УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ, "Ефективність біологічних і хімічного засобів захисту" - Агроекологічна оцінка засобів біологічного і хімічного контролю кореневих гнилей ячменю ярого

Польові дослідження виконували на Носівській селекційно-дослідній станції Чернігівського ІАПВ УААН у тимчасових дослідах протягом 2002-2004 рр. Грунт дослідної ділянки - чорнозем вилугований легкосуглинковий. Орний шар містить 2,5% гумусу, характеризується невисокою забезпеченістю рухомими формами азоту, фосфору і калію (NЛг. - 10,0; Р2О5 - 9,8 і К2О - 6,7 мг на 100 г грунту), реакція грунтового розчину слабокисла (рН Сол 5,5), ступінь насиченості основами - 71,2%.

Польовий дослід проводився за схемою представленою в таблиці 1.

Таблиця 1

Схема тимчасового польового досліду

"Ефективність біологічних і хімічного засобів захисту"

П/п

Варіанти обробки насіння

Норма витрати

В досліді,

На гектарну норму насіння

Рекомендована норма витрати, мл (л)/гектарну норму насіння

1

Контроль (вода)

5,0 л

5,0 л

2

БСП

100 мл

100 мл

3

Комплексний біологічний

Препарат (КБП)

100 мл

100 мл

4

Полімінеральне добриво (ПМД)

250 мл

1 л/т

5

КБП + ПМД

100 мл + 250 мл

100 мл

6

Вітавакс 200ФФ

625 мл

2,5 л/т

7

Вітавакс 200ФФ (50% норми)

+ (КБП + ПМД)

    300 мл + (100 мл + 100 мл)

1,25 л/т + (100 мл+100 мл)

8

Вітавакс 200ФФ (75% норми)

+ (КБП + ПМД)

    475 мл + (100 мл + 100 мл)

1,9 л/т + (100 мл + 100 мл)

Технологія вирощування ячменю в досліді (за винятком дослідного фактору) загальноприйнята для північного Лісостепу України. Сорт ячменю ярого - Носівський 21, норма висіву - 5 млн. шт./га схожих зерен. Площа посівної ділянки 36 м2, облікової - 30 м2, повторність досліду 4-разова.

Складовими комплексного біологічного препарату (КБП) були діазофіт (препарат азотфіксуючих бактерій штам Agrobacterium radiobacter 204), поліміксобактерин (препарат фосформобілізуючих бактерій штам Bacillus polymyxa KB), препарат фунгіцидної дії БСП (антагоніст грибів штам Bacillus polymyxa 6M). Полімінеральне добриво, до складу якого входить хлористий магній, солі Cu, Zn, Fe, Co, Mg, B та інші мікроелементи, а також азот 7%, фосфор 3%, калій 5% та стимулятор росту (Патент України № 72534 від 15.03.2005 р.).

Відбір, підготовку і аналіз зразків грунту проводили згідно загальноприйнятих методик. Вміст гумусу визначали за Тюріним, азот, що легкогідролізується - за Корнфільдом, нітратний азот - іон-селективним методом, амонійний азот - з реактивом Несслера, рухомий фосфор та обмінний калій - за Чиріковим, гідролітичну кислотність - за Гряндвальд-Ляжем, рН (КСІ) - потенціометрично.

Біологічну активність грунту визначали за інтенсивністю виділення СО2 за добу методом В. І. Штатнова (1952), целюлозолітичну активність - за відсотком деструкції субстрату целюлози (модифікація Крістенсена, 1983), фітотоксичність грунту - модифікованим методом Ю. М. Мочалова і М. К. Шерстобоєва (1982).

Зразки рослин відбирали відповідно до ДСТУ ISO 11464-2001 у фази: 3-листків, вихід в трубку, колосіння, повна стиглість. Біометричні параметри рослин визначали згідно "Методики державного сортовипробування сільськогосподарських культур". Облік ураженості рослин ячменю кореневими гнилями здійснювали поразово (3 листки, вихід в трубку, колосіння та повна стиглість) за бальною оцінкою ураження шкали ВІЗР (у модифікації В. Ф. Пересипкіна та В. М. Підоплічко, 1975).

Облік врожаю в польових дослідах здійснювали шляхом механізованого варіантного збирання. Масу 1000 зерен визначали за ГОСТ 12042-80, якість зерна ячменю - згідно з ДСТУ 4138-2002 та за А. В. Петербургським, наявність на поверхні зерна ячменю мікроміцетів мікробіологічним методом (висів на поживне середовище змиву з зерна і підрахунків кількості утворених колоній).

Економічну ефективність проводили згідно "Методики економічної оцінки технологій вирощування сільськогосподарських культур у дослідних умовах" (1999); енергетичну оцінку - За методичними рекомендаціями Ю. О. Тараріка та ін. (2001); агроекологічну оцінку - методом відносних величин Дж. Ацци (1959).

Статистичний аналіз одержаних результатів проводили дисперсійним методом за Б. А. Доспєховим (1985) з використанням сучасних комп'ютерних програм.

Похожие статьи




УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ, "Ефективність біологічних і хімічного засобів захисту" - Агроекологічна оцінка засобів біологічного і хімічного контролю кореневих гнилей ячменю ярого

Предыдущая | Следующая