Природно-історичні умови регіону досліджень. - Особливості створення лісових культур в дібровах Придністров'я

Придністров'я вузькою смугою витягнуте вздовж лівого берега Дністра. Згідно з геоботанічним районуванням М. Л. Римбу (1982), регіон займає три округи: Кам'янський лісостеповий, Дубосарський гірнецьовий лісостеп і Кучурганський типчаково-ковиловий степ.

У Кам'янському лісостеповому окрузі на типових і вилужених, рідше опідзолених чорноземах у лісах головною породою є дуб звичайний, інколи (на підвищених місцях) з домішкою дуба скельного (Quercus petraea L.). Переважають сухі, рідше свіжі багаті умови місцезростання.

В окрузі Дубосарський гірнецьовий лісостеп основний фон грунтового покриття становлять карбонатні малогумусні й слабогумусовані чорноземи. На крутих кам'янистих схилах переважають перегнійно-карбонатні, місцями кам'янисті грунти. Тут ліси збереглися у вигляді невеликих урочищ у глибоких вершинах балок, рідше з виходом на прибалкові ділянки плато, де спостерігаються сухі й дуже сухі багаті та відносно багаті умови місцезростання. В нижніх частинах схилів балок та по їх днищах у складі насаджень найбільша частка припадає на дуб звичайний; вище і на прибалкових частинах плато - на дуб пухнастий (Querсus pubescens Willd.), який утворює гірнецьовi діброви з характерним для них вертикальним розмежуванням. Гербовецький лісовий масив, розташований на правому березі Дністра, також належить до округу гірнецьового лісостепу.

У Кучурганському типчаково-ковиловому степу переважають звичайні та карбонатні чорноземи. Ліси розташовані тільки у плавнях Дністра, де склалися вологі й свіжі умови місцезростання. Тут поширені, в основному, тополя біла (Populus alba L.), ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.), рідко дуб звичайний, під яким у минулому знаходилися великі площі.

Таким чином, у районі досліджень на більшій частині зональними типами є сухі та дуже сухі, в пониженнях i на значних площах північної частини Лівобережжя Придністров'я - свіжі умови місцезростання.

За даними М. М. Тимко (1947) у 1945 р. на лівобережжі Дністра в межах Молдавської АРСР площа лісів досягала 6,1 тис. га. Відповідно до матеріалів лісовпорядкування, в 1995 р. природних лісів залишилося всього 3,1 тис. га. Це 16,8% лісових земель Держлiсфонду, або 0,8% усієї площі Придністров'я. Зменшення площі природних лісів відбувалося за рахунок їх рубання та передачі земель сільському господарству, а також через застосування протягом десятків років технології лісовідновлення через лiсовi культури по суцільній оранці. На даний час природні ліси розташовані на схилах та інших важкодоступних місцях, представлені малопродуктивними деревостанами порослевого походження кількох генерацій, у складі яких дуб звичайний наявний у незначних кількостях або зовсім відсутній.

Основою збільшення площі лісів у Придністров'ї стало вирощування їх на землях, непридатних для використання у сільському господарстві - зруйнованих ерозією та зсувами. Тут для заліснення висаджували акацію білу (Robinia pseudoacacia L.), а на кам'янистих схилах - сосну кримську (Pinus Pallasiana Lamb.) та сосну звичайну (Pinus sylvestris L.). Внаслідок цього, згідно з даними лісовпорядкування 1995 р., насадження акації білої становлять 22,3% лісової площі, поступаючись лише перед дубом звичайним (28,7%). Значна частина покритих лісом земель припадає на насадження сосни звичайної (16,5%).

В умовах Придністров'я, де протягом трьох-чотирьох років спостерігаються посухи, акація виявилася недостатньо стійкою. В такі періоди бiлоакацiєвi насадження віком більше 20-25 років засихають навіть на родючих грунтах.

Стан лісових насаджень Придністров'я погіршився у зв'язку з потужним льодоламом кінця листопаду 2000 р. Неминуче збільшення суцільних рубань стало поштовхом до опрацювання технології відновлення лісів, яка б враховувала існуючі фінансові і матеріально-технічні можливості лісогосподарських підприємств.

Наявність на значній площі всихаючих бiлоакацiєвих насаджень, природних насаджень незадовільного складу та стану, в тому числі пошкоджених льодоламом, непридатність як з біологічної, так i з екологічної позицій технології лісовідновлення, що застосовувалася протягом десятків років, робить актуальним опрацювання такої технології лісовідновлення та реконструкції, яка б враховувала потреби створення біологічно стійких, високопродуктивних насаджень, необхідність зберігання захисних, природовідновних та рекреаційних функцій, а також існуючі матеріально-технічні та фінансові можливості.

Похожие статьи




Природно-історичні умови регіону досліджень. - Особливості створення лісових культур в дібровах Придністров'я

Предыдущая | Следующая