Загальна характеристика роботи - Особливості ураження кореневою губкою соснових насаджень Харківщини та заходи щодо профілактики хвороби

Актуальність теми. Найбільших збитків насадженням сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) завдає коренева гниль, збудником якої є гриб - коренева губка (Heterobasidion annosum (Fr.) Bref. Незважаючи на значну дослідницьку роботу, що ведеться в багатьох країнах світу стосовно вивчення біології збудника хвороби, ефективних методів захисту соснових насаджень від кореневої губки до цього часу все ще немає. Низька ефективність наявних методів боротьби з хворобою, а також непередбачуваність появи й розвитку осередків усихання викликали необхідність вивчення особливостей ураження кореневою губкою соснових лісостанів, розробки зручних і надійних методів оцінки стану дерев і заходів щодо профілактики хвороби.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в лабораторії захисту лісу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького в рамках державних науково-дослідних тем: № 15 "Вивчити динаміку лісопатологічного стану лісів України та розробити заходи щодо поліпшення їх стійкості" (2001-2003 рр., номер державної реєстрації 0198U005498) та № 4 "Вивчити закономірності виникнення та поширення патологічних процесів у лісах України. Розробити систему лісопатологічного моніторингу та рекомендації з підвищення стійкості лісових насаджень" (2004-2005 рр., номер державної реєстрації 0104U005468), замовником яких був Державний комітет лісового господарства України.

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчення особливостей ураження кореневою губкою соснових насаджень Харківщини, вдосконалення методів оцінки стану дерев в її осередках і розробка заходів щодо профілактики хвороби і біологічного захисту насаджень.

Основні завдання:

    - визначити залежність поширення осередків кореневої губки від грунтових умов; - визначити критерії оцінки стану насаджень на основі аналізу добової та сезонної динаміки показників сили струмопровідності (ССП) прикамбіального шару тканин дерев сосни в умовах ураження кореневою губкою залежно від віку, діаметра стовбурів; - дослідити залежність дереворуйнівної активності штамів гливи звичайної (Pleurotus ostreatus (Fr.) Kumm) від санітарного стану дерев сосни; - розробити заходи щодо використання гриба гливи звичайної (Pleurotus ostreatus (Fr.) Kumm) для профілактики ураження соснових насаджень кореневою губкою.

Об'єкт дослідження - особливості виникнення і розвитку осередків кореневої губки, біологічні засоби профілактики поширення хвороби.

Предмет дослідження - насадження сосни звичайної, уражені кореневою губкою.

Методи дослідження: лісотаксаційні - при закладанні пробних площ, визначенні таксаційних показників; електрофізіологічні - при визначенні динаміки сили струмопровідності (ССП) в при камбіальному шарі дерев сосни; мікробіологічні - при вирощування чистих культур грибів і визначені їх дереворуйнівної активності; грунтознавчі - при вивчені особливостей грунтів насаджень, уражених кореневою губкою; статистичні - при аналізі отриманих даних. Наукова новизна одержаних результатів. Уперше визначено динаміку сили струмопровідності (ССП) прикамбіального шару дерев сосни різного санітарного стану, залежно від віку насаджень, сезону і часу доби. Уперше встановлено зв'язок між механічним складом грунтів і санітарним станом насадження, ураженого кореневою губкою. Для профілактики масового поширення кореневої губки вперше запропоновано штами гливи звичайної, що характеризуються високою дереворуйнівною активністю стосовно деревини сосни.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено метод визначення санітарного стану дерев сосни на основі вимірювання показників сили струмопровідності (ССП) прикамбіального шару їх тканин, що дає змогу вдосконалити відбір дерев у санітарну рубку. Запропоновано профілактичний захід щодо обмеження поширення кореневої губки (Heterobasidion annosum (Fr.) Bref.), інокуляцією пнів на свіжих зрубах штамом гливи звичайної (Pleurotus ostreatus (Fr.) Kumm), який характеризується високою дереворуйнівною активністю стосовно деревини сосни.

Особистий внесок здобувача. Аналіз літератури, лабораторні та польові дослідження, статистичний аналіз даних і формулювання основних положень дисертації здійснено особисто дисертантом.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на:

    - міжнародній науково-практичній конференції "Грунтознавство і агрохімія на зламі тисячоліть", присвяченій 40-річчю закінчення крупномасштабних грунтових обстежень України і 185-річчю заснування Харківського державного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва (Харків 2001); - конференції, присвяченій 70-річчю факультету захисту рослин ХНАУ (Харків 2002); - восьмих Погребняківських читаннях (Харків 2002); - міжнародній науково-практичній конференції "Геоекосистеми України - біопродуктивність, еволюція, моніторинг і використання", (Харків, 2003); - науково-практичній конференції "Лісова наука - лісове господарство: стан та перспективи" (Харків 2003); - міжнародній ювілейній науковій конференції "Ліс, Наука, Суспільство", присвяченій 75-річчю від дня заснування УкрНДІЛГА (Харків 2005).

Публікації. Основні положення дисертації висвітлено у 9 друкованих працях, із яких 7 - статті у фахових виданнях, 2 - тези конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 283 сторінках комп'ютерного друку, в т. ч. основна частина - на 137 сторінках, складається зі вступу, 6 розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаних джерел (253 найменувань, із яких 65 - латиницею) та 6 додатків. Дисертацію ілюстровано 24 таблицями, 20 рисунками.

Похожие статьи




Загальна характеристика роботи - Особливості ураження кореневою губкою соснових насаджень Харківщини та заходи щодо профілактики хвороби

Предыдущая | Следующая