Стабільність, екологічна пластичність та модель соняшнику олеїнового типу - Особливості створення ліній та гібридів соняшнику олеїнового типу

Стабільність господарських показників та модель гібрида соняшнику олеїнового типу. Встановлено загальні морфобіологічні властивості, які характерні для олеїнових гібридів у порівнянні з лінолевими та зроблено опис рослин "середнього" гібрида олеїнового типу.

Олеїнові гібриди достовірно перевищили лінолеві за даними трьох (2002, 2003, 2004) років випробувань за ознаками: вміст олії, тривалість періоду "сходи - цвітіння", висота рослини, кількість листків на рослині (табл. 3).

Розмах варіювання за вмістом олії був більшим у лінолевих гібридів, тобто мінімум і максимум олійності спостерігали в окремих гібридних комбінаціях лінолевого типу. Подібну закономірність відмічено й за тривалістю періоду "сходи - цвітіння".

Результати перевірки гіпотези про рівність середніх використали для опису моделі "середнього" олеїнового гібрида. За даними трьох років випробувань, контрастних за погодними умовами, рослина "середнього" олеїнового гібрида у порівнянні з "середнім" лінолевим гібридом більш висока, пізніше цвіла та достигала, з більшою кількістю листків та накопичувала більше олії у насінні. "Середній" олеїновий та "середній" лінолевий гібриди однаково реагували на зміну погодних умов за роками. Так, в умовах надмірного зволоження та знижених температур (2003, 2004 рр.) другої половини вегетації відмічено зниження олійності; в посушливих умовах (2002 рік) відмічено зниження висоти та кількості листків. Зниження температури та зростання кількості опадів у першій половині вегетації призвело до подовження періоду "сходи - цвітіння" (2004 р.). Тобто особливості реакції рослин "середнього" олеїнового гібрида на зміну погодних умов аналогічні особливостям, властивих соняшнику взагалі.

За даними двох (2003, 2004) років випробувань олеїнові гібриди перевищили лінолеві за урожайністю та площею листкової поверхні, а у 2002 році були на рівні лінолевих.

У сприятливі для соняшнику роки, гібриди олеїнового типу в середньому дають урожай насіння на рівні лінолевих гібридів, а у роки з надмірною зволоженістю - перевищують їх.

Порівняння олеїнових і лінолевих гібридів за розмахом варіювання вищезгаданих ознак, розрахованими у середньому за три роки, наочно показує "місце" олеїнових гібридів у загальній різноманітності гібридів соняшнику та свідчить про їх добрі господарські властивості.

Таблиця 3. Характеристика гібридів олеїнового і лінолевого типу за господарсько-цінними ознаками, 2002 - 2004 рр.

Ознака

Рік випробування

Олеїнові

Лінолеві

T фактичне

Теоретичне

Середнє

Мінімум

Максимум

Середнє

Мінімум

Максимум

Урожайність, т/га

2002

3,29±0,1

18,3

44,1

3,19±0,02

7,9

49,6

1,25

1,96

2003

3,05±0,1

24,9

37,6

2,51±0,03

11,5

40,6

4,85

1,97

2004

3,16±0,1

18,5

48,2

2,75±0,02

11,0

51,0

5,38

1,96

Вміст олії, %

2002

52,0±0,5

42,8

56,1

50,7±0,10

31,5

58,0

2,74

1,96

2003

49,2±0,4

44,4

53,0

47,8±0,10

40,0

54,8

2,67

1,97

2004

48,0±0,3

40,8

52,7

46,3±0,10

38,7

53,8

4,29

1,96

Тривалість періоду сходи - цвітіння, діб

2002

65,6±0,4

59,0

69,0

63,8±0,10

52,0

78,0

4,17

1,96

2003

65,7±0,2

63,0

67,0

63,2±0,10

55,0

69,0

4,29

1,97

2004

71,8±0,4

67,0

79,0

69,9±0,10

39,0

79,0

5,67

1,96

Висота рослини, см

2002

154,6±2,5

122,3

180,0

137,4±0,90

55,0

190,3

4,38

1,96

2003

194,1±3,1

167,0

231,8

173,0±1,00

88,8

216,8

4,76

1,97

2004

194,0±2,3

145,8

231,2

178,8±0,80

99,2

227,4

5,72

1,96

Кількість листків, шт.

2002

29,8±0,5

24,3

35,7

28,2±0,10

11,3

37,0

3,19

1,96

2003

33,5±0,7

29,2

43,8

31,4±0,10

22,2

40,4

3,28

1,97

2004

31,3±0,4

23,2

38,2

30,3±0,10

20,2

39,4

2,44

1,96

Площа листкової поверхні, см2

2002

5009,7±328,5

1767,9

9217,6

5498,40±70,50

1445,7

11727,0

1,50

1,96

2003

11136,4±629,4

7292,1

19794,6

9238,5±134,7

1936,2

21703,4

3,16

1,97

2004

7386,5±315,9

2823,7

14076,2

5996,0±97,6

399,6

16727,2

4,03

1,96

Порівняльна оцінка екологічної пластичності гібридів олеїнового та лінолевого типів за основними господарськими ознаками. Ступінь реакції генотипів на зміну умов середовища характеризували коефіцієнтом екологічної пластичності BI, який розраховували з використанням методу регресійного аналізу.

За коефіцієнтом екологічної пластичності BI, гібриди, які висівали щорічно, розподілено на 3 групи.

    1 Група: відносно стабільні. Ступінь чутливості гібридів цієї групи на зміну умов середовища знаходився на середньому рівні вибірки гібридів, що вивчали, тобто наближався до 1 (±у). У роки, сприятливі для даної ознаки (з більшими абсолютними величинами ознаки), величини ознак відхилялися у бік збільшення. 2 Група: гібриди з реакцією на зміну умов року, що вийшла за межі середнього вираження реакції усіх гібридів. При цьому напрямок зміни досліджуваної ознаки співпадав із першою групою, а BI>1+у. 3 Група: гібриди із специфічною реакцією на зміну умов року, що також вийшла за межі середнього вираження реакції усіх гібридів. Однак, напрямок зміни досліджуваної ознаки був протилежним напряму першої та другої групи, а BI

Розподіл олеїнових та лінолевих гібридів на групи за екологічною пластичністю можна визначити як рівнозначний.

Встановлено різноманіття гібридів соняшнику за екологічною пластичністю вивчених ознак.

Широка норма реакції забезпечує гібридові широкий ареал поширеності та стабільність урожаю, а вузька призводить до нестабільності урожаю, його залежності від умов навколишнього середовища і малого ареалу розповсюдження. Гібрид із середньою, але стабільною урожайністю, має більшу економічну цінність, ніж гібрид з урожайністю, яка потенційно висока, але коливається. У той же час, вузькоспеціалізовані гібриди можуть в сприятливих умовах забезпечити високу урожайність, а широко адаптовані, як правило, тільки стабільно середню.

Похожие статьи




Стабільність, екологічна пластичність та модель соняшнику олеїнового типу - Особливості створення ліній та гібридів соняшнику олеїнового типу

Предыдущая | Следующая