисков" (1983).

Ідентифікація ізольованих культур. Дослідження щодо ідентифікації культур мікроорганізмів, які були ізольовані від хворих індиків, курей та качок, проводили на основі вивчення їх морфологічних, культуральних та біохімічних властивостей згідно з наказом МОЗ СРСР № 535 від 22.04.85 року "Об уніфікації мікробіологічних (бактеріологічних) методів досліджень,

Які застосовуються в клініко-діагностичних лабораторіях лікувально-профілактичних установ". Диференціацію бактерій проводили відповідно до класифікації, наведеної в "Определителе бактерий Берджи" (1984) та Дж. Хоулта зі співавт. (1997), Topley and Wilsons (1997), в мікробіологічній лабораторії ДУ "ІД та В АМН України") (м. Харків).

Серологічну ідентифікацію культур проводили за допомогою реакції аглютинації (РА) з використанням комерційних групоспецифічних менінгококових сироваток (серогрупи В, 69К, 293; А, С, Х, Y, Z, 29E, W-135), які виготовляються Московським науково-дослідним інститутом вакцин і сироваток ім. І. І. Мечникова, сироваток крові людей, хворих на гонорею, які були отримані в мікробіологічній лабораторії Державної Установи "Інститут дерматології та венерології АМН України" (ДУ "ІД та В АМН України") (м. Харків) та гіперімунних нейсеріозних сироваток крові кролів, які виробляються за розробленою нами технологією в Інституті птахівництва УААН (м. Харків).

Ідентифіковані штами мікробних культур зберігали у ліофілізованому вигляді і під вазелиновим маслом (М. О. Биргер, 1967).

Гіперімунні сироватки до виділених штамів нейсерій одержували шляхом гіперімунізації кролів згідно ТУ У 24.4-00497169-625-2001. Одержані імунні та нормальні сироватки крові були ліофілізовані на підприємстві по виробництву бактеріологічних препаратів "Біолєк" (м. Харків).

Антигенні властивості ізольованих культур нейсерій вивчали за допомогою гонококової сироватки крові людей, отриманої у мікробіологічній лабораторії ДУ "ІД та В АМН України" (м. Харків); стандартних сироваток: діагностичної менінгококової адсорбованої сироватки, серогрупа В, 69К 293, сер. № 51 від 10.02.2001, виготовленої Московським науково-дослідним інститутом вакцин і сироваток ім. І. І. Мечникова; полівалентними аглютинуючими сальмонельозними сироватками груп Д, В, С, С2, Е1, серія 24, виготовлених Краснодарською біофабрикою, ГОСТ 16449-70 (настанова від 30 липня 1984 р.); полівалентною аглютинуючою ешерихіозною сироваткою ОКВ, виготовленою підприємством по виробництву бактерійних препаратів Московського науково-дослідного інституту вакцин і сороваток ім. І. І. Мечникова (серія 725, контроль 3982, 1989 р.).

При виготовленні еритроцитарного антигену використовували еритроцити барана або півня. Стабілізацію їх проводили 20 % розчином формаліну за методом Feeley (B. Fauconnier, 1958). З метою танізації еритроцитів використовували матричний розчин таніну 1:20000 на 0,9 %-у фізіологічному розчині (рН = 7,2).

Здатність інфекції поширюватись статевим шляхом вивчали за умов спільного утримання хворих на нейсеріоз качок і здорових селезнів породної групи українська біла. В індиків - штучного запліднення здорових індичок спермою хворих індиків та проведення бактеріологічних досліджень з метою ізоляції мікроорганізмів зі сперми. Перед постановкою і по закінченні досліду птицю досліджували бактріоскопічним та серологічним методами з метою виявлення специфічних антитіл (РНГА). У досліді були використані індики породи біла широкогруда (лінія 6). Трансоваріальну передачу нейсеріозної інфекції вивчали в період несучості індиків породи біла широкогруда (лінія 6 - 15 голів, лінія А та В - 15 голів), курей кросу "Хай-Лайн білий" - 10 голів та породи род-айленд - 10 голів, качок кросу "Благоварський" - 10 голів. Від індичок збирали яйця кожні 5 діб, зберігали за температури не вище 10 єС і відносної вологи атмосферного повітря 80 %. Інкубацію яєць проводили в інкубаторі "Універсал-55" у відділі профілактики хвороб птиці. Під час інкубації враховували кількість незапліднених яєць, "завмерлих", "задохликів" та вивід молодняку. Бактеріологічному досліджуванні підлягали свіжознесені яйця індичок, курей і качок та ембріони на 9-ту добу інкубації.

З метою раннього виявлення носіїв збудника нейсеріозу і визначення серологічного статусу в стадах птиці, нами був застосований еритроцитарний діагностикум для РНГА, виготовлений за власною методикою (Методичні рекомендації "Серологічна діагностика нейсеріозу птиці з використанням еритроцитарного діагностикума для РНГА", 2004).

Для встановлення діагностичного титру антитіл за допомогою РНГА проводили дослідження сироваток крові, які були отримані від птиці благополучних щодо нейсеріозу господарств (відсутність клінічних ознак захворювання, негативні результати бактеріологічних та мікроскопічних досліджень мазків-відбитків з слизової оболонки клоаки), а також від індиків, курей та качок, інфікованих нейсеріями.

Морфологічні (культури нейсерій) і патоморфологічні (зміни у внутрішніх органах при нейсеріозі) дослідження проводили за допомогою електронної і світлової мікроскопії (Афанасьев Ю. И. и др., 1967; Шубин В. А., 1992). Для визначення характерних особливостей змін структурної організації тканин внутрішніх органів індиків, курей та качок при нейсеріозі, а також встановлення місць локалізації збудника захворювання нами було проведено відбір органів хворої і здорової птиці: міокард лівого шлуночка, печінка, нирки, селезінка, сім'яники, сім'явиносна протока, яйцепровід, клоака. Гістологічні дослідження шматочків тканин органів проводили згідно стандартних методик (Лилли Р., 1969; Автандилов Г. Г., 1998). Вивчалась загальна структура органів та наявність патоморфологічних змін.

Гістологічні зрізи виготовляли на мікротомі МС-2. Мікроскопічні препарати досліджували під мікроскопом МІКМЕД-1. Для отримання фотографій використовували негативні ролікові фотоплівки МІКРАТ-200 і МІКРАТ-300.

Патоморфологічні дослідження органів з метою встановлення місць локалізації нейсерій у тканинах проводили за загальноприйнятою методикою з використанням методів специфічного фарбування (Граму-Вейгерту, Левадіті).

Поєднання методів напівтонких (світлооптичних) і ультратонких (електронно-мікроскопічних) зрізів дозволило у більш повному обсягу виявити структурні зміни досліджуваних тканин внутрішніх органів птахів в умовах норми і при нейсеріозі (Цинзерлинг А. В., 1993).

Одержані результати проведених досліджень оброблені статистично за методом Ашмарина І. П. із співавт. (1962) із розрахунками середньоарифметичних величин та їх похибок (М±m). Вірогідність різниці (Р) між показниками, що порівнювались, обчислювали за критерієм Т Стьюдента. Економічну ефективність розраховували згідно "Методики определения экономической эффективности ветеринарных мероприятий" (1983), а також за Закомирдіним А. А. (1981) та Заволокою А. А. і співавт. (1991).

Похожие статьи




МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ - Нейсеріоз сільськогосподарської птиці (епізоотологічний моніторинг, діагностика та засоби профілактики)

Предыдущая | Следующая